UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІмуноглобуліни для довенного введення: перспективи застосування в Україні (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2116
Скачало208
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Імуноглобуліни для довенного введення: перспективи застосування в

Україні

 

Імуноглобуліни — це білки плазми, що продукуються В-лімфоцитами і

здійснюють специфічний гуморальний захист шляхом розпізнання і

зв’язування антигенів та гаптенів, мають важливий опсонізуючий ефект і

виступають основним активатором системи комплементу. Завдяки

імуноглобулінам реалізується основний етап захисту організму від

мікроорганізмів, чужорідних білків, гаптенів та аутоантигенів, тому їх

дефіцит призводить до тяжких наслідків і швидкої загибелі організму.

Імуноглобуліни є антитілами, що забезпечують високоспеціалізований

імунологічний захист в організмі.

 

Основною функцією антитіл є зв’язування антигенів, але антитіла можуть

діяти самостійно, нейтралізуючи бактеріальні токсини або віруси і

попереджаючи проникнення вірусів у клітини. Крім того, антитіла мають і

інші властивості, такі як посилення бактеріального фагоцитозу

лейкоцитами та знищення клітин, зруйнованих вірусами. Спостерігалося

достовірне зменшення смертності серед тварин, які отримували

імуноглобулін через 8 годин після зараження вірусом лихоманки Ебола, що

є переконливим доказом забезпечення антитілами клітинної

цитотоксичності. При цьому антитіла, споріднені з вірусінфікованими

клітинами, здійснюють противірусний імунний захист разом з

цитотоксичними лейкоцитами.

 

Рівень антитіл, специфічних до вірусів, у препаратах довенних

імуноглобулінів (ДВІГ) є різним. Деякі препарати містять високу

концентрацію антитіл, визначених за рівнем антигензв’язуючих титрів, але

низький рівень нейтралізуючих антитіл. Це може пояснити деякі невдачі

при використанні імуноглобулінів у терапії цитомегаловірусної інфекції.

Антивірусна ефективність цих імуноглобулінових препаратів корелює з

віруснейтралізуючою активністю через IgG специфічні антитіла, але ДВІГ

найбільш ефективно забезпечують антибактеріальний захист. Відомо, що

бактеріальні інфекції, зумовлені стрептококом групи В, є одними з

найбільш частих причин захворюваності та смертності серед новонароджених

та немовлят віком понад три місяці. Різноманітні біологічні функції ДВІГ

значною мірою пов’язані з Fc-фрагментом молекули IgG, який зв’язується з

Fc-рецепторами клітин ретикулоендотеліальної системи та компонентами

комплементу на їх поверхні. Активація комплементу може бути наслідком

опсонізації фагоцитозу, лізису (комплементзалежної цитотоксичності) та

стимуляції функції поліморфноядерних клітин, включаючи аглютинацію,

хемотаксис та окисний метаболізм. Зв’язування Fc-рецептора дозволяє

макрофагам фагоцитувати комплекс антиген–антитіло і спричиняє гранулярну

активацію клітин та їх дегрануляцію.

 

Враховуючи виражені захисні функції донорського гамаглобуліну, його

почали використовувати дом’язово наприкінці 30-х років ХХ століття;

дом’язовий імуноглобулін (ДМІГ) застосовували для попередження або

поліпшення клінічного перебігу гепатиту А наприкінці 40-х років. Сучасна

імуноглобулінова терапія розпочалася в 1952 році, коли Brutton E. та

співавт. опублікували повідомлення про випадок з практики: хлопчик з

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ