UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІнфекція, спричинена вірусом Епштейна–Барр: клінічні варіанти, діагностика, принципи терапії (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2614
Скачало244
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Інфекція, спричинена вірусом Епштейна–Барр: клінічні варіанти,

діагностика, принципи терапії

 

Інфекція, спричинена вірусом Епштейна–Барр (ВЕБ-інфекція), отримала

свою назву на честь канадських вчених Мішеля Епштейна та Евеліни Барр,

які в 1964 р. виділили вірус із пухлини (лімфоми) Беркітта та

культивували його. У 1968 р. був встановлений причинний взаємозв’язок

ВЕБ та імунонуклеозу (ІМ), коли серонегативний працівник лабораторії

захворів на ІМ та набув ВЕБ-антитіла. Першою була описана форма

ВЕБ-інфекції під назвою “ідіопатичне запалення лімфатичних залоз”. Це

зробив у 1884 р. відомий російський педіатр Н. Ф. Філатов. Німецький

педіатр Е. Пфейффер у 1889 р. описав спалах цієї інфекції, тоді її

назвали лихоманкою Пфейффера. У 1920 р. захворювання отримало назву

“інфекційний мононуклеоз”, і лише у 1961 р. на Міжнародному з’їзді

інфекціоністів така його назва була остаточно затверджена.

 

На сьогодні встановлено, що ВЕБ асоційований із цілим рядом онкологічних

— в основному лімфопроліферативних (лімфома, назофарингеальна карцинома,

10–20 % усіх ракових пухлин шлунка) — та аутоімунних захворювань

(ревматичні хвороби, васкуліти, неспецифічний виразковий коліт та

ін.).ВЕБ-інфекція є однією з найпоширеніших інфекцій у світі. Рівень

інфікованості дорослого населення становить майже 90–100 %, а дитячого,

за даними різних авторів, — від 50 до 80 %.

 

Етіологія

 

ВЕБ належить до родини герпесвірусів, роду ?-герпесвірусів. Це

ДНК-вмісний вірус. Зрілий вірус має сферичну форму, містить двонитковий

ДНК-геном, капсид, протеїн, ліпідну зовнішню оболонку. Двониткова ДНК та

прилеглі білкові структури містяться всередині капсиду ікосаедральної

форми, який складається зі 162 капсомірів, між капсидом і зовнішньою

оболонкою розташований білковий шар. Ліпопротеїновий шар зовнішньої

оболонки вірусу має шипоподібні виступи. Нуклеокапсид вірусу містить

групоспецифічні білки, зовнішня оболонка — типоспецифічна. ВЕБ належить

до великих вірусів, його розмір становить 150–200 нм.

 

ВЕБ має специфічні антигени: капсидний (VСА), ядерний (ЕВNА), ранні

(дифузний ЕАD та локалізований ЕАR), мембранний (МА). Час появи та

біологічна значущість цих антигенів неоднакові. Знання строків появи

різних антигенів та виявлення антитіл до них надають можливість

діагностувати з достатньою достовірністю гостру, латентну та хронічну

активну ВЕБ-інфекцію. При гострій інфекції спочатку з’являються антитіла

до ранніх антигенів (ЕА, VCA), потім — до ядерного (EBNA). Виявлення

антитіл до капсидного (VCA) та ядерного (ЕВNА) антигенів за відсутності

антитіл до ранніх антигенів (ЕА) є маркером давнього інфікування —

латентної інфекції.

 

Спектр антитіл суттєво відрізняється при різних захворюваннях,

асоційованих із ВЕБ. Так, у пацієнтів з ІМ з’являються антитіла, які

належать до трьох класів імуноглобулінів, до різних вірусоспецифічних

антигенів. У хворих із лімфомою Беркітта підвищені титри IgG-антитіл до

EAR. У хворих із назофарингеальною карциномою підвищені титри

IgA-антитіл до ЕАD і VCA. Титри антитіл корелюють зі збільшенням

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ