UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВплив ентеросорбції на стан ендотоксикозу у хворих на гострі гнійно-запальні захворювання придатків матки (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось933
Скачало222
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Вплив ентеросорбції на стан ендотоксикозу у хворих на гострі

гнійно-запальні захворювання придатків матки

 

Останнім часом у літературі з’являється все більше повідомлень щодо

використання різноманітних сорбційних засобів з метою профілактики та

лікування гнійно-запальних захворювань органів черевної порожнини [7,

8]. В той же час спеціальних робіт із використання сорбентів у

комплексному лікуванні гнійно-запальних захворювань придатків матки у

післяопераційному періоді немає. Широке застосування в медицині знайшли

сорбенти з групи поліметилсилоксанів, зокрема ентеросгель. Препарат має

пористу будову й органофільну здатність, що обумовлює його високу біо-

та гемосумісність. Ентеросгель при внутрішньому застосуванні виявляє

активну детоксикаційну дію. Через мембрани з капілярів ворсинок слизової

оболонки кишківника він адсорбує з кишкового вмісту та крові токсичні

речовини, продукти незавершеного метаболізму, припиняє прояви токсикозу,

поліпшує функцію кишківника, печінки, нирок, нормалізує показники крові

та сечі, обволікає слизову оболонку шлунка та кишківника, попереджає та

захищає її від ерозивних процесів [9].

 

Метою даного дослідження є обґрунтування ефективності ентеросорбції

сорбентом ентеросгель для усунення проявів ендотоксикозу у хворих на

гострі гнійно-запальні захворювання придатків матки у післяопераційному

періоді.

 

Матеріали та методи

 

У ході дослідження було обстежено 41 хвору на гнійно-запальні

захворювання придатків матки (піосальпінкс, піовар, аднекстумор) віком

від 15 до 48 років. Пацієнток розподілили на дві групи:

 

I група (контрольна) — 21 жінка, яким проводилося загальноприйняте

лікування у післяопераційному періоді;

 

II група (основна) — 20 жінок, яким після хірургічного втручання поряд

із загальноприйнятою терапією застосовували ентеросорбцію. Хворі

основної групи приймали ентеросгель per os тричі на день між вживанням

їжі та медикаментів [2].

 

Тривалість курсу лікування становила 5–8 днів, починаючи з 2–3-го дня

післяопераційного періоду. В обстежених жінок визначали питому

електропровідність сироватки венозної крові (ПЕС) [4], парамеційний тест

(ПТ), величину молекул середньої маси (МСМ) [1], ступінь окислювальної

модифікації білків (ОМБ) [5] та активність церулоплазміну плазми крові

[3].

 

Результати та їх обговорення

 

Під час проведення загальноклінічних, лабораторних методів обстеження

особливої різниці в показниках між хворими обох груп до запропонованого

лікування не було. Характер та об’єм оперативних втручань також був

однаковим.

 

Отримані результати (табл. 1) свідчать про те, що у хворих як I, так і

II групи до оперативного втручання спостерігалися ознаки ендотоксикозу,

а саме: зменшення питомої електропровідності сироватки крові, відповідно

1,34 ± 0,05 Ом-1/см-1 та 1,32 ± 0,06 Ом-1/см-1 проти 1,52 ± 0,03

Ом-1/см-1 у здорових жінок (р < 0,02); збільшення величини МСМ — 7,01 ±

0,46 о.о.г./г білка і 7,05 ± 0,28 о.о.г./г білка проти 3,55 ± 0,38

о.о.г./г у здорових жінок (р < 0,001); зменшення тривалості життя P.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ