UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДіагностика та терапія ВІЛ-інфекції/СНІД (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4321
Скачало777
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Діагностика та терапія ВІЛ-інфекції/СНІД

 

У цих умовах своєчасне виявлення ВІЛ-інфекції та впровадження й

удосконалення існуючих схем лікування СНІД набувають особливого

значення, тому що дозволяють значно подовжити життя інфікованим особам

та суттєво покращити його якість, а також дають можливість у 4–10 разів

знизити ризик передачі ВІЛ від матері до дитини (з 25–30% до

2–8%).Практичним лікарям необхідно чітко розрізняти поняття “тестування

на ВІЛ” та “діагностика ВІЛ-інфекції/СНІД”. Перше має на увазі лише

з’ясування факту інфікування особи і проводиться: а) для діагностики, а

саме — виявлення безсимптомного носійства в осіб, що не мають клінічних

проявів захворювання, та СНІД — за наявності маніфестних його ознак; б)

для забезпечення безпеки переливання крові та трансплантації органів і

тканин, проведення штучного запліднення тощо шляхом скринінгу крові,

сперми, яйцеклітин, інших тканин та органів; в) для здійснення

епідеміологічного нагляду; г) для проведення наукових

досліджень.Своєчасне виявлення стану інфікованості ВІЛ необхідне для

проведення протиепідемічних заходів і має суттєві правові та соціальні

наслідки. При підозрі на зараження вживаються адекватні заходи з

попередження можливого поширення цієї інфекції — наприклад, виключається

можливість переливання підозрілої крові (при виявленні ВІЛ-позитивності

людина назавжди позбавляється права бути донором). Проведення

епідемічного розслідування часто дозволяє виявити шлях передачі вірусу,

що у деяких випадках (наприклад, при внутрішньолікарняних спалахах)

можна швидко перервати; а також встановити ризиковані контакти

ВІЛ-позитивної особи з іншими людьми, які можуть бути вже інфікованими і

служити джерелом інфекції для інших, а також осіб, ще не інфікованих,

але які мають високий ризик зараження внаслідок особливостей своєї

поведінки. Проведення відповідної консультативної та

інформаційно-освітньої роботи обмежує ймовірність подальшого поширення

ВІЛ.Лабораторні методи дослідження на ВІЛ-інфекцію можна умовно поділити

на 2 основні категорії — специфічні та неспецифічні. Специфічне

лабораторне дослідження передбачає виявлення специфічних ознак

(маркерів) присутності ВІЛ у біологічному матеріалі пацієнта. До них

належать:

 

безпосереднє виділення ВІЛ;

 

визначення його структурних антигенів;

 

визначення генетичного матеріалу вірусу;

 

визначення специфічних антитіл до ВІЛ.

 

До неспецифічних ознак відноситься наявність імунодефіциту, що

з’ясовується проведенням комплексного імунологічного дослідження крові з

обов’язковим визначенням абсолютного вмісту Т-лімфоцитів хелперів

(CD4+-клітин).При діагностиці ВІЛ-інфекції часто зустрічається типова

помилка, коли діагноз установлюється лише на підставі лабораторного

тесту, що є неприпустимим. Медичний працівник часто забуває, що

лабораторне дослідження завжди служить лише підтвердженням клінічного.

До хибних позитивних результатів тестування можуть призводити і типові

недоліки у діяльності лабораторії (переплутування проб, неправильне

зберігання реактивів, використання води зі зміненим рН для їх

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ