UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДіагностичні та лікувальні заходи при гіпертензивних кризах (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2451
Скачало231
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Діагностичні та лікувальні заходи при гіпертензивних кризах

 

Загальні положення, патогенез, класифікація

 

Гіпертензивний криз (ГК) — це гострий значний підйом артеріального тиску

(АТ), що супроводжується клінічною симптоматикою ураження

органів-мішеней, вторинною стосовно гіпертензії. Головною особливістю

кризу є підвищення АТ, звичайно систолічного — на 20–100 мм рт. ст.,

діастолічного — на 10–50 мм рт. ст. Деякі експерти пропонують

діагностичним критерієм установити рівень АТ 210/120 мм рт. ст. Однак

прямої залежності між рівнем АТ і тяжкістю кризу визначити не вдається.

Очевидно, що для формування клінічної картини кризу, крім провідного

фактора — підвищення АТ, мають не менше значення й інші патогенетичні

механізми: ступінь порушення мозкового, коронарного і ниркового

кровообігу, водно-електролітного обміну, розвитку набряку мозку тощо [3,

5]. Терміну “гіпертензивний криз” у нашій країні довго відповідав термін

“гіпертонічний криз”, але його варто вважати менш вдалим, оскільки він

не відбиває суті стану — підвищення АТ. Кризи часто називають

квінтесенцією гіпертензії.

 

На теперішній час не існує стандартизованих показників щодо поширеності

ГК в Україні та інших країнах світу. Вважають, що приблизно у 1–2 %

хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) перебіг захворювання

супроводжується гострим підвищенням АТ з симптомами ГК [1, 15]. На наш

погляд, більш важливим є той факт, що за даними станцій швидкої допомоги

деяких великих міст України частота звертання хворих з ГК за останні 10

років значно зменшилася. В першу чергу це пов’язано з тим, що на

сьогоднішній день ми маємо більш ефективні медикаментозні засоби для

контролю АТ, а також більша частка хворих на АГ постійно приймає терапію

[4, 6, 7].

 

Патогенез ГК дуже складний, і викладення усіх деталей та гіпотез може

бути предметом не одного огляду. Певні складності в дослідженні природи

ГК пов’язані з неможливістю точного моделювання в експерименті, тобто ГК

є виключно людською патологією, і всі запропоновані моделі для

дослідження є дуже далекими від реального життя. Провідна роль у

розвитку характерних ознак кризу належить взаємодії системних та

локальних факторів, що призводить до підвищення АТ, формування системних

та локальних гемодинамічних порушень, у тому числі церебральних,

коронарних, ренальних, периферичних макро- та мікроциркуляторних.

Основним наслідком цього є розвиток тканинної та органної ішемії [11].

Основні симптоми ГК будуть залежати від органа-мішені, втягнутого в

процес у кожному конкретному випадку. Схематично основні ланки

патогенезу ГК представлено на рисунку 1.У нашій країні проблемами

патогенезу ГК тривалий час займався професор М. С. Заноздра. Його

монографія “Гіпертонічні кризи” (1987) на довгі роки стала класичним

дослідженням у цій галузі.

 

Традиційно гіпертонічні кризи класифікують [5, 6]:

 

за клінікою розвитку:

 

перший тип,

 

другий тип (порядок);

 

за переважним ураженням органів-мішеней:

 

гіпертензивна енцефалопатія,

 

серцева недостатність,

 

ниркова недостатність,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ