UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДіарейні захворювання (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1946
Скачало146
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Діарейні захворювання

 

Госпіталізація хворих на діарейні захворювання здійснюється:A при

тяжких формах — незалежно від віку дитини, а у дітей до 1 року з

несприятливим преморбідним фоном - і при середньотяжкому перебігу;- при

затяжному і хронічному перебігу дизентерії в період загострення;- при

неможливості зберегти протиепідемічний режим у домашніх умовах

(незадовільні умови мешкання);- при необхідності проведення інфузійної

терапії.

 

Хворих розміщують у напівбоксах, тому що перебування в загальній палаті

пов’язане з високою ймовірністю реінфекції.

 

Лікувальне харчування

 

Лікувальне харчування є важливим на всіх етапах терапії при діарейних

захворюваннях. На підставі багаторічних досліджень ми розробили

концепцію, згідно з якою можна стверджувати, що не буває діареї без

гастроентеральної ферментопатії. Отже, кількісне та якісне харчування

має відповідати рівню активності ферментів травного соку. Тобто,

годування без обмеження призводить до погіршення стану хворої дитини — і

це підтверджує практика. Набуті діарейні захворювання характеризуються

полівуглеводною інтолерантністю (Сміян І. С., 1987, 1989), а тяжкість

клінічних проявів залежить від ступеня зниження активності

гастроентеральних ферментів. У зв’язку з цим ВООЗ (1988), підкреслюючи

необхідність безперервного харчування під час гострої діареї, відзначає

відомі клініцистам прояви синдрому мальабсорбції вуглеводів (водяниста

діарея, наявність у випорожненнях відновлюючих речовин, зниження рН

випорожнень, запалення перианальної ділянки тощо). Такі патологічні

зміни є обррунтуванням для виключення дисахаридів, а потім (за

відсутності ефекту) — і моносахаридів. Підхід до дієтотерапії має бути

індивідуальним. Найкращим продуктом у годуванні хворої дитини є грудне

молоко, навіть донорське. У разі його відсутності — кислі адаптовані

суміші, насамперед ті, що містять біфідумбактерії та негативно впливають

на умовно-патогенну флору кишківника (гемолізинпродукуючі кишкові

палички, коагулопозитивні стафілококи); звичайний кефір гальмує ріст

грибів і протея. Годують немовля невеликими порціями до 8–10 разів на

добу. Віковий об’єм харчування відновлюють на 4–7-й день.

 

Для видалення харчового субстрату з травного каналу можна промити шлунок

1 % розчином натрію гідрокарбонату чи ізотонічним розчином натрію

хлориду, дати 1 чайну ложку рицинової олії, промити кишки звичайною

перевареною водою (37–38 °С) або 3–5 % розчином крохмалю.

 

Як правило, при легких формах діарейних захворювань після ліквідації

недоліків у харчуванні та догляді настає одужання. У зв’язку зі

зниженням кислотності шлункового соку та ферментативної активності

травного соку призначають шлунковий сік (по 1/2–1 чайній ложці за 15–20

хв до годування 3–4 рази на день), розведений наполовину і більше

перевареною водою. Якщо шлункового соку немає, хворому дають 1 % розчин

хлористо-водневої кислоти з пепсином (Ac. hydrochloridi diluti 1 % —

100,0; Pepsini 1,0) — по 1/2–1 чайній ложці за 15–20 хв до їди 3–4 рази

на день. Також можна призначити панкреатин та інші препарати, до складу

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ