UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДиротон: використання для лікування артеріальної гіпертензії в окремих групах пацієнтів (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1523
Скачало171
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Диротон: використання для лікування артеріальної гіпертензії в окремих

групах пацієнтів

 

Застосування Диротону (активна діюча речовина лізиноприл, виробник —

компанія “Ріхтер Гедеон Рт.”) при артеріальній гіпертензії (АГ) як

одного з найбільш уживаних інгібіторів ангіотензин-перетворюючого

фермента (ІАПФ) регламентовано Рекомендаціями Європейського товариства

кардіологів (ЄТК) щодо застосування ІАПФ у кардіології (2004).Відповідно

до цього документу ІАПФ показані для контролю артеріального тиску (АТ) у

пацієнтів з АГ (клас І, рівень доказів А). За сучасними даними знижувати

АТ рекомендується з урахуванням профілю ризику: чим вищий рівень ризику,

тим нижчий цільовий рівень АТ. Зазначається, що первинна мета у

пацієнтів з АГ — контроль рівня АТ. Для цього можна використовувати

різні групи антигіпертензивних препаратів: діуретики, ?-адреноблокатори,

ІАПФ, антагоністи кальцію, антагоністи ангіотензину ІІ, а також

комбінації цих препаратів. Враховуючи результати досліджень хворих на

гіпертензію та доступну інформацію щодо лікування інших станів

(наприклад, серцевої недостатності (СН), безсимптомної лівошлуночкової

дисфункції, інфаркту міокарда (ІМ)), вибір препарату повинен залежати

від конкретної клінічної ситуації — профілю ризику пацієнта, наявності у

нього супутніх станів.За рекомендаціями ЄТК ІАПФ є засобами першого

вибору у хворих на АГ з такими супутніми станами:- серцева

недостатність,- знижена ФВ ЛШ (лівошлуночкова дисфункція),- цукровий

діабет (ЦД),- перенесений раніше ІМ або інсульт,- у пацієнтів із

високим ступенем ризику ішемічної хвороби серця (ІХС).Ефективність ІАПФ

у цих групах пацієнтів розцінюється за рівнями доказової медицини:

найвища — клас І, рівень доказів А.В останні роки докладно обговорюється

питання порівняння ефективності так званих старих (?-блокатори,

діуретики) та нових антигіпертензивних препаратів (ІАПФ, БАР,

антагоністи кальцію). У дослідженні STOP-2 (1999) 6614 пацієнтів із

гіпертензією віком 70–84 роки були рандомізовані на групи: ті, що

отримували терапію традиційними антигіпертензивними засобами (атенолол,

метопролол, піндолол, гідрохлоротіазид з амілоридом), та ті, що

лікувалися новішими препаратами (еналаприл, лізиноприл, фелодипін,

ісрадипін). Зниження рівня АТ у пацієнтів в усіх групах було подібним.

Первинна кінцева точка — загальна кількість випадків фатального

інсульту, фатального ІМ та інших фатальних серцево-судинних захворювань

— реєструвалася в групах з подібною частотою. Подібною була також

сумарна кількість випадків фатального і нефатального інсульту,

фатального і нефатального ІМ та інших випадків смерті від

серцево-судинних причин.В іншому дослідженні — САРРР (1999) —

порівнювали вплив ІАПФ і традиційної терапії (діуретики,

?-адреноблокатори) на серцево-судинну захворюваність і смертність у 10

985пацієнтів із гіпертензією. ІАПФ і традиційне лікування не

відрізнялися за ефективністю у профілактиці серцево-судинної

захворюваності (її оцінювали за сумою випадків ІМ, інсульту та смерті

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ