Реферат на тему:
Ентеросгель: застосування у комплексній терапії пацієнтів з гострим
вірусним гепатитом В з супутнім дисбактеріозом кишківника
Вірусні гепатити належать до числа найбільш поширених в Україні
інфекційних захворювань, характеризуються несприятливим перебігом та
наявністю імунологічних порушень. При даних захворюваннях реєструються
істотні зміни з боку Т-системи імунітету у вигляді дефіциту загального
числа Т-лімфоцитів, дисбалансу імунорегуляторних субпопуляцій, а також
порушення функціонального стану макрофагів.
Патологія шлунково-кишкового тракту (ШКТ), що виникає на фоні вірусних
гепатитів, також відіграє важливу роль у механізмах розвитку
захворювання та впливає на його клінічний перебіг. Як відомо, в
організмі людини є два основні органи детоксикації: печінка, яка
здійснює захист організму шляхом окисних реакцій, та мікрофлора ШКТ — за
допомогою гідролітичних відновних процесів. Порушення взаємодії цих
систем призводить до взаємних функціональних та структурних змін у них
самих та організмі в цілому. Зниження детоксикуючої функції мікрофлори
ШКТ при дисбіозі кишківника збільшує навантаження на ферментні системи
печінки та за певних умов сприяє і поглиблює метаболічні і структурні
зміни [4, 5].
Гострі та хронічні вірусні гепатити супроводжуються вираженими
патологічними змінами у складі мікрофлори кишківника, а саме —
виникненням дефіциту облігатних мікроорганізмів і зростанням
контамінації товстого кишківника [2, 5–7].
Метою дослідження було визначення особливостей перебігу вірусних
гепатитів у поєднанні з дисбіотичними порушеннями, а також можливість
корекції цих порушень ентеросорбентом Ентеросгель та вивчення його
впливу на імунологічні показники.
Матеріали та методи
В ході дослідження було обстежено 144 хворих на гострий вірусний гепатит
В (ГВГВ) середньої тяжкості, віком від 19 до 57 років (середній вік —
42,01 ё 2,59 роки). Діагноз підтверджувався виявленням в сироватці крові
HBsAg та АbНВсІgМ методом ІФА, у 20 хворих (13,8 %) була проведена
пункційна біопсія печінки (ПБП).Хворих було рандомізовано на 3 групи,
співставні за віком, статтю та тяжкістю перебігу захворювання:
І група (контрольна) — 24 хворих без порушень мікробіоценозу кишківника;
II група — 59 хворих на вірусний гепатит В з супутнім дисбактеріозом
кишківника, які отримували лише базисну терапію;
ІІІ група (основна) — 61 хворий на вірусний гепатит В з супутнім
дисбактеріозом кишківника, яким паралельно з базисною терапією
призначався препарат Ентеросгель (по 15 г 3 рази/добу протягом 15 днів).
Клінічну ефективність препарату Ентеросгель визначали за такими
показниками:
суб’єктивні дані (слабкість, втомлюваність, зниження апетиту, нудота,
метеоризм, розлади випорожнень, важкість у правому підребер’ї, свербіж
шкіри);
дані об’єктивного обстеження (колір шкіри та слизових оболонок, перкусія
та пальпація живота, зміна кольору сечі);
лабораторні показники (загальний аналіз крові та сечі, загальний білок,
АЛТ, АСТ, білірубін, протромбіновий індекс, мікробіологічне дослідження
фекалій);
імунологічні показники — визначення кількості Т-лімфоцитів методом
комбінованого розеткоутворення.
Динаміка клініко-лабораторних даних у групах оцінювалась на 5-й, 10-й та
20-й день від початку терапії. Вплив препарату на імунологічні показники
оцінювався за коефіцієнтами імуностимулюючої дії (КІД) та
імуномодулюючої дії (КМ).
Результати та їх обговорення
Для визначення особливостей перебігу гепатиту В з супутнім
дисбактеріозом порівнювали наявність та швидкість еволюції основних
клінічних симптомів у І та II групах хворих.
Під час аналізу тривалості об’єктивних проявів хвороби (жовтяниці та
зміни кольору сечі) було відзначено, що у хворих на гепатит В з
дисбактеріозом кишківника, порівняно з пацієнтами контрольної групи,
збільшувалася тривалість жовтяниці (26,1 ё 1,17 проти 22,5 ё 0,92) та
пізніше наставала “сечова” криза. В жовтяничному періоді у хворих на
гепатит В з дисбактеріозом збільшувалася частота майже всіх симптомів,
але достовірно — лише розладів випорожнень: 47,5 ё 10,8 % проти 25,0 ё
8,83 % (t = 2,06 при р Висновки
1. Перебіг вірусного гепатиту В з супутнім дисбактеріозом кишківника
характеризується посиленням ендогенної інтоксикації та більшою
тривалістю диспептичних порушень, що потребує застосування засобів
детоксикації.
2. Включення у комплексну терапію хворих на вірусний гепатит В з
дисбіотичними порушеннями ентеросорбенту Ентеросгель не тільки усуває
токсикоз, а й сприяє швидкій регресії основних клінічних симптомів
захворювання та нормалізації мікробіоценозу кишківника.
3. Використання Ентеросгелю сприяє покращенню деяких імунологічних
показників у хворих на вірусні гепатити В з дисбактеріозом кишківника,
але найбільш вираженим ефектом застосування препарату є значне зменшення
рівня циркулюючих імунних комплексів.
4. Терапія препаратом Ентеросгель є безпечною для пацієнтів, що
пов’язано з його доброю переносимістю та відсутністю побічних ефектів.
5. Результати дослідження доводять необхідність включення ентеросорбенту
Ентеросгель до комплексної терапії хворих на гострий вірусний гепатит В,
який перебігає з дисбіотичними порушеннями, що дозволяє покращити
результати лікування хворих і скоротити його тривалість.
Література
[1] Андрейчин М. А., Іщук І. С., Господарський І. Я.Клінічні та
імунологічні критерії ефективності ентеросорбції у лікуванні хворих на
вірусний гепатит В// Інфекційні хвороби. 1995. – № 2. – С. 17–21.
[2] Ардатская М. Д., Дубинин А. В., Минушкин О. Н. Дисбактериоз
кишечника: современные аспекты изучения проблемы, принципы диагностики и
лечения// Терапевт. архив. – 2001. – № 2. – С. 67–72.
[3] Береза Н. Н. Проблемы дисбактериоза кишечника и его коррекции//
Гастроэнтерология. – 2000. – Вып. 31. – С. 432–435.
[4] Бондаренко В. М., Боев Б. В., Лыкова Е. А. и др. Дисбактериоз
желудочно-кишечного тракта// Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол.,
колопроктол. – 1998. – Т. 7, № 1. – С. 66–70.
[5] Григорьев П., Яковенко Э. Нарушение нормального состава кишечной
микрофлоры, клиническое значение и вопросы терапии. Методическое
пособие. – М., 2000.
[6] Кучеренко Н. П., Бобровицька А. І., Верещагін І. О. Мікробіоценоз
товстої кишки у хворих на вірусний гепатит// Матеріали
науково-практичної конференції і пленуму асоціації інфекціоністів
України. – Тернопіль, 2004. – С. 115–116.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
