UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗастосування Амбротард 75 у комплексному лікуванні гострого бронхіту, загострення хронічного бронхіту та ХОЗЛ (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1311
Скачало196
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Застосування Амбротард 75 у комплексному лікуванні гострого бронхіту,

загострення хронічного бронхіту та ХОЗЛ

 

Захворювання органів дихання посідають одне з перших місць у структурі

захворюваності та смертності населення. В останні роки відмічається

тенденція до збільшення захворюваності та смертності внаслідок

хронічного бронхіту (ХБ) та хронічних обструктивних захворювань легень

(ХОЗЛ), що суттєво впливає на соціально-економічні показники.

 

Хронічний бронхіт — це дифузне, як правило, незворотне ушкодження

бронхів, яке нерідко призводить до порушень дихання, що прогресують.

Загострення ХБ відмічаються у хворого в середньому 2–4 рази на рік.

Причини загострень можуть бути первинні (трахеобронхіальна інфекція,

забруднення повітря) і вторинні (пневмонія, тромбоемболія легеневих

артерій, пневмоторакс, травма грудної клітки, побічні ефекти ліків —

седативних препаратів, наркотиків, бета-блокаторів, застійна серцева

недостатність тощо). Трахеобронхіальна інфекція відіграє роль

пошкоджуючого агента: під її впливом розвивається запалення з

гіперсекрецією слизу і перебудовою слизової оболонки, особливо епітелію,

порушується мукоциліарний транспорт (МЦТ).Джерелом утворення

трахеобронхіального слизу є бронхіальні залози (частина залозистих

клітин продукує серозний секрет, частина — мукоїдний, основна маса залоз

— змішаний), келихоподібні клітини, епітелій термінальних бронхіол і

альвеол. У нормі бронхіальний слиз майже на 89–95% складається з води, в

якій знаходяться іони Nа+, Сl–, Р3+, Са2+. Решту 3–6% бронхіального

слизу становлять нерозчинні макромолекулярні сполуки: високо- і

низькомолекулярні нейтральні та кислі глікопротеїни (муцини), що

зумовлюють в’язкий характер секрету, — 2–3%; складні білки плазми —

альбуміни, глобуліни, глікопротеїни плазми, IgА, IgG, IgЕ;

антипротеолітичні ферменти — 1-антихімотрипсин, 1-антитрипсин. Ліпіди,

що складають 0,3–0,5% слизу, представлені в основному фосфоліпідами

сурфактанта з альвеол і бронхіол та у невеликій кількості — гліцеридами,

холестеролами і вільними жирними кислотами. У нормальних умовах

трахеобронхіальний слиз характеризується низькою в’язкістю і доброю

плинністю. Добовий обсяг бронхіального секрету коливається в широких

межах і становить від 10–15 мл до 100–150 мл (в середньому 0,1–0,75 мл

на 1 кг маси тіла). Завдяки МЦТ здорова людина не відчуває надлишку

слизу, який не викликає рефлекторної кашльової реакції. При запаленні

відмічається значне погіршення реологічних параметрів слизу і як

наслідок — утруднене її виведення. Причиною цього є зміна якісного

складу слизу (збільшення концентрації нейтральних і кислих

глікопротеїнів та ін.). Внаслідок зменшення у складі слизу вмісту води і

збільшення концентрації муцинів він стає в’язким, що значно погіршує

його плинність. Одночасно відмічається гіперпродукція слизу, що до

певного моменту має захисний характер; але надалі змінюється не лише

кількість, але й якість бронхіального секрету, що порушує дренажну

функцію бронхів і впливає на бронхіальну прохідність. Все це зумовлює

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ