UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗастосування Диклоберлу в клінічній практиці (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось972
Скачало147
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Застосування Диклоберлу в клінічній практиці

 

Протягом багатьох сторіч лікарі та фармацевти здійснюють пошук

ідеального лікарського засобу — намагаються синтезувати ліки з високою

клінічною ефективністю, тривалою дією та відсутністю побічних ефектів.

Найбільш серйозним та актуальним залишається питання небажаних наслідків

застосування певного лікарського засобу. Навіть після досконалого

вивчення патофізіологічних ланок захворювання та синтезу препарату з

максимально цільовою точкою дії, вченим часто не вдається уникнути

вторинних впливів речовини та серйозних ускладнень. Отже, на теперішній

час метою досліджень у цій галузі є пошук препарату, який у

терапевтичних концентраціях матиме найменш виражені побічні ефекти.

 

Одна з груп лікарських засобів, до якої протягом останніх десятиріч

прикута увага cпеціалістів, — нестероїдні протизапальні препарати

(НПЗП), характерними властивостями яких є [6]:

 

зменшення проникності капілярів (обмеження ексудативного компоненту

запалення);

 

стабілізація лізосом (запобігання виходу в цитоплазму і позаклітинний

простір лізосомальних гідролаз, здатних ушкоджувати тканини);

 

гальмування продукції макроергічних фосфатів (насамперед АТФ). Зменшення

кількості АТФ призводить певною мірою до пригнічення запального процесу;

 

гальмування синтезу медіаторів запалення або їх інактивація;

 

гальмування проліферативної фази запалення і зменшення протизапального

склеротичного процесу.

 

НПЗП застосовують у своїй повсякденній праці лікарі всіх фахів —

терапевти, кардіологи, ревматологи, пульмонологи, хірурги, травматологи,

урологи, гінекологи, невропатологи, стоматологи. Це пояснюється,

по-перше, дуже високою анальгетичною та протизапальною дією препаратів.

Друга, досить вагома причина, з якої НПЗП займають провідне місце, — це

розкриття таємниць метаболізму арахідонової кислоти. Існує дві ізоформи

циклооксигенази (ЦОГ), які умовно поділяються на фізіологічну та

патологічну. Відкриття останніх десятиріч минулого століття

продемонстрували, що за розвиток запального процесу відповідає ЦОГ-2,

тоді як ЦОГ-1 виконує протекторну роль. Доведено, що НПЗП [2–5] мають

виражену протизапальну дію за рахунок пригнічення активності ЦОГ —

ключового ферменту метаболізму арахідонової кислоти. Тобто вони є

селективними блокаторами ЦОГ-2. Але коли була досягнута максимальна

селективність, так звана специфічність, то вчених очікувало

розчарування. Побічні ефекти, які виявилися при застосуванні деяких

препаратів (рофекоксибу, целекоксибу) змусили медиків відмовитися від їх

використання, щоб не завдавати невиправної шкоди здоров’ю пацієнта. Так,

у вересні 2004 року компанія Мерк (CША) добровільно припинила

виробництво й розповсюдження Віоксу (рофекоксибу) в усьому світі.Через

підвищений ризик серцево-судинних подій Національний інститут раку

припинив застосування ще одного селективного інгібітора ЦОГ-2 Целебрексу

(целекоксибу) в клінічному дослідженні, яке вивчало нове показання до

застосування целекоксибу з метою профілактики поліпів товстої кишки.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ