Реферат на тему:
Класифікація порушень ритму і провідності серця
Робоча група з порушення ритму серця Асоціації кардіологів України
протягом останніх років провела велику роботу по підготовці цілого ряду
клінічних рекомендацій, що стосуються різних аспектів ведення хворих з
аритміями та по своїй суті є національними консенсусами, аналогічними
прийнятим за кордоном Guidlines. Рекомендації ґрунтуються на принципах
доказової медицини та безпосередньо пов’язані з останніми Європейськими
рекомендаціями, що робить запропоновану інформацію сучасною та
актуальною. Настанови видані у вигляді зручних для лікаря кишенькових
брошур для полегшення їх застосування у щоденній лікарській практиці.
Рекомендації широко використовуються кардіологами України. Проте далеко
не всі лікарі інших спеціальностей, які також лікують хворих із
порушенням ритму серця, знайомі з ними. Тому ми вирішили розпочати на
сторінках “Мистецтва лікування” публікацію окремих частин українських
рекомендацій, які стосуються питань тактики ведення хворих із
порушеннями ритму серця. Гадаємо, таке починання буде цікавим і корисним
не лише для кардіологів, але й для терапевтів, сімейних лікарів, лікарів
функціональної діагностики, ревматологів та лікарів інших
спеціальностей. При цьому ми обиратимемо для викладу ті розділи, які
можуть стати настільним матеріалом для якнайширшого кола лікарів.
У випусках “Мистецтва лікування” вашій увазі будуть запропоновані
рекомендації Асоціації кардіологів України:
Раптова серцева смерть: фактори ризику та профілактика.
Амбулаторне Холтерівське моніторування ЕКГ.
Порушення реполяризації шлуночків серця: механізми виникнення, методи
виявлення та клінічне значення.
Діагностика та лікування суправентрикулярних тахікардій.
Принципи ведення хворих із фібриляцією та тріпотінням передсердь.
Рекомендації по проведенню електрофізіологічних досліджень і катетерної
абляції.
Рекомендації по імплантації електричних пристроїв при порушеннях ритму
та провідності серця.
Синкопальні стани у кардіологічній практиці.
У цьому номері вашій увазі пропонується клінічна класифікація порушень
ритму серця, яка набула чинності статистичного кодування в Україні з
1999 року. Вона відповідає міжнародній класифікації хвороб 10-го
перегляду, затверджена VI Національним конгресом кардіологів України
(18–21 вересня 2000 р., м. Київ) та була доповнена на Пленумі правління
Асоціації кардіологів України “Порушення ритму серця: сучасні підходи до
лікування” (27–29 вересня 2005 р., м. Київ).
Класифікація порушень ритму і провідності серця
Коди МКХ 10-го перегляду
І. Порушення утворення імпульсу
149.8 – синусова тахікардія (більше 90 комплексів за хвилину)
синусова брадикардія (менше 60 комплексів за хвилину)
синусова аритмія
145.5 — зупинка (відмова) синусового вузла
149.8 — вислизувальні комплекси та ритми:
• передсерді
– повільні
– прискорені
• з АV-з’єднанням
– повільні
– прискорені
• шлуночкові
– повільні
– прискорені
145.8 — АV-дисоціація
149.8 — міграція надшлуночкового водія ритму
Екстрасистолія (“передчасна деполяризація” — термін наведено згідно з
МКХ-10)
149.1 — передсердна
149.2 — передсердно-шлуночкова (атріовентрикулярна)
149.3 — шлуночкова:
• поодинока (до 30 ектопічних комплексів за 1 год)
• часта (30 ектопічних комплексів і більше за 1 год)
• алоритмія (бі-, три -, квадригеменія)
• поліморфна
• парна
• рання (R на T)
147.1 — тахікардії
• реципрокні
– хронічні
– пароксизмальні
• вогнищеві (ектопічні)
– хронічні
– пароксизмальні
Надшлуночкові тахікардії
• синусно-передсердна (синоатріальна)
• передсердна (атріальна)
• передсердно-шлуночкова (атріовентрикулярна)— вузлова
• звичайного типу
• незвичайного типу— з додатковими шляхами проведення
• ортодромна
• антидромна
Шлуночкові тахікардії
147.2 — нестійка (від 3 шлуночкових комплексів до 30 с)
• мономорфна
• поліморфна
147.2 — стійка (триваліше 30 с)
• мономорфна
• поліморфна
147.0 — постійно зворотна
• мономорфна
• поліморфна
148.0 — фібриляція і тріпотіння передсердь
• що вперше виникла
• пароксизмальна (ритм відновлюється самостійно протягом 48 год)
– брадисистолічна (частота шлуночкових скорочень менше 60 за 1 хв)
– тахісистолічна (частота шлуночкових скорочень більше 90 за 1 хв)
• персистуюча (якщо для відновлення синусового ритму необхідне
втручання)
– брадисистолічна
– тахісистолічна
• постійна (якщо синусовий ритм відновити неможливо або недоцільно)
– брадисистолічна
– тахісистолічна
149.0 — фібриляція і тріпотіння шлуночків
– Введена в класифікацію на Пленумі правління Асоціації кардіологів
України “Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування” (27–29
вересня 2005 р., Київ)
ІІ. Порушення проведення імпульсу
145.5 — синоаурикулярні блокади— атріовентрикулярні блокади
144.0 — І ступеня
144.1 — ІІ ступеня
• І типу
• ІІ типу
144.2 — ІІІ ступеня
— внутрішньошлуночкові блокади
Однопучкові блокади
145.0 — блокада правої ніжки пучка Гіса
144.4 — блокада передньоверхнього розгалуження лівої ніжки пучка Гіса
144.5 — блокада задньонижнього розгалуження лівої ніжки пучка Гіса
• постійні
• минучі
145.2 — двопучкові блокади
• блокада лівої ніжки пучка Гіса
• блокада правої ніжки пучка Гіса та передньоверхнього розгалуження
лівої ніжки пучка Гіса
• блокада правої ніжки пучка Гіса та задньонижнього розгалуження лівої
ніжки пучка Гіса
145.2 — трипучкові блокади
ІІІ. Комбіновані порушення утворення і проведення імпульсу
149.4 — парасистолія
• передсердна
• з АV-з’єднанням
• шлуночкова
ІV. Захворювання, синдроми і феномени
149.8 — ідіопатичні форми аритмій— синдроми та ЕКГ-феномени
перезбудження шлуночків:
• Вольфа–Паркінсона–Уайта
• укороченого інтервалу PR (Лауна–Ганонга–Лівайна)
149.8 — синдром ранньої реполяризації шлуночків
149.8 — синдром подовженого інтервалу QT:
• вроджений
• набутий
149.5 — синдром слабкості синусового вузла
146.9 — синдром Морганьї–Адамса–Стокса
149.8 — аритмогенна дисплазія правого шлуночка
149.8 — синдром Бригада
149.0 — синдром Фредеріка
146.1 — раптова серцева смерть (аритмічна) (смерть, що настала протягом
1 год після появи перших симптомів захворювання або суттєвого погіршення
стану хворого на тлі стабільного хронічного перебігу захворювання)
• з відновленням серцевої діяльності
– фібриляція шлуночків
– асистолія
– електромеханічна дисоціація (зазначається за можливості)
• раптова серцева смерть (необоротна)
– фібриляція шлуночків
– асистолія
– електромеханічна дисоціація (зазначається за можливості)
– зупинка серця (смерть, що настала пізніше ніж через 1 год після появи
чи посилення симптомів захворювання)
145.0 — з відновленням серцевої діяльності
146.9 — зупинка серця (необоротна)
V. Аритмії при нормальній або порушеній функції кардіостимуляторів
різного типу.
У діагнозі потрібно зазначити кардіохірургічні втручання та пристрої,
використані для лікування аритмій і порушень провідності серця (із
зазначенням методу і дати втручання) — катетерні (радіочастотні та ін.)
деструкції, імплантації водіїв ритму та кардіовертерів-дефібриляторів,
проведення кардіоверсії чи дефібриляції (зазначається дата останньої)
тощо.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
