UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛікування негонококового уретриту (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1187
Скачало194
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Лікування негонококового уретриту

 

Уретрит — запальне захворювання сечовивідного каналу. Збудники його

різноманітні, зараження частіше всього відбувається при статевих

контактах. Основні клінічні прояви — біль при сечовипусканні і виділення

з сечовивідного каналу; в ряді випадків можливий безсимптомний перебіг.

Діагноз встановлюється на основі виявлення нейтрофілів у сечовивідному

каналі. Розрізняють гонококовий (його діагностують при виявленні

Neisseria gonorrhoaea) і негонококовий уретрити. Ті збудники, що

викликають у чоловіків уретрит, у жінок переважно зумовлюють розвиток

цервіциту.

 

Збудники

 

Найчастіший збудник негонококового уретриту — Chlamidia trachomatis

(30–50 % випадків). Друге місце за частотою посідають Ureaplasma

urealyticum і Mycoplasma genitalium (10–20 %), Trichomonas vaginalis (в

різних популяціях населення від 1 до 17 %). Neisseria meningitidis,

вірус простого герпесу та гриби роду Candida рідко є збудниками

уретритів. В ряді випадків (близько 10 %) уретрит розвивається як

наслідок інфекцій верхніх сечових шляхів, стриктур та сторонніх тіл

сечовивідних шляхів. Обговорюється також роль у розвитку уретриту

бактерійного вагінозу у партнерки.

 

При безсимптомному перебігу захворювання спектр збудників дещо інший:

Chlamidia trachomatis зустрічається значно рідше, а в 20–30 % випадків

збудник залишається невідомим.

 

Вважається, що уретрит може стати причиною інфекції статевих органів (в

тому числі матки і додатків) у партнерки хворого. Цей факт чітко

встановлений щодо хламідійної та гонококової інфекцій; стосовно інших

збудників прямі докази такого зв’язку відсутні (слід враховувати, що в

40–60 % випадків збудник запальних захворювань матки і додатків

залишається невідомим).

 

Клінічна характеристика

 

Основними скаргами при уретриті є:· виділення з сечовивідного каналу;·

біль при сечовипусканні;· почервоніння, печія головки статевого члена;·

відсутність скарг при безсимптомному перебігу.

 

При огляді хворого спостерігаються виділення з сечовивідного каналу.

Часом, особливо у хворих без скарг, виділення можна виявити при легкому

натисканні. Однак у деяких випадках цей симптом може бути відсутній.

 

Ускладнення при уретриті розвиваються рідко — в 1 % випадків, однак не

виключено, що частина з них залишається недіагностованими або не завжди

встановлюється їх зв’язок з уретритом. Основними ускладненнями є: орхіт,

епідидиміт, артрит, синдром Рейтера.

 

Діагностика

 

Діагноз уретриту підтверджують виявленням нейтрофілів у сечовивідному

каналі. Для цього рекомендується використовувати один із способів:1.

Мікроскопія забарвленого за Грамом мазка з сечовивідного каналу.

Мікроскопію проводять при великому (х1000) збільшенні. Вибирають 5 полів

зору з найбільшою кількістю нейтрофілів. Діагноз підтверджується, якщо

середня кількість нейтрофілів у цих полях зору складає 5 або більше.

Оскільки результати дослідження значною мірою залежать від якості та

правильності взяття мазка, потрібно дотримуватися певних правил. Мазок

беруть пластмасовою петлею діаметром 5 мм або ватним тампоном на тонкій

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ