.

Лікування реактивних артритів хламідійного та герпес–вірусного генезу. Використання антибактеріальної та противірусної терапії в комбінації з системно

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
218 1462
Скачать документ

Реферат на тему:

Лікування реактивних артритів хламідійного та герпес–вірусного генезу.
Використання антибактеріальної та противірусної терапії в комбінації з
системною ензимотера

Етіотропне лікування реактивних артритів (РеА) інфекційного генезу є
досить складним завданням, адже інфекційна фаза цієї хвороби швидко
переходить в аутоімунну з необхідністю застосування імуносупресивних
препаратів на фоні активного розмноження відповідних збудників.
Водночас, використання антибактеріальних чи противірусних препаратів
зумовлює ряд побічних ефектів з ураженням соматичних систем та розвиток
резистентності організму хворого до цих ліків [4]. Тому активно
продовжується пошук комплексних підходів до лікування РеА, що пов’язано
також із соціальною проблемою — високою та швидкою інвалідизацією таких
хворих, найчастіше — молодого працездатного віку. Одним із сучасних і
перспективних напрямів лікування інфекційно-аутоімунного запалення,
характерного для РеА, є системна ензимотерапія [8], яка, крім
імунотропного (на системи цитокінів, адгезивних молекул, лігандів,
гуморальних протеїнових факторів запалення, фагоцитозу тощо),
алергічного (на вихід гістаміну, брадикініну, активність комплементу,
арахідонової кислоти тощо), ендопротеолітичного впливів (на фібриноліз,
кініногенез, еластоліз, колагеногенез тощо), має рецепторно-провідникову
дію, що може регулювати сигнальні системи і забезпечувати ремодулюючу
дію на клітини-мішені, зокрема на ендотеліоцити та синовіоцити [7]
Звичайно, цікаво було б прослідкувати два основні шляхи активації
клітинної імунної відповіді за умов впливу СЕТ: з одного боку, це
метаболізм фосфатидилінозитолу і активація кальційзалежних кіназ і
фосфатаз зі включенням транскрипційних факторів нуклеарної родини та
серинтеонінових кіназ, з іншого — активація білків з властивостями
гуанілтрифосфату, що включає екстрацелюлярні регулятори кіназ, білкові
кінази, активовані стресом, і кіназу р38 [5].

Нас зацікавило питання дії етіотропних протиінфекційних препаратів на
самі імуноцити, які часто є резервуаром для хламідійної та
герпес-вірусної інфекцій, активацію в них месенджерних процесів та
особливості специфічної імунної відповіді на ці збудники після
проведеного лікування. Ми намагалися оцінити за допомогою наявності
специфічної ДНК та відповідної антитілозалежної імунної відповіді, а
також основних продуктів активації аденілатциклазної системи — циклічних
аденозин- (cAMP) та гуанін-монофосфатів (cGMP) ефективність застосування
протиінфекційних препаратів разом з СЕТ у лікуванні хворих на РеА
хламідійного та герпес-вірусного генезу. Дослідження проводилося в
2001–2004 рр. на базі відділення ревматології та імунотерапії Львівської
обласної клінічної лікарні, яка є клінічної базою кафедри клінічної
імунології та алергології Львівського національного медичного
університету ім. Данила Галицького.

Метою нашої роботи була оцінка клініко-лабораторної ефективності та
активності аденілциклазної системи в сироватці та мононуклеарах крові
хворих на РеА герпес-вірусного та хламідійного генезу за умови
застосування ацикловіру (гевірану), спіраміцину (роваміцину) в
комбінації з системною ензимотерапією (вобензимом).

Матеріали та методи

Нами було обстежено 86 хворих на гострий та підгострий РеА, які
поступали на стаціонарне лікування у відділення ревматології та
імунотерапії Львівської обласної клінічної лікарні. Серед них було 38
жінок, 48 чоловіків у віці 16–42 роки, з тривалістю хвороби від 1–14
місяців. Моноартрит був діагностований у 41 хворого, поліартрит — у 35.
Інфекційний генез РеА був підтверджений анамнестичними та клінічними
даними, молекулярно-генетичними та специфічними імунологічними
показниками. Розподіл хворих на РеА за виявленими інфекційними маркерами
був таким: 52 хворих мали хламідійний генез РеА, 34 — герпес-вірусний.
Хворі з комбінованою інфекцією не були включені в це дослідження, відбір
таких хворих продовжується, і вони будуть досліджені в наступних наших
роботах.

В залежності від інфекційного збудника хворі були розподілені на групи,
які після проведеного обстеження отримували відповідні етіотропні
препарати: перша група хворих на РеА отримували спіраміцин (роваміцин)
по 9 млн/добу, друга група хворих на РеА — ацикловір (гевіран) по 1200
мг/добу, контрольна група — різні інгібітори ЦОГ-2; в комплексне
лікування дослідних груп, крім зазначених препаратів, був включений
вобензим по 30 табл./добу. Контрольні і дослідні групи хворих були
співставними за віком, статтю, тривалістю і тяжкістю захворювання.

Дослідження у всіх групах хворих проводилися до і після проведеного
лікування, на 18–21-й день при виписці хворих зі стаціонару. Клінічні
показники включали оцінку суглобового, больового, запального індексів
[3]. Молекулярно-генетичні дослідження: визначення специфічних ДНК
Chlamidia trachomatis (Chlam), Herpes simplex virus (HSV) 1/2 методом
полімеразної ланцюгової реакції (ПЦР) тест-системами ”Амплі Сенс”,
“ДНК-сорб-В” для виділення ДНК із клінічного матеріалу, “Амплі Сенс-200”
для ампліфікації ділянки ДНК HSV1/2, Chlamidia trachomatis (Центральний
НДІ епідеміології МОЗРФ, Росія), ампліфікатор Percen Elmer 2700
(Швейцарія). Кількісна оцінка рівня специфічних антитіл класу М та G до
відповідних збудників проводилася за допомогою тест-систем: HSV1/2-UBI
(США), Chlamidia trachomatis — “Sanofi Diagnostics Pasteur” (Франція),
на імуноферментному аналізаторі “Stat Fax 303 Plus” (Awaareness
Technology Inc, USA). Циклічні нуклеотиди оцінювалися методом афінної
хроматографії, тест-системи для cAMP та cGMP (Amarsham, GB).
Молекулярно-генетичні дослідження проводилися на кафедрі медичної
генетики, клінічної імунології та алергології Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика (член-кор. АМН України
Горовенко Н. Г.), біохімічні дослідження — в Інституті біохімії НАН
України (к. б. н. Коцюруба А. В.), специфічні імунологічні дослідження —
в імунологічній лабораторії кафедри клінічної імунології та алергології
ЛНМУ (проф. Чоп’як В. В.). Статистичну обробку кількісних даних
проводили методом варіабельної статистики з урахуванням середніх
величин, показників варіабельності, шляхом статистичної оцінки
міжгрупової різниці середніх величин із визначенням критерія Стьюдента
за допомогою програми SPSS (версія 9.0 для Windows). Для оцінки
достовірності отриманих результатів був прийнятий рівень похибки р Література [1] Веремєєнко К. Н., Кизим О. Й., Кікоть Ю. В. та ін. Вплив поліензимних препаратів на систему фібринолізу// Лабораторна діагностика. – 2002. – № 1. – С. 10–12. [2] Грунина Е. А., Надирова Н. Н., Клунина Т. А. Системная энзимотерапия при реактивном артрите и системной склеродермии. – Тезисы докладов 7-го Российского Конгресса “Человек и лекарство”. – М., 2000. – С. 240. [3] Коваленко В. Н., Шуба Н. М., Головацький И. В. и др. Оценка эффективности терапии ревматоидного артрита на основе системной энзимотерапии по данным 5-летнего мониторинга// Укр. ревматолог. журнал. – 2002. – № 4 (10). – С. 23–27. [4] Мазуров В. И., Лила А. М., Столов С. В. и др. Опыт применения системной энзимотерапии при некоторых заболеваниях внутренних органов// Цитокины и воспаление. – 2002. – Т. 1, № 3. [5] Якобисяк М. Імунологія: Пер. з польської за ред. проф. В. В. Чоп’як. – Вінниця: Нова книга, 2004. [6] Eim J. LAVH by electrocagulation, post-operative period and systemic enzyme therapy. – World congress of gynaecologic endoscopy. Rome, Italy, June 18–22, 1997.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020