UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛауреати Нобелівських премій у галузі фізіології та медицини (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3301
Скачало245
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Лауреати Нобелівських премій у галузі фізіології та медицини

 

Нобелівські премії, засновані на початку ХХ століття, є найбільш

престижними науковими відзнаками, історія присудження яких значною мірою

відбиває складний шлях розвитку природознавства та й цивілізації взагалі

протягом століття, що минуло. Сьогодні можна з повною впевненістю

стверджувати, що, незважаючи на неоднозначний та певною мірою

суб’єктивний процес відбору та оцінки кандидатів, концептуальні

розбіжності та критичні зауваження, які неодноразово висловлювалися з

цього приводу, список Нобелівських лауреатів (фізиків, хіміків,

біологів, медиків, письменників, політиків, а пізніше й економістів) —

це в повному розумінні перелік істинної інтелектуальної еліти

вчорашнього минулого та сьогоднішнього сучасного.

 

Найбільшу славу та фінансовий добробут за життя Альфреду Нобелю

(1833–1896) — талановитому шведському вченому, інженеру-хіміку,

винахіднику, бізнесмену та письменнику — надали дослідження та

промислові розробки, що завершилися створенням вибухових сумішей на

основі нітрогліцерину — динаміту та баліститу, що стало підставою його

обрання членом Королівської Шведської академії наук (Стокгольм). Однак,

безперечно, найвагомішим “винаходом” А. Нобеля, в якому втілився

найбільш суттєвий його внесок у світову культуру, є заснування

Нобелівських премій, що стали згодом найвищою формою визнання наукових,

художніх та політичних досягнень лауреатів перед людством.

 

Альфред Нобель був людиною досить відлюдною та самотньою, і глибинні

витоки його основоположного, несподіваного для сучасників заповіту,

складеного в Парижі 27 листопада 1895 р., залишаються таємницею для

біографів. Безумовно, цей вчинок відбиває широке коло наукових та

суспільних інтересів ученого, його схильність до філантропії, а також

глибину особистісних та психологічних якостей. У цьому контексті варто

згадати, що, крім незаперечного наукового внеску в хімію вибухових

сполук та синтетичних матеріалів, А. Нобель був високоосвіченою людиною,

глибоко цікавився проблемами літератури, філософії, історії, біології,

володів п’ятьма європейськими мовами, був автором п’єс, віршів, романів.

Вважають, що певний емоційний вплив на зміст заповіту Альфреда Нобеля

справило його близьке знайомство та листування в останні роки життя з

відомою письменницею-пацифісткою австрійською баронесою Бертою Софією

фон Зутнер, яка у 1905 р. стала лауреатом Нобелівської премії миру… Так

чи інакше, але наприкінці життя Альфред Нобель глибоко сповідував

пацифістські переконання, передбачаючи на порозі трагічного ХХ віку ті

потрясіння, що судилися цьому “розколюваному світові”. Оцінюючи значення

своїх наукових надбань, учений з надією писав: “Мій динаміт швидше

призведе до миру, ніж тисячі мирних угод. Як тільки людство зрозуміє, що

протягом одного моменту можуть бути знищені цілі армії, воно обов’язково

почне триматися загального миру”.

 

Славнозвісний заповіт, текст якого в перекладі українською мовою

наведено в кінці цього нарису, був написаний А. Нобелем у період хвороби

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ