UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМедичні аспекти Чорнобиля: проблеми тиреоїдної патології (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1616
Скачало229
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Медичні аспекти Чорнобиля: проблеми тиреоїдної патології

 

Після аварії на Чорнобильській АЕС з 1990 року в Україні встановлено

значне збільшення захворюваності на рак щитовидної залози серед дітей та

підлітків. З 1986 по 2001 рік прооперовано 2371 особу віком від 0 до 18

років на момент аварії. Серед них 1639 хворих були в дитячому віці (0—14

років) та 697 хворих — у підлітковому (15—18 років). У той же час,

починаючи з 1987 року, коли дія радіоактивного йоду була відсутня, серед

дітей, що народилися після аварії, зареєстровано лише 35 випадків цього

захворювання. Оскільки пік цієї захворюваності ще попереду, а післядія

"чорнобильського" радіоактивного йоду триватиме ще близько 20 років, з

метою своєчасної діагностики та лікування раку ЩЗ необхідно проводити

довгострокові скринінгові обстеження осіб, які на момент Чорнобильської

катастрофи перебували у дитячому або підлітковому віці та проживали на

забруднених радіойодом територіях. Це дозволить зберегти повноцінне

життя тисячам людей, які постраждали у результаті аварії на ЧАЕС.

 

Сімнадцятилітній досвід вивчення впливу Чорнобильської катастрофи на

здоров'я людини переконливо свідчить про те, що сьогодні він

реалізувався, перш за все, в значному підвищенні захворюваності на рак

щитовидної залози (ЩЗ) серед дітей та підлітків України. Це зумовлено

тим, що у перші дні після аварії на ЧАЕС в атмосферу було викинуто

величезну кількість радіоактивного йоду. Основну масу (біля 80%) складав

J131, іншу частину — короткоживучі радіонукліди J132-135. Небезпека

надходження радіонуклідів йоду в ЩЗ людини та тварин існувала протягом

2,5 місяців після аварії, тобто часу, що дорівнював десяти періодам

напіврозпаду J131.

 

Шляхи надходження радіонуклідів йоду в організм людини після

Чорнобильської аварії були різними. Якщо для населення м. Прип'яті та

евакуйованих у перші дні після аварії з 30-кілометрової зони це був перш

за все інгаляційний шлях, то для жителів віддалених територій України

основним шляхом надходження радіоактивного йоду в організм був

аліментарний.

 

Як відомо, радіоактивний йод особливо небезпечний, так як він вибірково

поглинається в організмі клітинами щитовидної залози. У зв'язку з цим

серед можливих віддалених наслідків впливу радіойоду на ЩЗ

прогнозувалась поява додаткових випадків таких її захворювань, як:

гіпотиреози, аутоімунні тиреоїдити, доброякісні та злоякісні

новоутворення залози. Дозиметрія ЩЗ у населення регіонів України, які

найбільше постраждали в наслідок аварії — Київської, Чернігівської,

Житомирської областей — проводилась з перших днів після неї і

закінчилась на кінець травня 1986 року. За даними Наукового центру

радіаційної медицини АМН України усього в цих регіонах проведений вимір

індивідуальних доз опромінення ЩЗ понад 70 000 дітей та підлітків. Як і

прогнозувалося, найвразливішими виявилися діти та підлітки, які були

критичною групою населення при опроміненні ізотопами йоду.

 

Співробітники Інституту ендокринології та обміну речовин АМН України ім.

В. П. Комісаренка протягом усіх післячорнобильських 17 років вели

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ