UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПатогенетичне лікування імуноопосередкованих гломерулопатій (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1567
Скачало174
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Патогенетичне лікування імуноопосередкованих гломерулопатій

 

Імуноопосередковані гломерулопатії (ІОГП) — найчастіші патологічні

стани нирок у клініці внутрішніх хвороб. Йдеться насамперед про

первинний гломерулонефрит (гострий — ГГН, швидкопрогресуючий — ШПГН,

хронічний — ХГН). У терапевтичних (нефрологічних) клініках лікують і

хворих із системними хворобами сполучної тканини (найчастіше — з

системним червоним вовчаком — СЧВ) у разі домінуючого ураження нирок,

нерідко — у разі дебюту СЧВ у вигляді ГН. ІОГП можуть виникати як

ускладнення інфекційного ендокардиту, як вторинна патологія у хворих на

хвороби крові (мієло-, лімфолейкози, мієломна хвороба), при злоякісних

пухлинах (паранеопластична нефропатія). Хворі зазначених категорій у

разі прихованого перебігу первинної хвороби, її дебютної маніфестації у

вигляді сечового або нефротичного синдрому тільки на етапі

диференціальної діагностики можуть перебувати у віданні терапевта

(нефролога). З уточненням діагнозу (з'ясування походження ниркових

симптомів) хворі повинні лікуватися у відповідних спеціалізованих

відділеннях. Успішне лікування первинної хвороби, сприяючи зниженню

(зникненню) антигенемії, може супроводжуватися зменшенням проявів

ГН.Перш ніж перейти до викладу патогенетичного лікування ІОГП,

зауважимо, що питання їх етіотропної терапії в медичній літературі не

ставиться як безперспективне.

 

Основними ланками запального процесу при ІОГП, на які з більшим чи

меншим ефектом можна вплинути за допомогою патогенетичних підходів у

лікуванні, є: значні відхилення в імунному гомеостазі хворого (утворення

імунних комплексів з їх фіксацією на базальній мембрані капілярів

клубочків або, в разі автоімунного механізму, утворення антитіл до

базальної мембрани, інших структур ниркової паренхіми з подальшим

каскадом активації та взаємодії цілої низки біологічно активних

речовин); виникнення локальної, нерідко — й системної гіперагрегації та

гіперкоагуляції; порушення мікроциркуляції, гемодинаміки, особливо

внутрішньониркової з виникненням гіпертензії, в тому числі й

внутрішньоклубочкової, що призводить до гіперфільтрації та протеїнурії

(остання є наслідком підвищення проникності капілярів).Оскільки активне

патогенетичне медикаментозне лікування може загрожувати побічною дією,

небезпечними ускладеннями, слід зважувати активність хвороби, а отже —

прогноз її перебігу, ефективність лікування, з одного боку, та

протипоказання до певних медикаментів, ризик ускладнень при їх

застосуванні — з іншого.

 

Ознаками активності ІОГП є: наявність нефротичного синдрому, ступінь

протеїнурії, меншою мірою — еритроцитурія, лімфоцитурія, висота титру

імунних комплексів, антитіл до базальної мембрани капілярів клубочків,

трансаміназна активність сечі, ступінь екскреції фібронектину,

2-мікроглобуліну, а також ДНК-топоізомерази І і ІІа в біоптаті нирки,

такі морфологічні типи ГН, як мезангіокапілярний, фокально-сегментарний

склероз або гіаліноз, наявність екстракапілярної півмісяцевої

проліферації у понад 50-60 % клубочків, грубі морфологічні зміни в

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ