UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПлевральні випоти — сучасний погляд на проблему (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1939
Скачало160
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Плевральні випоти — сучасний погляд на проблему

 

Патологічний процес у плеврі і плевральній порожнині діагностується у

10 % хворих (Шмельов Є. І., 1999; Ліскіна І. В., 2002). Достовірна

статистика стосовно поширеності плевральних випотів в Україні відсутня

через їх вторинний генез. В США щорічно реєструється близько 1 300 000

нових випадків захворювань з наявністю випоту. Плевра більш ніж при 80

захворюваннях втягується в патологічний процес, в переважній більшості

обтяжуючи їх перебіг. Природа захворювань, що проявляються плевральними

випотами, різноманітна. Це велика гетерогенна група запальних,

застійних, пухлиноподібних і диспротеїнемічних випотів; випотів

внаслідок порушення цілісності плеври; випотів при тривалому контакті з

азбестом, при уремії.

 

Табл. 1 Частота випотів різної етіології (Light R., 1986)

 

Найчастіше плевральні випоти є ускладненням захворювань легень, органів

середостіння і черевної порожнини, травм грудної клітки. Поява випоту

завжди є ознакою несприятливого перебігу основного захворювання, а

симптоматика плеврального випоту є провідною в клінічній картині

захворювання (табл. 1).Вчення про плеврити має багатовікову історію. У

ХVIII сторіччі деякі клініцисти намагалися виділити плеврити в

самостійну нозологічну форму. Впродовж десятиріч відбувалося вивчення

етіологічних, патогенетичних механізмів їх виникнення і найбільш

доцільних методів лікування. Відтоді змінилися погляди щодо механізмів

накопичення рідини в плевральній порожнині, тим більше, що останні два

десятиріччя неодноразово переглядалася класична концепція генезу

плевритів, сформульована ще E. N. Starling, A. H.Tubbi (1894) і

доповнена К. von Neergard (1927). Методичні труднощі полягали ще й у

тому, що не завжди процеси, відтворені на моделях тварин, відповідали

істинності процесів, які відбуваються в людському організмі. При

детальному вивченні фізіології плеври встановлено, що у людини за

фізіологічних умов плевральна рідина продукується апікальною частиною

парієтальної плеври (із розрахунку 0,3 мл/кг ваги), а дренування

здійснюється через лімфатичні стоми парієтальної плеври

медіастінально-діафрагмальної ділянки, тобто фільтрація і адсорбція

плевральної рідини є виключно функцією парієтальної плеври. За

нормальних умов вісцеральна плевра не бере участі у фільтрації

плевральної рідини. На сьогоднішній день роль вісцеральної плеври в

умовах патології є предметом активних досліджень патофізіологів.

Прикладом може бути накопичення транссудату в плевральній порожнині при

застійній лівошлуночковій серцевій недостатності. Виражений дисбаланс

між функціональними можливостями дренажної системи плевральної порожнини

і кількістю рідини, яка фільтрується під впливом високого тиску

легенево-капілярної системи в плевральну порожнину через поверхню

вісцеральної плеври, пояснює природу транссудату. Патофізіологічні

закономірності виникнення транссудату при застійній серцевій

недостатності зумовлені гіперволемією малого кола кровообігу. Дещо інші

закономірності є основою розвитку ексудативного плевриту, за якого

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ