UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПринципи обстеження та невідкладної допомоги при пароксизмі миготливої аритмії (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1131
Скачало187
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Принципи обстеження та невідкладної допомоги при пароксизмі миготливої

аритмії

 

Якщо на фоні пароксизму миготливої аритмії (МА) виникають синкопи,

гіпотензія, гостра лівошлуночкова недостатність або гостра ішемія

міокарда, негайно здійснюють електричну кардіоверсію. Якщо ж при

пароксизмі МА порушення гемодинаміки відсутні, алгоритм невідкладної

допомоги визначається наявністю клінічних симптомів і тривалістю

епізоду. При безсимптомному нападі здійснюють планове обстеження з метою

визначення оптимальної програми ведення пацієнта. Якщо симптоми незначні

і гемодинаміка істотно не порушена, у багатьох випадках потреби в

негайному відновленні синусового ритму немає. Приблизно у 40–50 % хворих

з пароксизмами МА синусовий ритм відновлюється самостійно протягом 72

годин. З іншого боку, як медикаментозна, так і електрична кардіоверсія

можуть супроводжуватися ускладненнями. Предиктори самостійного

припинення пароксизму чітко не встановлені. Ймовірно, шанси щодо

самостійного відновлення синусового ритму найбільшими є у пацієнтів без

значної структурної патології серця, у яких раніше пароксизми МА

припинялися самостійно. В таких випадках доцільно обмежитися

спостереженням протягом 1–2 діб, а при вираженій тахікардії призначити

препарат з групи бета-адреноблокаторів і, можливо, седативний засіб. При

збереженні аритмії пароксизм далі припиняють антиаритмічними засобами

або методом електричної кардіоверсії. Наголосимо, що ефективність

планової кардіоверсії зростає на фоні застосування аміодарону. Необхідно

зважати на те, що через феномен електричного ремоделювання передсердь

шанси на відновлення синусового ритму при тривалому збереженні МА

зменшуються. Загалом, питання про доцільність та терміни кардіоверсії

має вирішуватись індивідуально.

 

Якщо симптоматика виражена, лікувальні заходи повинні здійснюватися

значно швидше. При симптомному пароксизмі з високою частотою серцевих

скорочень тактика залежить, насамперед, від прийому антиаритмічних

засобів на момент пароксизму. Нерідко доза препаратів, які постійно

приймає пацієнт, виявляється недостатньою. У цьому випадку для

відновлення синусового ритму необхідно збільшити дозу антиаритмічного

засобу. Інколи виникає потреба у заміні препарату на інший або

одночасному призначенні двох антиаритмічних препаратів. У випадку

вираженої тахіаритмії до призначення засобів для відновлення синусового

ритму серця необхідно зменшити частоту серцевих скорочень. За наявності

систолічної дисфункції лівого шлуночка та клінічних ознак серцевої

недостатності препаратом вибору є дігоксин, у хворих з ІХС і/або

артеріальною гіпертензією — бета-адреноблокатори (метопролол) або

недигідропіридинові антагоністи кальцію (верапаміл), з урахуванням

супутніх захворювань і станів (табл. 2). Наголосимо, що жоден з

препаратів, які застосовуються для зменшення частоти скорочень шлуночків

(дігоксин, бета-адреноблокатори, антагоністи кальцію), не переважає

плацебо за частотою відновлення синусового ритму. Натомість, аміодарон є

одним з найбільш ефективних засобів відновлення синусового ритму серця,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ