UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРадіація та імунна система — неоднозначність взаємодії (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2531
Скачало1249
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Радіація та імунна система — неоднозначність взаємодії

 

Іонізуюче випромінення, починаючи від класичного дослідження

В.К.Рентгена, який вперше описав біологічний вплив відкритих ним

Х-променів, продовжує залишатися об’єктом вивчення радіобіологів уже

понад століття. Усі ці роки імунологія також невпинно розвивалася, часом

використовуючи радіобіологічні підходи для розв’язання суто

імунологічних проблем, але частіше перед нею поставали питання щодо

функціонування імунної системи в цілому чи окремих її компонентів за

умови радіаційного впливу різної інтенсивності.

 

Прогрес досліджень зумовлювали практичні потреби, пов’язані з розробкою

ядерної зброї та розвитком атомної енергетики, широким застосуванням

іонізуючого випромінення в медицині, фармацевтичній та харчовій

промисловості, у селекційній роботі, машинобудуванні тощо. З особливою

гостротою поставали питання про наслідки опромінення для імунної системи

у випадках аварій на ядерних об’єктах, найбільшою з яких залишається

Чорнобильська катастрофа. Ще у 1906 р. французькі вчені І.Бергоньє та

Л.Трибондо на основі експериментальних досліджень визначили, що

радіочутливість тканини прямо пропорційна її проліферативній активності

і обернено пропорційна ступеню диференціювання клітин, які входять до

складу цієї тканини. Згідно з цим правилом імунна система, у

функціонуванні якої процеси проліферації і диференціювання

імунокомпетентних клітин відіграють провідну роль, належить до критичних

систем за радіочутливістю.У 70–80-х роках минулого століття опромінення

з екрануванням окремих органів імунної системи виявилося плідним

методичним підходом до експериментальних досліджень головного комплексу

гістосумісності, процесів міжклітинної взаємодії під час розвитку

імунної відповіді на різноманітні антигени, розкриття механізмів дії

природних і синтетичних речовин з імуномодулюючими властивостями. Перший

підсумковий документ про вплив іонізуючого випромінення на імунну

систему був опублікований Науковим комітетом по дії атомної радіації

(НКДАР) ООН у 1988 р. Ґрунтуючись на результатах досліджень постраждалих

від атомного бомбардування в Хіросімі та Нагасакі, які отримували

радіотерапію у високих дозах, та випадків, пов’язаних з аваріями на

ядерних об’єктах, експерти НКДАР дійшли висновку, що з порушенням

функцій імунної системи можуть бути пов’язані підвищений ризик

захворюваності та смертність, зумовлена непухлинними хворобами.

Порушення можуть бути результатом радіаційно індукованої депресії чи

стимуляції імунної системи. У перших дослідженнях осіб, що вижили після

атомного бомбардування і зазнали опромінення в дозах понад 1,5 Гр, було

виявлено зміни клітинного імунітету, особливо недостатню відповідь

Т-лімфоцитів і зменшення кількості CD4+ Т-клітин. Не виявлено змін у

кількості природних кілерних клітин (ПКК). Визнається можливим низький

рівень запальної відповіді, яка зумовлює збільшення вмісту С-реактивного

протеїну та інтерлейкіну-6. Варто зауважити, що імунологічні дослідження

проводилися щонайменше через 30 років після бомбардування.Аварія на

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ