UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРаптова серцева смерть. Фактори ризику та профілактика (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось754
Скачало306
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Раптова серцева смерть. Фактори ризику та профілактика.

 

Клінічна термінологія раптової серцевої смертності

 

У класифікації серцево-судинних захворювань, яка була прийнята на VI

Національному конгресі кардіологів України, поняття "раптова серцева

смерть" (РСС) відображене й узгоджене з Міжнародною класифікацією хвороб

(МКХ)

 

Х перегляду.

 

Код МКХ-Х

 

146.1 — раптова серцева смерть (аритмічна) — смерть, що настала у строки

до 1 год після появи перших симптомів захворювання або суттєвого

погіршення стану пацієнта на фоні стабільного хронічного перебігу

захворювання:

 

з відновленням діяльності серця

 

• фібриляція передсердь

 

• асистолія

 

• електромеханічна дисоціація (визначається за можливості)

 

раптова серцева смерть (необоротна)

 

• фібриляція передсердь

 

• асистолія

 

• електромеханічна дисоціація (визначається за можливості)

 

зупинка серця (смерть, що настала пізніше ніж через 1 год після появи чи

посилення симптомів захворювання)

 

145.0 — з відновленням діяльності серця

 

146.9 — зупинка серця (необоротна).

 

Попередження раптової серцевої смерті

 

Під “первинною профілактикою” клініцисти розуміють терапевтичні заходи,

які здійснюють з метою уникнення РСС у пацієнтів, у яких, незважаючи на

захворювання серця, ніколи не реєстрували злоякісні шлуночкові

тахіаритмії; під “вторинною профілактикою” — заходи для запобігання РСС

у хворих, реанімованих після епізоду РСС чи після перенесених епізодів

життєво небезпечних аритмій серця.У дослідженнях, які за обсягом та

дизайном відповідають критеріям доказової медицини, здатність зменшувати

ризик РСС у пацієнтів після інфаркту міокарда (ІМ) переконливо доведена

для ?-адреноблокаторів, інгібіторів антгіотензинперетворюючого ферменту

(ІАПФ) і статинів, а у пацієнтів із серцевою недостатністю (СН) — для

ІАПФ (еналаприлу, каптоприлу, лізиноприлу та ін.), ?-адреноблокаторів

(метопрололу, бісопрололу, карведилолу) та антагоністів рецепторів

альдостерону (спіронолактону). Поряд з ефективним усуненням шлуночкового

порушення ритму (ШПР) деякі препарати класу ІС збільшували ризик РСС за

тривалого лікування. Сучасним методом запобігання РСС з найбільш

переконливими доказами ефективності у пацієнтів з груп високого ризику є

імплантація кардіовертера-дефібрилятора (ІКД).

 

Оцінка ефективності антиаритмічної терапії

 

Холтерівське моніторування (ХМ) використовують не тільки для верифікації

ризику РСС, а й для оцінки ефекту антиаритмічної терапії. Найчастіше в

клінічній практиці застосовують критерії ефективності антиаритмічної

терапії, запропоновані Хоровіцем та Лауном:

 

зменшення на 50% загальної кількості ШЕ

 

зниження на 90% частоти парних ШЕ

 

повне зникнення пробіжок ШТ.

 

0

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ