.

Реабілітація дітей з атопічним діатезом (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
232 1712
Скачать документ

Реферат на тему:

Реабілітація дітей з атопічним діатезом

Атопічні захворювання — це генетично детерміновані алергічні
захворювання, що реалізуються в дитячому віці, мають тенденцію до
рецидивуючого перебігу, песимістичний щодо повного одужання прогноз. На
сьогодні патогенез таких атопічних захворювань, як бронхіальна астма,
атопічний дерматит, полінози, кропивниця тощо, до кінця не з’ясований.
Поширеність атопічних захворювань у країнах Європи протягом останніх 20
років збільшилася вдвічі. За даними сучасних епідеміологічних
досліджень, поширеність бронхіальної астми та атопічного дерматиту серед
дітей м. Києва становить близько 7 % [1, 9, 10].

За сучасними даними [3, 6, 7], основою атопії є вроджена
генетично-детермінована гіперпродукція IgE (реагінів, атопінів)
внаслідок підвищення функціональної активності Т-хелперів ІІ типу,
особливостей цитокінової регуляції та будови клітинних мембран,
метаболізму ейкозаноїдів, інактивації біологічно активних речовин,
вегетативної регуляції тощо. На сьогодні під терміном “атопічний діатез”
(АД) розуміють фоновий, донозологічний, клінічно без- або малосимптомний
стан схильності організму до розвитку алергічних хвороб. Частота
атопічного діатезу в популяції становить 40–60 % [5].

Клінічними проявами схильності дитини до алергічних захворювань є легкі,
транзиторні алергічні реакції на харчові продукти, побутові алергени,
медикаменти, вакцини, укуси комах, хімічні речовини тощо, нестійкий
характер випорожнень переважно з домішками слизу, “географічний” язик,
епізоди нежиті з водянистими виділеннями, повторні явища
бронхообструкції та стенозів гортані при ГРВІ, еозинофілія. Частими
проявами АД у дітей є повторні, транзиторні шкірні висипання, запрілості
за відсутності дефектів догляду за дитиною, сухість шкіри, гнейс.

Відомо, що у переважної більшості дітей, які хворіють на атопічні
захворювання, прояви АД верифікуються вже з перших місяців життя.
Педіатр, або лікар загальної практики, сімейної медицини є спеціалістом,
який діагностує перші прояви АД, — виявлення алергічного генотипу
дитини. Неадекватна лікарська тактика щодо дитини з алергічним генотипом
протягом першого року життя та в ранньому дитячому віці може призвести
до реалізації АД в атопічні захворювання різних локусів організму, яким
притаманний хронічний (часом довічний) та інвалідизуючий перебіг.

Одним із шляхів зниження рівня атопічних захворювань дітей та дорослих є
розробка та впровадження у практичну медицину профілактичних програм, у
тому числі програм реабілітації дітей з АД. На сьогодні розроблено ряд
підходів щодо реабілітації дітей з АД з метою попередження реалізації
того чи іншого алергічного захворювання. В числі реабілітаційних
заходів, окрім загальнооздоровчих програм, рекомендується низка
спеціальних призначень.

Антигістамінні препарати

Найчастіше під час маніфестації проявів АД призначають коротким курсом
антигістамінні препарати. Відомі 3 фази дії цих засобів — терапевтична,
фаза звикання та фаза зворотного ефекту з можливим розвитком алергічних
реакцій на самі препарати, що зумовлює необхідність їх частої заміни. Ці
засоби є симптоматичними, монотерапія цими препаратами не усуває всього
комплексу патологічних змін, характерних для періоду маніфестації АД.
Антигістамінні препарати І–ІІІ поколінь мають ряд побічних властивостей,
а сучасні антигістамінні препарати ІІІ покоління ще мало вивчені
педіатрами, їх застосування рекомендовано дітям старше 12 років.

Антимедіаторні та мембрано-стабілізуючі препарати

На сьогодні відомі антимедіаторні засоби широкого спектра — препарати
антилібераційної дії. Найчастіше при частих маніфестних проявах АД
застосовується кетотіфен (задітен), що перешкоджає дегрануляції
опасистих клітин, нейтрофілів. Дітям із АД антилібератори слід
призначати з метою попередження реалізації атопічних захворювань курсами
від 1 до 3 місяців на фоні елімінаційної дієти.

Слід зазначити, що медіатори, ліберацію яких неселективно гальмують
протягом тривалого застосування мембраностабілізатори — інтал,
кетотіфен, задітен, налкром, беруть участь не тільки в регуляції процесу
запалення, а й у багатьох процесах в організмі. Ці препарати однобічно
впливають на динамічну регуляцію “цитокінової мережі” у дітей з АД.
Таким чином, використання антилібераторів може бути лише етапом у
реабілітації дітей з АД.

Під час реабілітації дітей з АД доцільним є проведення
імунореабілітаційних заходів у зв’язку з наявністю відхилень в імунному
статусі у зазначеної категорії дітей [5]. З цією метою застосовують
курсове призначення імуномодулюючих засобів, вітамінних препаратів,
рослинних адаптогенів, мікроелементів, фітотерапії, фізіотерапії, ЛФК,
масажу, санаторно-курортного лікування. Серед препаратів, що
використовують для імунореабілітації у дітей, зокрема при АД, є рослинні
імуномодулятори (корінь солодки, ехінацея пурпурна, спіруліна тощо),
адаптогени (елеутерокок, китайський лимонник, радіола, женьшень),
бактеріальні імуномодулятори (бронхомунал, рибомуніл, імудон, IRS-19) та
препарати різних груп (вобензим, кверцетин, рутин, левамізол, дибазол,
метилурацил, натрію нуклеїнат, пентоксил тощо).

Симптоматична терапія

Велике значення при реабілітації дітей з АД посідає лікування супутньої
патології органів системи травлення та санація вогнищ хронічної
інфекції, в тому числі носоглотки. При корекції розладів системи
травлення у дітей з АД значна увага приділяється лікуванню
функціональних і органічних захворювань шлунково-кишкового тракту, в
числі яких — хронічні гастрити та дуоденіти, дискінезії жовчних шляхів,
дисбактеріоз та дискінезії кишківника, паразитози, захворювання
підшлункової залози тощо. Адекватна імунотропна терапія на фоні
елімінаційних заходів може спричиняти нормалізацію біоценозу кишківника
у дітей з АД, який посідає важливе місце в патогенезі багатьох
алергічних захворювань. Ряд авторів у схемах реабілітації дітей з АД
рекомендують тривалу курсову (3–4 тижні) замісну терапію ферментами
підшлункової залози, що містять панкреатин, вже з перших місяців життя
дітей [2]. За даними літератури, ферментна терапія препаратами
підшлункової залози є також підготовчим етапом перед проведенням
імунотропної терапії [4].

Вітамінотерапія, мікроелементи

Вітамінотерапія є доцільною в схемах реабілітації дітей з АД, особливо
для пацієнтів, які тривалий час перебувають на елімінаційних дієтах. У
літературі є повідомлення про доцільність курсового призначення при АД
вітамінів групи А та Е, яким притаманні імунотропні, антиоксидантні та
кераторегулюючі ефекти [5, 8]. При призначенні вітамінотерапії перевагу
слід надавати моно- або олігокомпонентним препаратам через можливість
розвитку алергічних реакцій. Під час маніфестних проявів АД у дітей
доцільним є пероральне або парентеральне введення препаратів кальцію
короткими курсами, ефективне курсове призначення препаратів цинку та
магнію.

Фітотерапія

При виборі фітотерапії слід уникати призначення багатокомпонентних
фітопрепаратів, в тому числі харчових добавок, через можливість
виникнення алергічних реакцій негайного та сповільненого типу, а також
псевдоалергічних реакцій. В схемах реабілітації АД доцільним є
призначення імуномодулюючих, заспокійливих, жовчогінних, протимікробних
фітопрепаратів. Їх введення має проводитися під контролем “харчового
щоденника”.

Санаторно-курортне лікування

Для реабілітації дітей з АД під час ремісії супутніх захворювань
рекомендують загальнооздоровчі санаторії місцевого клімату, санаторії
гастроентерологічного профілю (Трускавець, Моршин, Миргород), морські
курорти (Саки, Євпаторія, Феодосія), бальнео- та спелеотерапію,
перебування в камерах штучного мікроклімату сольових шахт. Дітям з АД
показані курси ЛФК з метою корекції можливих сегментарних вертебральних
дисфункцій, вегетативних порушень, розладів системи травлення, а також з
метою формування позитивної мотивації реабілітації та лікування.

Гомеопатична терапія

Призначення гомеопатичних препаратів у схемах реабілітації дітей з АД
має бути узгодженим між лікуючим лікарем, лікарем-гомеопатом і батьками
пацієнта за їхнім бажанням у випадку недостатньої ефективності
проведених раніше реабілітаційних заходів. Застосування комплексних
офіцинальних гомеопатичних, антигомотоксичних препаратів часто є
неефективним без індивідуалізованого гомеопатичного консультування та
проведення елімінаційних заходів.

Догляд за шкірою та корекція способу життя

В процесі спостереження за дітьми зі шкірними проявами АД проводять
ідентифікацію тригерних факторів з подальшим усуненням їхньої дії:
іритантів (хімічні речовини, детергенти, косметика, парфуми, синтетичні
тканини, вовна, холод, спека), алергенів та емоційних стресів. Пильна
увага має приділятися щоденному догляду за шкірою — зволоженню (для
попередження розвитку ксерозу) з використанням спеціальних кремів, гелів
тощо. Діти з частими шкірними проявами АД мають дотримуватися певних
гігієнічних заходів — не носити синтетичний та шерстяний одяг
(безпосередньо до тіла), коротко стригти нігті, спати в піжамі, купатися
двічі на день з якісним полосканням після ванни, після купання
користуватися зволожуючими шкіру засобами.

Велике значення для дітей з респіраторними проявами АД має мікроклімат
помешкання дитини, бажаними є кондиціонування та фільтрація повітря,
вологі прибирання тощо. Оптимальна температура в спальні дитини має
становити 20–24°С, вологість повітря 45–55 %. Не бажане перебування
свійських тварин у приміщенні, де мешкає дитина з проявами АД.

Дієтотерапія

Одним із основних методів реабілітації дітей з АД є дієтотерапія. Окрім
свого основного призначення — забезпечення нутрієнтами та енергією,
лікувальне харчування надає значні діагностичні можливості та має
профілактичну спрямованість. Це дозволяє виявляти, обмежувати або
повністю виключати вплив причинних факторів маніфестації АД, у тому
числі харчових алергенів. Лікування або попередження розвитку харчової
алергії є важливими факторами реабілітації дітей з АД. Із цією метою
застосовують елімінаційні дієти, ефективність яких контролюється
веденням “харчового щоденника”.

Дані літератури та наш клінічний досвід свідчать про необхідність
дотримання принципу “початкової одноманітності” з метою розробки
ефективної індивідуалізованої елімінаційної дієти. Суть цього принципу
полягає в тому, що протягом перших трьох днів елімінаційної дієти
пацієнт вживає лише один продукт харчування, а розширення раціону
відбувається поступово, з введенням нових продуктів із інтервалом у три
дні. Це дозволяє своєчасно діагностувати розвиток алергічних реакцій
сповільненого та негайного типу, псевдоалергії, визначити причинні
харчові алергени in vivo, адже часто результати алерготестування з
певними трофалергенами in vitro виявляються псевдопозитивними або
псевдонегативними. Гіпоалергенні дієти не повинні бути одноманітними
тривалий час через можливість розвитку не тільки метаболічних розладів,
гіповітамінозів, дистрофії, а й сенсибілізації до тих трофалергенів,
результати алерготестування з якими in vivo під контролем “харчового
щоденника” були негативними. Протягом лікування харчової алергії —
важливого тригерного фактора маніфестації АД — результати
алерготестування часто змінюються, що вимагає динамічної корекції
елімінаційних заходів.

Для правильного призначення гіпоалергенної дієти, а також визначення її
тривалості необхідний імунологічний контроль з метою виявлення динаміки
спектра харчової сенсибілізації. Дієта хворих на харчову алергію має
бути пристосованою також до метаболічних та тканинних розладів,
зумовлених алергічним процесом.

Як відомо, неадекватне вигодовування та харчування є одним із основних
етіологічних факторів розвитку харчової алергії у дітей, а отже — і
маніфестації АД уже в грудному та ранньому віці. Раннє штучне або
змішане вигодовування дітей, які мають атопічно обтяжену спадковість,
неадекватне вікові введення до раціону дитини корегувальних добавок —
фактори, що сприяють маніфестації АД. Відстрочене введення корегувальних
добавок на фоні обов’язкового гіпоалергенного харчування матерів під час
лактації, використання високоадаптованих молочних сумішей, гідролізатів
казеїну або сумішей на основі сої часто є необхідними умовами
реабілітації дітей грудного віку з АД.В деяких випадках доцільним є
призначення антигістамінних, мембраностабілізуючих, імуномодулюючих
препаратів матерям, діти яких перебувають на грудному вигодовуванні при
маніфестації АД, особливо протягом перших місяців життя.

На сьогодні відомий ряд харчових продуктів, харчових домішок,
медикаментів, фізичних та хімічних факторів, що спричиняють
гістамінолібераційні ефекти та є факторами маніфестації АД. Такі
продукти харчування, як консервація, копченості, квашені та мариновані
продукти, кава, какао, шоколад, цитрусові, риба та морепродукти, томати,
горіхи, гриби, харчові добавки (барвники, ароматизатори, консерванти,
емульгатори, стабілізатори), мають вилучатися з раціону харчування
матерів під час лактації та дітей з АД протягом перших 5–6 років життя.
Гістамінолібераційна дія притаманна таким лікарським препаратам, як
папаверин, атропін, нестероїдні протизапальні засоби, йод, броміди,
антибіотики пеніцилінового ряду, поліміксин, наркотичні анальгетики,
вітаміни групи В, препарати, що містять солі жовчних кислот,
кровозамінники. Деякі фарби, хлорована вода, сечова кислота також
спричиняють гістамінолібераційні ефекти. Зазначене слід враховувати при
лікуванні можливих супутніх захворювань у дітей з АД.

Таким чином, схеми реабілітації дітей з АД мають бути комплексними.
Збалансована гіпоалергенна дієта в умовах гіпоалергенного побуту,
правильний режим дня та харчування, позитивний родинний мікроклімат,
терапія, спрямована на нормалізацію розладів травлення, сну,
вегетативного гомеостазу, санація вогнищ хронічної інфекції є базисом
для призначення імуномодулюючих засобів у схемах реабілітації дітей з
АД.

Література

[1]Акопян А. З. Распространенность аллергических заболеваний в г. Киеве,
по программе ISAAC// Імунологія та алергологія. – 1999. – № 3. – С. 11.

[2]Воронцов И. М., Маталыгина О. А. Болезни, связанные с пищевой
сенсибилизацией у детей. – Л.: Медицина, 1986.

[3]Гомберг М. А., Соловьев А. М., Аковбян В. А. Атопический дерматит
(обзор литературы)// Рус. мед. журн. – 1998. – № 20. – С. 1328–1335.

[4]Казмирчук В. Е., Дранник Г. Н., Ковальчук Л. В. Клиническая
иммунология с аллергологией детского возраста. – К., 1999.

[5]Помиткіна Л. Р. Алергічний діатез у дітей (діагностика,
клініко-патогенетичні особливості, реабілітація): Автореф. дис. … д-ра
мед. наук: 14.01.10. – К., 1996.

[6]Проценко Т. В. Атопический дерматит: Руководство для врачей. –
Донецк: Мединфо, 1998.

[7]Суворова К. Н. Атопический дерматит: иммунопатогенез и стратегии
терапии// Рус. мед. журнал. – 1998. – № 6. – С. 4–12.

[8]Фармакотерапевтический справочник дерматовенеролога. Лекарственные
препараты. Средства лечебной косметики/ Под ред. Л. Д. Калюжной, В. П.
Федотова, Ю. И. Губского и др. – К.: Продюсерский центр “Плеяда”, 1999.

[9]Branch D. R. Prevalence of pediatric atopic dermatitis is
increasing// Skin & Allergy news. – 1999. – № 30 (10). – P. 41.

[10]Wuthrich B. Clinical aspects, epidemiology, and prognosis of atopic
dermatitis// Ann. Allergy Asthma Immunol. – 1999. – № 83 (5). – P.
464–470.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020