UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРиніти: етіопатогенез, діагностика, лікування (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1947
Скачало221
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Риніти: етіопатогенез, діагностика, лікування

 

Риніт — одне з найбільш розповсюджених захворювань на земній кулі.

Нежить нерідко супроводжує гострі та хронічні інфекційні захворювання

або має хронічний перебіг, пов’язаний з алергією чи вегетативними

розладами. У даній статті висвітлені сучасні принципи діагностики та

лікування ринітів відповідно до рекомендацій Міжнародного наукового

консенсусу. Представлені критерії діагностики клінічних варіантів

ринітів, комплекс необхідного обстеження, сучасні підходи до базисного

лікування.Ключові слова: гострі та хронічні риніти, діагностика,

терапевтичне та хірургічне лікування.

 

Ринітами називаються запальні захворювання слизової оболонки носа. Під

запальними процесами розуміють відповідну реакцію слизової оболонки носа

на вплив різних шкідливих факторів зовнішнього та внутрішнього

середовища, що перевищують захисні можливості слизової оболонки та

викликають її запальний стан.

 

У 1994 році Міжнародний консенсус по ринітах визначив, що ринітом слід

вважати захворювання, яке щоденно супроводжується протягом години і

більше принаймні двома з перелічених симптомів: виділення з носа

(ринорея), закладеність, чхання, свербіння в носі.

 

На риніт хворіють усі вікові групи населення. Вважається, що риніт —

найбільш розповсюджене захворювання на землі. Як правило, гострий риніт

має інфекційне походження і постійно реєструється при грипі та гострих

респіраторних вірусних інфекціях. Так, діти в дошкільному віці хворіють

на вірусну інфекцію верхніх дихальних шляхів 6–12 разів на рік, а

дорослі — 2–3 рази. Кількість днів, протягом яких людина хворіє на

гострий риніт, за все життя становить 1–2 роки [5]. Дуже високою є

захворюваність і на хронічні форми риніту (10–20 % населення). При

епідеміологічних дослідженнях симптоми риніту відмічені у 40 %

опитуваних [3, 7].

 

У вітчизняній ринології розповсюджена класифікація хронічних ринітів,

запропонована Л. Б. Дайняк у 1966 році. Вона поділяє всі форми в

залежності від характеру запалення — катаральний, гіпертрофічний,

атрофічний; окремо видiлений вазомоторний риніт, а саме його алергічна

та нейровегетативна форми. Ця класифікація довгий час влаштовувала

практичних лікарів, але сьогодні через велику кількість хворих на риніти

весь тягар діагностики та лікування цієї патології необхідно перекладати

на сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів, при обов’язковому

консультуванні оториноларинголога або алерголога. Тому Міжнародний

консенсус (1994) запропонував нову класифікацію ринітів для практичних

лікарів:

 

Інфекційний:

 

гострий;

 

хронічний:

 

– специфічний;

 

– неспецифічний.

 

Алергічний:

 

сезонний;

 

цiлорічний.

 

Інші:

 

ідеопатичний;

 

професійний;

 

гормональний;

 

медикаментозний;

 

харчовий;

 

психогенний;

 

атрофічний;

 

викликаний речовинами подразнюючої дії.

 

Це захворювання чи варіант норми? Деякі люди внаслідок особливостей

психіки можуть агравувати симптоми носової обструкції. У таких випадках

бесіда з пацієнтом, яка може бути аргументована інтерпретацією даних

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ