UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСучасні підходи до медикаментозного лікування хворих на гайморит із використанням препарату цефадроксил (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось998
Скачало239
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Сучасні підходи до медикаментозного лікування хворих на гайморит із

використанням препарату цефадроксил

 

На сьогоднішній день симптоми носової обструкції та ринорея є одними з

основних скарг пацієнтів, що звертаються до лікаря-отоларинголога

поліклініки. Так, за даними Ю. В. Любінець, О. Б. Любінець [8], пацієнти

зі скаргами на затяжну нежить становлять 30–40 % від загальної кількості

хворих ЛОР кабінету поліклініки. В більшості випадків у таких хворих

діагностується гострий або загострення хронічного синуїту. До того ж, в

останні роки спостерігається тенденція до почастішання запальної

патології приносових синусів [7, 12]. Основними причинами, з якими

пов’язують збільшення випадків синуїтів, є розвиток

антибіотикорезистентних штамів мікроорганізмів, алергізація пацієнтів,

патоморфологічні та імунологічні порушення в організмі [3].

 

Вид мікрофлори, що визначається у виділеннях з носа хворих на синуїти,

відрізняється в залежності від географії дослідження. Так, зарубіжні

автори основними збудниками при гострих синуїтах називають S. pneumoniae

(20–43 %), Haemophilus influencae (22–35 %), Moraxella catarralis (2–10

%), а S. aureus виявляється лише у 8 % випадків; при хронічних синуїтах

висівається переважно Pseudomonas aeruginosae та анаеробна мікрофлора

[12]. А за даними вітчизняних дослідників, основними збудниками, що

виділяються від хворих на гострі параназальні синуїти, є S. aureus та S.

epidermidis; присутні також K. pneumoniae (14,6 %), S. mucoides (11 %),

E. coli (8,2 %) [2]. При хронічному синуїті частіше висівається S.

epidermidis (36–46 %), K. pneumoniae (21 %), S. aureus (19 %), S. mutans

(16,5 %), Peptococcus spp. (13 %), E. coli (11 %) [4].

 

Лікування синуїтів має бути комплексним і включати лікарські засоби як

етіотропної, так і патогенетичної спрямованості. Провідна роль у

комплексному лікуванні гострих запальних процесів параназальних синусів

належить антибіотикам [10]. При виборі антибактеріального препарату

лікар повинен насамперед враховувати вид збудника та його чутливість до

антибіотиків. Проте на сьогоднішній день дати відповідь на ці запитання

при призначенні антибіотиків до отримання результату бактеріологічного

дослідження — неможливо. В першу чергу, це пов’язано з методикою

проведення таких досліджень — остаточну відповідь можна отримати в

кращому випадку через 3–5 діб. Саме тому на практиці при лікуванні

синуїтів широко застосовуються антибактеріальні препарати з досить

широким спектром дії, щоб “перекрити” основних збудників синуїту.

Більшість авторів відмічають, що виявлена у хворих на параназальні

синуїти мікрофлора найбільш чутлива до цефалоспоринів І та ІІІ покоління

та фторхінолонів [2, 4].

 

Одним із представників зазначених груп антибактеріальних препаратів є

цефадроксил компанії “Дженом Біотех ПВТ.ЛТД”. Це антибіотик широкого

спектра дії, що належить до І покоління цефалоспоринів. До нього чутливі

b-гемолітичний стрептокок, пневмококи, стафілококи (коагулазо-позитивні

та коагулазо-негативні, а також пеніциліназо-продукуючі штами); помірно

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ