UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСучасні принципи діагностики та лікування вроджених вад нирок і сечових шляхів у дітей (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1831
Скачало205
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Сучасні принципи діагностики та лікування вроджених вад нирок і сечових

шляхів у дітей

 

Вроджені вади сечових шляхів (ВВСШ) складають більшість урологічних

захворювань у дитячому віці, характеризуються розмаїттям клінічних форм

і відносною одноманітністю симптоматики. Останнє зумовлено тим, що вади

сприяють виникненню запалення нирок і сечового міхура, ознаки яких у

більшості випадків є першими симптомами ВВСШ і суттєвим фактором, що

погіршує загальний стан хворого [1]. ВВСШ нерідко супроводжуються

різними видами розладів сечовипускання і нетримання сечі, що викликає

необхідність додаткового догляду за дитиною, а в ряді випадків робить

неможливим перебування хворої дитини в колективі однолітків.

 

Недостатня обізнаність лікарів з особливостями клінічних проявів і

характером перебігу ВВСШ призводить до того, що при первинному огляді

хворого висновок лікаря зводиться до встановлення діагнозу

“пієлонефрит”, “цистит” і призначення необррунтованої антибактеріальної

терапії, внаслідок чого втрачається час, оптимальний для корекції вади.

Така неприпустима практика зумовлює несвоєчасну діагностику конкретної

вади і проведення патогенетичного лікування, що, в свою чергу, сприяє

прогресуванню захворювання.

 

Процес удосконалення методів діагностики та лікування ВВСШ у дітей — це

тернистий шлях пошуків, помилок, розчарувань, переосмислення усталених

поглядів щодо різних аспектів цієї проблеми. Такий стан зумовлений

насамперед тим, що лікуванням цієї категорії хворих дітей тривалий час

займалися лікарі різних спеціальностей: дитячі хірурги, нефрологи,

урологи дорослої мережі. Недостатня кількість клінічних спостережень за

цією категорією хворих, відсутність спеціальних діагностичних засобів,

необхідність займатися іншими, “неурологічними” проблемами дитячої

хірургії і педіатрії не сприяли створенню концепції визначення

стандартизованих підходів стосовно діагностики і лікування ВВСШ з

урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей певних періодів розвитку

дитини.

 

Із впровадженням об’єктивних методів дослідження акту сечовипускання

(урофлуометрія, ретроградна цистотонометрія, профілометрія уретри,

урофлуодинамометрія) виникли кардинальні зміни в поглядах на сутність

патологічних процесів, що призводять до порушення транспорту сечі по

верхніх і нижніх сечових шляхах [2], тобто порушень уродинаміки. На

противагу органічно-обструктивному фактору, обррунтовано концепцію

функціонального генезу порушень уродинаміки на рівні сечовий міхур –

уретра і введено клінічне поняття детрузорно-сфінктерної дисенергії, що

докорінно змінило підходи до лікування [3, 8–10]. Відкинуто як анархізм

поняття “контрактур сечового міхура”, визнано неприпустимим хірургічне

втручання на шийці сечового міхура у дітей (резекція шийки, V-пластика

тощо).Доведено, що клінічні прояви ВВСШ зумовлені різним ступенем і

характером порушень уродинаміки. Визначення причин (органічна чи

функціональна обструкція) та рівнів локалізації цих патологічних змін на

шляху від нирки до зовнішнього отвору уретри стало основою сучасних

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ