UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСучасна діагностика сторонніх тіл стравоходу (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1561
Скачало190
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Сучасна діагностика і лікування мікозів верхніх дихальних шляхів та вуха

 

Стан проблеми

 

З 60–70-х років минулого сторіччя в світі спостергіається поступове

зростання частоти мікотичної патології різної локалізації, зокрема

мікозів верхніх дихальних шляхів (ВДШ) та вуха [2]. Так, згідно з даними

клініки Mayo (США) грибкове походження хронічного синуситу підтверджено

у понад 90 % пацієнтів [9]. Зважаючи на наявність в Україні цілої низки

факторів, що сприяють розвитку мікотичних інфекцій (несприятлива

екологія довкілля, збільшення кількості пацієнтів зі вторинними

імунодефіцитами, ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, погіршення умов

життя населення тощо), можна прогнозувати прогресуюче зростання частоти

мікозів, у тому числі — ЛОР-локалізації. На сьогодні в Україні та в

інших країнах Східної Європи відсутні статистичні дані щодо

розповсюдженості мікозів ВДШ та вуха, а інформація щодо особливостей

діагностики та лікування грибкових захворювань має характер окремих

повідомлень. У результаті такої ситуації серед оториноларингологів

України відсутня певна настороженість щодо можливої грибкової етіології

ЛОР-захворювань. Наслідком недостатнього обстеження пацієнтів та

призначення неадекватного лікування є низька ефективність терапії

хворих.

 

Особливості лабораторної діагностики мікозів

 

Основними етапами мікологічної лабораторної діагностики є:

 

1) збір матеріалу, його зберігання та транспортування до лабораторії;

 

2) мікроскопія патологічного або біопсійного матеріалу;

 

3) виділення збудника з його подальшою ідентифікацією [3].

 

Мазки зі слизових оболонок виконують стерильними (бажано вологими)

тампонами, доставка яких до лабораторії має бути якнайшвидшою.

Біопсійний матеріал перевозиться у фізіологічному розчині або поживному

середовищі. Для мікологічного дослідження обов’язково повинні

відправлятися матеріали з нашарувань на слизовій оболонці глотки,

“кірок” на слизовій оболонці порожнини носа або різного кольору та форми

(наприклад, у вигляді “згорнутого паперу”) мас у зовнішньому слуховому

проході.

 

Для прискорення та підвищення якості діагностики до матеріалу для

мікологічного дослідження бажано додавати інформацію про пацієнта

(важливими можуть бути дані щодо супутніх захворювань, перебування

пацієнта за кордоном, його професії, контактів з тваринами, а також щодо

наявності у хворого ВІЛ-інфекції). Особливості лабораторних досліджень

(мікроскопії та культурального виділення грибка) є більш цікавими для

лікарів-лаборантів і детально описані в спеціальній літературі.

 

Імунологічна діагностика мікозів ґрунтується на виявленні антигенів

збудника в крові та інших біологічних рідинах, які в нормі є

стерильними. Серологічна діагностика дозволяє виявити в крові антитіла

до компонентів клітини збудника. На жаль, серійні набори антитіл та

антигенних діагностикумів розроблені тільки для декількох найбільш

розповсюджених збудників мікозів (кандид, криптококів, аспергіл та

диморфних грибів). Імунодіагностичним методам властиві певні недоліки,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ