UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШляхи інтеграції медичних університетів у систему медичної освіти країн заходу (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1841
Скачало163
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Шляхи інтеграції медичних університетів у систему медичної освіти країн

заходу

 

Міністерство освіти і науки України працює над програмою реформування

системи вищої освіти в Україні з метою її інтеграції в найближчі роки в

систему вищої освіти країн Західної Європи. Безсумнівно, це твердження

стосується й системи підготовки лікарів у наших медичних Університетах.

 

З метою розробки конкретних заходів для досягнення цієї мети нам

видається за необхідне перш за все схематично проаналізувати

двохсотрічну діяльність медичних Університетів в Україні, підкреслити

позитивні й негативні сторони їх діяльності в умовах різних соціальних

устроїв, і на цій основі розробити пропозиції щодо принципових змін у

сьогоднішній системі підготовки лікаря, що необхідні для того, щоб стати

на шлях інтеграції в систему Європейських медичних факультетів.

 

Виходячи з цього завдання, насамперед слід зазначити, що в перші 60-80

років існування медичних факультетів в системі вищої освіти на Україні,

тобто в дорадянські часи, підготовка лікарів на медичних факультетах

університетів переважно відповідала головним напрямам системи навчання в

Європейських медичних факультетах. Це стосується не лише терміну

навчання, структури кафедр, але і головного принципу формування фахівців

вищої кваліфікації в Університетах. Насамперед, вважаємо за доцільне

охарактеризувати принципи педагогічної діяльності клінічних, точніше –

хірургічних кафедр, починаючи з перших років існування Університетів в

Україні. Згадаймо, що у 1864 р. в Російській імперії була остаточно

впорядкована структура кафедр хірургічного профілю. З того часу протягом

багатьох років цей розподіл вважався найбільш раціональним та доцільним.

Так воно і було, бо три роки вивчення хірургії і три кафедри даного

профілю (при п'ятирічному терміні навчання, до перших років після

закінчення Вітчизняної війни) давали можливість вивчати загальну

хірургію на ІІІ курсі, факультетську – на ІV і шпитальну – на V. До

речі, це стосувалося також і вивчення внутрішніх хвороб, а на

педіатричному факультеті – вивчення дитячих хвороб. Однак ми вважаємо

для себе можливим аналізувати діяльність лише кафедр хірургічного

профілю. Більшість професорів-клініцистів Європейських Університетів

вважали цей принцип найраціональнішим. Чим це мотивувалося? Досить

обмежена, порівняно з теперішнім часом, кількість нозологічних форм

хірургічного профілю давала можливість одні й ті самі хірургічні

захворювання вивчати на різних кафедрах з дещо відмінних позицій.На

кафедрі загальної хірургії на третьому курсі у навчальному процесі

використовувалися щойно набуті студентами знання з мікробіології,

патологічної фізіології, патологічної анатомії, біохімії з метою кращого

розуміння загальних розділів, на яких базується вчення про хірургічну

інфекцію, про природу місцевого і загального запалення, роль імунних

змін в організмі в боротьбі з запальними процесами, про антисептику,

особливості регенерації тканин, інтенсивну терапію, про вплив і

значимість переливання фракцій крові, білкових і небілкових

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ