UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГломерулонефрит, нефротичний синдром (реферат)
АвторPetya
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1465
Скачало296
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Гломерулонефрит, нефротичний синдром

 

Захворювання сечових органів

 

Гломерулонефрит

 

Гломерулонефрит — це двостороннє запалення нирок інфекційно алергічною

характеру з переважним ураженням ниркових клубочків.

 

Етіологія. Гломерулонефрит виникає після стрептококових інфекцій

(скарлатина, ангіна, хронічний тонзиліт, гнійні захворювання шкіри). Він

може спричинятися також іншими мікроорганізмами (стафілокок, пневмокок

тощо), найпростішими, вірусами, хімічними речовинами, отрутами від

укусів комах, потраплянням в організм чужорідною білка (після

вакцинацій), фізичними впливами (охолодження).

 

Патогенез складний. Для розвитку причинного фактора замало. Необхідне ще

порушення імунітету. Проти частинок мікроорганізмів, чужорідного білка,

хімічних речовин, тобто проти антигенів, виробляються антитіла.

Внаслідок впливу різних токсинів із ниркової тканини можуть звільнятися

специфічні ниркові антигени. Антигени, з'єднавшись з антитілами і

утворивши імунні комплекси, в результаті неспроможності імунітету не

виводяться з організму, а осідають на базальній мембрані клубочків, що й

спричинює там виникнення запального процесу. При реакції антиген —

антитіло збуджується також система зсідання крові, і в клубочкових

капілярах утворюються мікротромби. Через це порушується мікроциркуляція

з'являються розриви капілярів.

 

При гострому гломерулонефриті імунні комплекси швидко утворюються і

через 1—2 міс виводяться з організму. Таким чином, запальний процес

припиняється. У тієї частини хворих, в яких імунні комплекси утворюються

повільно, а виведення їх недостатнє, запальний процес затягується. Іноді

(у 5—10 % випадків) антитіла виробляються до базальної мембрани, і тоді

виникає аутоімунний гломерулонефрит, який характеризується злоякісним і

хронічним перебігом.

 

Гострий гломерулонефриг. Клініка, Хвороба починається приблизно через 2

тижні після попереднього інфекційного захворювання (скарлатини, ангіни

та ін.) Клінічне глоінерулонефрат має перебіг у вигляді нефритичного,

нефротичного, змішаного га ізольованого сечового синдрому. Початкові

симптоми в основному спільні для всіх цих форм. Переважають

екстраретальні ознаки: слабкість, підвищення температури тіла, головний

біяь, зниження анетиту, нудота. Можливі пастозкість або набряки обличчя

і кінцівок. З ренальних симптомів слід відмітити біль у попереку,

олігурію, гематурію, протешурію.

 

Одночасно або через кілька днів клінічна картина набуває ознак,

характерних для кожної окремої форми.

 

Найчастіше зустрічається нефритичний синдром. При ньому набряки

обмежені, з'являються вранці, переважно на обличчі, під вечір вони

зменшуються або зникають. Підвищується артеріальний тиск. Дещо

зменшується добовий діурез. У загальному аналізі сечі — мікро- або

мікрогематурія, помірна протеїнурія (до 5 г/л). При дослідженні крові

відмічають підвищену ШОЕ, може бути лейкоцитоз з нейтрофільозом.

 

При нефротичному синдромі набряки поширюються по всьому тілу. Як

правило, підвищується артеріальний тиск. Діурез затяжний. Характерною є

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ