UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗахворювання щитовидної залози (реферат)
АвторPetya
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2268
Скачало393
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Захворювання щитовидної залози

 

Дифузний токсичний зоб

 

Дифузний токсичний зоб (базедова хвороба) —генетичне аутоімунне

захворювання, в основі якого лежить гіперфункція щитовидної залози, її

гіперплазія і гіпертрофія.

 

Найчастіше захворювання виникає у пубертатному віці, особливо у

дівчаток.

 

Етіологія і патогенез. Основною причиною дифузного токсичного зоба є

психічна травма. У 17—20 % випадків захворювання зумовлюють грип,

ангіна, кір, коклюш, скарлатина, ревматизм, енцефаліт.

 

Патогенез. Тепер дифузний токсичний зоб розглядають як аутоімунне

захворювання з гіперчутливістю словільненого типу. Про це свідчать

наявність у крові тиреоїдстимулятора білкової природи, підвищення титру

антитіл до щитовидної залози, порушення клітинного імунітету. Патогенез

клінічних симптомів зумовлений впливом тирсоїдних гормонів на нервову,

серцево-судинну системи» на різні види обміну речовин; Надмірна

продукція тиреоїдних гормонів призводить до посиленої мобілізації жиру з

депо і схуднення дітей.

 

Клініка. Ранніми симптомами є швидка стомлюваність, поганий сон,

плаксивість, тахікардія, яка зберігається у дітей і під час сну. Діти,

хворі на дифузнвй токсичний зоб, відрізняються надмірною активністю,

дратівливістю, постійно перебувають у русі. У них відмічають підвищену

пітливість, тремтіння рук, схуднення. Для тяжкої форми дифузного

токсичного зоба, характерні очні симптоми: екзофтальм (витрішкуватість),

симптом Грефе (відставання верхньої повіки при русі очних яблук униз),

симптом Штельвага (рідке неповне моргання), симптом Мебіуса (ослаблення

або відсутність конвергенції очних яблук).

 

При пальпації щитовидної залози визначають її дифузне збільшення.

 

Для підтвердження діагнозу дифузного токсичного зоба особливого значення

надають дослідженню· крові на білково-зв'язаний йод (БЗЙ). При

тиреотоксикозі показники БЗЙ значно, перевищують норму, досягаючи 1575.

нмоль/л (20 мкг/%) і більше.

 

Зручним і простим методом дослідження функції щитовидної залози є

визначення міченого трийодтироніну в еритроцитах. Якщо неможливо

здійснити дослідження, визначають основний обмін. Однак нерідко можуть

зустрічатися випадки тиреотоксикозу при нормальному основному обміні.

 

Лікування дифузного токсичного зоба здійснюється консервативним та

хірургічним методами.

 

Консервативне лікування полягає у призначенні дітям препаратів йоду,

похідних тіосечовини та імідазолу, препаратів раувольфії, седативних

засобів і вітамінів.

 

Основною умовою успішного лікування е досягнення еутиреоїдного стану і

підтримання його за допомогою лікарських засобів не менше року.

Враховуючи, що при тривалому призначенні препаратів радіоактивного йоду

у хворих виникає до них рефрактерність, доцільно починати лікування з

тиреостатичних препаратів — мерказолілу, калію перхлорату та ін.

 

При легкій і середньотяжкій формах захворювання мерказоліл призначають

по 10-30 мг на добу, при тяжкій — 30-40 мг на добу. Після усунення

тиреотоксикозу дозу препарату зменшують кожних 5—7 днів на 5—10 мг,

поступово підбираючи мінімальну підтримуючу дозу (5—25 мг щодня або

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ