UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПієлонефрит, гостра і хронічна недостатність нирок (реферат)
АвторPetya
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2138
Скачало353
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Пієлонефрит, гостра і хронічна недостатність нирок

 

Пієлонефрит

 

Пієлонефрит — це запальний процес тубулоінтерстиціальної тканини нирок.

 

Етіологія і патогенез. Спричинюється бактеріальною флорою (кишкова

паличка, протей, ентерококи, стафілококи та їй.). Мікроорганізми

потрапляють до нирки найчастіше через уретру. В ранньому віці вони

поширюються гематогенне і дуже рідко — через лімфатичну систему.

Затриманню і розвитку інфекції в нирках сприяють різні анатомічні

аномалії сечової системи (подвоєння нирок, звуження сечівника — уретри,

рефлекси тощо), імунодефіцитні стани, порушення мікроциркуляції у нирках

при токсикозах, посилене утворення оксалатів, уратів, природжені дефекти

ниркової тканини та ін.

 

Клініка. При гострому пієлонефриті домінує синдром загальної

інтоксикації, який проявляється слабкістю, млявістю, неспокоєм,

порушенням апетиту, сну, головним болем, нудотою, блюванням.

Підвищується температура тіла, можливе знепритомлення, судороги,

менінгеальні симптоми. Шкіра бліда, темні кола під очима. Характерними є

пітливість, червоний дермографізм. У деяких випадках переважає

шлунково-кишковий синдром з нудотою, блюванням, болем у животі, діареєю.

Може розвинутися кишковий токсикоз з ексикозом. У інших хворих на перший

план виступає урологічний синдром, при якому наявний біль у попереку і

нижній ділянці живота, часто з болем при сечовипусканні, нетримання

сечі. Перебіг хвороби у дітей перших місяців життя нерідко проявляється

як сепсис.

 

При всіх клінічних формах обов'язково є зміни в сечі. Часто кількість її

зменшена, з'являється каламуть з пластівцями і осадом. Слід зауважити,

що білувата каламуть у сечі, коли остання стоїть на холоді, зв'язана з

осадом солей. Найбільш характерною є нейтрофільна лейкоцитурія (піурія),

помірне збільшення кількості білка (до 1 г/л), можливі також

мікрогематурія, поява клітин ниркового епітелію. Допоміжне значення має

підвищене виділення активних лейкоцитів. При бактеріологічному

дослідженні виявляють збільшену кількість мікроорганізмів.

 

В аналізі крові — лейкоцитоз з нейтрофільозом, прискорена ШОЕ і

підвищення інших показників активності запального процесу.

 

Гострі явища тривають від кількох годин до кількох днів і згодом

переходять у малосимптомний перебіг із збереженням сечового синдрому.

 

Хронічний пієлонефрит розвивається із гострого при недостатньому його

лікуванні і сприятливих факторах або з'являється непомітно. В останньому

випадку його діагностують випадково. Хронічний пієлонефрит може мати

хвилеподібний, малосимптомний і латентний перебіг.

 

Для хвилеподібного хронічного пієлонефриту характерні періоди

загострення, під час яких можуть бути фебрильна температура тіла,

млявість, головний біль та інші явища інтоксикації! і дизуричні

порушення, менш виражені, ніж при гострій формі. Після загострень

настають клінічні, а іноді й лабораторні ремісії.

 

При малосимптомному перебігу пієлояефриту відмічають слабкість,

одноразові субфебрильні підвищення температури тіла, знижений апетит,

блідість шкіри та слизових оболонок, схуднення, темні кола під очима,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ