UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБуковинські примовки. (Буковинський парубочий танець) (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1795
Скачало312
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Буковинські примовки.

 

(Буковинський парубочий танець)

 

Один із популярних чоловічих буковинських танців. Загальне визнання

отримав завдяки великій кількості конічних варіантів. Однак, попри все

він зберігає свою специфіку (виконується тільки юнаками), жанр -

жартівливий, побутовий, з елементами сюжетності, манеру виконання –

локальні буковинські рухи, оригінальну музику.

 

Зазвичай, виконується невеликим (непарним) числом учасників (7-9 чол.),

аби закцентувати увагу на кожному виконавцеві, його характері. Веде

танець легінь-бетяр - сміливий, моторний, завзятий.

 

...Людно сьогодні на полонині, бо в гуцулів-скотарів свято-прощання з

полониною перед поверненням з отарами в долину. Добре попрацювали, то

тепер можна й потанцювати. На середину вискакує бетяр і гучно закликає,

звертаючись до легенів:

 

“Гей, зійдіть на полонину - затанцюєм Буковину!”

 

Юнаки відповідають йому гучним схваленням що відлунює.

 

Здійнявши з голови шапку, починає танець леґінь - бетяр, прикрикуючи:

 

“Тупай, тупай чижмачками, добре дівкам з легенями!”, а за перший, другий

та інші юнаки, вигукуючи" Гей-йо-го-хо-хо!"

 

У подальшому триндичку вигукує кожен з легенів, відповідно до ілюструючи

їх певними рухами:

 

“Бий підкову до підкови - у вдавиці чорні брови!”;

 

"Ай-да, хлопці, ви до мене, постолики гарні в мене!";

 

“Легіники, покажіться, туди-сюди поверніться!".

 

Гриндичики вугукують усі, розвертаючись один до одного:

 

І ти гуцул, і я гуцул,

 

Оба носим кептар куций,

 

Ми у горах родилися,

 

В Черемошах хрестилися.

 

Кожна подальша фігура також супроводжується дотепними рогівками, і на

фіналі бетяр вигукує:

 

“Танцюємо залюбки, поб’ємо ми чижмачки!"

 

Лексика. Типові буковинські рухи: біг з виносом ноги; хід на каблучок,

різноманітні припадання; вибиванці; гандук-круч; чосанка; плетена

доріжка та опозиція. Прямі горизонтальні лінії; півкола; кола. Музика.

Розмір 2/4; темп швидкий.

 

І - дівка на виданні.

 

Виконання. Танець виконується повсюдно багатьом професійними та

самодіяльними колективами.

 

ПЛОТАРІ. Під час експедицій ансамблю танцю "Дніпро" по наддніпрянських

селах учасники звернули увагу на те, що майже всі мешканці їх мають

вуличні прізвиська Бондарі, Гончар, Мірошники, Басурмани тощо. В цих

краях і відбулась зустріч з дідом Остапом, за прізвиськом Плотарем, із

славетної родин плотарів. Плотарі гнали плоти з білоруським лісом

Катеринослава і далі на південь до Херсона через дніпровські пороги:

Старокадацький, Сурський, Лоханський, Вільний знаменитий Ненаситець, що

забрав чимало сміливців за спробу його підкорити.

 

Мали плотарі й свій танець, що виконувався з жердинами які слугували

мужнім людям водночас за зброю, бо серед них було колись чимало втікачів

з Росії, Білорусі та з Україну Останні добирались древнім Славутичем до

Січі.

 

Танець складався з двох частин: першої - рух плоту плотарями та другої -

войовничого танцю з триметровими жердинами.

 

Лексика. Рухи центральних районів України, значна кількість яких була

трюковою з використанням жердин імітацією двобою.

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ