UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕволюційний розвиток лексики та побудова простого руху (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1957
Скачало282
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Еволюційний розвиток лексики та побудова простого руху

 

За дослідження генезису української хореографічної лексики надзвичайно

цікаві висновки дає історико-порівняльний метод аналізу, демонструючи,

як у процесі становлення деякі рухи модифікуються від найпростіших до

найскладніших форм. Візьмімо звичайну присядку. Вже в VI столітті наші

предки танцювали у напівприсіданні. Положення тулуба, рук, позиція ніг

танцюристів за своєю структурою аналогічні сучасній традиції.

 

Звертаючись до пізніших історичних часів - побудови Софії Київської

(кінець ХІ-го - початок XII ст.), бачимо на фресках зображення цілого

скомороського дійства, у якому зафіксовано танці під акомпанемент

дударів, домриста, гусляра. З трансформацією значного числа хороводів у

побутові ганці, у яких чоловічий має домінуюче значення, Уявляється й

елементарна, найпростіша присядка.

 

Ще у давні часи народні виконавці помітили, що у повному присіданні,

підносячи ногу вперед чи вбік, можна створити новий цікавий рух. Так

виник повзунець. Отже, маємо еволюційний шлях присядки: напівприсідання,

присядка і, нарешті, її вища форма, яка в сучасній українській

хореографії виділилася в окрему групу рухів, - повзунець з похідними від

нього варіантами та угрупованнями.

 

У кожному історичному періоді, починаючи з давньоруської культури, у

період становлення української народності і дотепер, змінюється не

тільки структура окремих рухів, але і трансформуються одні жанри та

народжуються інші.

 

З плином часу танець, як правило, не змінює своєї назви, насамперед,

відбиває його ідею, зміст. Хоча народна хореографія, як і кожне

мистецтво, розвивається у зв'язку з життям. Рухи, що входять до арсеналу

того чи іншого танцю, також трансформуються, ускладнюються, до них

входять нові елементи, нюанси. Порівняймо хоровод "Льонок" з його

виробничими рухами з сучасним виробничим танцем "Льон".

 

Поряд з традиційними ходами й ілюстративними рухами (сіянням,

проростанням льону і ін.) в сучасній лексиці бачимо показ механізованих

методів роботи, а тому змінилася і темпоритмічна структура танцю.

 

Отже, розвиток лексики залежить від: а) культурно-історичних та

соціально-економічних умов життя народу; б) зв'язку танцювальної лексики

з конкретно-уявною дією, тобто сюжетом твору; в) поєднання лексичного

матеріалу з іншими формотворчими компонентами (малюнком, композицією).

 

Хореографічне па - це органічна послідовність взаємозв'язаних,

взаємообумовлених пластичних елементів. Перш ніж перейти до аналізу цих

елементів, визначимо деякі положення тулуба, від яких залежить структура

руху, технологія його виконання.

 

Читаючи запис танцю, досить часто зустрічаємо вислови: "опорна нога",

"працююча нога". Що розуміємо під терміном "опорна нога"? Це та нога, на

яку переноситься вага тіла під час виконання того чи іншого елемента

руху. Функцію опорної, чи працюючої ноги може нести кожна з ніг

почергово і не тільки тоді, як один і той самий рух повторюють з іншої

ноги: у присядці, вихиляснику, доріжці і т д., але й межах одного па.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ