UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНазви та уніфікація рухів (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1948
Скачало232
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Назви та уніфікація рухів

 

Лексикон українського народносценічного танцю. Назви та уніфікація

рухів

 

Пам'ятки старовини, даючи нам змогу відтворити у загальних рисах

технологію виконання тих чи інших па, зовсім не мають уявлення про їхні

назви. Проте, у пам'яті народній вони збереглися, і в цьому й полягає

сила живої традиції.

 

Присід, гайдук, плазунець (потому трансформований у повзунець),

плескачі, дрібушечки, вихилясники, млинок, гарбуз, шпак, сверделок,

плетінка, доріжка, півторак, тропак, яструб та деякі інші образні назви

рухів були створені в процесі розвитку хореографії і стали, так би

мовити, насиченими.

 

У художній практиці при постановці записаного танцю (чи фіксації) або

при фіксації танцювального твору великого вчення набуває хореографічна

термінологія.

 

Перший крок щодо узагальнення та уніфікації рухів зробив В.Верховинець,

який у передмові до "Теорії українського народного танка" зауважив:

"Одну дуже важну прогалину в цій праці довелося поки що мені самому

поповнити, а саме: надати майже всім па назви, щоб можна було скоріше і

легше їх запам'ятовувати і відчувати. Крім назв доріжка, присіди,

навприсядки, вихиляси, бач, як заплів, от завернув, от загріба,

плазунець, не довелося мені чути інших назв поодиноких рухів".

 

В.Верховинець уперше дав назви майже 30 па українського танцю. Деякі з

них, а саме: тинок, вибиванець, доріжка, кружальце, плетінка (від "бач,

як заплів"), присядка з ударом по халявах - стали загальновживаними, а

деякі не утримались в обігу й дістали нові назви: зальотне перетворилось

у простий хід, похід танковий складений - у потрійний крок і т.ін.

 

Рухи у процесі їх створення, звичайно, одержують певні назви (за

винятком традиційних, про які йшлося вище), та, на жаль, не завжди ці

назви набувають поширення, можливо, тому що не одразу були зафіксовані,

скажімо, в якомусь друкованому виданні, де був би описаний названий рух.

Відтак, усе це веде до певної термінологічної плутанини, яка, безумовно,

не сприяє розвиткові науки й ускладнює практичну роботу балетмейстерів.

Наведемо кілька прикладів. В українській та російській хореографіях

існує тотожне за структурою віртуозне па, що називають одні бочонком,

інші кубариком, колобком. Перший термін найбільш вживаний серед

танцюристів. Проте другий варіант - кубарик - також досить поширений.

Третій взірець -; колобок - маємо в роботі "Українські народні танці",

що вийшла друком ще 1962 року. Ось до чого призводить термінологічна;

неузгодженість. Однак, який же з варіантів найближче передає суть руху?

 

Бочівочка (бочка, бочонок), яка котиться по колу - найбільш вдалий

відповідник. Саме ним і користується більшість фахівців, бо російське

колобок (укр. - буханець) та кубарик (укр. - дзиґа) не відповідають ні

побудові, ні технології виконання руху.

 

Розглянемо звичайний потрійний крок. У Росії він побутував як "трехшаг",

потому його почали записувати які "перемінний шаг". Вперше українською

мовою він був зафіксований В/Верховинцем як "похід танцювальний

складаний”. Назва не утрималась в практичному обігу, і рух знову

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ