UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПрийоми, запозичені з практики балатного театру (реферат)
АвторPetya
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1017
Скачало232
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Прийоми, запозичені з практики балатного театру

 

Наплив - сполучення в одному творі розповіді про сучасне в органічному

переплетінні з минулим. Цей прийом дає хореографії можливість розширити

дію у часі, просторі (П.Вірський "Про що верба плаче").

 

Прийом скульптурності (назва умовна) зустрічаємо ще в старобалетних

формах. Досконало ним володів М.Фокін: великим майстром у побудові

скульптурних побудов був К.Гелейзовський, Його групи мінялись у

пластиці, логічно продовжуючи попередні і водночас були самостійними

(балет С.Василенка "Йосиф Прекрасний", який він поставив у і 925 році з

живими "барельєфами"). У подальшому цей прийом був підхоплений

Л.Якобсоном. Доцільно згадати у його постановці городенівськнй триптих

("Вічна весна", "Поцілунок", "Вічний ідол") і мініатюри "Паоло та

Франческа", "Мінотавр та німфа". Прийом скульптурності Л.Якобсон

використав і у цікавій жанровій сценці "Бродячий цирк" та в одноактному

балеті "Симфонія безсмертя" на музику Б.Тищенка. В українській

народносценічній хореографії цим прийомом, з успіхом користуються і

відомі митні, і самодіяльні балетмейстери.

 

О.Опанасенко вперше розкрив тему репінських "Запорожців", побудувавши

живу скульптурну картину, що потім "оживали". Вдавалися до цього,

прийому, й інші балетмейстери. звертаючись до поеми О.Твардовського

"Василь Тьоркін".

 

Ми вже згадували постановку П.Вірського "Ми пам'ятаємо", побудовану на

прийомі скульптурності. Ця постановка надала творчої наснаги багатьом

митцям. Після неї: з'явилися танцювальні композиції, присвячені Великій

Вітчизняній війні ("Легендарний Севастополь". "Хатинь", "Вічно живі" і

т.д.).

 

Прийом наростання, нагнітання експресії, динаміки танцю. Яскравим

прикладом цього прийому е "Гопак" П.Вірського.

 

Після коротко» о вступу на кін вилітають одна, за нею друга група

дівчат, потім одна, друга група парубків, які у швидкому темпі виконують

великі кабріолі, захоплюючи і дивуючи глядача високою технікою. Після

коротенького загального танцю на 32 такти дівчата своїм вишукано-ажурним

танцювальним фрагментом нібито знімають нагнітання експресії. Проте,

знову звучить своєрідна невеличка інтродукція і йде чоловічий героїчний

танець у дещо уповільненому темпі. Цим шматком балетмейстер робить

підхід до чоловічого віртуозного танцю-трюків: повзунець, тури, щупак,

повітряна розніжка, присядки по авансцені, ранверсе на присядці. По

Цьому вривається дівоча мелодія, і тріо дівчат виконує соло, за ними на

32 такти танцюють усі дівчата. І, як грім, звучить нова героїчна тема,

по колу соліст виконує у швидкому темпі подвійний содебаск з підібганими

ногами, потім повзунці-закладки, "коза" велика і "коза" мала, пірует

Затим соло хлопців, дівчат, хлопці виконують повзунець і йде перший

фінал і театралізований вихід під пісню "Гей, не дивуйте". Як правило,

глядач викликає виконавців, і вони відповідають гопаком-сімкою. Тільки

після цього всі виконують прощальний уклін, побудований на темі пісні

"Час додому, час".

 

Використано цей прийом і автором у хореографічній композиції "Козацькому

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ