.

Ендокринні залози (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
638 6426
Скачать документ

Реферат

на тему

Ендокринні залози

До ендокринних залоз, або залоз внутрішньої секреції, належать:
гіпофіз, шишковидне тіло, щитовидна залоза, прищитовидні залози,
загрудинна залоза, надниркові залози, підшлункова залоза, чоловічі та
жіночі статеві залози, їх називають ще безпроточними тому, що вони не
мають вивідних проток і виділяють утворені в них речовини — гормони —
безпосередньо у кров.

Гормони беруть участь у регуляції дихання, кровообігу, травлення, тісно
пов’язані з процесами росту і розвитку, реактивністю і підтриманням
стабільності внутрішнього середовища організму. Проте вони не є
самостійними регуляторами. Утворення їх і надходження в кров
підпорядковані системі нервово-гуморальної регуляції функцій організму
при провідній ролі центральної нервової системи.

У дитячому віці анатомо-фізіологічні особливості ендокринних залоз
істотно впливають на їхні функції.

Гіпофіз — залоза овальної форми, яка міститься на дні турецького сідла.
На час народження дитини гіпофіз буває вже досить розвинутим, і,
незважаючи на дуже малі розміри, його роль в організмі, який росте,
надзвичайно важлива.

У гіпофізі розрізняють передню і задню частки. Передня частка
називається аденогіпофізом; задня, що складається з нервових елементів,
— нейрогіпофізом. Між передньою і задньою частками е проміжна частина.

Передня частка гіпофіза виділяє:

1) гормон росту соматотропін (стимулює розвиток і ріст усіх органів і
тканин);

2) кортикотропін (стимулює секрецію гормонів надниркової залози);

3) тиротропін (стимулює функцію щитовидної залози);

4) гонадотропіни, до яких відносять фолікулотропін (фолікуло-стимулюючий
гормон) і лютропін (лютеїнізуючий гормон).

Гонадотропіни впливають на дозрівання статевих залоз, стимулюють синтез
статевих гормонів.

Проміжна частина гіпофіза секретує меланотропін (меланости-мулюючий
гормон), що регулює відкладання пігменту в шкірі, бере участь у
продукуванні кортикотропіну.

Гормонами задньої частки є:

1) вазопресин (адіуретин), що виявляє антидіуретичну дію і стимулює
непосмуговані м’язи артерій і кишок;

2) окситоцин (сприяє скороченню матки).

Крім того, задня частка гіпофіза виділяє особливі фактори, які
стимулюють вироблення гормонів передньої частки гіпофіза.

Гіпофіз тісно пов’язаний з гіпоталамусом, розглядається з ним як єдине
ціле. Доведено, що гормони задньої і деякі гормони передньої часток
гіпофіза фактично утворюються в гіпоталамусі у вигляді нейросекретів, а
гіпофіз є лише місцем депонування їх. У гіпоталамусі утворюються
гіпофізотропні гормони (рилізинг-фактори), які справляють специфічний
вплив на звільнення тропних гормонів гіпофіза. Центри гіпоталамуса також
виділяють гормони, що впливають на процеси сну і бадьорості, моторної
активності, регуляції температури тіла, апетиту.

У регуляції діяльності гіпофіза беруть участь також гормони надниркової,
щитовидної та статевих залоз.

В окремі вікові періоди функція гіпофіза підвищується. В
перед-дошкільному, дошкільному періодах і в старшому шкільному віці
посилюється активність передньої частки гіпофіза, підвищується виділення
соматотропіну, який визначає лінійний ріст дитини аж до періоду
статевого дозрівання. В ці періоди найчастіше спостерігаються і
захворювання гіпофіза.

Шишковидне тіло — непарний орган, розміщений над верхніми горбиками
пластинки покришки середнього мозку. Відносні розміри і маса його у
дітей, особливо у дівчат, більші, ніж у дорослих. За своєю анатомічною
будовою шишковидне тіло належить до інкреторних залоз, але гормон його
до цього часу не виділено. В його тканині виявляють біологічно активні
аміни: мелатонін, серотонін, норадреналін, гістамін. Шишковидне тіло
бере участь у регуляції процесів росту, справляє гальмівний вплив на
гонади, на продукування тропних гормонів гіпофіза, водно-електролітний і
вуглеводний обміни, є важливою ланкою в системі центральних ендокринних
утворень. Підвищений вплив його на організм дитини спостерігається в
переддошкільному періоді.

Щитовидна залоза міститься на шиї спереду трахеї і на бічних стінках
гортані. Відносна маса її у новонароджених така сама, як у дорослих.
Анатомічне щитовидна залоза характеризується фолікулярною будовою, проте
в дитячому віці кількість фолікулів і вміст в них колоїду зменшені. З
віком маса залози і кількість колоїду зростають, особливо інтенсивний
ріст спостерігається у дітей 12—15 років.

Гормонами щитовидної залози є тироксин, трийодтиронін, які виділяються
під впливом тиротропіну. Вони відіграють важливу роль у розвитку плода,
в процесах росту і диференціації тканин, впливають на газовий і білковий
обмін, підвищують синтез білка і активують ріст тканин, сприяють
фізичному і розумовому розвитку. Ці гормони позитивно впливають на
трофіку шкіри, волосся, нігтів. Щитовидна залоза, діючи узгоджено зі
статевими залозами, є одним з основних факторів, що спричинюють закриття
епіфізарних ліній окостеніння. Тироксин —найважливіший стимул дозрівання
скелета протягом усього дитинства. Крім цих гормонів, в особливих
клітинах щитовидної залози синтезується гормон, що забезпечує постійну
концентрацію кальцію в крові, він дістав назву кальцитоніну.

Прищитовидна залоза міститься на задній поверхні бічних часток
щитовидної залози. Більшість людей має 4 прищитовидні залози, у дітей
вони відрізняються малими розмірами, слабким розвитком сполучної строми
і великою кількістю паренхіми, яка не розділена на часточки.

Прищитовидні залози виділяють паратирин (паратиреоїдний гормон
паратгормон), який відіграє важливу роль в обміні кальцію, в регуляції
процесу кальцинозу і декальцифікації в кістках. Встановлено, що є три
фракції паратирину — І, II і III, які діють вибірково на обмін кальцію і
фосфору. При підвищеному продукуванні паратирину спостерігається втрата
фосфатів внаслідок мобілізації їх з кісткової тканини.

Загрудинна залоза (тимус) складається з двох часток, вона міститься у
верхній передній частині грудної порожнини над ручкою грудини і
продовжується до III—IV ребра. У новонароджених маса її становить у
середньому 12 г, досягаючи в 11—15 років 35— 40 г. Потім маса її починає
поступово зменшуватися. У 25-річних вона зменшується до 25 г, у 60 років
становить менше 15 г, у 75 років дорівнює 6 г.

Загрудинна залоза у дітей має часточкову будову. В кожній часточці
розрізняють коркову і мозкову речовини. У дітей переважає коркова
речовина, що містить велику кількість лімфоцитів (тимоцитів). У мозковій
речовині, крім ретикулярних клітин, що становлять основу їх, є ще великі
епітеліальні тільця загрудинної залози (тільця Гассаля). В період
вікової інволюції цієї залози спостерігається поступове зникнення
лімфоцитів з коркової речовини, а тілець Гассаля з мозкової речовини,
відбувається заміна паренхіми сполучною тканиною. Загрудинна залоза є
центральним органом клітинного імунітету. В ній утворюється складний
комплекс гормонів — тимозин, тимопоетин і ряд інших факторів, що активно
впливають на реакції клітинного імунітету і стимулюють лімфоцитопоез.
Доведено важливу роль загрудинної залози в регуляції активності
надниркових залоз у всі періоди життя людини. Загрудинна залоза стимулює
ріст і справляє гальмівний вплив на розвиток статевих залоз так само, як
інсулін впливає на вуглеводний обмін.

Встановлено тісні функціональні зв’язки загрудинної залози практично з
усіма ендокринними залозами. Специфічним є вплив на загрудинну залозу
гіпофіза (мозкового придатка): під впливом соматотропіну вона
збільшується.

Надниркова залоза — це парний орган, розміщений над верхнім кінцем
відповідної нирки, її маса у новонародженого така сама, як у дорослого,
але розвиток ще не закінчений. Складається з двох шарів: коркового і
мозкового. Коркова речовина надниркової залози виділяє значну кількість
кортикостероїдних гормонів, але тільки вісім з них мають біологічну
активність. До них належать:

1) глікокортикоїди (кортикостерон, кортизол та ін.), що регулюють
вуглеводний обмін, мають виражену протизапальну і десенсибілізуючу дію,
виявляють катаболічний ефект;

2) мінералокортикоїди (дезоксикортикостерон, альдостерон), які
підвищують реабсорбцію води, хлору в канальцях нирок;

3) статеві гормони (тестостерон, естрадіол), що впливають на білковий і
водно-сольовий обмін, прискорюють ріст, стимулюють розвиток вторинних
статевих ознак.

Мозкова речовина надниркової залози продукує катехоламіни: дофамін,
адреналін, норадреналін, які мають здатність підвищувати артеріальний
тиск, звужувати кровоносні судини (за винятком коронарних та легеневих),
розслабляти непосмуговані м’язи кишок, бронхів, жовчних ходів і сечового
міхура.

Різноманітністю властивостей гормонів пояснюється роль над; ниркової
залози у розвитку загального адаптаційного синдрому, тобто здатності
організму протистояти різним шкідливим факторам. Функція кори
надниркової залози перебуває під постійним впливом гіпофіза.

Підшлункова залоза міститься позаду шлунка, звичайно на рівні І і II
поперекових хребців, і займає простір від дванадцятипалої кишки до воріт
селезінки. В ній розрізняють головку, тіло і хвіст. Підшлункова залоза
має зовнішньосекреторну (виділяє ферменти трипсин, ліпазу, амілазу) і
внутрішньосекреторну (виділяє гормони інсулін, глюкагон і соматостатин)
функції. Кожен з гормонів виробляється особливими спеціалізованими
клітинами.

Інсулін — секрет В-інсуліноцитів (?-клітин) — є найважливішим
анаболічним гормоном організму: він стимулює синтез глікогену, білків,
жирних кислот з амінокислот, посилює фосфорний обмін, підвищує
внутрішньоклітинний транспорт калію, затримує воду в організмі.

Глюкагон — антагоніст інсуліну (продукується ?-клітинами). Він посилює
розпад глікогену в печінці (глікогеноліз) і гальмує його синтез в ній;
посилює ліполіз, стимулює гліконеогенез і біосинтез глюкози з
амінокислот. Гормони, що виробляються, надходять безпосередньо в кров. У
вивідних протоках залози продукується особлива речовина — ліпокаїн, що
гальмує відкладення жиру в печінці.

Статеві залози (яєчники й яєчка) є парними органами. У ранньому дитячому
віці статеві залози (гонади) відіграють порівняно незначну роль,
посилення їхньої функції спостерігається в період статевого дозрівання.
За структурою яєчники новонародженої дівчинки нагадують яєчники дорослої
жінки, але розміщені вони вище над входом у малий таз. У віці 2—5 років
вони опускаються в малий таз, займаючи звичайне положення.

Яєчники, крім продукування яйцевих клітин, виробляють статеві гормони —
естрогени, що впливають на ріст, розвиток жіночих статевих органів і
вторинних статевих ознак, беруть участь в активації проферментів,
необхідних для побудови білків і стимуляції багатьох процесів обміну і
т. ін. У статевому розвитку дівчаток виділяють три періоди: нейтральний
(перші 6—7 років життя), препубертатний (з 8—12—14 років —до першої
менструації), пубертатний (від першої менструації до повної статевої
зрілості — 18 років). У нейтральному періоді статеві гормони не
впливають на ріст і розвиток дитини. В препубертатному періоді
відбувається помітна статева диференціація організму, зумовлена
інкреторною діяльністю залоз внутрішньої секреції. В пубертатному
періоді посилюються і закінчуються процеси статевого дозрівання. Поява
вторинних статевих ознак і менструації у віці до 8 років вважається
передчасним статевим розвитком, відсутність росту молочних залоз в ІЗ—
14 років і менструації в 14—15 років — затримкою статевого розвитку.

В яєчках виробляються чоловічі статеві гормони — тестостерон і
андростерон. Під впливом тестостерону формуються і розвиваються зовнішні
статеві органи, простата (передміхурова залоза) і сім’яні міхурці, він
має виражену анаболічну дію.

У статевому розвитку хлопчика розрізняють два періоди: період 13—15
років і період після 15 років. Статевий розвиток відбувається поступово.
Яєчка збільшуються і опускаються на дно мошонки. Починається ріст
статевого члена, з’являється волосся на лобку, в паховій ділянці,
збільшується передміхурова залоза, надалі спостерігається збільшення
гортані.

Повне загальне дозрівання організму настає у чоловіків у 22— 24 роки, у
жінок — у 20—21 рік.

На закінчення слід відзначити, що всі залози внутрішньої секреції
перебувають між собою в складному корелятивному зв’язку і в
функціональній взаємодії з центральною нервовою системою, тому
ізольоване порушення діяльності однієї з них спостерігається рідко.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020