UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФранкознавство Івана Білинкевича за його рукописною спадщиною. (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4393
Скачало471
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Франкознавство Івана Білинкевича за його рукописною спадщиною.

 

1. На берегах біографічного манускрипту

 

Коли наближаємося подумки до порога, з якого хочемо осягнути цей

життєпис, а чи іншої історичної постаті, то одразу ж приходить думка: а

яка ж генеалогія, який же це родовід, де його прапочатки.

 

Маємо розуміти, що вивчення історії поколінь то надто важлива як

джерело-фактологічна база для об'єктивного з'ясування та пояснення

минулих часів або й епох, так і складова того, аби вірно збагнути й

потрактувати ментальні особливості, основоположні чинники

життєдіяльності не одної верстви в українському родоводі. Генеалогію

варто розуміти і як історичну дисципліну, що досліджує й упорядковано

укладає в хронологічній послідовності найрізноманітніші матеріали про

зародження, походження родинних зв'язків. Знання генеології, скажімо,

одного родоводу часто-густо привносить немало нового у пізнання

історичного минулого інших родів, їх взаємозв'язків.

 

Рід Білинкевичів (Бєліковичів) належить до одного з найстаріших

українських родів. Прапочатки його сягають десь аж у XIV ст., на землі

Новогрудського воєводства над Німаном, що входили до Литовського

князівства (тепер це територія республіки Бєларусь). У фрагменті спогаду

І. Білинкевича «Історія поколінь Білинкевичів (Бєліковичів) з 1528 року

і досі» (зошит у клітинку, формату традиційних канцелярських книг на 46

с. У вступі є підзаголовки: «Лінія Новогрудська», «Волинська лініях,

«Лінія Ошнанська», «Смоленська лінія», «Київська лінія», «Гродненська

лінія», «Браплавська лінія», «Полоцька лінія», «Брест-Литовська лінія»,

«Оршівська лінія», «Коліно Тисменичанське», «Потемки ІУІ покоління

Білинкевичів, починаючи з XVI ст. від Семеона-Степана Білинкевича»,

«Продовження родоводу Тисменичанських Білинкевичів, починаючи від Макса,

п'ятого покоління». Описового, текстово-розповідного матеріалу практично

немає, а весь фактаж рознесено в умовних розділах по «гніздах») читаємо:

«Іван

 

Семенович Білинкевич подає в листі до мого батька ви 24.11.1938 р., що

«щодо нашої генеалогії, то я виводжу й від 1424 р., коли то Хводько

Бєлікович, властитель Барова над Німаном коло Новогрудки записав на

монастир Пречистої Діви Марії у Лавришеві 6 кіп жита щороку. Це записано

у рукописному Євангелію, що зберігається у Кракові, і яке описав д-р І.

Свєнціцький...» (окремий листок із зошита лінійованого, формату

канцелярської книги. – С. 5).

 

Поглиблює не інформаційне посилання й інше друковане джерело: так, 1.

Свєнціцький у статті «Лаврошовское евангелие начала XIV века» пише, що

«у бібліотеках князів Чорторийських у Кракові під № 2097 зберігається

рукописне «апракосне» євангеліє руської редакції (тобто, українською

народною мовою. В. К.) на 183 листах пергаменту...» (Известия Отделения

русского язнка й словесности Императорской Акаде-м.ии наук. —

С.-Петербург, 1913. Т. 18. С. 206—228). Далі автор стверджує, що в

євангелію є дев'ять записів з 1484 р. й аж до XVI ст. усі вони ** на

користь монастиря. Решта допоміжних, а може, й випадкових записів дають

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ