UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБунін Іван Олексійович (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1903
Скачало854
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Бунін Іван Олексійович

 

Бунін Іван Олексійович

 

Іван Олексійович Бунін, видатний російський письменник, народився 22

жовтня 1870 року. Нащадок збіднілої поміщицької сім’ї, він з дитинства

знав, що таке нестатки, але все життя пишався своїм походженням. Його

рід походив від якогось литовця, який в прадавні часи найнявся на службу

до іменитого російського князя. Особливо йому подобалось, що в його роду

були поетеса А.Буніна і В.Жуковський. Недовчившись у гімназії, Іван

“виходить у життя”, мріючи присвятити себе літературі. Свої політичні

погляди він окреслював так: “Пройшов я не дуже довге народництво, потім

толстовство, тепер більше тягнусь до соціал-демократів, хоч сторонюсь

будь-якої партійності”.

 

Бунін був одним з організаторів літературних “Серед”, учасниками яких

були Горький, Андреєв, Чехов, Короленко. “Революція, що прокотилась над

усіма нами, розсіяла цей гурток”, - згадував Бунін.

 

Лютневу революцію письменник сприйняв як вихід зі складного становища.

Але до Жовтневої революції поставився ворожо. У 1918 році виїхав з

Москви, де жив останні місяці у голоді й холоді. 26 лютого 1920 року

разом з рештками білогвардійських військ на французькому пароході

“Патрас” залишив Росію. Через Константинополь, Болгарію, Сербію в

березні 1920 року він прибув до Парижа. Бунін трагічно переживав розрив

з Батьківщиною. Він не міг і не хотів пристосовуватись до еміграції. В

одному листі він так охарактеризував своє становище: “Я сивий, сухий,

худий, але ще ядовитий. Дуже хочу додому”. Але Бунін продовжував писати.

Московські “Среды” змінились паризькими “Четвергами”.

 

Бунін став першим російським письменником, удостоєним Нобелівської

премії. На премію Нобеля висували Буніна ще в 1926, потім в 1928 році. З

1930 року відомі європейські письменники почали обговорення цього

питання. Кандидатуру Буніна підтримали Томас Манн, Ромен Роллан.

 

Повідомлення про присудження премії Буніну прийшло 9 листопада 1933

року, 6 грудня він поїхав до Стокгольма, де відбулось її вручення. В

офіційному повідомленні говорилось: "Рішенням Шведської академії від 9

листопада 1933 року Нобелівська премія з літератури за цей рік

присуджена Івану Буніну за правдивий артистичний хист, з яким він

відтворив у художній прозі типовий російський характер". В 1934 - 1936

роках видавництво “Петрополіс” випустило в Берліні зібрання творів

Буніна в одинадцяти томах.

 

Протягом життя Бунін багато і палко закохувався. Але ніхто, крім Віри

Миколаївни Муромцевої, не зміг з ним жити. Всі його залишали. У своїй

творчості він створив образи багатьох жінок, але жодної щасливої. З

першою дружиною, Варварою Пащенко, він жив у громадянському шлюбі,

оскільки батько її не дав дозволу на шлюб. Молоді, справді, жили у

злиднях і постійно сварилися. 4 листопада 1894 року Варвара таємно

втекла. Близькі побоювалися за життя Буніна. Цей роман описаний в “Житті

Арсеньєва”.

 

Чотири роки по тому Бунін одружився з Ганною Миколаївною Цакні. Вона

розірвала їхні стосунки у 1900 році. Від цього шлюбу у письменника

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ