.

Проектно-вишукувальні роботи (пошукова робота)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 3393
Скачать документ

Пошукова робота

Проектно-вишукувальні роботи

Для розробки проектів рекультивації використовуються документи з
геологічних вишукувань та інших обстежень, на основі яких складається
проект гірничодобувного підприємства, будови, а також генплани, профілі
та матеріали виконуваних зйомок, які були проведені по закінченню
експлуатації виїмок.

За необхідності проводять додатково суцільну топографічну зйомку в
масштабі 1:1000-1:2000 із січенням рельєфу 0,5-1 м, зйомку поперечниками
або комбіновану.

При цьому в умовах, невигідних для вимірювання ліній знімального
обґрунтування і геодезичних прив’язок, доцільне прокладання теодолітних
ходів без вимірювання довжини ліній. У такому випадку одночасно з
вимірюванням кутів повороту на кожній вершині вимірюється кут між
стороною ходу та напрямом на опорну точку (репер). Координати вершин
кутів теодолітного ходу визначаються камеральне шляхом розв’язання
рівнянь двох окремих. Зйомка може бути проведена шляхом розбивки
теодолітної сітки квадратів зі сторонами 20-30-50 м із закріпленням їх
кілками. Кінці поперечників прив’язуються до теодолітно-нівелірного
ходу, який прокладається на межі ділянки. Вершини квадратів нівелюються.
Позначки точок рельєфу в середині квадратів визначаються методом
тахеометричної зйомки. В результаті такого способу зйомки робиться
сітка, яка необхідна під час розробки проекту вертикального планування в
натурі.

Для розбивки сітки квадратів необхідно завчасно відкласти на сторонах
теодолітних ходів на межах ділянки проекції сторін квадратів. Ці
проекції визначаються за формулою:

де l – прийнята величина сторони квадрата, м;

а i ? – диференційовані кути відповідних сторін теодолітно-нівелірного
ходу.

Під час розробки проектів рекультивації земель у зв’язку з будівництвом
магістральних трубопроводів, водоводів, каналізаційних колекторів та
інших підземних споруд топографічні зйомки не проводяться, а
використовуються матеріали вишукувань, проведених під час складання
проектів будівництва цих споруд.

Це стосується й проектів зняття та вивезення родючого шару грунту із
земельних ділянок, які зайняті під будівництво промислових об’єктів,
залізниць, автомобільних доріг та споруд на них, ліній електропередач,
відкритих осушувальних і зрошувальних каналів та ін.

На ділянках, куди вивозиться родючий ґрунт або розкривні породи,
проводиться зйомка по квадратах (під час засипки ярів, вимоїн, знижень,
ям).

У результаті проведених топографічних вишукувань складаються технічний
звіт, плани відповідних масштабів, за необхідності – поздовжні та
поперечні профілі. На топографічних планах гірничих розробок для повного
уявлення про елементи кар’єрів, крім рельєфу в горизонталях і позначень
точок, показуються бровки ухилів траншеї, внутрішні відвали розкривних
порід, запобіжні берми, дренажні канали, контури небезпечних зон –
зсуви, обвали та ін.

Враховуючи специфічне навантаження планів, під час їх складання
необхідно консультуватися із спеціалістами гірничодобувного виробництва.

На заново розпочатих гірничих розробках, а також у випадку інших видів
порушень земельних ділянок (будівництво магістральних трубопроводів та
інших підземних споруд) дані про характер Ґрунтового покриву, необхідні
для складання проекту рекультивації, беруться Із матеріалів раніше
проведених великомасштабних ґрунтово-меліоративних, грунтово-ерозійних
обстежень. У більшості випадків необхідно провести уточнення за
програмою цих обстежень.

До складу польових ґрунтових вишукувань входять такі роботи: добір і
вивчення картографічних (у т.ч. аерофотогеодезичних), ґрунтових та інших
матеріалів; збір інформації про стан і використання земель на території,
що обстежується; попереднє районування; складання карти пластики
рельєфу; складання попередньої ґрунтової карти; розробка маршрутів
обстеження, плану і графіки робіт.

Організація польових робіт повинна включати: рекогносцировку місцевості;
маршрутне ознайомлення з ґрунтовим покривом; закладання основних і
перевірних розрізів, перенесення їх на картографічну основу, опис,
взяття і систематизацію зразків грунту; виявлення меж ґрунтових контурів
та нанесення їх на карту; оформлення польової ґрунтової карти; розгляд
із фахівцями господарств попередніх пропозицій щодо використання та
охорони земель, підвищення їх родючості; свідчення, виправлення
недоліків, формування матеріалів.

Кінцевою продукцією є матеріали підготовчих робіт і польових ґрунтових
вишукувань, оформлені у справі (2 примірники, з них 1 – архівний).

На вироблених кар’єрах або після закінчення розробок із гірничотехнічної
рекультивації проводяться ґрунтово-агрохімічні обстеження розкривних
порід і подаються висновки щодо їх використання. Перед передачею ділянок
новим землекористувачам проводиться контрольне обстеження. За
результатами усіх обстежень комісія з питань прийому-передачі ділянок
робить висновок про відповідність виконаних робіт проекту рекультивації
і про придатність рекультивованих земель для пізнішого використання.

Під час складання проектів рекультивації, пов’язаних із зняттям і
вивезенням родючого шару ґрунту на малопродуктивні землі для їх
поліпшення (землевання), визначається товщина зняття гумусового
горизонту і вміст у ньому гумусу. Ґрунтові виробки прив’язуються до
будівельної сітки, елементів ситуації або встановлених реперів.

Характеристика ґрунтового покриву на ділянках, які підлягають землеванню
встановлюються за матеріалами раніше проведених ґрунтових обстежень. За
необхідності уточнюється характеристика ґрунтового покриву в натурі.

Робота з ґрунтово-агрохімічного обстеження складається із таких стадій:

підготовчі роботи;

польові роботи;

лабораторні роботи;

камеральні роботи.

На стадії підготовчих робіт виготовляється планово-картографічна основа,
збираються відповідні дані та матеріали. За масштабом
планово-картографічна основа повинна бути вдвічі більшою за прийнятий
масштаб обстеження або, в крайньому випадку збігатися з ним.

Збираються й аналізуються матеріали обстежень грунтів навколишніх
територій, які не піддані розробкам, а також вивчаються розділи проекту
гірничотехнічної рекультивації, в яких наведена характеристика
літології, гранулометричного, мінералогічного і хімічного складу
розкривних порід – схема їх складування у відвалах.

Під час польових робіт закладаються точки буріння і шурфів для вивчення
характеру порід та насипних грунтів, а також відбір зразків для
аналізів. Кількість точок буріння і шурфів визначається масштабом
обстеження й категорією складності. Масштаб обстеження вибирається
залежно від розмірів рекультиваційної ділянки та способу пізнішого
використання земель (табл. 7.1).

Масштаби обстеження ґрунтів рекультивованих, ділянок залежно від їх
площі та способу пізнішого використання

Площа рекультивованої ділянки, га Масштаб обстеження ділянок залежно від
способу використання

у складі ріллі під багаторічні насадження під кормові угіддя під
лісонасадження

Понад 100 1:5000 1:5000 1:500, 1:10000

1:10000

100-10 1:2000 1 :5000 1:5000 1:5000

менше 10 1:2000 1 :2000 1 .2000 1 -2000,

1:5000

Під час виконання ґрунтово-меліоративних робіт враховуються такі
категорії складності територій:

І категорія

Райони степової зони із площинно-рівнинним рельєфом, одноманітними
материнськими породами та ґрунтовим покривом. Вітрова ерозія відсутня.

ІІ категорія

Райони степової (частково лісостепової зони) із слабо розчленованим
рельєфом, одноманітними материнськими породами та нескладним ґрунтовим
покривом. Контури ґрунтових комплексів займають 10% території І
категорії з площею ґрунтових комплексів від 10 до 20 %.

ІІІ категорія

Райони степової та лісостепової зони з розчленованим рельєфом та різними
ґрунтоутворювальними породами, зі строкатим ґрунтовим покривом;
території II категорії з площею ґрунтових комплексів або еродованих
ґрунтів від 10 до 20 %; поліські райони інтенсивного землеробства з
однорідними ґрунтоутворювальними породами та наявністю до 20 %
заболочених або еродованих ґрунтів; зрошувані землі в належному стані,
що не мають ознак вторинного або залишкового засолення; осушені землі,
що не мають ознак вторинного або залишкового заболочення.

IV категорія

Поліські райони з однорідними породами, з наявністю площ заболочених
ґрунтів від 20 до 40 %; райони лісостепової зони з розчленованим
рельєфом, строкатими ґрунтоутворювальними породами та наявністю
еродованих ґрунтів від 20 до 60 %; степові території зі значною
комплексністю та еродованістю ґрунтового покриву (від 40 до 60 %
комплексів площі території); заплави , плавні, дельти річок із
нескладним ґрунтовим покривом, заліснені та вкриті чагарником (до 20 %
площі); розчленовані передгірські території; зрошувані землі, які мають
ознаки вторинного засолення до 15 % площі; осушені землі, які мають
ознаки заболочення на площі до 15%.

V категорія

Поліські райони зі строкатими ґрунтоутворювальними породами та з великою
кількістю заболочених земель (більше 40 %); лісостепові райони з
розчленованим рельєфом, строкатим ґрунтовим покривом,
ґрунтоутворювальними породами, наявністю еродованих земель більше ніж
60%; заплави, плавні, дельти із складним неоднорідним ґрунтовим покривом
(різний гранулометричний склад, засолення, заболоченість або заліснення
більше ніж 20 % площі); зрошувані зеимлі, які мають ознаки вторинного
засолення більше ніж 15 % площі; осушені землі, що мають ознаки
вторинного або залишкового заболочення більше ніж 15 % площі; гірські
території.

Співвідношення між кількістю шурфів і точок буріння становить 1:10.
Шурфи призначені для детальнішого вивчення профілю насипних розкривних
порід, а також відбору зразків на аналізи і закладаються на глибину
1,5-2,5 м, а свердловини буряться до глибини 0,75-1,5 м. Шурфи і точки
буріння закладаються у кутах квадратів, на які розбивається ділянка.

Кожна точка буріння (шурф) нумерується, прив’язується на карто-основу й
описується з обов’язковою вказівкою характеру (літології і
гранулометричного складу) порід, глибини гумусового горизонту, наявності
видимих форм карбонатів, гіпсу, оглеєння і т. д. Одночасно відзначається
вміст і характер структури гумусового шару. У польовому журналі
робляться мазки гумусового шару (по глибині) для камерального
зіставлення з аналізами польового обстеження точок буріння на вміст
гумусу.

За наявності засолених сульфідовмісних порід проводяться якісні реакції,
які показують наявність легкорозчинних солей або сульфідів.

У польових журналах відзначається глибина ґрунтових вод й описується
характер поверхні. Площі, де наявні просадки, фіксуються на картосхемі.

За необхідності (зокрема, коли рекультивовані ділянки відводяться під
зрошення) визначаються водно-фізичні властивості ґрунтів. Для цього
відбираються зразки – індивідуальні та змішані. Індивідуальні зразки
(масою 0,5-0,7 кг) відбираються із шурфів з глибини 0-10 см, 20-30 см,
40-50 см, 70-80 см і 90-100 см, а на ділянках, які передбачено
використовувати під багаторічні насадження або ліс, крім того, з глибини
130-140 см і 180-200 см. Допускається змішування згаданих інтервалів
глибини, якщо в їх межах відзначена зміна літології або
гранулометричного складу чи проходить межа гумусового шару.

Змішані зразки відбираються із шару 0-20 см для визначення рухомих форм
поживних речовин. Частота відбору змішаних зразків залежить від
передбачуваного використання рекультивованої земельної ділянки: 1 зразок
з 1 га – у разі використання ділянки в складі ріллі і з 3-5 га – у разі
інших видів використання. Змішаний зразок складається із 20 проб,
відібраних із вказаної площі (1 га або 3-5 га), які ретельно
перемішуються, і з них потім береться середній зразок масою 300-400 г.
Треба мати на увазі, що не допустимий відбір змішаного зразка з площі
різної за гранулометричним складом, літологією порід, гумусністю тощо.

Відібрані зразки записуються у реєстрі, який складається у двох
примірниках (один для лабораторії); в реєстрі вказуються необхідні види
аналізів.

Кожний зразок стикується із вказівкою об’єкта, номера шурфу, глибини
відбору, дати і прізвища виконавця. Для змішаних зразків з метою
прив’язки їх відзначається, між якими точками буріння (шурфами)
відібраний зразок (якщо недостатньо густа сітка точок, то місце відбору
змішаних зразків фіксуються на картосхемі).

Вартість виконання підготовчих робіт і польових ґрунтових вишукувань
встановлюються згідно з табл. 7.2.

Таблиця 7.2.

Одиниця виміру “а” – об’єкт; “в” – 1 тис. га території

Масштаб 1:5000 1:10000

а в а в

Вартість, грн. 2736 2130 900 714

Людино-дні 45,6 35,7 15,0 11,9

Примітки:

1. Наведені в таблиці вартісні показники відповідають III категорії
складності об’єкта виконання робіт. Для визначення вартості робіт за
іншими категоріями вводяться коефіцієнти: 1 категорія – 0,7; II
категорія -0,8; IV категорія – 1,2; V категорія – 1,5.

2. Вартість розрахована на проведення вишукувань в об’ємі більше 3,0
тис. га. Якщо менший об’єм, то в показник “а” вводиться понижувальний
коефіцієнт К = 1,0-0,20 (Зп), де ? – площа вишукувань, тис. га. Якщо
об’єм вишукувань на площі, менший 100 га, то використовується табл. 7.
9.

3. Вартість розрахована для умов, за яких зразки для аналізу
відбираються з 20 % ґрунтових (основних і перевірних) розрізів. Якщо
інше їх співвідношення, то в показник “в” вводиться коефіцієнт К =
1,0+0,02 (? – 20), де ? – відсоток (загальної кількості розрізів)
ґрунтових розрізів, з яких робиться добір зразків на аналіз.

4. Вартість розрахована для умов, за яких розрізи та прикопки можливо
прив’язувати до ситуації, ясно вираженої на місцевості І плановій
основі. В інших умовах (наприклад, місцевостях покритих лісом), коли для
прив’язки розрізів і прикопок потрібно враховувати спеціальні геодезичні
роботи (прокладання теодолітних, мензульних ходів та ін.), вартість на
такі роботи визначається додатково.

5. Вартість виготовлення планово-картографічної основи, необхідної для
проведення вишукувань, існуючих змін, що відбувалися в ситуації і межах
землекористування, використання аерознімання, виготовлення аерознімків і
фотопланів, визначається за окремою інструкцією.

Набір лабораторних аналізів залежить від характеру розкривних порід, з
яких складена рекультиваційна ділянка (що передчасно визначається за
матеріалами гірничотехнічної рекультивації).

Лабораторні аналізи включають такі роботи: приймання зразків, їх
складування, просушування, підготовка до проведення аналізів;
виготовлення пакетів для добору середньої проби; розбір зразків і взяття
середньої проби; розмелювання, підготовка обладнання, устаткування і
реактивів, виконання аналізів в аналітичних пробах; виконання
підрахунків; внесення результатів аналізу у відомість; здійснення
контрольних аналізів; свідчення; виправлення недоліків; подання
результатів аналізу, миття посуду: звільнення складських приміщень і
пакетів від зразків грунтів, за якими аналізи завершені.

Результатом роботи є відомість з наслідками аналізів (2 примірники, з
них 1 – архівний).

Для усіх зразків виконуються аналізи гранулометричного складу
заКачинським. У випадку однорідності гранулометричного складу,
виявленого під час польового обстеження, такі аналізи призначаються
вибірково.

Визначення гумусу за Тюріним проводиться в усіх зразках, відібраних із
гумусових шарів профілю, а вибірково – у зразках розкривних порід.

Аналіз водної витяжки проводиться у зразках засолених ґрунтів і порід.
За відсутності зафіксованого засолення проводяться вибіркові (одиничні)
аналізи скороченої водної витяжки.

Реакція насипних ґрунтів і порід (рН водної витяжки, а у без-карбонатних
породах також і рН сольової витяжки) визначається потенціометричним або
калориметричним методом.

У змішаних зразках визначається рухомий фосфор (за Кірсановим, якщо для
рекультивації використовувались гумусово-елювіальні горизонти
дерново-підзолистих або сірих лісових ґрунтів, за Чириковим, якщо
використовувались гумусово-ілювіальні горизонти чорноземів, і за
Мачигіним, якщо використовувались окарбоначені гумусові горизонти),
калій (за Масловою -в некарбонатних ґрунтах і за Гусейновим або
Протасовим – у карбонатних), а також гідролітичної кислотності (за
Каппеном).

Вартість лабораторних аналізів зразків ґрунту здійснюється за табл. 7.З.

Таблиця 7.3.

Одиниця виміру “а” – об’єкт; “в” – 1 тис. га території

Примітки:

1. Вартість розрахована для територій , на яких закладено 100 ґрунтових
(основних І перевірних) розрізів на 1 тис. га обстежуваної площі. За
Інших умов у показник “в” вводиться коефіцієнт К = 1,0+0,10 (?-10), де ?
– кількість основних і перевірочних розрізів на 1 тис. га обстежуваної
площі.

2. Вартість передбачає проведення аналізу ґрунтових зразків, узятих з
20% (загальної кількості основних І перевірних розрізів) ґрунтових
розрізів. За інших умов у показник “в” вводиться коефіцієнт К = 1,0+0,05
(?-20), де ? – відсоток основних і перевірочних ґрунтових розрізів, з
яких зроблені аналізи зразків.

3. Вартість включає витрати на такі види аналізів:

карбонатні та нейтральні грунти (чорноземи, каштанові, коричневі та
ін.);

гумус і його склад, валові і рухомі форми азоту, фосфору І калію, СО2,

карбонатів, рН водної витяжки, гранулометричний, структурний і
мікроагрегатний склади, склад увібраних основ, максимальна гігроскопічна
вологість, щільність твердої фази Грунту, водна витяжка;

солонці і солончаки: гумус і його склад, валові й рухомі форми азоту,
фосфору і калію, СО2, карбонатів, рН водної витяжки, гранулометричний,
структурний і мікроагрегатний склади, ємність катіонного обміну і склад
увібраних основ, водна витяжка, максимальна гігроскопічність, щільність
твердої фази;

кислі грунти (підзолисті, сірі, бурі тощо): гумус, його склад, валові й
рухомі форми азоту, фосфору і калію, рН сольової витяжки,
гранулометричний, структурний і мікроагрегатний склади, гідролітична та
обмінна кислотність, склад увібраних основ, максимальна
гігроскопічність, щільність твердої фази грунту;

торфові грунти: ступінь розкладання, ботанічний склад, втрати під час
прожарювання й зольність торфу, гідролітична та обмінна кислотність, рН
водної та сольової витяжки, рухомі форми фосфору і калію, водна витяжка.

4. За потреби проведення аналізів грунтів для складання агрохімічних
картограм (рухомий фосфор, обмінний калій та ін.) і додаткових видів
аналізів, не передбачених приміткою 3, вартість визначається за
додатковою інструкцією.

5. У разі проведення аналізів за всіма видами, передбаченими приміткою
3, вводиться понижувальний коефіцієнт з урахуванням видів проведених
аналізів.

На стадії камеральних робіт виготовляються карти грунтів і спеціальні
картограми та пояснювальні записки до них.

Роботи з складання ґрунтової карти та звіту включають: перевірку й
складання зведених таблиць результатів аналізів, таблиць морфологічних
ознак ґрунту; складання авторських оригіналів ґрунтової карти і
картограми агровиробничих груп, уточнення списку грунтів; складання
легенди й умовних позначень; написання звіту (нарису); заповнення
відповідних табличних додатків; свідчення; виправлення недоліків;
розмноження матеріалів, формування їх у справу.

Кінцевою продукцією є авторські оригінали ґрунтової карти І картограми
агровиробничих груп ґрунтів, технічний звітта відповідні таблиці,
сформовані у справу (2 примірники, з них 1-архівний). Вартість робіт із
складання ґрунтової карти та звіту розраховуються за табл. 7.4.

Таблиця 7.4.

Одиниця виміру: “а” – об’єкт; “в” – 1 тис. га території

Масштаб 1:5000 1:10000

Вартість, грн. а в а в

3591 140 2603 103

Людино-дні 66,5 2,6 48,2 1,9

Примітки:

1. Наведені в таблиці розцінки відповідають ПІ категорії складності
об’єкта виконання робіт. Для визначення вартості робіт за іншими
категоріями вводяться коефіцієнти: І категорія – 0,8; II категорія –
0,9; IV категорія – 1,14V категорія – 1,2.

2. Вартість розрахована для територій, на яких закладено 10 ґрунтових
(основних і перевірних) розрізів на 1 тис. га обстеженої площі. За інших
умов у показник “в” вводиться коефіцієнт К = 1,0+0,08 (п-10), де п –
кількість закладених (основних і перевірочних) розрізів на 1 тис. га
обстеженої площі.

3. Вартість розрахована на складання ґрунтової карти і звіту для
території більше 3,0 тис. га. Якщо інша площа, в показник “а” вводиться
понижувальний коефіцієнт К = 1,0-0,20 (3-п), де ? – площа, тис. га.

4. Вартість розрахована для умов, за яких аналіз зразків зроблений з 20
% (загальної кількості основних і перевірних розрізів) ґрунтових
розрізів. Якщо Інше співвідношення, в показник “в” вводиться коефіцієнт
К = 1,0+0,04 (п-20), де ? – відсоток основних і перевірних розрізів, з
яких зроблений аналіз зразків.

5. Вартість розрахована на складання авторських оригіналів ґрунтової
карти і картограми агровиробничих груп ґрунтів у масштабі 1:10000. Якщо
їх упорядковують в Інших масштабах, то у показник “в” вводиться
коефіцієнт 1,4 – у масштабі 1:500; 1,35 – І:1000;1,3 – 1:2000; 1,20 ~
1:500; 0,90- 1:25000.

6. Вартість складання й оформлення авторських оригіналів спеціальних
карт і картограм, підрахунок площ, виділення контурів, розробка заходів
щодо поліпшення і використання земель розраховуються додатково окремо на
кожний вид карти (при цьому вартість робіт розраховується у відсотках
вартості робіт зі складання карти І нарису, Із врахуванням відповідних
приміток);

6. Час на складання карт (картограм) агровиробничих груп грунтів,
солонців, солонцюватих грунтів і засоленості грунтів; Час – на складання
картограми еродованих грунтів;

7. У розцінках не містяться витрати на обчислення площ ґрунтових
контурів щодо угідь, на виготовлення і розмноження видавничих оригіналів
ґрунтової карти І спеціальних карт.

У процесі визначення якості земельних угідь виконуються такі роботи:
добір і вивчення обстежувальних, вишукувальних І проектних матеріалів;
систематизація вихідних даних; складання допоміжних відомостей;
заповнення таблиць; характеристика угідь за класами земель, за
гранулометричним складом та ознаками, що впливають на родючість,
характеристика сінокосів і пасовищ, культуро-технічний стан, показники
агровиробничої характеристики ґрунтів ріллі, розраховані на основі
статистичної обробки даних ґрунтового нарису; написання пояснювальної
записки; свідчення, виправлення недоліків; розмноження матеріалів,
формування їх у справу.

Кінцевою продукцією є матеріали розділу “Якість земельних угідь”,
сформовані у справу згідно з табл. 7.5.

Таблиця 7.5.

Одиниця виміру: “а” – об’єкт; “в” – 1 тис. га території

Одиниця виміру а в

Вартість, грн. 810 54

Людино-дні 15,0 1,0

Примітки:

1. Вартість розрахована для умов, за яких площа об’єкта становить більше
3,0 тис. га. Якщо менша площа, то в показник “а” вводиться понижувальний
коефіцієнт К = 10,0-0,20(3-п), де ? – площа об’єкта, тис. га.

2. За наявності на території зрошуваних або осушених земель у показники
“а” і “в” вводиться коефіцієнт 1,10.

Вивчення показників оцінки земель включає такі роботи: добір матеріалів
ґрунтового обстеження і матеріалів оцінки земель, вибірка необхідних
даних, їх аналіз, розрахунок показників оцінки для заповнення таблиць;
заповнення таблиці показників ґрунту за продуктивністю
сільськогосподарських угідь з обліком їх меліоративності у балах;
написання пояснювальної записки; свідчення; виправлення недоліків;
розмноження матеріалів, оформлення їх у справу.

Кінцевою продукцією є матеріали розділу “Показники оцінки земель”,
сформовані у справу (2 примірники, з них 1 – архівний).

Вартість робіт із складання розділу “Показники оцінки земель” (додаток
до нарису) встановлюється згідно з табл. 7.6.

Таблиця 7 6. Одиниця виміру: “а” – об’єкт; “в” – 1 тис. га ріллі

Одиниця виміру а в

Вартість, грн. 788 27

Людино-дні 14,6 0,5

Примітки:

1. Вартість розрахована для умов, за яких площа ріллі на об’єкті
становить більше 2,0 тис. га. Якщо менша площа, то в показник “а”
вводиться понижувальний коефіцієнт К = 1,0-0,30 (2-п), де ? – площа
ріллі, тис. га.

2. Вартість розрахована на 10 оцінюваних сільськогосподарських культур.
Якщо інша їх кількість, то в показник “в” вводиться коефіцієнт
К=1,0+0,10 (?-10), де ? – кількість оцінювальних культур.

3. За наявності у господарстві зрошуваних або осушуваних земель у
показники “а” і “в” вводиться коефіцієнт 1,10.

4. Вартість визначення показника оцінки кормових угідь визначається за
табл. 7.6 з урахуванням примітки 1. При цьому застосовується коефіцієнт
0,30.

5. Обчислення показників оцінки садів і виноградників визначається з
табл. 7.6 з урахуванням примітки 1. При цьому застосовується коефіцієнт
0,50.

Визначення водно-фізичних властивостей ґрунтів включає виконання таких
робіт: збір і вивчення матеріалів ґрунтового обстеження; визначення
типових масивів для вивчення фізичних властивостей ґрунтів; організація
польових робіт; уточнення в натурі місця розташування майданчиків для
закладання точок; закладення шурфів і морфологічний опис розрізів;
узяття ґрунтових проб з кожного генетичного горизонту, визначення
щільності складення і вологості ґрунтів у польових умовах; визначення у
дворазовій повторності водопроникності ґрунтів методом малих заливних
площ; проведення спостережень за швидкістю всмоктування води за умови
постійного напору з наступним виміром польової вологоємкості за
генетичними горизонтами; взяття проби ґрунтів для визначення щільності
складення у 3-кратній повторності; проведення лабораторних аналізів;
складання зведених таблиць результатів лабораторних аналізів, аналітичне
опрацювання їх, нанесення точок на картографічну основу, написання
пояснювальної записки й оформлення додаткових даних для ґрунтової карти,
формування їх у справу.

Кінцевою продукцією є матеріали вивчення водно-фізичних властивостей
грунтів, сформовані у справу (2 примірники, з них 1 – архівний).

Вартість вивчення водно-фізичних властивостей грунтів встановлюється
згідно з табл. 7.7.

Таблиця 7. 7.

Одиниця виміру: “а” – об’єкт (генетичний горизонт); “в” – 1 точка.

Одиниця виміру а в

Вартість, грн. 600 2472

Людино-дні 10,0 41,2

Примітка:

Вартість розрахована на вивчення водно-фізичних властивостей грунтів в
умовах м’яких грунтів (піски, супіски, легкі і середні суглинки). Якщо
інші грунти, то у показник “в” вводиться коефіцієнт:

-1,37 – важкі суглинки на нелесових породах;

– 1,73 – глини ущільнені, солонцюваті грунти.

Вартість лабораторних аналізів зразків встановлюється згідно з табл.
7.8.

Таблиця 7.8. Одиниця виміру: “а” – об’єкт ; “в” 1 тис. га меліорованих
земель

Одиниця виміру а в

Вартість, грн. 54 4120

Людино-дні 1,0 76\3

Примітки:

1. Вартість розрахована для територій, на яких закладено 10 ґрунтових
розрізів на 1 тис. га обстежених земель. За інших умов у показник “в”
вводиться коефіцієнт К = 1,0+0,10 (?-10), де ? – кількість розрізів на 1
тис. га обстежених земель.

2. Вартість передбачає проведення аналізу ґрунтових зразків, узятих зі
100% загальної кількості закладених розрізів. Якщо інше співвідношення,
то в показник “в” вводять понижувальний коефіцієнт К = 1,0-0,01 (100-п),
де ? – відсоток (загальної кількості) ґрунтових розрізів, з яких
зроблені аналізи зразків.

3. Вартість розрахована для територій, на яких розташоване одне
господарство. За одночасного виконання робіт на групу господарств
(селянських, фермерських, акціонерних товариств тощо) в показник “а”
вводиться коефіцієнт К = 1,0+0,50 (п-1), де п – кількість господарств на
території об’єкта, за якими окремо подаються результати аналізу.

Під час ґрунтового обстеження ділянок площею менше 100 га виконується
такий комплекс робіт: підготовчі роботи і польові вишукування;
лабораторні роботи; складання картограм; написання звіту (нарису).

Кінцевою продукцією є матеріали підготовчих., польових, лабораторних
робіт, ґрунтові карти і картограми, технічний звіт і відповідні таблиці,
сформовані у справу (2 примірники, з них 1 – архівний).

Вартість робіт з ґрунтового обстеження ділянок площею менше 100 га
встановлюється згідно з табл. 7.9.

Таблиця 7.9. Одиниця виміру: площа, га

Примітки:

1. Якщо показник площі проміжний – вартість встановлюється шляхом
інтерполяції.

2. Якщо площа ділянок менша 5 га (вдвічі і більше) – до розцінок
застосовується коефіцієнт 0,7.

Комплекс геоботанічних робіт включає: добір аерознімків, матеріалів
ґрунтових обстежень; вивчення природних умов району робіт, рослинного
покриву і рекомендацій з поліпшення кормових угідь; ознайомлення з
гербаріями і визначниками з рослинами, поширеними на території, що
обстежується; попередня класифікація кормових угідь і їх дешифрування на
аерознімках; складання попередньої карти кормових угідь, плану і графіка
робіт; організація польових робіт; рекогносцировку території; польове
обстеження природних кормових угідь та опис рослинності; виділення на
планово-картографічному матеріалі меж геоботанічних контурів, земель
меліоративного фонду і незручних земель; опис культур технічного стану
кормових угідь, особливостей їх використання; закладення “станцій” і
“точок” взяття укосів для визначення врожайності травостою, збір
гербарію невідомих і сумнівних рослин; оформлення польової карти,
складання відомості рослинних зразків, відібраних для хімічного аналізу,
їх розбір, сушіння, зважування, підрахунок урожайності кормових угідь у
сухій масі; узгодження з фахівцями господарств попередніх результатів
обстеження і ділянок, що підлягають корінному поліпшенню; свідчення,
виправлення недоліків, формування матеріалів.

Кінцевою продукцією є матеріали підготовчих робіт польових вишукувань,
сформовані у справу (2 примірники, з них 1 -архівний). Вартість робіт і
польових геоботанічних вишукувань встановлюються згідно з табл. 7.10.

Таблиця 7.10. Одиниця виміру: “а”- об’єкт; “в” – 1 тис. га кормових
угідь

Одиниця виміру а в

Вартість, грн. 750 1104

Людино-дні 12,5 18,4

Примітки:

1. Вартість розрахована для територій, на яких через природні умови
потрібно закласти 15 “станцій” (і відповідна кількість “точок” – з
розрахунку 5 “точок” на І “станцію”) на 1 тис. га площі, що
обстежується. Якщо інша кількість “станцій”, то у показник “в” вводиться
коефіцієнт К = 1,0+0,6 (?-15), де ? – кількість “станцій” на 1 тис. га
кормових угідь.

2. Вартість розрахована на проведення вишукувань обсягом більше 1,0 тис.
га. Якщо менша площа вишукувань, то у показник “а” вводиться
понижувальний коефіцієнт К = 1,0-0,6 (1-п), де ? – площа вишукувань
кормових угідь, тис. га.

3. Вартість розрахована на проведення геоботанічних вишукувань для
оформлення результатів підготовчих і польових робіт на
планово-картографічному матеріалі у масштабі 1:10000. У разі виконання
робіт на матеріалі масштабу 1:5000 до розцінок застосовується коефіцієнт
1,15.

4. Вартість робіт з виготовлення планово-картографічної основи, внесення
змін, що відбуваються у ситуації та межах землекористування, виконання
аерознімання, виготовлення аерознімків і фотопланів, визначаються
додатково.

5. Розцінки розраховані на виконання робіт у межах території одного
господарства. За одночасного виконання робіт для групи господарств
(селянських, фермерських, акціонерних товариств та ін.), розташованих на
одній території (як правило, територія в межах колишнього
сільськогосподарського підприємства), у показник “а” вводиться
коефіцієнт К=1,0+0,05 (?-1), де ? – кількість господарств, на землях
яких здійснюється геоботанічні вишукування.

Комплекс робіт зі складання геоботанічної карти включає: систематизацію
матеріалів польового обстеження; вивчення гербарію невідомих рослин та
уточнення найменувань рослинних асоціацій; розробку остаточної
класифікації кормових угідь; складання зведених таблиць середніх
показників рослинності за типами, групами типів або підкласами;
складання списків основних кормових, отруйних і неїстівних рослин:
опрацювання матеріалів з урожайності кормових угіль; складання й
оформлення авторського оригіналу геоботанічної карти кормових угідь;
визначення запасів кормів на кормових угіддях, складання зведених
відомостей запасів кормів, площ господарського та культуртехнічного
стану; розробку заходів щодо використання і поліпшення кормових угідь;
складання й оформлення оригіналу картограми культуртехнічного стану;
написання нарису, свідчення, виправлення недоліків, розмноження
матеріалів, формування їх у справу.

Кінцевою продукцією є авторські оригінали геоботанічної карти і
картограми культуртехнічного стану; нарис, сформований у справу (2
примірники, з них 1 – архівний).

Вартість робіт із складання геоботанічної карти і написання нарису
встановлюється згідно з табл. 7.11.

Таблиця 7.11. Одиниця виміру: “а” – об’єкт; “в” – 1 тис. га кормових
угідь

Одиниця виміру а в

Вартість, грн. 2214 113

Людино-дні 41,0 2,1

Примітки:

1. Вартість розрахована на складання карти і нарису території, площа
вишукування кормових угідь якої більша 1,0 тис. га. Якщо менша площа, то
в показник “а” вводиться понижувальний коефіцієнт К = 1,0-0,60 (1-п), де
? – площа вишукування кормових угідь, тис. га.

2. Вартість розрахована для територій, на яких кормові угіддя
розташовані єдиним компактним масивом. За інших умов у показник “а”
вводиться коефіцієнт К = 1,0+0,05 (п-1), де ? – кількість відокремлених
(черезсмужних) масивів кормових угідь.

3. Вартість розрахована на складання карти і картограми в масштабі
1:10000. Якщо масштаб 1:5000, до розцінок застосовується коефіцієнт 1,2.

4. Вартість розрахована на складання карти і картограми та нарису в
межах одного господарства. У разі одночасного впорядкування таких
матеріалів єдиних на групу господарств (селянських, фермерських,
акціонерних товариств тощо), розташованих на одній території, у
показники “а” і “в” вводиться коефіцієнт К = 1,0+0,05 (п-1), де ? –
кількість господарств на території об’єкта, за якими окремо
характеризується стан кормових угідь.

В усіх випадках, коли передбачено використовувати рекультивовану ділянку
у складі сільськогосподарських угідь, складаються такі картограми:

товщини гумусового шару:

забезпеченості рухомими формами (фосфором і калієм); Крім того, за
необхідності складають такі картограми:

гранулометричного складу розкривних порід;

хімічної меліорації (вапнування і гіпсування);

засолення розкривних порід.

На картограмі товщини гумусового шару ізолініями (суцільними)
оконтурюються площі з однаковою товщиною насипного гумусового шару та
інтервали глибини: через 5 см у першому півметрі та через 10 см після
0,5 м.

За умови чистої просторової зміни показників глибини гумусового шару
виділяються комплексні контури. В контурах проставляють (червоними
цифрами) середній вміст гумусу в шарі 0-20 см. У легенді до картограми
за результатами вирахуваних площ проставляють площі однакових (за
глибиною) виділів.

На картограмах забезпечення поживними речовинами, за результатами
аналізів змішаних зразків показують контури забезпеченості рухомим
фосфором і калієм за градацією:

дуже низька;

низька;

середня;

висока.

У легендах до картограм, поряд з показниками забезпеченості для різних
сільськогосподарських культур (зернових, коренеплодів, овочевих та ін.),
показують площі кожної групи забезпеченості. У зв’язку з різним ступенем
забезпеченості для різних сільськогосподарських культур (наприклад,
вміст рухомого калію за Масловою, 100-150 мг/кг Грунту є середнім для
зернових, льону, трав і водночас низьким для коренеплодів і картоплі та
навіть дуже низьким для овочевих культур), у випадках запропонованого
використання рекультивованих ділянок під ріллю у легендах доцільно
показувати забезпеченість насипних Грунтів поживними речовинами щодо
різних культур за формою:

• аналогічна форма для обмінного калію.

У другій графі вміст рухомих форм поживних речовин доцільно подавати в
Інтервалах згідно з конкретними даними, одержаними у результаті аналізів
змішаних зразків.

У деяких випадках допускається суміщення картограм забезпеченості
фосфором І калієм, якщо вміст хоча б одного з елементів на
рекультивованій ділянці змінюється мало, а таке суміщення (з позначенням
вмісту одного з компонентів значками) не веде до погіршення читання
картограми.

Розробляючи картограми забезпеченості ґрунтів рухомими формами поживних
елементів з метою рекомендацій щодо диференційованого використання
рекультивованих ділянок під різні сільськогосподарські культури,
необхідно керуватися таблицями 7,12,7,13.

Картограма гранулометричного складу розкривних порід складається у тих
випадках, коли для рекультивації застосовувались породи з різним
гранулометричним складом. На картограмі показують гранулометричний склад
шарів грунту 0-30 см, 30-100 см і 100-200 см. Спосіб позначення
гранулометричного складу грунтується на застосуванні буквених індексів
(Г – глинистий гранулометричний склад, Т – важкосуглинковий, С –
середньо суглинковий, Л – легкосуглинковий, Ч – супіщаний, ? – піщаний)
і зводиться до буквеного шифрування профілю розкривних порід. Наприклад,
шифр СЛЧ означає, що верхні ЗО см складені середнім суглинком, з ЗО до
100 см залягає легкий суглинок, а на другому метрі – супісок. За
неоднорідності гранулометричного складу в межах фіксованих шарів (0-30
см, 30-100 см і 100-200 см) застосовуються дробні індекси, причому в
чисельнику показують переважаючий у цьому шарі гранулометричний склад.
Наприклад, С шифр Л — Г показує, що в шарі 0-30 см гранулометричний
склад легкосуглинковий, в шарі 30-100 см переважає середній суглинок, а
в шарі понад 100 см – глинистий. Однорідні за шифрами площі
оконтурюються суцільними лініями. В легенді наводять усі виділені на
ділянці варіанти гранулометричного складу із вказівкою площі кожного з
них.

Картограма хімічної меліорації складається у випадку, коли ґрунтовий шар
має підвищену кислотність (картограма вапнування) або лужність
(картограма гіпсування ). На основі цих аналізів розраховують необхідні
дози внесення вапна або гіпсу.

Таблиця 7 12 Забезпеченість розкривних порід рухомим фосфором залежно
від вирощуваних культур

Таблиця 7.13. Забезпеченість розкривних порід рухомим калієм залежно від
вирощуваних культур

Картограма засоленості розкривних порід складається за наявності
засолення на площі понад 10 % рекультивованої ділянки. За результатами
аналізів водної витяжки визначають ступінь, глибину і хімізм засолення.
Згруповані за цими показниками породи оконтурюються на картограмі. За
глибиною залягання солей породи поділяються на солончакові (0-30 см),
солончакуваті (30-80 см) і глибоко солончакуваті (80-120 см).

За ступенем засолення виділяють породи слабо-, середньо-, сильно- і дуже
сильнозасолені. Вміст названих градацій, залежно від хімізму засолення,
наведено в табл. 7.14.

До виготовлених картограм додається пояснювальна записка, в якій
описуються методи проведення обстежень, загальні відомості про
гірничотехнічну рекультивацію ділянки, коротко характеризується клімат,
умови ґрунтового зволоження на рекультивованій ділянці, описується
рельєф та обов’язково відзначаються випадки просадки поверхні й
утворення різних форм мікрорельєфу.

Крім того, описуються літологія, гранулометричний склад, наявність
карбонатів, гіпсу, оглеєння, легкорозчинних солей, сульфідів та ін.,
наводиться опис профілів (колонок), штучних грунтів, характеризується
гумусовий шар (товщина, вміст гумусу, складення, структура тощо).

Таблиця 7.14. Класифікація порід за вмістом токсичних солей

Наприкінці пояснювальної записки робляться висновки щодо можливого
використання рекультивованої ділянки й описуються основні заходи щодо
підвищення родючості розкривних порід.

Рекомендована література

Полищук А.К. и др. Техника и технология рекультивации на открытых
разработках. М.: Недра, 1977. 214с.

Половицкий И.Я., Борщ Л.П., Бажов А.В. Интенсивность естественного
зарастания рекультивированных земель в Крыму // Задачи
землеустроительных органов в реализации Продовольственной программы
СССР. – М., 1984. – С. 214-215.

Половицкий И.Я., Борщ Л.П. идр. Состав и свойства вскрышных пород,
используемых для рекультивации земель в степном Крыму // Агрохимия и
почвоведение. – 1987. Вып. 50. С. 47-53.

Поляков Н.И , Бойко А.Т., Шведский П.В. Рекультивация земель и охрана
природы. – Минск: Ураджай, 1987. 176 с.

Попов В.А. Особенности восстановления земель, нарушенных
провалами//Растения и пром. среда: Сб. научи, тр. Урал. гос. ун-та,
1984. С. 98-100.

Рекультивация нарушенных горнодобывающей промышленностью земель в США и
ФРН (По материалам справочно-ииформационного фонда инст-та).- Р.Ж:
Земледелие, агрохимия, мелиорация. -1970.

Реутский В.Ф., Шерстюков А.Д., Ткаченко А.П. и др.
Гидроотвало-образование в выработанном пространстве карьера и
рекультивация отработанных площадей. – Горный журнал. – 1969. – № 6.- С.
20-22.

Рибак В.К., ПечернаЛ.П.,ХоменкоМ.М. Залежність урожаю траво сумішки від
рівня мінерального удобрення // Вісник с.-г. науки. – 1984. -№ 3.- С.
48-50.

Розміри оплати земельно-кадастрових робіт і послуг.-К.: Держкомзем,
2001.-110с.

Рудько Г.І., Шкіца Л.Є. Екологічна безпека та раціональне
природокористування в межах гірничопромислових І нафтогазових
комплексів. – Івано-Франківськ, 2001.- 528 с.

Русин В.В. О составлении проектов рекультивации земель. – Сб. тр.
Харьковского СХИ им. В.В. Докучаева. – 1983. -С. 44-49.

Русский И.И. Технология работ по рекультивации на карьерах. М., 1979.

Свиридова И.К., Удодова Е.Ф. и др. Влияние биологической рекультивации
на восстановление запасов гумуса в отвально-техногенных ландшафтах
Курской магнитной аномалии // Генезис и регулирование плодородия почв. –
1984. – С. 102-105.

Сеги И., Циглина В.И. др. Проблемы рекультивации земель // Междунар.
журнал. – 1983. – № 2. – С. 34-49.

Семенов А.П. Прогнозная оценка нарушений и рекультивация земель на
карьерах Украины // Металлургия и горнорудная промышленность. – 1982. –
№ 3. – С. 50-52.

Семин Л.С., Оберняк И.Н. Некоторые организационно-экономические вопросы
рекультивации земель // Задачи землеустроительных органов в реализации
Продовольственной программы СССР. -М., 1984.-С. 227-228.

Середа Г.Л., Лесников Г.В. Опыт рекультивации земель, нарушенных при
добыче марганцевой руды открытым способом на Орджоникидзевском
горнообогатительном комбинате МЧС УССР // Рекультивация земель,
нарушенных при добыче полезных ископаемых. -М.: АН СССР, 1977.-С.
125-130.

Симкин Б.А., Невский В.Л. Крупные угольные карьеры мира с высокой
производительностью труда // Итоги науки и техники. Разработка
месторождений твердых полезных ископаемых.- М.: ВИНИТИ, 1984. -Т. 29.
Открытые разработки. – С. 3-45.

Скрябин Н.З. Исследования по биологической рекультивации нарушенных
техникой тундр на Енисейском Крайнем Севере // Техногенные ландшафты
Севера и рекультивация. – Новосибирск: Наука, 1979.-С. 51-82.

Смеловский В.Е., Потапович И., Кобизьская Л.Г. Рационально использовать
площади торфяных выработок // Земледелие. – 1986. – № П.-С. 13-14.

Сокольников Ю.В. Изменение агрохимических и биологических свойств
вскрышных пород при возделывании многолетних трав // Научи, тр. Воронеж,
с-х. инст-та. – 1977. -Т. 13. – Вып. 2. С. 24-28.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020