.

Вокально-хорова робота. одноголосний хоровий спів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
475 5950
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Вокально-хорова робота. одноголосний хоровий спів

Хорове виконання будь-якої навіть найпростішої пісні вимагає від
співаків цілого комплексу вокально-хорових навиків, а саме: володіння
(хоча б елементарне) співацьким диханням і звукоутворенням, навиків
співати в унісон, зливатися з голосами решти співаків за тембром,
динамікою звука, деяких навиків з галузі дикції. Будь-який хоровий твір
вимагає виразного виконання, що також пов’язане з певними вміннями і
навиками. Тому при навчанні хорового співу неможливо працювати спочатку
над набуванням одного навику, а потім уже другого, третього і т. д.
Певна комплексність роботи є неминучою. Проте певна послідовність
набуття вокально-хорових навиків все-таки можлива і необхідна. В кожній
пісні завжди можна виділити два-три головні художньо-технічні завдання,
які на даному етапі навчання становлять собою основні труднощі для
співаків і на подоланні яких необхідно зосередити особливу увагу. Разом
з тим про основні елементи співацького процесу в цілому слід пам’ятати
завжди, весь час стежити за активністю дихання, чистим унісоном партії,
злитним ансамблем, за якістю звука, ясною вимовою слів і бути уважним до
змісту виконуваного твору.

Вокально-хорова робота проходить через усі хорові заняття від початку і
до кінця, але головним чином вона здійснюється в процесі розучування
пісень, хорових творів і на спеціальних вокально-хорових вправах, що
виконуються на окремі голосні склади, а також з текстом. Спеціальні
вправи відіграють у вокально-хоровій роботі велику роль, вони дають
можливість співакові максимально зосередити свою увагу на деяких
основних елементах співацького процесу (насамперед на диханні, інтонації
і якості звука). Під час роботи над піснею неминуча велика комплексність
завдань.

ОДНОГОЛОСНИЙ ХОРОВИЙ СПІВ

Від співаків-професіоналів нерідко доводиться чути, що «мистецтво співу
є мистецтво дихання». Це твердження до певної міри є правильним, бо
дихання дійсно є найважливішою основою всього співацького процесу. Тому
з перших же уроків починається праця над диханням. Початкові вправи
співаються legato. Необхідно зразу ж стежити за чистим унісоном і за
злиттям голосів за тембром.

Співати такі вправи на півтонах вгору і потім вниз:

Мета цієї вправи полягає у вистроюванні хорового унісону, у виробленні
м’якої атаки (початку) звука, в точному вступі і закінченні за рукою
диригента. Звук слід тягнути, не посилюючи його і не послаблюючи. Вправа
співається на одному з трьох згаданих складів, спочатку на складі «лю»,
бо на голосних «у-ю» унісон вистроюється найлегше. При виконанні як
цієї, так і наступних вправ необхідно активно брати дихання і злегка
затримувати його перед початком співу.

Цю і наступні вправи необхідно співати дуже зв’язно, голосні вимовляти
швидко.

Вправа № 4 і наступні за нею вправи підготовляють спів кількох звуків на
один склад. При виконанні цих вправ слід дуже точно переходити з одного
звука на інший, не «під’їжджати» до звуків, брати кожний звук з легким
поштовхом, спочатку з маленьким придихом.

Основна мета вправи № 7 полягає у виробленні опори звука на дихання.
Спів на приголосному «з» (не переходячи на «с») викликає напруження
мускулів черевного преса, яке слід зберігати при переході на склад «за».
Не слід співати другу частину вправи на нюансі f, бо тут легко може
виникнути форсоване, крикливе звучання.

Вправи № 8—10 служать правильному формуванню різних голосів. Разом з тим
на цих вправах закріплюються також навики, набуті на попередніх: навики
активного дихання з затримкою, точного переходу з одного звука на інший,
особливо при співі ряду звуків на один склад, навики вистроювання
унісону.

Ті ж самі навики закріплюються і на таких коротеньких поспівках з
текстом, які, як і попередні вправи, співаються на півтонах вгору і
потім вниз:

В піснях з текстом, хоч і дуже простих, виникають деякі додаткові
труднощі, зв’язані з вимовою слів та фразуванням. В кожній з наведених
пісень зустрічаються слова, в яких підряд ідуть два голосні звуки, в
окремих випадках і три (наприклад, «розцвіли» у вправі 15; «Радянська»,
«честю» у вправі 16а). Необхідно всі приголосні вимовляти чітко і
швидко. Уже на цих найпростіших піснях слід виробляти увагу до музичної
фрази, співати з прагненням до вершини фрази і ослабляти звучність
наступних слабких складів.

КОМУНІСТИЧНІЙ ПАРТІЇ ХВАЛА

Слова В. Лефтія Музика А. Філіпенка

2. Нам партії Леніна прапор

В майбутнє показує путь,

Щоб мир на землі відстояти,

Народи трудящі всі з нами ідуть.

Приспів.

3. Хай славиться дружба велична

І праця радянських людей!

Нас Партія комуністична

По ясній дорозі до щастя веде.

Приспів.

«Комуністичній партії хвала» — урочиста, натхненна пісня, побудована на
чітких та ясних інтонаціях. При розучуванні пісні слід звернути особливу
увагу на злиговані ноти, що припадають на один склад «-чиз-» в слові
«Вітчизна» і «-бро» в слові «добро».

Необхідно також стежити за правильною інтонацією фа-діеза в першому
такті хорової партії, який треба виконувати з тяжінням до соль. Спосіб
звуковедення поп legato — чеканне виконання твердою атакою. У злигованих
нотах (восьма з шістнадцятою) перший звук береться сильно, послаблюючись
до другого.

ПІСНЯ ПРО ЛЕНІНА

Український текст М. Познанської Музика 3. Левіної

2. Подаруй нам, квітень, з саду

Цвіт троянд, щоб сонцем грав!

Ну, а січню — ми не раді:

Січень друга в нас забрав.

3. В чорнім полі вила хуга,

Ми несли труну в імлі…

В січні в нас не стало друга

Всіх трудящих на землі!

4. Та не вистудить ніколи

Пам’ять ту морозним днем:

В серці квіткою палкою

Пам’ять друга пронесем!

В «Пісні про Леніна» 3. Левіної виражено безмежну любов всіх трудящих до
свого великого вождя, скорботу з приводу його втрати й впевненість в
тому, що пам’ять про нього житиме у віках. У пісні протипоставленю два
образи: теплого, весняного квітня і суворого, холодного січня (місяці
народження і смерті В. І. Леніна). Музичні фрази, зв’язані з першим
образом, виконуються м’яко, співуче, тепло, а фрази, зв’язані з другим
образом,— більш суворо, сумовито. Спосіб звуковедення в обох випадках —
legato. При розучуванні цієї пісні необхідно працювати насамперед над
активним диханням і затримкою дихання перед кожною фразою (особливо слід
звернути увагу на необхідність дуже швидкого дихання перед 3-м і 7-м
тактами), над вистроюванням загальнохорового унісону, над звуковеденням
legato і характером звука у відповідності із змістом пісні (більш
світлим звуком, на усмішці — образи квітня і округленим звуком,
суворо—образи січня). Чергування звуків соль і соль-діез створює деякі
труднощі інтонування останнього з них. Щоб звук соль-діез був чистим,
його треба співати з тяжінням вгору.

З перших кроків необхідно працювати над дикцією: співати тільки на
голосних, приголосні вимовляти швидко, активно, відносячи їх до
наступної голосної. В той же час, якщо слово починається з голосного
звука, його слід з’єднувати з останнім звуком попереднього слова: слід
співати не «Кві-теньти-хий…», а «Кві-тень ти-хий…», тобто склад «ти»
вимовляти окремо.

Дуже активно, навіть трохи підкреслено, треба вимовляти останні
приголосні звуки фрази («одітий», «цвітом» в 1-му куплеті; «грав»,
«забрав» в 2-му куплеті; «днем», «пронесем» в 4-му куплеті), бо в
противному разі вони до слухача не дійдуть.

КОЛИСКОВА ПІСНЯ В БУРЮ

Слова О. Плещеева Музика П. Чайковського

Переклад з російської М. Познанської

Змістом пісні є заколисування дитини під час грози: пісня пройнята
любов’ю і ніжною материнською турботою про малятко. Плавна, спокійна
мелодія вимагає дуже зв’язного її виконання. Характер звука в цій пісні
м’який, ніжний. В середній частині («бурі іще будуть…») проскакує
хвилювання за майбутнє дитини, і цей восьмитакт виконується тому трохи
більш схвильовано. При роботі над даною піснею закріплюються ті ж
основні вокально-хорові навики, що й при роботі над попередньою: активне
дихання з затримкою, чистий унісон, звуковедення legato.

Велику увагу слід приділити осмисленості виконання музичної фрази:
відтінити вершину фрази і м’яко виконувати останній слабкий склад.
Наприклад:

Працюючи над інтонуванням мелодії, необхідно особливу увагу звернути на
звук до-діез в середній частині, інтонування якого утруднюється
наявністю за два такти до нього звука до-бекар (на слові «бурі»). Для
чистого інтонування цей звук необхідно підтягувати, тобто співати з
тенденцією його підвищення. Так само звичайно доводиться підтягувати
протягом усієї пісні звук ре-діез, що є вставним звуком мі-мінорної
тональності.

Спеціальної роботи вимагає текст пісні: спів тільки на голосних, швидка
вимова приголосних, окрема атака голосних, що починають слово.

КРЕМЛІВСЬКІ КУРАНТИ

Слова С. Вишеславцевої Музика В. Герчик

Переклад з російської М. Познанської

2. Срібний дзвін летить навкруг,

Затихають кроки.

Це куранти північ б’ють

На Кремлі високім.

«Дзень-дзинь»— б’ють вони

На Кремлі високім.

3. Вранці сонечко зійшло,

Б’ють куранти знову.

Любить слухать весь мій край

Пісню їх чудову.

Любить слухать весь мій край

Пісню їх чудову!

В цій пісні для дітей молодшого віку співається про годинник Спаської
башти, 6Ш якого вся країна любить слухати по радіо, — адже він долинає
із самого серця нашої Батьківщини — з Москви. В мелодії і в супроводі
відтворюється розмірений бій баштового годинника. Тому мелодія цієї
пісні виконується поп legato. Спів поп legato полягає в тому, що кожний
звук береться трохи підкреслено, більш твердою атакою, ніж при співі
legato, початок звука завжди трохи голосніший, ніж продовження.
Виконання поп legato можна зобразити так:

Разом з тим пауз між звуками бути не повинно. Правила вимовляння тексту
при співі поп legato залишаються тими ж, що й при співі legato.

Під час роботи над цією і наступними піснями продовжується робота над
всіма основними елементами співацького процесу: над диханням, якістю
звука, унісоном, фразировкою.

ГІМН БРАТЕРСТВУ

Слова М. Рильського Музика П. Майбороди

2. Квітне любов з роду до роду,

Не зупинити дзвінких наших рік!

Слався в віках, воле народу,

Слово Богдана, прослався повік!

Приспів.

3. Троє сторіч нас побратало

Сяє безсмертя в майбутньому нам,

В битвах за мир меч і орало

Служать незрадно трудящим рукам.

Приспів.

4. Світу маяк наша держава,

Світові приклад радянські діла.

Братським серцям шана і слава,

Партії слава, народам хвала!

Приспів.

В цій пісні оспівується дружба радянських народів, скріплена кров’ю в
боях за свободу. Мелодія пісні виконується non legato так:

КАК НА ТОНЕНЬКИЙ ЛЕДОК

Російська народна пісня

2. Выпал беленький снежок, 5. Две подружки увидали,

Ехал Ванечка дружок. Скоро к Ване подбежали.

Эх! Зимушка, зима, Эх! Зимушка, зима,

Зима снежная была. Зима снежная была.

3. Ехал Ваня, поспешал, 6. Скоро к Ване подбежали,

С своего коня упал. На коня Ваню сажали.

Эх! Зимушка, зима, Эх! Зимушка, зима,

Зима снежная была. Зима снежная была.

4. Он упал да лежит, 7. На коня Ваню сажали,

Никто к Ване не бежит. Путь-дорогу показали.

Эх! Зимушка, зима, Эх! Зимушка, зима,

Зима снежная была. Зима снежная была.

Це жартівлива народна пісня. Жартівливий характер пісні визначає спосіб
звуковедення поп legato і веселий, грайливий характер звука. 7 куплетів
пісні виконуються неоднаково. Перші 2 куплети співаються весело,
радісно, 3-й і особливо 4-й куплети, в яких розповідається про те, як
Ваня упав з коня і лежить — не встає, — із співчуттям, в трохи
уповільненому темпі. Останні 3 куплети виконуються знову весело і
жартівливо.

Основне технічне завдання під час розучування цих пісень полягає у
виконанні мелодії поп legato,— слід добиватися попадання на кожний звук
зразу точно, без «під’їздів». Ця трудність в даній пісні зростає в
порівнянні з попередньою у зв’язку з більш швидким темпом. Відповідно до
характеру пісні дихання тут береться швидше, ніж у попередніх піснях,
але також з затримкою.

ПРО ЦВІРКУНА

Слова О. Коваленкова Музика І. Морозова

Переклад з російської М. Познанської

2. Милувались ним усі — 3. З ним зелений коник жив

Просто всі. І дружив.

Заздрили його крас і Він уроки з ним учив,

Теж усі. В ліс ходив.

Павучок, його сусід, Часто в шахи з другом грав,

Змалював його, як слід. Книг багато він читав.

Він себе причісував В школі всіх приятелів,

Гребінчиком щораз: Товаришів любив.

Чистив зуби щіткою У школі не сварився він,

Такою, як у нас. Товаришів не бив.

Чепурний і акуратний, Чепурний і акуратний

Дітям прикладом служив. Дітям прикладом служив!

В цій пісні І. Морозова розповідається про цвіркуна, акуратного і
охайного, що є прикладом для всіх дітей. Загальний характер пісні
граціозний, трохи жартівливий. Початок її вимагає звуковедення поп
legato. Проте в дальшому характер мелодії кілька разів змінюється, і
відповідно до цього змінюється спосіб звуковедення і характер звука.
Перші 4 такти виконуються грайливо, граціозно, поп legato. Мелодія
наступних 4-х тактів вимагає виконання її legato, причому перші 2 з цих
тактів (на слова «вуса мав на диво всім») можна виконати з удаваною
важністю, а другі 2 такти («мився ранком у росі») — більш просто і
ніжно. Наступні такти виконуються грайливо і поп legato, а заключні —
більш зв’язно, співуче, неначе повчально. В цьому ж плані виконуються й
інші 2 куплети, лише характер 2-го, 4-го, такту змінюється: у 2-му
куплеті («павучок, його сусід, змалював його, як слід») він виконується
просто, наспівно, а в 3-му («часто в шахи з другом грав, книг багато він
читав») — з жартівливою ніжністю. Основне технічне завдання під час
розучування цієї пісні полягає в чергуванні співу legato і поп legato.
Дихання в цій пісні слід брати дуже швидко перед фразами, що виконуються
поп legato, і більш м’яко перед фразами, які виконуються legato, проте в
усіх випадках активно і з затримкою.

ПОВІТРЯНА ПІСНЯ

Слова Є. Долматовського Музика М. Старокадомського

Переклад з російської М. Познанської

Це пісня про наших славних парашутистів. У пісні виражається піклування
про них, побажання їм того, щоб гроза, яка насувається, пройшла мимо, не
намочивши парашутів. Пісня має спокійний, світлий характер, деяка
тривога виражається лише в 8-му такті («Хмари чорної…»). Характер
звука світлий, легкий в крайніх частинах і трохи тривожний — в середині.
Тимчасом пісня виконується досить співуче. Спосіб звуковедення тут
середній між legato і поп legato, звуки підкреслюються менш, ніж у
попередніх двох піснях, але в той же час і не зв’язуються між собою так,
як у піснях «Квітень тихий» або «Колискова пісня в бурю». Дихання
береться досить м’яко.

Спосіб звуковедення staccato використовується в піснях і хорових творах
порівняно рідко і, як правило, не на протязі всієї пісні, а лише на
окремих відрізках («Тік-так», Левіної, «Конвалія» Красєва, «Мельник»
Шуберта). Проте навики співу staccato і вправи, побудовані на staccato,
мають дуже важливе значення, яке не вичерпується застосуванням цього
способу ведення звука у відповідних піснях. Спів staccato допомагає
сперти звук на дихання, виробити легкість звучання і точну інтонацію без
«під’їздів». Нижче наводимо вправи на staccato, які слід співати під час
розспівування по півтонах вгору і вниз.

Всі звуки staccato слід виконувати легко і в той же час активно, на
диханні.

ПІСНЯ ДІВЧАТ

(з опери «Демон»]

Український текст М. Познанської Музика А. Рубинштейна

В пісні співається про світлу Арагву і казкову золоту рибку, що знаджує
обраних в чудесні хороми, з яких ніхто потім не хоче повертатись.
Характер пісні дуже спокійний, світлий і виконується вона legato,
світлим м’яким звуком. Дихання береться м’яко. Певну трудність для
виконання становлять проспівування окремих складів, спів на один склад
тексту цілого ряду звуків. Проспівувана на один склад мелодія повинна
звучати м’яко, плавно, проте кожний звук має бути проспіваний точно і
чітко, — ні в якому разі недопустимі ковзання на звуках мелодії і
всякого роду

«під’їзди» до звуків. Щоб уникнути цього, кожний звук проспівуваної
мелодії злегка підкреслюється. Точне проспівування кожного звука у
значній мірі полегшується завдяки співу попередніх вправ на staccato.

Деяку трудність становить ритмічно тонке виконання тріолі з шістнадцятих
нот на склад «ах». Двотактову фразу, до якої входить ця ритмічна група,
слід співати спочатку в більш повільному темпі, відмічаючи рукою кожну
восьму, а потім уже в необхідному темпі. Точно так само чверть, як
основну диригентську частку, в процесі роботи необхідно дробити на
восьмі і в інших випадках, коли не вдається досягти ритмічної точності
виконання тих чи інших ритмічних груп.

При розучуванні цієї пісні необхідно добиватись дуже виразної
фразировки, прагнення до вершини фрази і дальшого послаблення звучності,

КАТЕНЬКА ВЕСЕЛАЯ

Російська народна пісня

2. Рада бы я топнула, 3. Я скажу, что не могу,

Мое сердце дрогнуло. Платком голову свяжу,

Боюсь, боюсь батюшки! На улицу погляжу.

Опасаюсь матушки! На улице, улице,

На дворе метелица.

«Катенька веселая» — ігрова пісня, за характером весела, запальна.
Спосіб ведення звука в цій пісні — поп legato. Одна з основних
трудностей, що виникають під час її виконання, — точне і чітке
проспівування кількох звуків на один склад, в даному випадку всіх
шістнадцятих. Ця трудність є тут більшою, ніж у попередній пісні, у
зв’язку з більш рухливим темпом. Пісню слід учити спочатку в
уповільненому темпі, підкреслюючи кожний звук і добиваючись точного
виконання всіх шістнадцятих. Під час роботи над дикцією слід мати на
увазі, що слово «сердце» вимовляється без звука д — «серце», в слові
«что» звук ч замінюється на ш — «што», а слова «боюсь», «опасаюсь», як і
всі слова, що закінчуються на «сь», вимовляються з більш твердим
закінченням — ближче до «боюс», «опасаюс». У 3-му куплеті тексту, в
порівнянні з першими двома, є одна додаткова строфа; вона виконується на
мотив останніх двох тактів, які, таким чином, повторюються двічі.

ОЙ МИНУЛА ВЖЕ ЗИМА

Українська народна пісня

Весела пісня — веснянка. Спосіб ведення звука — поп legato. Звернути
увагу на чітке виконання шістнадцятих і на чистоту дикції в словах «вже
зима» і «вже нема», що повторюються.

МЕЛЬНИК

Український текст М. Познанської Музика Ф. Шуберта

2. Вода за приклад служить нам, за приклад,— 2 рази

Нічим вона не дорожить,

І далі, далі все біжить —

Все далі, все далі. 2 рази

3. Колеса також не стоять, колеса 2 рази

Стукочуть, крутяться завжди,

З водою хочуть в путь іти —

З водою, з водою. 2 рази

4. Танцюють жорна, крутяться, вертяться. 2 рази

Не личить їм робота ця —

Та нам відстать — не до лиця —

Не можна, не можна. 2 рази

5. Бо рух — це радість наша вся, це радість — 2 рази

Ти нас, хазяїне, прости, —

Нам за водою вслід іти —

Все далі, все далі! 2 рази

Пісня «Мельник» відтворює картину безперервного руху в млині. Вона
входить до циклу пісень Шуберта «Прекрасна мельничиха» і за змістом
зв’язана з іншими піснями циклу. Подорожній, що йде слідом за струмком,
зупинився біля млина, спостерігає рух млинових коліс, жорен і порівнює
його з вічним рухом в людському житті, з незмінним прагненням людини все
вперед і вперед. Безперервний рух передається в музиці за допомогою
характерного супроводу в рівномірному помірно швидкому темпі. Легкий,
граціозний характер мелодії надає пісні відтінку безжурності. Пісня
виконується легким звуком (крім двох тактів на f), в більшій частині (як
указано в нотах) staccato. Виконання staccato при співі з текстом
полягає в тому, що кожний звук береться з гострим акцентом, після якого
звучність зразу ж падає до pp. Однак пауз між звуками, як і при співі
поп legato, не повинно бути. Основні труднощі, що виникають під час
розучування цієї пісні, полягають у співі staccato і в точному
виспівуванні всіх шістнадцятих. Найбільша трудність полягає в співі
шістнадцятих на слова «наш зав- (жди)», бо тут рух відбувається не по
ступенях ладу, як це було в обох попередніх піснях, а терцієвими
стрибками. Як staccato, так і точності в шістнадцятих слід досягати
спочатку в більш повільному темпі, з великою поступовістю доводячи темп
до справжнього. Слід звернути увагу на виконання останніх двох тактів:
subito (раптове) р вимагає дуже активного дихання перед початком фрази.

КОСЯТЬ ГРЕЧКУ СОКИРАМИ

Українська народна пісня

Пісня побудована на чергуванні характерів звуковедення поп legato,
staccato і legato і на зміні темпів: перша частина повільна, друга
швидка і знову повільна. Стежити за чіткістю вимовляння приголосних —
«косять гречку», «громадять коцюбами» і за точністю злигованих складових
нот (3-й і 7-й такти).

РАНОК

Російський текст Д. Усова Музика Ж. Бізе

Переклад з російської М. Познанської

У цьому творі Ж. Бізе відтворюється картина поступового пробудження
природи і настання ранку. Весь твір виконується дуже співуче, legato.
Характер звука м’який, світлий на р і яскравий на f. Цей одноголосний
хор має ряд труднощів для виконання. Необхідність великої зв’язності
виконання вимагає спеціальної праці над швидким активним вимовлянням
всіх приголосних і віднесенням їх до наступного голосного звука з тим,
щоб приголосними не розкривалась вокальна лінія. Вимагає праці також
точне і чітке виконання всіх шістнадцятих. Над тим і другим слід
працювати окремими фразами в уповільненому темпі. Даний твір вимагає
також навиків ланцюгового дихання, яке доводиться використати на звуках,
що довго тягнуться. Під час ланцюгового дихання необхідно стежити за
поступовим припиненням звучання і м’яким наступним вступом голосу, щоб
припинення звука і вступ голосу не позначились на загальному звучанні.
Недопустиме одночасне дихання кількома співаками.

Цей твір відзначається дуже рухливою динамікою. Численні поступові
посилення і послаблення звучності вимагають попередньої роботи над цими
нюансами на окремих звуках або поспівках. Так само необхідно заздалегідь
повправлятися на окремих звуках у виконанні сфорцандо (sf), яке полягає
у виконанні звука / і зміни цього нюансу уже в наступний момент на р.
Дуже м’яко слід вимовляти останній слабий склад тих слів, в яких
попередній триває 2 такти (наприклад, «пропадає», «у небі чистім…» і
т. д.).

(на слові «позвав»), — необхідно добитись ритмічно точного його
виконання.

Робота над дикцією починається з самого початку навчання хорового співу,
вона ведеться паралельно з вихованням інших основних вокально-хорових
навиків. Проте є ряд творів, які виконуються здебільшого в швидкому
темпі і потребують спеціальної роботи над дикцією. Існують також і
спеціальні вправи для розвитку артикуляційного апарата. Нижче наводимо
вправи, які співаються по півтонах вгору і потім вниз.

Під час співу вправ № 26—29 на склади «ля» і «да» необхідно добиватися
вільного опускання нижньої щелепи на кожний склад; під час співу на
склад «да», крім того, добиватися активної твердої атаки звука. Під час
співу з називанням звуків слід трохи підкреслено артикулювати всі
голосні звуки і твердо, чітко вимовляти приголосні. Вправа № 29, крім
дикційних завдань, має й іншу мету — виконання контрастних нюансів. Для
того щоб у другій половині цієї вправи, яка виконується р, спів не
переходив у скоромовку, перед р треба завжди брати активне дихання. Слід
пам’ятати, що під час співу р вимова приголосних повинна бути не менш
активною і чіткою, ніж під час співу f.

Велику роль в роботі над дикцією відіграє використання під час
розспівування певних поспівок із словами, які, як інші вправи,
співаються по півтонах вгору і потім вниз.

Під час співу вправ № 30—35 необхідно весь час стежити за активністю
дихання, відповідною якістю звука та інтонацією. Однак, зважаючи на
головну мету цих вправ, основну увагу слід звернути на дикцію. Щоб
добитися чіткого виконання цих поспівок в швидкому темпі, необхідно
спочатку працювати над ними в темпі повільному, з великою поступовістю
протягом ряду занять, переходячи до темпів більш швидких. При цьому
треба весь час стежити за тим, щоб спів виконувався тільки на голосних,
а приголосні вимовлялись дуже активно і гранично швидко.

Особливу увагу треба звертати на ясну і чітку вимову послідовностей з
трьох і більше приголосних підряд, а в окремих важких сполученнях — і
послідовностей двох приголосних. Такими важкими сполученнями приголосних
у вправі № 30 є «по-йду», «вы-йду», «сви-но-гра-да», «со-рву»,
«со-рва-ла», і особливо «то-льмне». У вправі № 32 найважчими є слова
«конюско-ро», «че-ре-зрі-ки», «че-ре-зго-ри»; у вправі № 33 — «здавна
славиться», «кружля метелиця»; у вправі № 34 — «Ар-мі-ї на-шій…»,
«во-ї-намна-шим»; у вправі № 35 — «дні», «додому». Приголосний звук «д»
завжди вимовляється дотиканням кінчика язика до зубів,— за додержанням
цього правила треба особливо стежити при сполученні звуків «дн», бо в
даному випадку має місце тенденція вимовляти звук «д» дотиканням кореня
язика до твердого піднебіння і приголосний «д» виявляється неясним.

Необхідно добитися активної і чіткої вимови останніх приголосних, якщо
останнє слово фрази кінчається приголосним звуком. Такі останні
приголосні слів «хлоп-чи-ків», «дів-чат» (№ 31), «че-сть» (№ 34). Так
само повинен вимовлятись півголос-ний звук й в слові «на-шій» (№ 34).

Не можна допускати зв’язування голосних звуків, якими починається слово,
з останнім голосним або приголосним попереднього слова.

ПРИЛИНЬ ДО НАС ШВИДШЕ, ВЕСНА

Український текст М. Познанської Музика Ж. Векерлена

В пісні французького композитора Векерлена «Прилинь до нас швидше,
весна» виражається палке бажання якнайшвидшого настання весни, коли
знову пробудиться вся природа, зацвітуть квіти, защебече соловей. Пісня
виконується дуже радісно, ясним, світлим звуком. Спосіб ведення звука в
крайніх частинах — поп legato, в середній частині — legato. Середина
виконується дуже співуче, м’яко, хоч і f, а крайні частини — твердішою
атакою звука.

Ця пісня нелегка в інтонаційному і дикційному відношеннях, здебільшого в
місцях послідовностей ряду восьмих. Для уточнення інтонації корисно всю
першу частину, а також фразу «як пишно квіти розцвітають» з середньої
частини співати спочатку в більш повільному темпі і legato, а потім
перейти до поп legato і, нарешті, після цього поступово прискорювати
темп. Особливо слід звернути увагу на інтонування звуків соль-діез і ля
на слова «як пишно» з середньої частини, тому що тут має місце
послідовність двох півтонів підряд, що завжди є нелегким, а в даному
разі ще важчим у зв’язку з швидким темпом. У І частині уваги потребують
всі звуки ля і мі (Ш і IV ступені), що особливо беруться стрибком (вони
позначені зірочками).

Для чистого інтонування цих звуків їх доводиться звичайно «підтягувати»,
співати з деякою тенденцією до підвищення.

Над дикцією доцільно працювати спочатку в повільному темпі, виспівуючи
кожний голосний звук і дуже швидко і чітко вимовляючи приголосні. Слід
звернути увагу на важкі послідовності приголосних («Хай знову», «у
листя», «розцвітають»), на відокремлення голосних, що починають слово,
від попередніх звуків («природа очнеться»).

МОЛОДІЖНА

(З кінофільму «Волга-Волга»)

Слова в. Лебедева-Кумача Музика І. Дунаєвського.

Переклад з російської М. Познанської

2. В морі путь ми прокладаємо глибокую.

В небі хмару пробиваємо високую.

Усміхнувшись нашій зграї,

Вся країна нас вітає,

За нас радістю наповнена широкою!

Гей, гримнем сильніше,

Підтягнем дружніше!

Усміхнувшись нашій зграї,

Вся країна нас вітає,.

За нас радістю наповнена широкою!

3. Все, що мріялось, бажалось,— те збувається.

Аж до сонця пісня наша пробивається.

Всіх розбудим, будим, будим!

Все добудем, будем, будем!

Ніби колос, наша радість наливається!

Гей, гримнем сильніше,

Підтягнем дружніше!

Всіх розбудим, будим, будим!

Все добудем, будем, будем!

Ніби колос, наша радість наливається!

4. Ходять ноги у таночку — не спиняються,

Солов’ї над нами дзвінко заливаються.

Гей, скоріш виходь, подруго,

І веди з собою друга,

Хай веселого він гурту не цурається!

Гей, гримнем сильніше,

Підтягнем дружніше!

Гей, скоріш виходь, подруго,

І веди з собою друга,

Хай веселого він гурту не цурається!

В пісні оспівується радісна праця й щасливе життя радянської молоді, для
якої відкриті в житті всі шляхи. Пісня дише нестримною веселістю і
виконується швидко, запально. Характер звука дуже бадьорий, яскравий,
радісний.

Основна трудність у цій пісні, пов’язана з дуже швидким темпом її
виконання,— досягнення чіткої і ясної вимови тексту. Як і звичайно при
роботі над дикцією, пісню слід співати спочатку в повільному темпі,
виспівуючи кожний голосний звук і дуже швидко вимовляючи приголосні.
Корисно окремо попрацювати над чіткістю вимови найважчих сполучень
приголосних: «на-ша ра-дість про-би-ва-єть-ся», «раді-сть мо-ло-да-я»,
«ра-ді-сть на-ли-ва-єть-ся». Необхідно добитися «вубної» вимови (а не
«піднебінної») звуків «ж» і «д» в сполученні з «н»: «не-о-сяж-на», «над
нами». Не слід забувати також про необхідність відокремлення голосних,
що починають слово, від попередніх голосних або приголосних, а також про
вищезгадані правила вимовляння різних слів.

ГІМН МІЖНАРОДНОЇ СПІЛКИ СТУДЕНТІВ

Слова Л. Ошаніна Музика В. Мурадел

Переклад з російської М. Познанської

2. Всі, хто бажає учитися щиро,

Знань в боротьбі досягайте й труді.

Ми за науку, що прагне до миру,

Кличе народи до щастя в житті!

Приспів.

3. Полум’я битви в житті ми впізнали,

Бачили землю в крові і в золі.

Знайте ж, студенти — ваш перший екзамен —

Стійко боротись за мир на землі!

Приспів.

Гімн міжнародної спілки студентів присвячений найважливішій темі
сучасності — боротьбі за мир. Ідея пісні — заклик до об’єднання
студентства всіх країн для захисту миру. Пісня виконується мужньо,
впевнено, заклично, в темпі маршу. Спосіб ведення звука — поп legato.

Точне виконання восьмої з крапкою і шістнадцятої має тому першорядне
значення. Недопустиме вкорочення восьмої з крапкою і за рахунок цього
подовження шістнадцятої. В темпі маршу шістнадцяті є дуже короткими
звуками, а наявність у пісні дуже коротких тривалостей завжди зв’язана з
певними дикційними труднощами. Тому при розучуванні цієї пісні, як і
інших маршо-подібних пісень, необхідна спеціальна робота над дикцією.
Роботу над чіткістю шістнадцятих і над дикцією доцільно об’єднати:
спочатку співати найбільш дикційно важкі місця, довільно протягуючи
восьму з крапкою і приділяючи всю увагу максимальній короткості
шістнадцятої і чіткій вимові всіх приголосних, що відносяться до неї і
наступного за нею звука.

2 рази

2 рази

2 рази

2 рази

2 рази

2 рази

2 рази

2 рази

2 рази

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020