UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваС. С. Гулак-Артемовський (1813—1873 pp.) (реферат)
АвторPetya
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11870
Скачало973
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

 

С. С. Гулак-Артемовський (1813—1873 pp.)

 

Автор опери «Запорожець за Дунаєм» Семен Степанович Гулак-Артемовський

народився 4 лютого 1813 р. в містечку Городищі, кол. Київської губернії,

в сім'ї священика. Дядько композитора — П. П. Гулак-Артемовський —

відомий український письменник. В 1824 р. хлопчика віддали вчитися до

(Київського духовного училища і тоді ж прийняли до хору завдяки доброму

голосові.

 

У 1829 р. раптом помер батько Гулака-Артемовського, і юнак сам повинен

був добувати для себе засоби до життя.

 

У 1838 р. в житті Гулака-Артемовського сталася знаменна подія. Великий

російський композитор М. І. Глінка, тодішній капельмейстер придворної

капели, був відряджений на Україну для набору співаків для капели.

Глінка високо оцінив прекрасної краси і сили бас Гулака-Артемовського і

запросив обдарованого юнака в капелу. З того часу Глінка не переставав

брати участь в долі Гулака-Артемовського. Після приїзду в Петербург він

оселив Гулака-Артемовського у себе і займався з ним музикою. Заняття з

Глінкою мали величезне значення у вокальній підготовці

Гулака-Артемовського. Він часто співав на музичних вечорах у Глінки,

чаруючи відвідувачів цих вечорів тембром, свіжістю і силою свого голосу.

 

М. І. Глінка піклувався і про матеріальне становище свого учня. Навесні

1839 р. спільно з Даргомижським він улаштував концерт на користь

Гулака-Артемовського з його участку. На зібрані кошти влітку того ж року

Гулак-Артемовський поїхав за кордон, де незабаром, в 1840 p., дістав

запрошення в оперний театр у Флоренції. Будучи за кордоном,

Гулак-Артемовський не" поривав зв'язків з земляками, бував на російських

сходках у Римі.

 

Перебуваючи за кордоном, Гулак-Артемовський мріяв якнайшвидше

повернутися на батьківщину.

 

У 1842 р. Гулак-Артемовський повернувся в Петербург і вступив до трупи

імператорських театрів «на партії високого баса».

 

На оперній сцені Гулак-Артемовський пробув 22 роки. Він виступав у

багатьох операх і створив ряд чудових сценічних образів. Однією з кращих

його ролей була партія Руслана в опері Глінки «Руслан і Людмила». В

численних рецензіях того часу відзначається його рідкісний щодо краси,

сили і широти діапазону голос, добра школа вокальної майстерності,

чудова акторська гра. Глінка високо оцінив артистичний талант

Гулака-Артемовського і не раз писав про нього у своїх «Записках». Дуже

високої думки був про Гулака-Артемовського видатний російський

композитор і критик О. Серов.

 

З відзивів, що збереглися про Гулака-Артемовського як про видатного

співака й актора особливий інтерес становлять висловлювання великого

українського поета Т. Г. Шевченка.

 

ІУ 1851 р. Гулак-Артемовський поставив власну інтермедію «Українське

весілля», складену з різних українських танців, хорових і сольних

пісень. Сам Гулак-Артемовський виконував у ній роль

запорожця-бандуриста.

 

В 1852 р. у свій бенефіс Гулак-Артемовський поставив створений ним же

водевіль «Ночь накануне Иванова дня». Дія цього «водевіля з

переодяганням» основана на нескладній любовній інтризі, місце дії —

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ