UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваШотландська школа і Адам Фергюсон: етична природа громадянського суспільства. (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3410
Скачало204
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Пошукова робота:

 

Шотландська школа і Адам Фергюсон: етична природа громадянського

суспільства.

 

Анатолій Карась, кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри

філософії Львівського національного університету ім. Івана Франка

 

У статті розглядається теорія громадянського суспільства Шотландського

просвітника Адама Фергюсена. Її актуальність реабілітується в наші дні

викликами, здійсненими з приводу однобічного розвитку ринку у

посткомуністичному соціальному просторі та культивованими в ньому

одномірними комерційними інтересами.

 

1. Громадянське суспільство як етичний ідеал

 

Емпірично інтерпретований розум і відповідні йому громадянські закони

накладали обмеження на розуміння джерел моральної поведінки людини і

ставили під сумнів такі важливі у громадянському житті цінності, як

моральне значення обов'язку і зобов'язання. Моральне життя, посуті,

усувалося з публічної сцени і зводилося до приватної чи навіть інтимної

царини індивіда, як справа не розуму, а виключно чуттєвості та емоцій.

Непорозуміння надходило з усвідомлення того, що переважно всі екстремні

життєво важливі спонуки активності людини не прораховувалися розумом, а

виникали з її чуття і захоплення чимось. Названа проблема знайшла своє

висвітлення у шотландських просвітників. Зокрема Адам Сміт залишив працю

"Теорія морального чуття". Для нашого дослідження важливішою є знаменита

свого часу книга Адама Фергюсона (1723-1816) "Есе про історію

громадянського суспільства" (1761).

 

У працях Сміта і Фергюсона закладена нова інтерпретативна основа

пояснення взаємодії індивіда і суспільства. Натомість Локковому

правовому дискурсу, участь в якому беруть віра і Божий промисел,

пропонувалася концепція морального чуття і природної симпатії. За її

допомогою шотландці прагнули знайти синтез між егоїзмом і альтруїзмом,

пристрастями і розумом, приватним і публічним, індивідуальним і

суспільним. Соціальність мислилася як зіткана з безлічі протилежностей,

що набувають певної стійкості на основі природної взаємоприхильності.

Адам Сміт виходив з того, що моральною основою індивідуального життя є

потреба у визнанні та пошані з боку інших людей. (Даний мотив знайде

собі прихильника в особі Геґеля.) Не позбавлене сміливості твердження

А.Сміта про те, що економічна активність людей випливає з неекономічних

потреб людини у визнанні та схваленні. Він був переконаний, що визначена

ним "арена обміну" в економічній сфері має своїм підгрунтям укорінені

соціальні цінності, які своєю чергою співмірні з головними "вузликами"

мережі взаємовизнання індивідів. Таким чином, громадянське суспільство

набувало значення водночас і морального, й економічно-ринкового

характеру. "Арена обміну цінностей", як складова громадянського

суспільства, є витканою з інтересів громадян, які знайшли або шукають

визнання своєї праці і присутності у світі, перетворюючись на

самостійних індивідуальностей під впливом "тисяч інших чинників", аніж

корисливість. Це була соціальність (арена обміну взаємовизнанням), що

мала значення етичності, у контексті якої індивіди виражають свою

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ