UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїна: цивілізаційні антиномії (реферат)
АвторPetya
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1734
Скачало252
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Україна: цивілізаційні антиномії

 

Онтологія нашого суспільства лежить в соціокультурній сфері. Наш соціум

поділяється на три основні групи за культурно-лінгвістичними ознаками.

Всі вони сприймають нашу державу саме за культурно-цивілізаційними

параметрами. Для носіїв української культури влада і структури, які вона

розбудовує, зовсім не є українськими, а тому ворожими і неприйнятними.

Влада не виправдала їхніх сподівань. Для тих, хто відчуває себе

росіянином, ця країна теж дискомфортна, вона надто українська, вона

позбавила привілейованого статусу його культуру, його мову, тому, на

його думку, ця країна мусить бути приречена. Треті є духовними в'язнями

комуністичної цивілізації. Таким чином, маємо в одному суспільстві три

різних культури, за якими ховаються три архетипи колективного

несвідомого, три цивілізаційні вектори.

 

І допоки не вирішиться проблема гармонійного, толерантного

культурологічного і морального збалансування цих трьох складових нашого

суспільства, наше майбутнє є невизначеним. Воно є приреченим на

непрогнозовані конфлікти, котрі будуть детермінувати невизначеність

нашого економічного, соціального і політичного поступу.

 

Останнє десятиріччя певна частина нашого ідеологічного істеблішменту

намагалася визначитися з українською ідеєю виключно в межах політичної

царини. Звідси витоки досить популярної концепції української політичної

нації як суто політичного об'єднання громадян незалежно від їх етнічного

походження, традицій, світогляду і культури. Головним інтегруючим

чинником процесу консолідації такої нації вважалася держава. З того

політичного об'єднання буцімто мало постати відчуття належності до

єдиного цілого як суб'єкта історії, впевненість у можливості задоволення

власних політичних, економічних, соціальних і культурних потреб у такій

спільноті, а звідси - державний патріотизм і загальнодержавна система

вартостей.

 

Така концепція, безумовно, приваблива і мала право на існування як

гіпотеза, бо мала історичні прецеденти. В європейській історії як нації

витворювали держави, так і, навпаки, держави формували нації. Але не

припустимо забувати, що спрацьовувала політична ідея нації тільки в

певних соціальних реаліях. По-перше, в умовах усталення міцної,

непорушної держави і коли переважна більшість громадянства сприймає цей

процес позитивно, як свою власну історичнонеобхідну долю. Тобто коли

нова держава є кращою і сильнішою, ніж попередня, до якої вони належали.

В такій ситуації була Франція доби Наполеона. Це, певно що, не про нас.

Російська і значна частина російськомовного населення продовжує

сприймати Українську державу як прикре, тимчасове явище, що виникло

попри історичну необхідність, з свавільних амбіцій місцевих політиків.

Комплекс тавра бездержавності тяжіє над малоросійською ментальністю.

 

По-друге, ідея політичної нації спрацьовувала в умовах, коли нова

держава надавала своїм громадянам політичний статус, права і

повноваження більш повні, широкі і привабливі, ніж у попередній державі.

Так було в Сполучених Штатах. Не викличе заперечення думка, що нашому

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ