Реферат
на тему:
Інструменти і пристрої для опорядження підлоги пластикатними матеріалами
При виконанні лінолеумних робіт і опорядженні підлог синтетичними
плитками застосовують набір спеціальних інструментів, а також пристрої,
що полегшують працю робітників і сприяють підвищенню її продуктивності.
Лінолеум і плитки — це пластикатний матеріал, схожий за своїми
властивостями, тому більшість описуваних інструментів можна
застосовувати як у лінолеумних, так і в плиткових роботах.
Весь застосовуваний інструмент за призначенням можна поділити на такі
групи: різальні інструменти, інструменти для нанесення на поверхні
мастик, прикатування лінолеуму і плиток, зварювання стиків і виконання
допоміжних робіт.
До різальних інструментів відносяться ножі, спеціальні рубанки, різаки
тощо.
Ніж (Рис. 1, а) застосовують для розкроювання і обрізування кромок
лінолеуму, а також розрізування синтетичних плиток для облицювання
підлог. Він складається з дерев’яної ручки і леза, виготовленого з
інструментальної сталі.
Ніж завжди повинен бути гострим, тому до початку і під час роботи його
періодично загострюють на дрібнозернистому абразивному камені. Особливо
гострим має бути кінчик леза. Щоб не витрачати багато часу на
загострення ножа, застосовують ніж із змінними лезами (Рис. 1, б). Він
складається з дерев’яної ручки і держака з опорою, до якого за допомогою
гвинта приєднують лезо. У комплект ножа входять 10 лез.
Дерев’яний рубанок (Рис. 1, в) застосовують для відрізування кромок двох
суміжних полотнищ лінолеуму. Він складається з ножа і двох дерев’яних
колодок, з’єднаних між собою за допомогою двох гвинтів з барашковими
гайками. Лезо виготовляють з інструментальної сталі. Ніж затискують між
колодками так, щоб він виступав над рівнем нижньої площини рубанка на
подвійну товщину лінолеуму.
Рис. 1. Різальні інструменти для лінолеумних робіт:
а — ніж; б — ніж із змінними лезами: 1 —лезо; 2 — опора; 3 – металевий
держак; 4 — ручка; в — дерев’яний рубанок для відрізування кромок: 1 —
колодка; 2 — ніж; 3 — гвинти з баранцевими гайками; г — металевий
рубанок для вибирання паза: 1 – напрямна; 2 — ножі; 3— колодка; 4 —
рукоятка
Рис. 2. Пристрої для розрізування синтетичних плиток:
а — паралельний різак; б — кутовий різак; 1 — пересувний обмежувач; 2 —
плита; 3 — нерухомий ніж; 4 — рухомий ніж; 5 — важіль; 6 — зворотна
пружина; 7 — корпус (підставка)
Металевий рубанок (Рис. 1, г) застосовують для вибирання паза на стиках
між полотнищами лінолеуму або великогабаритними плитками, що підлягають
зварюванню. Він складається з колодки, виготовленої з кутикової сталі,
двох ножів, напрямної і дерев’яної рукоятки. Ножі розміщені під кутом
90° один до одного. їх притискують до колодки за допомогою спеціальних
гвинтів так, щоб під час роботи леза вибирали трикутний паз не більше
2/3 товщини лінолеуму.
Паралельний різак (Рис. 2, а) застосовують для розрізування синтетичних
плиток. Він складається з металевого корпуса, виготовленого з кутикової
сталі, рухомого і нерухомого ножів, важеля і металевої плити розміром
200*240 мм. На плиті 2 розміщується пересувний обмежувач /, який служить
для спирання плитки під час її розрізування. При натисканні на важіль 5
рухомий ніж 4, розміщений паралельно плиті, пересувається вниз і
відрізає плитку. При зворотному русі важеля ніж повертається у попереднє
положення за допомогою пружини 6.
Рис. 3. Інструменти для нанесення мастик:
а — зубчастий шпатель; б — великий зубчастий шпатель; в — гладилка Із
зубчастими кромками; г — гладилка із змінними зубчастими полотнами; 1 —
змінне зубчасте полотно; 2— притискна планка; 3 — полотно гладилки; 4 —
ручка
Різак розрізує плитки товщиною до 4 мм. Продуктивність його до 10
розрізів за хвилину.
Кутовий різак (Рис. 2, б) більш простий за конструкцією. Він також
призначений для розрізування синтетичних плиток. Різак складається з
плити (підставки) і важеля з рухомим ножем. На плиті 2 розміщена
напрямна лінійка з поділками в сантиметрах, що дає змогу розміщувати
плитку до розрізування так, щоб зразу можна було відрізати потрібний за
розмірами кусок.
Для нанесення мастик на підготовлену до облицювання поверхню і
розрівнювання їх застосовують спеціальні шпателі або гладилки із
зубчастими кромками.
Зубчастий шпатель (Рис. 3, а) застосовують для нанесення і розрівнювання
мастики на невеликі ділянки поверхні, а також накладання її під краї
лінолеуму після обрізування кромок. Він складається з дерев’яної ручки і
полотна, виготовленого з інструментальної сталі завтовшки 0,8—1 мм.
Робоча кромка полотна зубчаста, що дає змогу наносити мастику тонким
шаром однакової товщини.
Великий зубчастий шпатель (Рис. 3, б), ширина полотна якого 200—250 мм,
застосовується для розрівнювання і нанесення мастики на великі ділянки
поверхні під лінолеумні і плиткові покриття. Застосування такого шпателя
значно підвищує продуктивність праці.
Гладилку із зубчастими кромками (Рис. 3, в) застосовують для
розрівнювання мастики, нанесеної на поверхню під лінолеумні і плиткові
покриття. Полотно гладилки виготовляють з інструментальної сталі
завтовшки 0,8—1 мм. На двох кромках полотна зроблені зубці
трапецієвидної форми, що дає змогу розрівнювати мастику тонким рівним
шаром, переміщуючи гладилку у різних напрямках. Якщо мастика густа, то
її можна наносити і розрівнювати цією ж гладилкою. З цією ж метою
застосовують гладилку із змінними зубчастими полотнами (Рис. 3, г). Вона
складається з полотна, ручки і притискної планки. Робоче зубчасте
полотно 1 затискують між притискною планкою 2 і полотном гладилки 3 за
допомогою заклепок. Зубчасте полотно у вигляді пластинки виробляють з
інструментальної сталі. На поздовжніх кромках змінного полотна роблять з
одного боку трикутні зубці, а з другого — трапецієвидної форми. До
комплекту гладилки входить 10 зубчастих полотен.
Шпатель із змінними полотнами (Рис. 4) призначений для нанесення на
поверхню і розрівнювання мастик. Він складається з дюралюмінієвого
корпуса розміром 250*155 мм і ручки. До комплекту входять 5 полотен, які
мають різне призначення. Два плоскі сталеві полотна застосовують для
чищення основи з деревоволокнистих плит і цементних стяжок. За допомогою
заокругленого сталевого полотна на основи наносять гарячі бітумні
мастики. Комбіноване текстоліто-гумове полотно розміром 250×50 мм
завтовшки 5 мм застосовують для нанесення і розрівнювання на основах
шпаклювальних сумішей (якщо це потрібно). Для нанесення і розрівнювання
мастик під лінолеум і синтетичні плитки застосовують гумове зубчасте
полотно. Його виготовляють із маслобензиностійкої гуми середньої
твердості.
Рис. 4. Шпатель із змінними полотнами:
а — шпатель; б — сталеве полотно розміром 250 * 80 мм для чищення
стяжок; в — сталеве полотно розміром 250×55 мм для чищення основ; г —
комбіноване текстоліто-гумове полотно; а — заокруглене сталеве полотно;
е — зубчасте гумове полотно
Рис. 5. Інструменти для розгладжування і прикатування лінолеуму і
плиток:
а — ручний коток; б — ножний коток; в — гумовий валик; г —
молоток-гладилка; д — притискний валик; є — гумовий молоток
До початку роботи потрібне полотно вставляють у проріз корпуса і
затискують його за допомогою гвинтів М5х10. Застосування шпателя дає
змогу виконувати всі операції по підготовці основ і нанесенню мастик
одним інструментом.
Для розгладжування полотнищ і кромок лінолеуму застосовують спеціальний
інструмент і пристрої: котки, валики, молотки-гладилки тощо.
Ручний коток (Рис. 5, а) складається з рами з ручкою і трьох металевих
робочих валиків, насаджених на одну вісь. Валики насаджені на
шарикопідшипники. Коток застосовується для прикатування приклеєного
лінолеуму. Ширина смуги прикатування 500 мм. Маса котка 100 кг,
продуктивність 150 м2/год.
Для прикатування лінолеуму у місцях стиків під час виконання невеликих
обсягів робіт застосовують ножний коток (Рис. 5, б) або гумовий валик
(Рис. 5, в).
Кромки різних видів лінолеуму розгладжують за допомогою сталевого
молотка-гладилки (Рис. 5, г). Щоб лінолеум під час розгладжування кромок
не пошкоджувався, робоча частина молотка повинна бути добре
відшліфованою.
Рис. 6- Віброкоток:
1 — валок; 2 — рама; 3 — вібратор; 4 — важіль; 5 — вимикач; б —
рукоятка; 7 — кабель
Притискний валик (Рис. 5, д) складається з дерев’яної ручки,
порожнистого стержня, вилки і ролика. Його застосовують для притискання
полівінілхлоридного джгута до паза у стиках між полотнищами лінолеуму,
що зварюється. Під час руху валик протягує пруток і притискає його до
паза.
Синтетичні пластикатні плитки, укладені на мастику, осаджують і
розгладжують за допомогою гумового молотка (Рис. 5, є).
При значних обсягах робіт для прикатування лінолеуму застосовують
віброкотки.
Віброкоток (Рис. 6) складається з металевої рами, валка, вібратора і
важеля з рукояткою. Під час роботи лінолеум при-катується за рахунок
пересування і вібрації валка віброкотка. Ширина смуги прикатування 60
см. Маса котка 50—70 кг, продуктивність 150—170 м2/год.
Для зварювання лінолеуму застосовують спеціальні нагрівальні
інструменти.
Інструмент СО-56 (Рис. 7, а) застосовують для зварювання лінолеуму за
допомогою гарячого повітря. Він складається з наконечника, корпуса і
рукоятки. Всередині корпуса 2 знаходиться нагрівальний пристрій
(спіраль), за допомогою якого нагрівається повітря, що проходить в
середину приладу через штуцер 5. Повітря подають по шлангу від
компресора невеликої продуктивності.
Електрозварювальний клин (Рис. 7, б) застосовують для зварювання кромок
лінолеума, полівінілхлоридних плінтусів, поруччя й інших пластмасових
погонажних виробів. Він складається з мідного клина, нагрівального
пристрою, підставки і електрошнура з вилкою. Нагрівальний пристрій являє
собою металевий кожух, усередині якого знаходиться спіраль з ніхромового
дроту.
Рис. 7. Інструменти для зварювання лінолеуму;
а — інструмент СО-56: 1 — наконечник; 2 — корпус; 3 — рукоятка; 4 —
електрокабель; 5 — штуцер для приєднання повітряного шланга; 6 —
електрозварювальний клин: 1 — електрошнур; 2 — вимикач; 3 — ручка; 4 —
робоче лезо; 5 — нагрівник; 6 — підставка
Температура нагрівання клина до 250 °С. Час нагрівання — З хв. Маса
інструмента з підставкою 1,9 кг.
Крім описаних вище інструментів, у лінолеумних роботах застосовують
допоміжний інструмент і пристрої: металеві і дерев’яні лінійки, кутники,
сталеві стрічки, шнур тощо.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Алексеев В. В. Штукатур.— М.: Стройиздат, 1987.— 48 с.
Кокин А. Д., Вершинина О. С, Каптельцева Т. М. и др. Отделочные работы в
строительстве.— М.: Стройиздат, 1987.— 656 с.
Мещанинов А. В. Отделочные работы в монолитном домостроении.— Л.,
Стройиздат, 1989.— 273 с.
Мещанинов А. В., Пугачев Б. И., Евдокимов В. А. Оборудование, оснастка и
средства малой механизации для отделочных работ.— Л.: Стройиздат, 1989.—
240 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
