Реферат
на тему:
Діафрагмові та бездіафрагмові розчинонасоси
ДІАФРАГМОВІ РОЗЧИНОНАСОСИ
Розчинонасоси призначені для транспортування штукатурних розчинів до
місця роботи штукатурів і нанесення їх на поверхню.
За принципом дії розчинонасоси бувають діафрагмові та бездіафрагмові.
Розчинонасос може входити до складу так званої розчинонасосної установки
або надходити з завода окремо. До складу розчинонасосної установки, крім
розчинонасоса, входять розчинопроводи (металеві стояки і гумотканні
шланги-розводки), пристрої для їхнього з’єднання, іноді вібросита,
компресори тощо. Розчинонасосна установка позначена своєю маркою
(індексом): СО-48Б, СО-49Б, СО-50А тощо. Кожен розчинонасос має свою
марку. Найбільш поширені діафрагмові розчинонасоси марок СО-29Б, CO-ЗОБ
та СО-10, кожен з яких у тій же послідовності входить до складу
вищезазначених розчинонасосних установок. В літературі і на практиці
часто ідентифікують марку розчинонасоса з маркою розчинонасосної
установки. Наприклад, розчинонасос СО-29Б називають розчинонасосом
СО-48Б.
Розчинонасоси продуктивністю 4—6 м3/год застосовують для транспортування
розчинів на поверхи, а 1—2 м3/год для механізованого штукатурення.
Діафрагмовий розчинонасос СО-29Б (Рис. 1) складається з заливної камери,
всередині якої переміщується плунжер, робочої камери, компенсатора
(балона)’, запобіжного пристрою, електродвигуна, редуктора та механізму
привода. Всі деталі змонтовано на металевому візку. Компенсатор 5, у
верхній частині якого завжди є повітря, призначений для зменшення
пульсації розчину. Зверху нього розміщений запобіжний пристрій — реле
тиску 7 з манометром 6. Запобіжний пристрій — це пневмоелектричне реле,
що спрацьовує в разі збільшення встановленого тиску в системі і
відключає електродвигун 10 від мережі. Реле включається при тиску 0,4
МПа і відключається — при 1,51 МПа.
Рис. 1. Діафрагмовий розчинонасос СО-29Б:
а — загальний вигляд; б — розріз; 1 — заливна камера; 2 — гумова
діафрагма; 3 — робоча камера; 4 — штуцер для приєднання матеріального
шланга; 5 — компенсатор (балон); 6 — манометр; 7— реле тиску; 8 —
пробка; 9 — механізм привода; 10 — електродвигун; 11 — електрошафа; 12 —
візок; 13 — штуцер для приєднання всмоктувального шланга; 14 —
всмоктувальний клапан; I5 — нагнітальний клапан; 16 — перепускний
клапан; 17 — запобіжний клапан; I8 — плунжер; 19 — кривошипно-шатунний
механізм
До початку роботи плунжер насоса виводять у крайнє праве положения,
заповнюють заливну камеру 1 водою і закривають отвір камери пробкою 8.
Принцип дії розчинонасоса подано на Рис. 2. За допомогою редуктора і
механізму привода електродвигун потужністю 2,2 кВт приводить у дію
плунжер 9 розчинонасоса. Рухаючись вправо і вліво, плунжер через воду
натискує на гумову діафрагму 11, яка весь час вібрує. Під час руху
плунжера вправо (Рис. 2, а) діафрагма випрямляється, створюючи
розрідження в робочій камері. При цьому всмоктувальний клапан 2 під
тиском розчину з бункера відкривається, а нагнітальний 4 під тиском
повітря і розчину у компенсаторі закривається, і розчин надходить до
робочої камери 3.
Рис. 2. Принцип дії розчинонасоса СО-29Б:
а — всмоктування; б — нагнітання; 1 — горловина бункера; 2 —
всмоктувальний клапан; 3 — робоча камера; 4 — нагнітальний клапан; 5 —
компенсатор; 6 — реле тиску; 7 — нагнітальний шланг; 8 — запобіжний
клапан; 9 — плунжер; 10 — заливна камера; 11 — гумова діафрагма
Під час руху плунжера вліво (Рис. 2, б) діафрагма під тиском води
вигинається у бік робочої камери і натискує на розчин. При цьому
всмоктувальний клапан під тиском розчину, що знаходиться в робочій
камері, закривається, а нагнітальний під тиском тієї ж порції розчину
відкривається і розчин надходить у компенсатор 5 і далі по шлангу 7 до
форсунки. Розчинонасос СО-29Б працює при тиску 1,5 МПа, перекачуючи
штукатурні розчини з мінімальною рухомістю 7 см за стандартним конусом.
Діафрагмові розчинонасоси інших марок працюють за тим самим принципом і
відрізняються незначними конструктивними змінами і продуктивністю.
У табл. 6 подано технічні характеристики діафрагмових розчинонасосів, а
у табл. 7 — можливі їхні несправності.
Таблиця 7. Несправності в роботі діафрагмових розчинонасосів та способи
їх усунення
БЕЗДІАФРАГМОВІ РОЗЧИНОНАСОСИ
Бездіафрагмові розчинонасоси мають певні переваги порівняно з
діафрагмовими. Діафрагмовими розчинонасосами можна подавати лише рідкІ
розчини, придатні для створення на поверхні оббризку. При механізованому
нанесенні таких розчинів штукатурять у кілька шарів, витримуючи кожний
шар штукатурки перед нанесенням наступного, на що витрачається більше
часу.
Бездіафрагмовими розчинонасосами, в яких плунжер заходить у робочу
камеру і безпосередньо натискує на розчин, можна перекачувати більш
густі, порівняно з діафрагмовими, розчини з осадкою стандартного конуса
6—8 см. Наносячи густий розчин форсункою за один раз можна створити на
поверхні більш товстий штукатурний шар. Бездіафрагмовими плунжерними
насосами обладнані штукатурно-змішувальні агрегати СО-85А, СО-152 тощо.
Бездіафрагмові окремо діючі розчинонасоси продуктивністю від 1,2 до 2,5
м3/год застосовують як для штукатурення поверхонь, так і для
транспортування розчинів. Транспортувати розчини за допомогою цих
розчинонасосів можна на відстань: по горизонталі — до 100 м, по
вертикалі — до 30 м.
На Рис. 3, а подано зразок пересувного бездіафрагмового розчинонасоса.
Він складається з робочої камери, всередині якої переміщується плунжер,
компенсатора (балона), електродвигуна, редуктора і бункера для розчину.
Усі деталі розчинонасоса змонтовані на металевій платформі, що
спирається на три колеса. Електродвигун потужністю 2,2 кВт за допомогою
редуктора і кривошипно-шатунного механізму, змонтованого в одному кожусі
з редуктором, приводить у рух шток плунжера 3 наcoca. Рухаючись вправо і
вліво, плунжер сприяє то засмоктуванню в робочу камеру 2, то
витискуванню з неї розчину.
Рис. 3. Бездіафрагмовий розчинонасос:
а — загальний вигляд; б — розріз робочого вузла; 1 — бункер; 2 — робоча
камера; 3 — плунжер; 4 — кожух редуктора; 5 – триколісний візок; 6 —
спускний кран; 7 — штуцер для приєднання матеріального шланга; 8 —
комперсатор (балон); 9 — манометр; 10 — нагнітальний клапан; 11 —
всмоктувальний клапан
Під час руху плунжера вправо (Рис. 3, б) у робочій камері створюється
розрідження. При цьому нагнітальний клапан 10 під тиском повітря і
розчину, що є в комперсаторі 8, закривається, а всмоктувальний клапан 11
під тиском розчину з бункера відкривається. При цьому положенні клапанів
розчин з бункера 1 надходить у робочу камеру 2. При зворотному русі
плунжер заходить у робочу камеру і натискує на розчин. Під тиском
розчину всмоктувальний клапан закривається, а нагнітальний
відкривається, і розчин виштовхується спочатку в балон комперсатора, а
потім по нагнітальному шлангу надходить до форсунки.
Для контролю за тиском зверху компенсатора встановлений манометр 9. Для
очищення від розчину в нижній частині компенсатора знаходиться спускний
кран 6, який під час роботи розчинонасоса повинен бути закритий.
Запобіжним пристроєм в розчинонасосі є спеціальний штифт, за допомогою
якого з’єднується шток розчинонасоса з плунжером. У разі збільшення
тиску в робочій камері штифт зрізається і розчинонасос перестає
нагнітати розчин. Зусилля, розраховане на зрізання штифта, повинно
відповідати максимально допустимому тиску в робочій камері
розчинонасоса. Розчинонасос працює при тиску до 1,5 МПа. Продуктивність
його 1,2 м3/год. Максимальна відстань подавання розчину по горизонталі —
40 м, по вертикалі — 15 м. Маса 270 кг.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Алексеев В. В. Штукатур.— М.: Стройиздат, 1987.— 48 с.
Максимова О. М., С тесин М. С, Тищенко И. И. Машины для отделочных
работ.— М.: Стройиздат, 1984.— 224 с.
Мещанинов А. В., Пугачев Б. И., Евдокимов В. А. Оборудование, оснастка и
средства малой механизации для отделочных работ.— Л.: Стройиздат, 1989.—
240 с.
Трухан В. Г. Передвижные штукатурные и малярные станции.— М.: Высшая
школа, 1989.— 152 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
