Реферат
на тему:
Настилання підлоги керамічними плитками, картами килимової мозаїки,
бетонно-мозаїчними і шлакоситаловими плитами. вимоги до поверхонь,
облицьованих плитками. дефекти плиткових облицювань
НАСТИЛАННЯ ПІДЛОГИ КЕРАМІЧНИМИ ПЛИТКАМИ
НАСТИЛАННЯ ПІДЛОГИ КАРТАМИ КИЛИМОВОЇ МОЗАЇКИ
НАСТИЛАННЯ ПІДЛОГИ БЕТОННО-МОЗАЇЧНИМИ І ШЛАКОСИТАЛОВИМИ ПЛИТАМИ
ВИМОГИ ДО ПОВЕРХОНЬ, ОБЛИЦЬОВАНИХ ПЛИТКАМИ
ДЕФЕКТИ ПЛИТКОВИХ ОБЛИЦЮВАНЬ
НАСТИЛАННЯ ПІДЛОГИ КЕРАМІЧНИМИ ПЛИТКАМИ
До початку настилання підлоги на перекритті мають бути закінчені роботи,
пов’язані з влаштуванням простильного підготовчого шару з гідро- або
теплоізоляційним прошарком. Цю роботу повинні виконувати бетонники.
Роботи по влаштуванню підлог з керамічних плиток виконують в такій
технологічній послідовності:
очищення основи від бруду, сміття, пилу і змочування її водою;
розмічання основи підлоги, провішування її та встановлення маячних
плиток-реперів і маячних рядів;
сортування і підгонка плиток, а також у разі необхідності перерубування
їх;
нанесення на основу підлоги прошарку з цементного розчину завтовшки не
більше ніж 15 мм і розрівнювання його;
укладання плиток на шар розчину і підгонка їх під шнур за заданим
рисунком;
заповнення швів цементним розчином або цементним молоком;
засипання підлоги мокрою тирсою і остаточне очищення її.
Послідовність операцій при укладанні плиток залежить від розміру підлоги
і рисунка, а також від форми і розмірів плиток. До настилання підлоги
приступають після перевірки якості основи і затвердения стяжки.
Горизонтальність основи перевіряють за допомогою рівня, прикріпленого до
рейки. Якщо за проектом підлога повинна мати похил, то кут похилу
перевіряють за допомогою спеціальної рейки з рівнем. Під час перевірки
кута похилу підлоги верхня кромка рейки має бути в горизонтальній
площині (Рис. 1). Якщо на підготовленій основі є якісь пошкодження або
відхилення від норми, то ці місця виправляють розчином. Одночасно з
перевіркою горизонтальності основи перевіряють правильність кутів
підлоги за допомогою дерев’яних кутиків. Після цього з поверхні основи
змітають сміття, пил і змочують її водою.
Рис. 1. Рейка з рівнем для перевірки кута нахилу підлоги:
1 — основа підлоги; 2 — марки; 3 — рейка; 4 — рівень
Настилання підлоги квадратними плитками. Після закінчення перевірки
горизонтальності і правильності кутів основи, очищення її від бруду,
підлогу розмічають за заданим рисунком. Для цього спочатку в кутах
приміщення на рівні чистої підлоги встановлюють чотири або й більше
маячних плиток-реперів 1 (Рис. 2). Відмітки рівня чистої підлоги мають
бути зроблені до початку опорядження на всіх стінах приміщень, де буде
влаштовуватись плиткова підлога. Між маячними плитками вздовж стін
натягують шнури 4 так, щоб усі чотири кути, утворені ними, дорівнювали
90°. Після цього між реперами вздовж довшої стіни насухо укладають ряд
плиток, враховуючи товщину швів між ними. Якщо між реперами не
вміститься ціле число плиток, то один з реперів пересувають на потрібну
відстань і знову закріплюють на розчині. Вузька смуга, що залишиться
біля стіни, буде заповнена кусками з плиток. Якщо відстань між маячними
плитками більше 3 м, між ними встановлюють проміжні маячні плитки на
відстані 1,5—2 м одна від одної.
Рис. 2. Розмічання підлоги і опорядження її квадратними плитками:
1 — маячні плитки-репери; 2 — поздовжній пристінний ряд плиток; 3 —
маячні ряди; 4 — шнури
Після цього паралельно коротшій стіні по шнуру укладають маячні ряди 3 з
плиток. Щоб шви в пристінних і проміжних маячних рядах збігалися, плитки
укладають по розміченій рейці, на якій є поділки, що відповідають
відстані між швами.
Перший поздовжній ряд плиток 2 укладають по шнуру — він також буде
маяком. Встановивши маячні ряди, між ними укладають плитки під шнур або
правило. Керамічні плитки закріплюють на поверхні цементним розчином
складу 1:3; 1:4 або 1:5 (залежно від марки цементу). Рухомість розчину
має бути 5—6 см за стандартним конусом. Приготовлений до роботи
цементний розчин слід використати не пізніше ніж через 1,5 год після
виготовлення. Керамічні плитки можна встановлювати і на бітумній
мастиці. Товщина шару розчину має бути 10—15 мм, а шару бітумної мастики
— 3—5 мм.
Розчин розстеляють між маячними рядами на площу, яку займуть 2—3 ряди
плиток. На розрівнений лопаткою або рейкою розчин укладають плитки,
осаджуючи їх легкими ударами ручки лопатки. Положення плиток перевіряють
правилом, яке прикладають так, щоб кінці його лежали на маячних рядах.
Приклавши коротше правило до кромок крайнього ряду плиток і легко
вдаряючи по ньому молотком, підганяють плитки так, щоб шов між ними і
попереднім рядом був рівним.
Осаджувати плитки на розчині можна за допомогою ляпавки. Ляпавка — це
кусок фанери розміром 50×70 см і більше, зверху якого прибивають
дерев’яний брусок (ручку). Уклавши декілька рядів плиток між маячними
рядами так, щоб вони трохи виступали за їхній рівень, плитки осаджуть
ударами ляпавки до рівня маячних рядів. Після цього вирівнюють поздовжні
шви, вдаряючи молотком по правилу, притиснутому до крайнього ряду
плиток.
Опоряджену ділянку підлоги перевіряють контрольним двометровим правилом,
прикладаючи його до поверхні підлоги в різних напрямках. Коли більша
половина підлоги опоряджена, треба вздовж протилежної стіни викласти
пристінний маячний ряд з плиток. На нього буде спиратись правило під час
опорядження решти підлоги. Його виконують по шнуру так само, як і перший
раз. Після цього опоряджують решту підлоги.
Працюючи з різнокольоровими плитками, потрібно стежити за виконанням
наміченого рисунка, особливо коли укладають проміжні маячні ряди, в яких
плитки одразу слід укладати відповідно до рисунка.
Підлоги в приміщеннях з площею менше 4 м2 опоряджуть так. Після
провішування і розмічання підлоги в чотирьох кутах приміщення
встановлюють маячні плитки так, щоб верхня їхня площина була в рівні
майбутньої підлоги. Після цього всю площу приміщення вкривають шаром
розчину, починаючи укладання його від стіни, що лежить проти дверей. Цей
розчин розрівнюють правилом, орієнтуючись на маячні плитки. Опоряджувати
підлогу починають від дверей (Рис. 3). Коли робітнику потрібно стати на
опоряджену ділянку поверхні, то її закривають фанерою або дошками.
Правильність опорядження контролюють контрольним правилом 5, кінці якого
спирають на маячні плитки-репери 1.
Рис. 3. Опорядження підлоги в невеликому приміщенні:
1 — маячні плитки-репери; 2 — шар розчину; 3 — контрольне правило; 4 —
опоряджена ділянка підлоги
Через 1—2 доби після опорядження підлоги шви між плитками заповнюють
цементним розчином складу 1:1 або цементним молоком (цемент, розведений
водою), розтираючи його по підлозі віниками. Через деякий час, ще до
повного затвердіння цементу, зайвий розчин або молоко зчищають з
поверхні, а підлогу протирають спочатку зволоженими ганчірками, а потім
тирсою, змоченою у воді.
Облицювання підлоги з ухилом квадратними плитками. Підлоги з ухилом
влаштовують в приміщеннях, в яких у процесі експлуатації необхідно
відвести воду або рідкі промислові відходи. Це мийні приміщення лазень,
душові, цехи підприємств тощо. Ухил підлоги має бути 1—2 %. Процент
ухилу передбачається проектом і визначає, на скільки сантиметрів
знижується рівень 1 м підлоги. Наприклад, при ухилі 1 % кожний метр
підлоги знижується на 1 см.
До початку облицювання простильний підготовчий шар підлоги з ухилом вже
має бути зроблений. Не дозволяється робити ухил за рахунок збільшення
товщини прошарку, оскільки в подальшому це може спричинити до
відшарування плиток.
Рис. 4. Схеми відведення води підлогами з ухилом:
а —з одним трапом; б —з двома трапами; в —з жолобом і одним трапом; г —
з жолобом і двома трапами; 1 —горизонтальна ділянка покриття; 2 —
трикутний пандус; 3 — лінія розрубу; 4 — трап; 5 — лінія вододілу; 6 —
жолоб; 7 — прямокутний пандус. Стрілками показано напрямок водостоку.
Залежно від конструкції плиткових підлог з ухилом вода може відводитись
двома способами: по трапу або по жолобах з трапами (Рис. 4). Як видно з
Рис. 4, а вода з підлоги невеликої площі стікає до трапа 4 по чотирьох
трикутних пандусах 2. Межа між пандусами називається лінією розрубу.
Якщо площа підлоги велика, воду відводять по двох або кількох трапах
(Рис. 4, б). У цьому випадку підлогу поділяють на прямокутники, між
якими після облицювання утворюються лінії вододілу 5.
Для відведення води з підлог великої площі, наприклад, у цехах
виробничих підприємств, на нижньому рівні ухилу покриття підлоги
влаштовують жолоби з одним або декількома трапами. Якщо підлога з
трапом, дно жолоба 6 має ухил у бік трапа (Рис. 4, в). При декількох
трапах на стиках жолобів, на верхній їх відмітці, утворюються вододіли
(Рис. 4, г).
Рис. 5. Облицювання підлоги способом «у конверт»:
1 — маячні плитки-репери; 2 — пристінна смуга з горизонтальних рядів
плиток; 3 — лінія розрубу; 4 — маячна смуга; 5 — шнур; 6 — шар розчину;
7 — трап
Підлоги невеликого розміру з одним трапом облицьовують способом «у
конверт» (Рис. 5). Щоб підлога мала привабливий вигляд, слід біля стін,
на рівні чистої підлоги, укласти 2—3 ряди плиток. Такі пристінні смуги 2
влаштовують із горизонтальних рядів плиток, а пандуси розмічають,
починаючи від межі внутрішнього ряду плиток. Для цього на рівні
попередньо встановленого трапа укладають маячну плитку-репер 1. За другу
маячну плитку буде служити плитка, розміщена на середині внутрішнього
ряду плиток пристінної смуги. Натягнувши між цими плитками шнур 5, його
на кінцях навантажують і укладають маячну смугу 4 з одного або двох
рядів плиток. Для встановлення лінії розрубу від внутрішнього кута
пристінної смуги до маячної плитки біля трапа також натягують шнур.
Спочатку облицьовують пандус, що знаходиться проти вхідних дверей, потім
пандуси, суміжні з ним, і, нарешті, — пандус біля стіни з дверима.
Облицювання кожного пандуса виконують паралельними пристінній смузі
рядами плиток, починаючи від трапа. Положення кожного ряду плиток
контролюють, користуючись правилом, один бік якого спирають на маячний
ряд, а другий орієнтують відносно шнура, натягнутого по лінії розрубу.
Якщо площа підлоги велика, по лініях розрубу укладають маячні
плитки-репери, між ними натягують шнур, під який укладають ряди плиток.
Коли вся ділянка пандуса облицьована цілими плитками, у проміжки по
лінії розрубу укладають куски плиток, перерубаних по місцю.
Підлогу з лотком і одним трапом (див. Рис. 4, в) облицьовують у такій
послідовності. Спочатку по периметру приміщення виконують пристінну
смугу. Далі біля трапа і середини пристінних смуг на протилежних кінцях
жолоба встановлюють маячні плитки так, щоб ухил дна жолоба був
спрямований у бік трапа. Натягнувши між ними шнур, спочатку укладають
плитки дна жолоба, а потім облицьовують його стінки так, щоб верхня
кромка жолоба знаходилась у горизонтальній площині. В подальшому верхні
кромки бортових плиток жолоба повинні перекриватись плитками підлоги.
Після цього по відповідно натягнутих шнурах облицьовують прямокутні
ділянки пандуса паралельними рядами плиток з ухилом у бік жолоба так, як
це звичайно роблять на плоскій поверхні.
Рис. 6. Розмічання підлоги і опорядження її шестигранними плитками:
1 — маячні плитки-репери; 2 — маячний пристінний ряд; 3 — фриз; 4 —
шнури; 5 — поздовжній маячний ряд; 6 — ряд п’ятигранних половинок; 7 —
маячна смуга з шестигранних плиток; 8 — ряд чотиригранних половинок; 9 —
ряд шестигранних плиток
Настилання підлоги шести- та восьмигранними плитками. Точно підігнати
шестигранні плитки до краю підлоги значно важче, ніж квадратні, тому їх
переважно застосовують для опорядження поля підлоги, а пристінну смугу і
фриз роблять з квадратних плиток (Рис. 6). Провішування підлоги,
встановлення маячних плиток-реперів 1, пристінних маячних рядів 2 і
маячної смуги 7 при укладанні шестигранних плиток виконують так само, як
і при укладанні квадратних. Якщо приміщення велике і потрібні проміжні
маячні смуги, то їх укладають під шнур на відстані 1,5—2 м один від
одного з двох рядів шестигранних плиток. При цьому відстань від
пристінного маячного ряду до проміжної маячної смуги розраховують так,
щоб між ними укладалась певна кількість лише цілих плиток.
Після встановлення маячних плиток по периметру підлоги укладають
пристінні ряди плиток і фризову смугу 3. На межі з фризом вздовж однієї
із стін укладають ряд п’ятигранних половинок 6 від шестигранних плиток.
А вздовж прилеглого перпендикулярного ряду укладають цілі плитки 9 і
чотиригранні половинки 8, які чергуються між собою. Після цього
опоряджують решту поля підлоги.
Рис. 7. Розмічання підлоги і опорядження її восьмигранними плитками:
1 — маячні плитки-репери; 2 — маячний пристінний ряд; 3 — фриз; 4 —
поздовжній маячний ряд; 5 — восьмигранна плитка; 6 — трикутна вставка; 7
— квадратна вставка; 8 — маячна смуга з восьмигранних плиток
Восьмигранні плитки 6 укладають також біля фризової смуги З, виконаної з
квадратних плиток (Рис. 7). Спочатку на шар розчину укладають 2—З ряди
плиток, перевіряючи правильність їх укладання правилом. Після цього
проміжки, що утворились між плитками, заповнюють маленькими квадратними
плитками-вставками 7. На межі з фризовим рядом проміжки заповнюють
трикутними вставками 6.
Після укладання підлоги шести- і восьмигранними плитками її остаточно
опоряджують так само, як і після укладання квадратними плитками.
НАСТИЛАННЯ ПІДЛОГИ КАРТАМИ КИЛИМОВОЇ МОЗАЇКИ
Для прискорення та полегшення опорядження підлог, а також з декоративною
метою застосовують карти килимової мозаїки (Рис. 8). Карту розміром
398*598 мм виготовляють на заводі наклеюванням на цупкий папір дрібних
різнокольорових керамічних плиток розміром 23*23 або 48*48 мм.
Плитки приклеюють до паперу за заздалегідь заданим рисунком зворотною
стороною вгору. Залежно від рисунка карти бувають кутові, фризові і
рядові. Рисунок кожної карти надруковано на папері, що дає змогу під час
укладання їх підібрати і розкласти карти на основі відповідно до
рисунка. Карти килимової мозаїки укладають у пачки (по 10 карт у кожну),
прокладаючи між ними картон або фанеру, і перев’язують шпагатом.
Зберігати їх слід у сухих приміщеннях, щоб через розмокання клею не
відшаровувались плитки.
Рис. 8. Карта килимової мозаїки: а — кутова; б — фризова
Основу підлоги до настилання карт килимової мозаїки підготовляють так
само, як і під час опорядження звичайними керамічними плитками (див. §
65). Вздовж підлоги майже ніколи не можна розмістити ціле число карт,
тому карти, що створюють на поверхні певний рисунок, розміщують
симетрично відносно осей приміщення, а проміжки між поверхнею,
опорядженою цілими картами, і стінами опоряджують кусками, які нарізають
із цілих карт килимової мозаїки так, щоб на них не потрапляли елементи
рисунка.
Спочатку на підготовленій основі за допомогою шнура, натертого сухим
пігментом, відбивають дві взаємно перпендикулярні осьові лінії 1 (Рис.
9). Потім від кожної осі в один і другий бік насухо розкладають карти
килимової мозаїки, щоб визначити, яка кількість цілих карт розміститься
на підлозі. Зовнішню межу їх у кутах відмічають і забивають у цих місцях
штирі 2. Це саме можна зробити не розкладанням карт, а розмічуванням
основи за допомогою лінійки і кутника.
Рис. 9. Послідовність опорядження підлоги картами килимової мозаїки:
1 — осі розмітки; 2 — штирі; 3 — пристінна смуга; 4 — кутова маячна
карта; 5 — фризова карта; 6— шнур; 7 — шар розчину; 8 — рядова карта
Після розмічування поверхні у встановлених кутах (де були забиті штирі)
на рівні чистої підлоги укладають по одній кутовій маячній карті 4.
Натягнувши між ними шнури, вздовж коротких стін приміщення укладають
пристінні ряди карт, які в подальшому служитимуть маячними рядами. Між
цими рядами натягують шнур і, орієнтуючись на нього, укладають третій
пристінний ряд карт, перпендикулярний до двох перших. Після цього,
поступово пересуваючи шнур 6 паралельно цьому ряду, опоряджують решту
підлоги рядовими картами. В кінці опорядження біля четвертої стіни
укладають фризовий ряд карт. Коли вся підлога опоряджена цілими картами,
заповнюють проміжки біля стін кусками відповідного розміру, вирізаними з
цілих рядових карт.
Карти укладають на попередньо нанесений шар цементного розчину 7
завтовшки 1,5—2 мм. Нанесений розчин з решета посипають сухим цементом.
Цемент у верхньому шарі розчину, змішуючись з водою, перетворюється у
цементне тісто, яке заходить у шви між плитками і сприяє кращому
зчепленню їх з розчином. Притиснуту до розчину карту присаджують ударами
ляпавки, щоб розчин заповнив шви між плитками. Це буде помітно на
папері, який зволожиться у місцях швів. Шви між картами за шириною мають
бути такі ж самі, як і між плитками.
Горизонтальність карт контролюють рейкою з рівнем, а якість опорядження
двометровим правилом.
Після опорядження всієї підлоги і затвердения розчину папір змочують
водою і після розмокання зчищають скребачками або мітлами. Очищену від
паперу підлогу посипають змоченою у воді тирсою і остаточно очищають від
розчину та рештків паперу. Після цього підлогу промивають водою.
НАСТИЛАННЯ ПІДЛОГИ БЕТОННО-МОЗАЇЧНИМИ І ШЛАКОСИТАЛОВИМИ ПЛИТАМИ
Настилання підлоги бетонно-мозаїчними плитами. Великогабаритні бетонні
або двошарові бетонно-мозаїчні декоративні плити застосовують для
влаштування підлог виробничих і громадських будівель. Основу плити
складає звичайний бетон марки 300, а верхній опоряджувальний шар роблять
з кольорового бетону або мозаїчної суміші. Зовнішня поверхня плити —
відшліфована. За розміром плити бувають 400×400*35 або 300x300x30 мм.
Основу підлоги для опорядження бетонно-мозаїчними плитами підготовляють
так само, як і для опорядження керамічними плитками, тобто очищають від
сміття, бруду, підмазують западини, змітають пил і змочують водою.
Укладають плити на цементному розчині марки 100—150. Опорядження підлоги
ведуть поздовжніми рядами, починаючи від стіни, протилежній двері (Рис.
10). Спочатку заміряють довжину стіни, вздовж якої будуть укладати
перший ряд плит, і встановлюють кількість цілих плит, потрібних для
цього. Якщо від останньої плити до стіни залишається проміжок, то його
заповнюють куском плити 2. Куски заготовляють окремо, перерубуючи цілі
або дефектні плити за потрібним розміром. Перерубують плиту по лінії
розмітки, насікаючи її з обох боків, за допомогою скарпеля або зубила і
молотка.
Укладають плити на рівні чистої підлоги, орієнтуючись на попередньо
встановлені маячні плитки 5. За першу маячну плитку служить
бетонно-мозаїчна плита 1, яку встановлюють в лівому кутку приміщення.
Інші маячні плитки розміщують на відстані 1,5—2 м одна від одної вздовж
ряду укладання. За маячні плитки-репери служать звичайні керамічні
плитки, які тимчасово закріплюють на гіпсовому розчині. По ходу роботи,
коли плити, що укладають в ряду, підходять до маячної плитки, її
видаляють.
Укладання кожного ряду плит виконують під шнур 4, який натягують згідно
з розміром плит між протилежними стінами приміщення. Правильність
укладання плит контролюють за допомогаю правила 6, яке одним боком
прикладають до опорядженої ділянки підлоги, а другим до маячної плитки.
Крім того, положення бетонно-мозаїчної плити перевіряють рівнем,
прикладаючи його до неї у різних напрямках.
Рис. 10. Послідовність опорядження підлоги великогабаритними
бетонно-мозаїчними плитами: 1 —бетонно-мозаїчна плита; 2 — пристінний
кусок плити; 3 — штирі; 4 — шнур; 5— маячна плитка-репер; б — контрольне
правило; 7 — шар розчину. Стрілкою показано напрямок опорядження
Шви між плитами заповнюють цементним розчином 1:1 після укладання
кожного ряду або через 1—2 доби після опорядження підлоги. Коли розчин у
швах затвердне, підлогу протирають вологою тирсою і промивають водою.
Настилання підлоги шлакоситаловими плитами. Шлакоситалові плити
застосовують для влаштування підлог, які в процесі експлуатації будуть
зазнавати дії надлишкової вологи і значного витирання (магазини, цехи
підприємств тощо). За розміром плити бувають 300×300 або 400*400 мм,
завтовшки 10—50 мм. Зовнішня поверхня плит може бути рівною або
рельєфною. За кольором вони здебільшого бувають чорні, білі або сірі.
Проте можуть бути й інших хроматичних кольорів. Укладають плити на
цементному розчині або бітумній мастиці.
Основу підлоги для опорядження шлакоситаловими плитами підготовляють так
само, як і для облицювання бетонно-мозаїчними плитами. Простильний
підготовчий шар виконують з цементного розчину 1:3 або 1:4. Після того
як він затвердне, на поверхню укладають плити на цементному розчині.
Якщо опорядження виконують по шару гідроізоляції, то її спочатку
вкривають розплавленим гарячим бітумом і посипають великозернистим
піском. У цьому випадку плити слід укладати на бітумній мастиці. Для
цього гідроізоляційний шар очищають від сміття, протирають ганчірками,
змоченими у гасі або бензині, і вкривають мастикою, на яку укладають
плити.
Розмічання поверхні, встановлення маячних плиток, послідовність
укладання шлакоситалових плит така сама, як і бетонно-мозаїчних. Слід
пам’ятати, що ці плити крихкі, тому в процесі укладання їх осаджують до
потрібного рівня легкими ударами дерев’яного молотка-киянки.
Опоряджену на цементному розчині підлогу вкривають зволоженою тирсою і
витримують 7—10 діб. Підлогу, виконану на бітумній мастиці, очищають від
її лишку, що виступив між плитками, і ці місця протирають ганчірками,
змоченими у гасі або бензині.
ВИМОГИ ДО ПОВЕРХОНЬ, ОБЛИЦЬОВАНИХ ПЛИТКАМИ
Правильність облицьованої плитками поверхні перевіряють контрольним
правилом завдовжки 2 м, рейкою з виском та виском. Шви між плитками
мають бути рівними, а вищербленість кромок плиток не повинна бути
більшою за 0,5 мм.
Відхилення, що допускаються при облицюванні вертикальних поверхонь,
подано у табл. 1.
Таблиця 1. Відхилення, що допускаються при облицюванні вертикальних
поверхонь (мм)
Найменування відхилень Плитки
керамічні глазуровані полістирольні
Відхилення облицьованої поверхні від вертикалі на 1 м 1,5 1
Те саме, на висоту приміщення 4 —
Відхилення швів від вертикалі і горизонталі на 1 м 1,5 2
Те саме, на довжину ряду 3 —
Відсутність збігу у профілях архітектурних витягнутих
деталей на стиках і швах 0,5 —
Проміжки між поверхнею і прикладеним двометровим правилом 2 До 1 мм
Товщина швів 1,5—2,5 0,5
Плиточна підлога має бути виконана так, щоб простильний шар, прошарок
під плитками і плиткове покриття щільно прилягали один до одного і міцно
зчеплювались між собою. В облицювальному шарі не повинно бути великих
черепашок і повітряних мішків. Виконана підлога з усіх видів плиток і
плит повинна бути рівною, щоб проміжок між нею і прикладеним двометровим
правилом не перевищував 4 мм. Окремі плитки на підлозі можуть западати
або виступати з площини підлоги не більше ніж на 1 мм. Шви між плитками
повинні бути прямолінійними у межах кожного ряду плиток. Відхилення швів
від прямої лінії не повинно перебільшувати 10 мм на 10 м довжини шва.
Товщина швів між плитками розміром до 200 мм не повинна бути більше 2
мм, а між плитками і плитами понад 200 мм — більше 3 мм.
ДЕФЕКТИ ПЛИТКОВИХ ОБЛИЦЮВАНЬ
Розглянемо основні дефекти плиткових облицювань, причини їх виникнення
та способи усунення.
Відшарування плиток від поверхні прошарку буває при застосуванні у
розчинах низькомарочних неякісних цементів; забрудненого поза нормою
глиняними або органічними домішками піску; перевищення товщини прошарку
під плитками (більше 15 мм); укладання плиток на прошарок, що почав
тужавіти; укладання плиток запилених, забруднених і не зволожених водою
(якщо останнє передбачається технологією). Щоб встановити цей дефект,
окремі підозрілі місця простукують киянкою. Глухий звук свідчить про
дефект ділянки покриття. Щоб усунути цей дефект, плитки, що погано
утримуються на поверхні, знімають, а пошкоджені місця очищають від
розчину до простильного підготовчого шару, потім очищають від пилу і
рясно змочують водою. Після цього підготовлені ділянки поверхні знову
облицьовують новими плитками.
Щілини на окремих керамічних плитках виникають при застосуванні
неякісних, погано обпалених плиток. Щоб усунути такий дефект, пошкоджені
плитки разом з прошарком, що був під ними, зрубують з поверхні, а на їх
місце укладають нові якісні плитки.
Нерівності швів утворюються внаслідок неохайної роботи плиточника, а
також при облицюванні поверхні без перевірки швів контрольними
пристроями і без шнура. Цей дефект усувати після закінчення облицювання
певної ділянки поверхні дуже важко, бо викривлення шва одного ряду
плиток спричинює до викривлення інших рядів. Тому за рівністю швів
плиточник має весь час слідкувати у процесі своєї роботи, щоб не
допускати такого дефекту. Якщо ж виникне необхідність переробити роботу,
то поверхню очищають від старих плиток і облицьовують новими,
додержуючись правильних прийомів робіт і необхідного контролю по ходу
облицювання.
Забруднення плиткового покриття виникає при неохайній роботі і
несвоєчасному видаленню з поверхні розчину або мастики, що виступає з
швів під час облицювання. Щоб усунути з поверхні бризки і патьоки від
цементного розчину, їх обережно, аби не пошкодити облицювання, зчищають
лопаткою. Потім ці місця промивають 2—3 %-ним розчином соляної кислоти і
всю поверхню промивають водою.
Місця, забруднені мастикою, промивають розчинником (скипідаром, бензином
або гасом), після чого всю поверхню витирають сухими ганчірками і
промивають водою.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Алексеев В. В. Штукатур.— М.: Стройиздат, 1987.— 48 с.
Кокин А. Д., Вершинина О. С, Каптельцева Т. М. и др. Отделочные работы в
строительстве.— М.: Стройиздат, 1987.— 656 с.
Ливанский А. М. Организация поточного производства отделочных работ.—
К.: Будівельник, 1988.— 118 с.
Максимова О. М., Стесин М. С, Тищенко И. И. Машины для отделочных
работ.— М.: Стройиздат, 1984.— 224 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
