Реферат на тему:
Формування асортименту та управління ним
ПЛАН
Особливості формування асортименту на торговельних підприємствах різних
спеціалізацій.
Сітьові графіки в плануванні асортименту.
Управління асортиментом.
Рекомендована література: 2; 4; 14; 17; 20; 31; 39; 42; 46; 57.
Особливості формування асортименту на торговельних підприємствах різних
спеціалізацій.
Формування асортименту – це процес добору груп, видів і різновидів
товарів. Асортимент формується в усіх ланках товароруху – від
виробництва до роздрібного продажу. У кожній з цих ланок асортимент
товарів різний. Орієнтиром будь-якого підприємства при формуванні
асортименту є торговий асортимент магазинів, який має задовольнити
потреби кінцевих споживачів.
Торговий асортимент формують, виходячи з концепції життєвого циклу
товару.
Підприємство може отримувати різний прибуток залежно від етапу життєвого
циклу товару. Ззавичай більшість підприємств виготовляє і реалізує
декілька видів товару. Кожен з них перебуває на різних етапах життєвого
циклу та дає різний рівень прибутку. А нові товари взагалі можуть
виявитися збитковими.
Коли підприємство впроваджує товар на ринок, воно фактично починає
витрачати кошти на його просування та розвиток (рис.5.2.). Грошовий
потік у період впровадження товару буде негативний. З часом, коли для
товару почнеться етап зрілості, обсяг продажу досягне максимуму.
Підприємство отримувати прибуток, а грошовий потік буде позитивний.
Коли обсяг реалізації товару починає скорочуватись (етап спаду),
фінансування його маркетингу припиняється. Втім, у цей період
підприємство може отримати значні прибутки завдяки зменшенню витрат.
Рис.5.2. Залежність прибутків від етапів ЖЦТ
Залежно від етапів ЖЦТ асортимент підприємства можна поділити так:
нові товари;
товари, що перебувають на етапі зростання;
зрілі товари;
застарілі товари.
Товари поводяться на ринку неоднаково, по черзі зароджуються,
впроваджуються, дають різний рівень прибутку на різних етапах свого
життєвого циклу та залишають ринок, поступаючись місцем новим товарам.
Одним із секретів успішного керування підприємством є вміння
впроваджувати наступний новий товар у той час, коли попередній товар
стає зрілим або для нього починається етап спаду, але поки що він дає
позитивні грошові потоки (рис.5.3.). Це сприятиме подальшому розвитку
підприємства завдяки інвестуванню коштів, отриманих від реалізації
зрілого товару. На графіках відображено напрямки управління
асортиментом. Цією концепцією можна керуватися під час роботи з
иасортиментом, навіть якщо він складається лише з двох товарів або видів
продукції.
Рис.5.3. Управління грошовими потоками залежно від етапів життєвого
циклу товару “А” і нового товару “Б”
На підприємствах торгівлі вузький виробничий асортимент перетворюється
на широкий і глибокий торговий асортимент, що містить товари багатьох
виробничих підприємств.
Формування асортименту товарів у роздрібних торговельних підприємствах є
складним процесом, який будується з урахуванням впливу різних чинників.
До загальних чинників належать споживчий попит і виробництво товарів, до
специфічних – тип і розмір магазину, його технічна оснащеність, умови
постачання товарів (наявність і стабільність джерел постачання товарів),
чисельність і структура населення, транспортні умови (стан доріг,
наявність зупинок транспорту загального користування тощо), наявність
магазинів-конкурентів.
Споживчий попит є основним чинником, що впливає на формування
асортименту торговельного підприємства.
У процесі формування асортименту продовольчих товарів треба враховувати
особливості попиту на продукти харчування. Наприклад, попит на
продовольчі товари досить стійкий, а в окремих випадках – навіть
консервативний. Споживач звикає до певних видів продуктів (хлібобулочних
виробів, сирів, кондитерських виробів). Ось чому важливо досягти
стабільності асортименту товарів, що його формує підприємство,
забезпечити їх постійну наявність у продажу.
У процесі формування асортименту продовольчих товарів у роздрібній
торговельній мережі слід ураховувати також їх взаємозамінність. Якщо
потрібного товару в продажу немає, покупець шукає йому заміну, купує
інший товар. Особливо це стосується товарів однієї групи. Втім, існує
також міжгрупова взаємозамінність (наприклад, м’ясо – риба, картопля –
макаронні вироби).
Крім того, попит на продовольчі товари має комплексний характер.
Покупець купує продукти, що доповнюють один одного (чай і цукор; м’ясо,
жири та овочі).
Формування асортименту непродовольчих товарів має специфіку. Асортимент
непродовольчих товарів характеризується складнішою внутрішньою
класифікацією за різними ознаками (моделями, фасонами, розмірами тощо).
Оскільки з багатьох товарів (тканини, швейні вироби, взуття, галантерея)
значна частина магазинів не може мати справді повного асортименту (окрім
великих універмагів), їх асортимент формується на основі обраної
спеціалізації. Інакше кажучи, умовою формування асортименту в певному
магазині є правильний вибір спеціалізації та його можливості щодо її
отримання.
Асортимент товарів будь-якого магазину не повторює і не спроможний
повторювати товарну структуру торгової мережі загалом. Товарний
асортимент магазину залежить від його розмірів, розташування,
купівельної спроможності споживачів, яких він обслуговує.
Формування асортименту здійснюється в два етапи:
встановлення групового асортименту, тобто переліку груп товарів, якими
торгуватиме магазин (вибір спеціалізації) з визначенням суми або частки
кожної групи товарів у загальному обсязі товарообороту;
визначення внутрішньогрупового асортименту (номенклатури окремих товарів
та їх різновидів у межах кожної товарної групи).
На асортимент і обсяг продажу окремих товарних груп впливає відстань до
однотипних магазинів-конкурентів: якщо асортимент товарів простий, обсяг
продажу скорочується; по товарах складного асортименту, які потребують
ретельного вибору; наявність поблизу конкурентів може сприяти зростанню
товарообороту. Це відбувається завдяки концентрації купівельних потоків
за умови, якщо район сумісної діяльності конкуруючих магазинів дуже
великий (наприклад, у центрі міста).
Невеликі магазини зазвичай орієнтуються на продаж товарів повсякденного
й масового попиту. Великі магазини, крім цих товарів, мають також в
асортименту товари особливого попиту, дорогі товари підвищеної якості.
У процесі формування асортименту в непродовольчих магазинах доцільно
керуватися такими принципами:
мати в магазині якомога глибший асортимент відповідно до обраної
спеціалізації, щоб покупці змогли вибрати потрібний товар;
надавати асортименту товарів необхідної стійкості, особливо товарам
повсякденного та масового попиту, адже люди звикають купувати товари в
одному місці;
пристосовувати асортимент до зон попиту, сезонних коливань, моди, впливу
НТП;
забезпечувати зростання товарообороту, його прискорення, прибутковість
підприємства.
Формування асортименту передбачає індивідуальний підхід до кожного
товару, врахування всіх його особливостей, зокрема попиту населення.
Попит населення на той чи інший товар має різний ступінь визначеності,
чіткості. Покупець може зайти до магазину з конкретною вимогою (розмір,
фасон, матеріал, колір, ціна тощо). А може, навпаки, не зовсім чітко
уявляти собі ознаки товару, формулюючи лише деякі загальні вимоги до
нього (чоботи певного розміру). Більшість покупців уточнює свої бажання
у процесі ретельного вибору товару. Ось чому в асортименті товарів
непродовольчого магазину має бути якомога більше різновидів товарів.
Суттєвим чинником формування асортименту є ціна товару. Покупець
заздалегідь визначає для себе діапазон цін, у межах якого він може
здійснити покупку. Тому одним із критеріїв правильного формування
асортименту товарів в магазині є добір товарів за рівнем цін.
Рівень цін залежить від типу магазину та його розташування. Невеликі
магазини з вузьким асортиментом торгують, як правило, недорогими
товарами. Магазини, розташовані в центрі міста, пропонують значну
частину товарів за високими цінами.
Відповідність асортименту сезонним коливанням попиту досягається в такий
спосіб:
розширенням або скороченням асортименту окремих товарних груп
(наприклад, зимових пальто);
тимчасовим включенням до асортименту товарів, що характеризуються чітко
вираженою сезонністю попиту (наприклад, новорічні іграшки, ялинкові
прикраси тощо);
управління сезонними запасами, що передбачає:
нагромадження сезонних запасів, пошук постачальників і укладення з ними
угод на постачання товарів протягом певного періоду, коли товари
користуватимуться попитом;
організацію сезонного розпродажу, надання знижок з роздрібних цін тощо.
Для торговельного підприємства важливе значення має розташування та
оформлення товарів у місці продажу, які б підштовхнули споживача до
імпульсивного придбання товару (мерчандайзинг).
Основними елементами мерчандайзингу є:
вибір методу реалізації товарів;
етика та техніка викладки товарів;
оформлення рекламних вітрин і установок;
підготовка мерчандайзерів;
підбір Р.О.S.-матеріалів.
Р.О.S.-матеріали – це сукупність рекламних матеріалів, що розміщуються в
точках продажу (point of sales)
До основних видів Р.О.S.-матеріалів відносяться:
стелажі;
кутники;
холодильники;
наклейки на підлогу;
фірмові цінники;
дисплеї на прилавок;
виносні стенди;
годинники з фірмовими логотипами;
інформаційні листівки (буклети);
плакати:
-постери – плакати великих розмірів;
-стікери – плакати на клейкій основі;
мобілі – великі картонні конструкції, які розміщуються над тим місцем,
де продається товар;
джумбі – об’ємні коробки, які імітують товар у натуральних розмірах;
шелфтолкери – куточки, що кріпляться до полиці, щоб виділити певний
товар серед інших;
вобл ери – спеціальні пристосування, які кріпляться до полиць і мають
властивість коливатися завдяки тонкій пластмасовій “ніжці”.
До основних чинників, які визначають внутрішньо магазинний мерчандайзинг
належать:
наявність необхідних товарів у магазині;
методи просування товарів у магазині;
викладка товарів на полицях.
2. Сітьові графіки в плануванні асортименту.
На основі вивчення ринку і перспектив його розвитку, підприємства
вирішують такі основні питання:
формування асортименту;
управління асортиментом;
удосконалення асортиментної концепції.
Як відомо, асортиментна концепція являє собою побудову оптимальної
асортиментної структури, товарної пропозиції, що відображає, з одного
боку, споживчі вимоги визначеного сегменту ринку, а з іншого, –
забезпечення найбільш ефективного використання підприємством сировини,
технологічних, фінансових та трудових ресурсів.
В плановій економіці при формуванні асортименту основний акцент
зосереджувався на цінах. Сьогодні ж основна увага приділяється
конкурентоспроможності, ринковій новизні, повноті асортименту, рекламі,
рівню після продажного обслуговування.
Планування асортименту здійснюється в два етапи:
1. Складання попереднього плану випуску товарів по асортиментних
позиціях, що забезпечує максимальний прибуток.
2. Складання кінцевого плану після узгодження асортименту з
торговельними фірмами.
Ефективність моделі формування асортименту визначають наступні
показники:
прибуток (мах);
обсяг продажу (мах);
собівартість (міn).
Асортиментну концепцію доцільно відобразити у вигляді циклів планування
асортименту.
Цикл планування асортименту – це час з моменту появи думки про товар до
моменту його виходу на масовий ринок після здійснення пробного продажу.
Діаграма процесу планування асортименту – графічне зображення
послідовності операцій щодо продажу товару, а також це час закінчення
етапів планування асортименту, який зображується у вигляді сітьових
графіків (рис.5.4.)
Рис.5.4. Діаграма планування асортименту
Позначення:
повний цикл роботи;
скорочений цикл роботи.
1 – пропозиція щодо товару;
2 – складання плану і проведення маркетингового дослідження;
3 – висновки;
4 – рішення про можливості підприємства;
5 – виробництво дослідного зразка;
6 – виробництво товарів для продажу;
7 – затвердження програми збуту, реклами та стимулювання збуту;
8 – масове виробництво.
Процес планування асортименту схематично відображений на рис.5.5.
Рис. 5.5.Планування асортименту продукції
3. Управління асортиментом
Навіть бездоганно сформований асортимент не залишається таким постійно,
він потребує удосконалення в зв’язку із змінами у макро- і
мікросередовищі маркетингу. Управління асортиментом націлене на
задоволення попиту цільових груп споживачів, гнучке реагування на вимоги
ринку, забезпечення прибуткової діяльності підприємства. Вирішення цих
завдань здійснюється шляхом включення нових виробів в асортимент,
виключення із асортименту застарілих або нерентабельних виробів,
модифікації існуючих товарів.
Однією із проблем управління асортиментом є визначення доцільності
пропозиції стандартного товару, придатного для всіх цільових ринків або
пристосування товару до специфічних особливостей кожного окремого
сегменту із створенням для цього певної кількості модифікацій базового
виробу. Обидва напрямки мають свої переваги і недоліки.
В залежності від фінансових можливостей і ринкових стратегії існує два
підходи до управління асортиментом підприємства. Перший підхід
передбачає оптимізацію асортименту шляхом звуження його широти і
зменшення глибини та зосередження підприємства на найбільш популярних і
ходових асортиментних групах, а в межах асортиментних груп – на найбільш
популярних асортиментних позиціях. Такий підхід дає можливість
спрямувати всі кошти на підтримку товарів, які сприймаються споживачем,
а не розтрачуватися на товари, які погано реалізуються. Другий підхід
полягає в тому, що підприємство намагається випускати всі різновиди
товарів, яким би незначним попитом вони не користувалися. При цьому
низька прибутковість або навіть збитковість деяких асортиментних позицій
покривається за рахунок збільшення прибутку, одержаного від виробництва
і реалізації найприбутковіших асортиментних груп.
Одним із підходів щодо прийняття рішення про вибір одного з вищеописаний
підходів є дослідження характеру і обсягів реалізації товарів, їх
прибутковості з використанням методу АВС- та XYZ-аналізу, орієнтованого
на розподіл асортименту товару за принципом Парето.
Основою такого аналізу є класифікація найменувань товарів відносно їх
частки в середньомісячних обігах реалізації за вартістю, кількістю або
частотою пред’явленого попиту. Вартісні оцінки лежать в основі так
званого АВС-аналізу, а оцінки щодо кількості чи частоти попиту на
конкретне найменування товару – в основі XYZ-аналізу. Методика
АВС-аналізу передбачає, що аналізований асортимент товарів, який
реалізовувався даним підприємством протягом досліджуваного періоду часу,
таблично розміщується в порядку зменшення вартісних оцінок. Як наслідок,
в наступній графі розраховують підсумовані вартісні оцінки та їх
процентний вміст відносно цілого; структурні оцінки кількісної позиції
та накопичений процентний вміст, а також визначається показник
середнього товарообігу на одну позицію номенклатури товарів за обраний
період. На цій основі провадиться поділ асортименту товарів на групи А –
найбільш ходові 10-15% всієї номенклатури товарів з загальною питомою
вагою в товарообігу 75-80%, В – середньоходові товари з часткою в
номенклатурі 20-25% і в товарообігу – 15-10% і С – товари обмеженого
попиту, які складають 60-70% всієї номенклатури і 5-10% загального
товарообігу. Всі різновидності товарів, товарообіг по котрих в шість і
більше разів перевищує середнє значення товарообігу, включається в групу
А; в групу С включаються всі товари, оборот яких в два і більше разів є
меншим за середній; решта найменувань товарів включається в групу В.
В той же час проведення такого аналізу лише за вартісним критерієм дає
не зовсім об’єктивне уявлення про окрему асортиментну позицію, оскільки
товари можуть суттєво відрізнятися за цінами чи частотою споживання.
Так, у групу А можуть потрапити як найменування товарів з низькими
цінами та великими обсягами реалізації, так і товари з високими цінами
та низьким обсягом реалізації. Тому проведений вартісний аналіз потрібно
доповнити аналізом досліджуваного асортименту за кількісним показником
чи частотою попиту на товари, який отрримав назву XYZ-аналізу за
сталістю споживання.
На практиці інформацію для проведення XYZ-аналізу одержують шляхом
зняття показників із контрольно-касових апаратів в місцях продажу
товарів, зокрема із щоденних звітів ЕККА в розрізі асортиментних
позицій. Таким шляхом можна отримати розподіл товарів на групи з такими
характеристиками:
Група Х – майже стабільне (детерміноване) споживання (пред’явлення
попиту). Несталість випадкова і складає менш 20% щомісячно, тижнева
передбачуваність споживання товарів даної групи становить більше 95%;
Група Y – споживання товарів даної групи характеризується сильною
нестабільністю, несталість споживання знаходиться між 20% і 50%
щомісячно, тижнева передбачуваність споживання товарів не менше 70%;
Група Z – стохастичне споживання, нестійкість споживання складає більше
50% щомісячно, тижнева передбачуваність споживання товарів менша 70%.
Для упорядкування записів за методами АВС- та XYZ-аналізу доцільно
використовувати такі форми таблиць (табл. 5.2., 5.3.).
Таблиця 5.2.
Результати групування асортименту товарів підприємства
за методом АВС-аналізу
№
п/п Найменуван ня n-ої то варної гру пи (різновидності товарів)
Середньо-місячний обсяг реалі зації товарів n-ої товар ної групи,
тис.грн. Питома вага n-ої групи в загальному товарообігу, % Підсумова
ний показ ник серед ньомісячно го обсягу реалізації товарів n груп,
тис.грн. Підсумова ний показник частки n груп в обороті, (% Віднесення
товару до групи за результата ми АВС-аналізу
1 2 3 4 5 6 7
Таблиця 5.2.
Результати групування асортименту товарів підприємства за методами
XYZ-аналізу
№
п/п Найменуван ня групи (різновидності товарів) Кількість запитів
покупців на товари даної n-ої групи, од. Підсумова ний показ ник кількос
ті запитів покупців на n груп товарів,
( од. Питома вага n-ої групи в загальній кількості запитів покупців на
товари в даному підприємстві, % Підсумова ний показ ник частки n груп в
загальній кількості запитів покупців на товари, (% Віднесення товару до
групи за результата ми XYZ-аналізу
1 2 3 4 5 6 7
Для остаточного формування рішення щодо визначення оптимального
асортименту доцільно використовувати методи матричного представлення
інтегрованого АВС-XYZ-аналізу (рис.5.6.), а також результати аналізу
асортименту товарів за критерієм “вклад в прибуток”.
X Y Z
А
В
С
Рис.5.6. Матричне представлення АВС-XYZ-аналізу з оптимальним розподілом
асортименту
Таким чином, використання АВС-XYZ-аналізу в управлінні асортиментом дає
можливість сформувати оптимальний асортимент з огляду і на прибутковість
підприємства, і на задоволення потреб споживачів.
Рекомендована література
Закон України “Про захист прав споживачів” , 1991 р.
Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної
конкуренції у підприємницькій діяльності” , 1992 р.
Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, 1994 р.
Закон України “Про охорону прав на промислові зразки”, 1994 р.
Постанова КМУ “Порядок зайняття підприємницькою діяльністю і правила
торговельного обслуговування населення” від 08.02.1995 р.
Ансофф И. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ. – М.: Экономика,
1998. – 519 с.
7. Афанасьєв М.П. Маркетинг: стратегия и практика фирмы. – М.: АО
“Финстатинформ”, 1995 . – 112 с.
8. Балабанова Л.В. Оптовая торговля: маркетинг и коммерция. – М.:
Экономика, 1990. – 206 с.
9. Баззел Р., Кокс Д., Браун Р. Информация и риск в маркетинге: Пер. с
англ.; Под ред. М.Р.Ефимовой. – М.: Финстатинформ, 1993. – 96 с.
10. Баркан Д.И. Маркетинг для всех: беседы для начинающих. – СПб.:
Культинформпрес, 1991. – 256 с.
11. Баширов И.Х. и др. Маркетинг потребительских товаров. – Донецк: ООО
“Доминанта”, 1995. – 303 с.
12. Бланк И.А. Торговый менеджмент. – К.: УФИМБ, 1997. – 408 с.
13. Бурлаков А.Н., Голик С.С., Чаюн Т.И. Стратегический маркетинг. –
Винница, 1991. – 60 с.
14. Васильева Н.Э., Козлова Л.И. Формирование цены в рыночных условиях.
– М.: АО “Бизнес-школа” и “Интел-Синтез”, 1995. – 65 с.
15. Виноградова С.Н., Голик С.С. Рыночная экономика – Среда
функционирования маркетинга: Учеб. пособие “Основы маркетинга”. – Ч.1. –
Гомель: ВКШ ГКИ, 1991. – 48 с.
16. Виноградова С.Н., Сыцко В.Е. Проблемы жизненного цикла товара.
Комплексное изучение потребителя и его поведение на рынке: Учеб. пособие
“Основы маркетинга”. – Ч.4. – Гомель: ВКШ ГКИ, 1991. – 48 с.
17. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика: Навч.посібник. – К.:
Вища шк., 1995. – 327 с.
18. Герчикова В.Г. Маркетинг: теорія і практика: Навч. посіб. – К.: Вища
шк., 1995. – 327 с.
19. Голик С.С., Ортинська В.В., Мельникович О.М. Основи маркетингових
досліджень ринку: Навч. посіб.- К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 1995.
– 66 с.
20. Голубков Е.П. и др. Маркетинг: выбор лучшего решения. – М.:
Экономика, 1993. – 222 с.
21. Дайан А., Букурель Ф.И. и др. Академия рынка: Маркетинг: Пер. с фр.
– М.: Экономика, 1993. – 572 с.
22. Демидов В.Е. Почему именно ФОСС ТИС: – М.: Легпромиздат. 1990. – 48
с.
23. Дихтль Е., Хершген Х. Практический маркетинг: Пер. с нем. – М.:
Высш. шк., 1995. – 255 с.
24. Ділова гра “Оцінка конкурентоспроможності товару” з використанням
комп’ютерних технологій для студентів спеціальності 7.050108 “Маркетинг”
усіх форм навчання / Укл. Н.Б. Ткаченко. – К.: Київ. держ. торг.-екон.
ун-т, 1999. – 17 с.
25. Доценко А.П., Осокина В.Д. Рынок и его механизм: Учеб.-метод.
пособие. – К.: МЗУУП, 1993. – 100 с.
26. Еферин В.П., Мотин В.В. Оценка конкурентоспособности при
маркетинговых исследованиях. – М.: Изд-во Домодедово, 1993. – 93 с.
27. Забродина К., Лебедева З. Штриховой код: анфас и профиль // Коммерч.
вестник. – № 8. – С. 15-17.
28. Завьялов П.С., Демидов В.Е. Формула успеха: маркетинг (сто вопросов
– сто ответов о том, как эффективнее действовать на внешнем рынке). –
М.: Междунар. отношения, 1991. – 416 с.
29. Как продать ваш товар на внешнем рынке: Справочник / Отв. ред.
Б.А.Савинов. – М.: Мысль, 1990. – 364 с.
30. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посібник. – К.:
КНЕУ, 1997. – 156 с.
31. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Підручник. – К.: КНЕУ,
2001. – 240 с.
32. Кардаш В.Я. Товарна інноваційна політика: Навч. посібник. – К.:
КНЕУ, 1999. – 124 с.
33. Ковалев А.И., Войленко В.В. Маркетинговый анализ. – М.: Центр
экономики и маркетинга, 1996. – 176 с.
34. Коммерческое товароведение и экспертиза: Учеб. пособие для вузов /
Под. ред. Г.А. Васильева и Н.А. Нагапетьянца. – М.: Банки и биржи,
ЮНИТИ, 1997. – 135 с.
35. Корольков И.И., Голик С.С., Прахар Ю. Маркетинг: Учеб. пособие. –
К.: Киев. торг.-экон. ин-т, 1990. – 149 с.
36. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1990. –
640 с.
37. Ламбен Ж.Ж. Стратегический маркетинг. Европейская перспектива: Пер.
с фр. – СПб.: Наука, 1996. – 589 с.
38. Маркетинг: Учебник / А.Н.Романов, Ю.Ю.Корлючов, С.А.Красильников и
др.; Под ред. А.Н.Романова. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. – 560 с.
39. Маркетинг – теория и практика: Сб. информ. материалов. – К.:
Укр.НИИНТИ, 1991. – 140 с.
40. Маркетингова товарна політика: Опорний конспект лекцій / Укл.
Н.Б.Ткаченко. – К. Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 1999. – 98 с.
41. Моисеев М.К., Анискин Ю.П. Современное предприятие:
конкурентоспособность, маркетинг, обновление. – М.: Внешторгиздат, 1993.
– 302 с.
42. Моррис Робин. Маркетинг: ситуации и примеры: Пер. с англ.; Под ред.
Н.Д. Эрнашвилли. – М.: Банки и биржи, 1994. – 207 с.
43. Невзлин Л.Б. “Паблик Рилэйшнз” – кому это нужно? Основы учебного
курса. – М.: Экономика, 1992. – 222 с.
44. Ноздрева Р.Б., Цыгичко Л.И. Маркетинг: как побеждать на рынке. – М.:
Финансы и статистика, 1991. – 204 с.
45. Норіцина Н.І. Маркетингова товарна політика. Навч. посібник. – К.:
НАУ, 2002. – с. 217
46.Основы управления качеством: Учеб.пособие/С.К.Фомичев,
А.А.Старостина, Н.И.Скрябина. – К.: МАУП, 2000. – 196 с.
47. Парсяк В.М., Рогов Г.К. Маркетинговые исследования. – К.: Наук.
думка, 1995. – 145 с.
48. Пешкова Е.П. Маркетинговый анализ в деятельности фирмы. – М.:
“Ось-89”, 1996. – 136 с.
49. Полторак В.А. Маркетингові дослідження: методи та технології. –
Дніпропетровськ: Арт-Прес, 1998. – 136 с.
50. Роджерс Л. Маркетинг в малом бизнесе: Пер. с англ.; Под ред. Л.Г.
Зайцева, 1996. – 80 с.
51. Савельєв Є.В. Маркетинг нового продукту: Навч. посіб. – К.: Вища
шк., 1994. – 116 с.
52. Современный маркетинг / В.Е. Хруцкий, И.В. Корнева, Е.Э. Автухова.
Под ред. В.Е. Хруцкого. – М.: Финансы и статистика, 1991. – 256 с.
53. Ткаченко Н.Б. Маркетингова товарна політика: Навч.посіб. – К.: Київ.
держ. торг.-екон. ун-т, 2000. – 140 с.
54. Швальбе Х. Практика маркетинга для малых и средних предприятий. –
М., 1995. – 285 с.
55. Шканова О.М. Маркетингова товарна політика: Навч. посіб.
PAGE
PAGE 18
– закінчений цикл заходів планування;
Якісні характеристи
ки виробу
ПЛАНУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ПРОДУКЦІЇ
Науково-техніч ні дослідження, розробки, виго товлення
Збут і розподіл
Наявність виро
бу в продажу
Споживча цінність
і задоволення
Знання, дос від і матері ально-тех нічні можли вості вироб ника
Дослідження маркетингу
Потреба у виробі
Реклама і стиму лювання збуту
Інформування і мотивація покупця
Ціна
Фінанси
Час
Обсяг продажу
Час
Зароблені гроші
Гроші
Час
Час
Обсяг продажу
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
