.

Актуальні задачі органів внутрішніх справ щодо захисту прав і свобод людини та громадянина на сучасному етапі соціально – політичного розвитку України

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
523 3127
Скачать документ

Реферат на тему:

Актуальні задачі органів внутрішніх справ щодо захисту прав і свобод
людини та громадянина на сучасному етапі соціально – політичного
розвитку України задачі правоохоронних органів щодо захисту прав людини.

План

Завдання ОВС у структурі правоохоронної діяльності на сучасному етапі.

Задачі правоохоронної діяльності ОВС щодо захисту прав людини.

Пріоритетом розвитку сучасного демократичного суспільства є
забезпечення прав людини. Захищати основні свободи та підтримувати
суспільний порядок і загальний добробут в демократичному суспільстві за
допомогою політики та практики, які є законними, гуманними, і
відповідають загальнолюдським цінностям є головним вектором розбудови
правової держави.

Загалом, демократія в суспільстві тримається на двох засадах :
верховенстві закону та забезпеченні прав людини. Тому основними задачами
правоохоронної діяльності по підтримці правопорядку в демократичному
суспільстві є демократичний характер здійснення прав людини та
забезпечення правопорядку на основі верховенства закону.

Основна мета навчальної теми розкрити задачі діяльності правоохоронних
органів, зокрема органів внутрішніх справ, щодо захисту прав і свобод
людини та громадянина, усвідомити ці задачі як організаційні напрямки
діяльності працівників міліції, а також сформувати теоретичні засоби і
практичні навички по ефективному вирішенню зазначених задач.

Безперечно, задачі щодо захисту прав і свобод людини мають загальний
характер і визначаються чинним законодавством. Проте, в діяльності
міліції існує певна ієрархія задач, які виникають інколи в силу
непередбачених обставин чи в нестандартних ситуаціях. Рецензія та
алгоритми рішення основних завдань діяльності міліції в демократичному
суспільстві.

Завдання ОВС у структурі правоохоронної діяльності.

Завдання міліції та відповідні напрямки їх діяльності є адекватним
відображенням внутрішньої політики держави, здійснення якої згідно з
Конституцією покладено на виконавчі органи державної влади.

Міліція в Україні, – зазначено в ст. 1 Закону “ Про міліцію”, – це
державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя,
здоров’я, природне середовище, права і свободи громадян, власність,
інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Таким чином, права і свободи і громадянина, гарантії цих прав і свобод,
що визначаються, згідно ст. 92 Конституції, виключно законом України,
захищається державним озброєним органом виконавчої влади. Це дає
підстави говорити про ефективність і надійність захисту прав людини.

Основними завданнями міліції є:

забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод,
законних інтересів;

запобігання правопорушенням та їх припинення;

охорона і забезпечення громадського порядку;

виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

забезпечення безпеки дорожнього руху;

захист власності від злочинних посягань;

виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;

участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у
межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і
організаціям у виконанні покладених на них законом обов’язків (Закон “
Про міліцію” ст. 2)

Це власне є законодавчо визначена система завдань міліції. Вона загалом
визначає її компетенцію, правомочність, обсяг повноважень, місце в
структурі державних органів, межу правозастосування, а також напрямки
діяльності вказаного органу та її підрозділів, у сфері захисту прав і
свобод людини і громадянина.

Виконувати свої завдання міліція повинна неупереджено, у точній
відповідності з законом. Верховенство закону, принцип законності є
основою діяльності міліції щодо захисту прав і свобод людини та
громадянина. Працівник міліції при виконанні покладених на нього
обов’язків керується тільки законом, діє в його межах. Нагляд за
додержанням законності у діяльності міліції здійснюють Генеральний
прокурор України та підлеглі йому прокурори.

Виконуючи свої завдання міліція за ніяких обставин або вказівок
службових осіб не повинна чинити будь – які незаконні дії чи
бездіяльність.

Виконуючи свої завдання міліція повинна поважати гідність особи і
виявити до неї гуманне ставлення, захищати права людини, незалежно від
її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та
національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення
до релігії, статі, політичних та інших переконань.

Нарешті, у випадках порушення працівником міліції прав і законних
інтересів громадянина під час виконання своїх обов’язків чи завдань,
міліція зобов’язана вжити заходів щодо поновлення цих прав,
відшкодування завданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина
публічно вибачитись. Службова особа міліції, яка порушила вимоги закону
або неналежно виконує свої обов’язки щодо захисту прав людини, а також
свавільно порушує вказані права чи обмежує їх, несе відповідальність
встановлену кримінальним кодексом чи дисциплінарним статутом.

Окрім загальних завдань, органи внутрішніх справ виконують і специфічні
завдання, які покладені на них в законодавчому порядку (міліція не
виконує жодних завдань, не передбачених чинним законодавством) Серед
специфічних завдань є такі :

завдання по реалізації державної політики у боротьбі зі злочинністю
(організованою, корупцією тощо) відповідно до загальнодержавної
концепції боротьби зі злочинністю. На міліцію покладаються певні
завдання щодо розвитку системи протидії легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму (Указ
Президента України від 22.07.2003 р.); щодо запобігання зникнення людей,
удосконалення взаємодії правоохоронних та інших органів виконавчої влади
в їх розшуку (Указ Президента України від 18.01 2001 р.) та інші.

завдання по охороні органами внутрішніх справ громадського порядку на
вулицях, майданах, у парках, скверах та інших громадських місцях, а
також запобігання та припинення адміністративних правопорушень.

завдання по здійсненню профілактичних та оперативно-пошукових заходів
щодо запобігання, виявлення, припинення та розкриття злочинів (“Про
Комплексну програму профілактики злочинності на 2001-2005 р. р.- Указ
Президента від 25.12.2000 р., Закон “Про оперативно-розшукову
діяльність) та інші. Крім того, в ОВС проводяться дізнання і попереднє
слідство у справах про злочини, розслідування яких покладено на них
законом;

завдання по забезпеченню безпеки працівників суду, прокуратури, ОВС,
митних органів, органів ДПС, рибоохорони тощо, а також безпеки осіб, які
беруть участь у кримінальному судочинстві (Закон “Про забезпечення
безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві ”
23.12.1999р.

завдання щодо здійснення адміністративного нагляду за особами,
звільненими з місць позбавлення волі ( Закон України від 1.12.1994 р.)
щодо попередження насильства в сім’ї ( Закон України від 15.12.2001 р.)
щодо здійснення профілактики правопорушень серед неповнолітніх (Закон
України від 24.01. 1995 р.)

Окрім вище наведених завдань ОВС здійснюють також завдання по проведенню
експертиз у кримінальних справах і криміналістичних дослідженнях, по
паспортизації населення та паспортному контролю за іноземними
громадянами та особами без громадянства, по врятуванню людей у разі
стихійного лиха, аварій, проведення заходів з охорони навколишнього
середовища, тощо.

Безперечно, при виконанні головних і специфічних завдань міліція в першу
чергу повинна забезпечити особисту безпеку громадян, захистити їх права
та свободи. Загалом, основою ефективного виконання завдань, покладених
на міліцію, є такі вихідні принципи: повага до закону і дотримання
законності, повага людської гідності кожної особи, повага і захист прав
кожної людини, неупередженість та недопущення дискримінації при
здійсненні громадянами своїх прав і свобод.

Безперечним є те, що виконання задач вимагає від міліції знання потреб
суспільства, його надій і уміння адекватно реагувати на них. Цілком
очевидним є те, що надії і потреби суспільства стосовно міліції
полягають у наступному:

попередження правопорушень і розслідування злочинів;

підтримка та забезпечення суспільного порядку з врахуванням прав і
свобод людини.

представляти волю народу, бути разом з народом, нести перед ним
відповідальність і бути підзвітним перед суспільством

Задачі правоохоронної діяльності ОВС щодо захисту прав людини

Задачі міліції щодо забезпечення і захисту прав і свобод людини та
громадянина витікають безпосередньо з тих завдань, виконання яких
покладено на міліцію чинним законодавством. Задачі ці можна визначити
загалом такими:

створення умов щодо сприяння реалізації прав і свобод кожним
громадянином відповідно до Конституції України, шляхом охорони
громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки
дорожнього руху.

усунення причин і обставин, які загрожують процесу реалізації
конституційних прав і свобод людини, обмежують можливості повної
реалізації вказаних прав або підривають існуючі гарантії здійснення прав
в суспільстві; шляхом проведення ефективних запобіжних та профілактичних
(а в окремих випадках і оперативно – розшукових заходів), направлених на
запобігання (попередження) та виявлення злочинів (правопорушень), які
загрожують реалізації конституційних прав.

створення умов і відповідних правових засад, що унеможливлюють порушення
конституційних прав і свобод , шляхом забезпечення належної безпеки
кожного громадянина, запобігання та негайного припинення правопорушень,
зміцнення правопорядку, забезпечення законності у діяльності
правоохоронних органів тощо;

припинення протиправних діянь на стадії підготовки, замаху чи
безпосередньо вчинення шляхом удосконалення матеріального і
процесуального законодавства, ефективності діяльності ОВС, методів і
форм роботи працівників міліції.

встановлення винних у порушені прав і свобод людини та притягнення їх до
відповідальності згідно чинного законодавства, вимог міжнародних
стандартів прав людини;

поновлення порушених прав шляхом відшкодування матеріальних збитків та
завданої моральної шкоди, реабілітації, реституції, компенсації, тощо,
за рахунок держави чи фізичних осіб.

Окрім наведених загальних задач міліції щодо захисту прав людини існує
низка задач , які вирішують структурні підрозділи, що входять в систему
органі внутрішніх справ України.

Зокрема, діяльність кримінальної міліції як правоохоронного органу в
структурі ОВС спрямована на запобігання, припинення, розкриття тяжких
злочинів, на здійснення оперативно – розшукової діяльності у випадках ,
передбачених чинним законодавством.

Основними задачами кримінальної міліції щодо захисту прав людини є :

при виконанні своїх завдань і здійсненні повноважень не допускати
порушення прав і свобод людини та юридичних осіб.

обмеження прав людини повинні мати винятковий і тимчасовий характер і
можуть бути застосовані лише з санкції прокурора щодо особи в діях якої
є ознаки злочину та у випадках, передбачених законодавством, для захисту
прав і свобод інших осіб, безпеки суспільства;

не розголошувати і не передавати іншим особам відомості про заходи
безпеки та осіб, узятих під захист, нерозкриті злочини, або такі
відомості, що можуть зашкодити слідству чи інтересам людини;

не розголошувати відомості, одержані внаслідок оперативно – розшукової
діяльності, стосовно особистого життя, честі, гідності людини.

для одержання зізнання чи інформації від підозрюваного не застосовувати
до останніх катування, жорстокого поводження, психотропних , хімічних
речовин тощо.

Діяльність міліції громадської безпеки як структурного підрозділу
міліції спрямована на забезпечення особистої безпеки громадян, охорону
громадського порядку та громадської безпеки, запобігання та припинення
злочинів та адміністративних правопорушень, розкриття злочинів у справах
яких провадження попереднього слідства не обов’язкове , а також надання
у межах компетенції міліції допомоги громадянам, посадовим особам,
підприємствам, установам, організаціям та громадським об’єднанням.

Задачі міліції громадської безпеки щодо захисту прав і свобод людини
обумовлені, насамперед основними напрямками діяльності вказаного
структурного підрозділу. Так, здійснюючи адміністративно – проваджу
вальну функцію, в тому щоб не допустити порушення чи обмеження прав
людини (незаконні затримання, арешти тощо) при здійсненні охорони
громадського порядку і громадської безпеки. Важливою задачею є також
встановлення (налагодження) співробітництва та партнерства особового
складу з населенням регіону стосовно конституційних прав і свобод людини
і громадянина. Специфічні задачі має цей структурний підрозділ міліції і
в галузі виконання профілактичної та кримінально – процесуальної
функції.

Діяльність ДАІ як самостійного структурного підрозділу спрямована на
забезпечення безпеки дорожнього руху на території держави. Задачі ДАІ
щодо захисту прав людини полягають, головним чином, в тому, щоб не
допустити свавільного обмеження прав людини (зокрема право на вільне
пересування, право на недоторканість власного володіння, тощо)

Задачі міліції охорони обумовлені основними напрямками діяльності і
полягають у забезпеченні права на власність, особистої безпеки фізичних
осіб, тощо.

Таким, чином задачі міліції щодо захисту прав і свобод людини залежить
від участі того чи іншого органу в підтриманні (охороні ) правопорядку.

Окрім вище названих задач міліції, існують ще специфічні задачі міліції
щодо захисту конкретних конституційних прав і свобод людини –
громадянських (особистих), політичних , соціальних , економічних та
інших

Так захищаючи, право людини на життя, задачі міліції полягають в тому,
щоб не допустити позбавлення життя людини при виконанні своїх функцій,
особливо у випадках навмисного застосування смертельних для людини
засобів. Застосування (спецзасобів, зброї ) силових має бути “ виключно
необхідним “ і в розумних межах.

Захищаючи право на повагу гідності людини задачі міліції полягають в
тому, щоб не допустити навмисного катування, нелюдського, жорстоко
поводження з людиною, яке переслідує мету отримання інформації чи
зізнання або ж покарання людини. Не існує жодних обставин, що могли б
виправдати тортури або практику катування.

З огляду на сказане важливою задачею міліції є підготовка із поводженням
із затриманими без застосування методів, котрі впливають на здатність
людини мислити чи приймати рішення. Слід, регулярно переглядати методи
проведення допитів і порядок поводження із затриманими.

Захищаючи право на свободу та особисту недоторканість людини задачі
міліції полягають в тому, щоб не допустити свавільного обмеження свободи
людини, а також свавільного затримання чи арешту , позбавлення волі.

Навіть обґрунтоване, законне затримання чи арешт громадянина повинні
бути перевірені судом протягом сімдесяти двох годин. Кожен, хто є
потерпілим від арешту або затримання, має захищене позовом право на
відшкодування.

Важливою задачею міліції є формування знань і навичок необхідних
працівнику міліції, щоб забезпечити здійснення арештів лише на законних
підставах (законність означає відповідність матеріальним і процесуальним
нормам національного законодавства) і з мінімальним застосуванням сили.
Важливим є також чітке і однозначне розуміння всіма працівниками понять
”обґрунтована підозра у вчиненні правопорушень”, “підстава арешту особи“
та відповідне знання встановлених законодавством випадків ув’язнення,
затримання, арешту та інших видів обмеження ( позбавлення) свободи
(волі) людини.

Багато задач міліції щодо захисту права на свободу і недоторканість
особи пов’язане з усвідомленням кожним працівником міліції того, що вони
мають виважено і лише у повній відповідності із законом застосовувати
свої повноваження щодо позбавлення людей свободи; що керівники мають
наглядати за тим, щоб їх підлеглі законно застосовували повноваження по
арешту і затриманню, поважали права затриманих і заарештованих осіб і
завжди діяли за встановленими процедурами ; що надані повноваження щодо
позбавлення свободи і відповідних обмежень чітко визначені національним
законодавством і зокрема, законом “ Про міліцію “ ст.11, ст. 5

Здійснюючи захист прав особи на недоторканість житла, таємницю
листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, на
невтручання в особисте і сімейне життя , на свободу пересування ,
вільний вибір місця проживання, задачі міліції полягають в тому, щоб
кожний її працівник не міг втручатись ( обмежувати) здійснення цих прав
інакше, ніж згідно із законом і коли це необхідно в демократичному
суспільстві в інтересах національної і громадянської безпеки,
економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи
злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або з метою захисту прав і
свобод інших осіб.

Важливою задачею міліції є також усвідомлення того, що працівники всіх
структурних підрозділів не мають права розголошувати відомості що
стосуються особистого життя людини, принижують її честь і гідність, якщо
виконання службових обов’язків не вимагає іншого.

Важливо працівникам міліції розуміти й те, що використання повноважень,
зазначених у ст.11 Закону “ Про міліцію”, котрі обмежують вказані вище
права людини та громадянина, мають бути всебічно законними і необхідними
у цілях здійснення легітимних правоохоронних функцій. Тому постає вкрай
важлива задача з підготовки кадрів, які розуміють, знають і мають
усвідомлені стереотипи чи установки щодо повноважень із обшуку ,
повноважень із прослуховування (перехоплення) телефонних розмов і
кореспонденції, повноважень із стеження за людьми , а також обмежень,
які стосуються всіх зазначених повноважень.

Здійснюючи захист політичних прав громадян – право на свободу об’єднання
у політичні партії та громадські об’єднання, профспілки ; право брати
участь в управлінні державними органами; право збиратись мирно, без
зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації; право
направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто
звертатись до органів державної влади, – задачі міліції полягають в
тому, щоб усвідомити кожним працівником засадного характеру цих прав в
демократичному суспільстві та ключову роль міліції в захисті вказаних
прав. Останнє положення вимагає від міліції позитивних заходів щодо
здійснення цього права, включаючи забезпечення захисту демонстрантів від
тих, хто протидіє демонстрації чи мирному зібранню, також забезпечити
право брати участь у виборах, у мирних зібраннях, право звертатись до
органів державної влади.

Важливо усвідомити також застосування працівниками міліції принципу
пропорційності в досягненні рівноваги між захистом права на мирні
зібрання і об’єднання та з іншого боку, діями на захист громадської
безпеки, запобігання громадським заворушенням чи злочинам і захистом
прав інших осіб, – діями, котрі самі по собі є основними функціями
правоохоронних органів. В контексті сказаного важливо також забезпечення
такого порядку, щоб стратегія і тактика дій міліції, спрямована на
захист публічних зібрань чи демонстрацій, участі у виборах,
волевиявлення народу, тощо, не провокували насильства.

Захищаючи політичні права громадян, задача міліції полягає й в тому, щоб
з розумінням ставитись до законних вимог, які обмежують зазначені права
для самих працівників міліції. Чинне законодавство України, як і низка
міжнародних актів, встановлюють обмеження права на свободу слова,
об’єднань, протестних мирних акцій, тощо для військовослужбовців і
міліції. Заборонена легалізація організаційних структурних, політичних
партій в міліції, членство працівників ОВС в політичних партіях.

Загалом задачі міліції в контексті захисту політичних прав полягають в
тому, щоб підтримувати порядок в суспільстві (соціальний мир і спокій)
необхідно для того, щоб політичні процеси можна було здійснити на
законній конституційній основі з дотриманням прав, необхідних для цього
процесу.

Особливого наголосу набуває цей процес щодо формування політичної влади
та участі в ній народу. Важливою задачею є усвідомлення всіма
працівниками вихідних засадних положень політичної влади, викладених в
Загальній Декларації прав людини ( ст. 21) та Конституції України ( ст.
5). Сутність цих засад викладена в таких нормах :

воля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля повинна виявлятись
у періодичних і не фальсифікованих виборах;

вибори повинні провадитись при загальному і рівному виборчому праві
шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що
забезпечують свободу голосування (ст. 21)

носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ.

право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить
виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або
посадовими особами;

ніхто не може бути узурпувати державну владу ( ст.5)

Оскільки право на демократичні форми політичного правління є головним
політичним правом громадянина, то, власне, воно має бути основою
підтримки правопорядку демократичним шляхом, служіння (підпорядкування)
правоохоронних органів волі народу і відповідальності перед
суспільством, дотримання законності та забезпечення прав і свобод людини
і громадянина.

Нарешті, в найбільш загальному контексті діяльність правоохоронних
органів, міліції зокрема, є в достатній мірі політизована, оскільки
вказані органи намагаються втягнути в політичні процеси, співробітники
правоохоронних структур мають власні політичні переконання, симпатії чи
антипатії тощо. Відтак задача полягає в тому, щоб зробити правоохоронні
органи, міліцію об’єктивними і неупередженими, щоб вони діяли у точній
відповідності з законом. А це можливо забезпечити у тому випадку, якщо
співробітники названих органів будуть усвідомлювати що вони служать не
якому – то конкретному уряду, чи політичному режиму чи посадовій особі.
Тому дуже важливою задачею міліції є дотримання вимог Конституції
України і Закону “ Про міліцію”, а також вимог інших законодавчих актів
, які стосуються безпосередньо діяльності правоохоронних органів.

Основні задачі правоохоронних органів щодо захисту прав людини.

А. Концептуальні положення і терміни.

Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і
забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

/ Конституція України. – ст. 3 /

Права і свободи людини і громадянина захищаються

/ Конституція України. – ст. 55/

Виключно законами України визначаються :

права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод ;
основні обов’язки громадянина.

/ Конституція України .- ст. 92/

Прокуратура України становить єдину систему , на яку покладаються :

Підтримання державного обвинувачення в суді;

Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно –
розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у
кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового
характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян

/ Конституція України. – ст. 121/

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами “ Юрисдикція судів
поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі”

/ Конституція України. –ст. 124/

Основними завданнями МВС України є :

організація і координація діяльності ОВС щодо захисту прав і свобод
громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань,
охорони громадського порядку і забезпечення громадської безпеки

/ Положення про МВС України – ст. 3.

Указ Президента України від 17.10.2004 р./

Генеральна Асамблея проголошує “Загальну декларацію прав людини” як
завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з
тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі
Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і
забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів ,
загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів
держав – членів організації так і серед народів територій, що
перебувають під їх юрисдикцією

/Загальна декларація прав людини:

Преамбула. –10.12.1948 р./

1.Кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті зобов’язується поважати
і забезпечувати всім перебуваючим у межах її території та під її
юрисдикцією особам права, визнані в цьому Пакті, без будь-якої різниці
щодо раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших
переконань, національного чи соціального походження, майнового стану,
народження чи іншої обставини;

3.Кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті, зобов’язується:

Забезпечити всякій особі права і свободи якої, визнано в цьому Пакті ,
порушено, ефективний засіб правового захисту, навіть коли це порушення
було вчинене особами, що діють як офіційні;

Забезпечити щоб право на правовий захист для будь – якої особи , яка
потребує такого захисту, встановлювалось компетентними органом,
передбаченим правовою системою держави.

/ Міжнародний Пакт про громадянські

політичні права/ – Частина 2, ст.2/

Основними завданнями міліції є :

забезпечення особистої безпеки громадян , захист їх прав і свобод ,
законних інтересів;

запобігання правопорушенням та їх припинення ;

охорона і забезпечення громадського порядку;

виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

забезпечення безпеки дорожнього руху;

захист власності від злочинних посягань;

виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;

участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у
межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і
організаціям у виконанні покладених на них законом обов’язків / ст. 2/

Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з
законом .

Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення ,
захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового
та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку,
мови то освіти , ставлення до релігії, статі, політичних та інших
переконань.

Міліція забезпечує право на юридичний захист та інші права затриманих і
взятих під варту осіб, не пізніше як через 24 години повідомляє про їх
місце перебування близьким родичам, адміністрації за місцем роботи чи
навчання і в разі необхідності вживає заходів до негайного надання
медичної допомоги./ ст. 5/

Міліція відповідно до своїх завдань , зобов’язана :

забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок;

виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини…

припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у
справах по них .

6. виявляти причини й умови , що сприяють вчиненню правопорушень,
вживати в межах своєї компетенції заходів щодо їх усунення ;

7. проводити профілактичну роботу серед осіб , схильних до вчинення
злочинів…

25. забезпечувати у порядку, встановленому законодавством України,
безпеку осіб, взятих під захист , у разі надходження від них заяви.;

/Закон України “ Про міліцію” – 20.12.1990 р.

Ст.2 Під час виконання своїх службових обов’язків службовці
правоохоронних органів повинні поважати та захищати людську гідність ,
забезпечувати права кожної особи і поважати їх

Ст. 5 Службовець правоохоронних органів у жодному випадку не повинен
здійснювати, провокувати і допускати будь-які акти катування або
жорстокого, нелюдського чи такого що принижує гідність, поводження або
покарання, як і службовець правоохоронних органів у жодному випадку не
повинен для виправдання фактів катування або жорстокого, нелюдського чи
такого що принижує гідність, поводження або покарання посилатись на
виняткові обставини, такі як стан війни або військової загрози, загроза
національної безпеці, внутрішня політична нестабільність чи будь –які
інші надзвичайні обставини.

/ Кодекс поведінки службовців правоохоронних органів

ООН. Резолюція № 34 / 169 від 17.12.1979 р./

Головними завданнями поліції в демократичному суспільстві є :

підтримувати правопорядок та законність в суспільстві;

захищати та поважати основні права та свободи як передбачено ,
насамперед в Європейській Конвенції з прав людини;

попереджати та боротись зі злочинністю ;

діяти за законом, забезпечувати принцип верховенства права, ні за яких
обставин не відходити від процесуальних норм та правил;

надавати допомогу та служити суспільству, створювати умови ефективного
правового захисту у відповідному національному органі, забезпечувати
відшкодування шкоди потерпілим тощо.

/ відповідно до “ Європейського Кодексу поліцейсько етики

Ради Європи” та “ Декларації про поліцію” Резолюція 690 / 1979/ р./

Спрямованість діяльності судових та правоохоронних органів
трансформуються в її завдання. Правовий зміст завдань стабілізує,
впорядковує її. Існують п ’ять базисних завдань :

по – перше, збереження (охорона ) існуючого конституційного ладу;

по – друге , захист конституційних прав і свобод громадян ;

по – третє, захист правомірних інтересів вітчизняного товаровиробника;

по – четверте , цілеспрямований розвиток систем судової та
правоохоронної діяльності, зокрема поліпшення їх кількості та якісних
показників;

по – п’яте боротьба зі злочинністю.

/ Суд, правоохоронні та правозахисні України:

навч. Посібник. – К.; 2002.- с.40/

Схеми , таблиці

Система діяльності

По охороні та захисту прав, відновленню порушених прав, припиненню

Або розгляду порушених прав, виявленню або розслідуванню злочинів проти
людини.

Діяльність державних органів, які здійснюють правозастосовчі або
правоохоронні функції ( прокуратура, ОВС, СБУ, ДПС та інші) Діяльність
правозахисних інститутів, які надають правову допомогу та забезпечують”
право знати права” всім хто потребує захисту своїх прав і свобод (
Уповноважений ВРУ з прав людини, юстиція, адвокатура, нотаріат тощо.)

Судова діяльність, яка полягає у вирішенні задач право охорони (виконує
правоохоронні дії, а саме правовстановлюючі, право забезпечувальні,
правопримушувальні та право відновлювальні) та правозахисту (правосуддя,
судочинство), тобто захисту та охорони прав, відновлення порушеного
права, підтримання правопорядку та законності, надання правової допомоги
відповідно до міжнародних договорів (система судів та Вища Рада юстиції
України)

Завдання прокуратури України

Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження
верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист
від неправомірних посягань на:

Закріплені Конституцією України незалежність республіки, суспільного та
державного ладу, політичної та економічної права національних груп і
територіальних утворень.

Гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародно –
правовими актами соціально – економічні, політичні , особисті права і
свободи людини та громадянина.

Основи демократичного устою державної влади, правового статусу місцевих
Рад народних депутатів, органів територіального громадського
самоврядування

/Закон України “ Про прокуратуру

від 5.11.1991 р. – ст.4/

Література:

Указ Президента України “ Про заходи щодо забезпечення особистої безпеки
громадян та протидії злочинності.

Довідник працівника міліції : Законодавчі та інші нормативно – правові
акти з питань діяльності ОВС. – К., 2003

Забезпечення ОВС міжнародно-правових стандартів прав людини при охороні
громадського порядку. – К., 2001

Наказ МВС України від 08.07.2005 № 536 “ Про створення постійно діючих
мобільних груп з моніторингу дотримання конституційних прав і свобод
людини та громадянина в діяльності органів внутрішніх справ та
затвердження Положення про ці групи”

Права человека и поддержание правопорядка: Пособие по правам человека
для сотрудников полиции – ООН.2002

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020