.

Астрономо-метеорологічна обсерваторія на горі Піп-Іван (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
824 2846
Скачать документ

астрономія

Астрономо-метеорологічна обсерваторія на горі Піп-Іван

Астроно?мо-метеорологі?чна обсервато?рія на горі? Піп-Іва?н — найвище в
Україні розташована споруда, в якій постійно жили й працювали люди
(2028 м над рівнем моря).

Руїни обсерваторії, вересень HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/2003” \o “2003” 2003 р.

Розташована на території HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8
%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD” \o
“Верховинський район” Верховинського району HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%8
0%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%
BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C” \o “Івано-Франківська область”
Івано-Франківської області .

Діяла в HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1938” \o “1938” 1938
– HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1941” \o “1941” 1941  рр. У
місцевого населення відома як «Білий слон».

Після HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%B
2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0” \o
“Перша світова війна” Першої світової війни у HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0” \o
“Польща” Польщі постало питання про будівництво нової обсерваторії, бо
існуюча Варшавська HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9E%D0%B1%D1%81%D0%B5%D1%8
0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F&action=edit” \o
“Обсерваторія” обсерваторія ставала все менш придатною для
астрономічних спостережень.

В HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1935” \o “1935” 1935  р.
генерал, інженер Леон Вербецький від імені Ліги оборони держави
запропонував директорові астрономічної обсерваторії Варшавського
університету М.Каменському організувати астрономічний відділ у
метеорологічній обсерваторії, яку планували збудувати у HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%B8
” \o “Карпати” Карпатах , на вершині гори HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%BF-%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%B
D” \o “Піп-Іван” Піп-Іван . Того ж року командування протиповітряної
оборони Польщі за результатами оголошеного ним конкурсу схвалило проект
будівництва обсерваторії архітекторів К.Марчевського та Й.Погоського.

Будівництво розпочалося влітку HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1936” \o “1936” 1936 року.

Обсерваторія зводилася переважно з використанням місцевого будівельного
матеріалу – каменю-пісковика, що здешевлювало і спрощувало будівництво.
Робочу силу складали теж переважно місцеві мешканці сіл. Камінь на гору
підвозили кіньми чи несли в руках, на спині. Так само транспортували
інші будівельні матеріали, обладнання, доставлені залізницею до
найближчої станції HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%92%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8
5%D1%82%D0%B0&action=edit” \o “Ворохта” Ворохта (70 км від
будівельного майданчика). Багато зусиль було витрачено на перенесення до
вершини гори HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%BF-%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%B
D” \o “Піп-Іван” Піп-Іван 33 скринь із елементами купола та іншими
деталями. Найбільша з них важила 950 кг.

Стіни обсерваторії, що побудована у стилі конструктивізму, складені із
вапнякових блоків і сягають 1,5 м товщини на рівні цокольного поверху та
1 м — на рівні верхніх поверхів. Для утеплення приміщення з внутрішньої
сторони між тиньком і кам’яною кладкою закладено прошарок просмоленого
корку. Споруда має два поверхи зі східної сторони, і п’ять — з західної.
Її двосхилий дах був покритий мідними листами. З південної сторони
розташована HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A0%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B
D%D0%B4%D0%B0&action=edit” \o “Ротонда” ротонда , де розміщувався
HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%BE
%D0%BF” \o “Телескоп” телескоп .

Урочисте відкриття обсерваторії відбулося HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/29_%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BD%D1%8F” \o “29
липня” 29 липня HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1938” \o
“1938” 1938 р. Вона складалася із 43 кімнат і має 57 вікон. Серед
них — конференц-зал, помешкання керівника обсерваторії, інші житлові
приміщення, їдальня, кабінети, зал для метеоінструментів тощо. У підвалі
обладнали акумуляторну та котельню.

В обсерваторії працював виходець із села HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D1%83%D0%B
B%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD&action=edit” \o “Микуличин” Микуличина
Владислав Мідович. Тут же він і жив разом із дружиною та сином. Ще
кілька осіб допоміжного технічного та наукового персоналу забезпечували
постійні астрономічні та метеоспостереження. В обсерваторії постійно
перебував загін польських прикордонників.

Перше обсерваційне фотографування новим апаратом виконав HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1937” \o “1937” 1937 року Мацей
Бєліцький. Йому вдалося отримати 4 фотографії планетоїда Інтерамня.
Кількома місяцями пізніше було зроблено дві фотографії HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%8
2%D0%B0_%D0%AE%D1%80%D0%BE%D1%84%D1%84-%D0%90%D1%85%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0
%BE%D0%B2-%D0%93%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C&action=edit” \o
“Комета Юрофф-Ахмаров-Гассель” комети Юрофф-Ахмаров-Гассель . Отримані
таким чином дані були опубліковані у журналі Варшавської обсерваторії у
HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1938” \o “1938” 1938 –
HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1939” \o “1939” 1939  рр.

Навесні HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1939” \o “1939” 1939
року до роботи в обсерваторії приступив доктор Володимир Зон. Він
фотографував зірки у двох кольорах, які вирізнялися інтенсивністю
свічення на чорно-білих фотознімках. Робота стосувалася сузір’я
HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA
%D0%B8%D0%B9_%D0%A8%D0%BB%D1%8F%D1%85” \o “Чумацький Шлях” Чумацького
Шляху . Недопрацьований матеріал доктора Зона, що зберігався у
HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D0%B0
” \o “Варшава” Варшаві , загинув під час Варшавського повстання
HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1944” \o “1944” 1944 року.

У квітні HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1939” \o “1939” 1939
року до обсерваторії прибув магістр Стефан Щирбак для проведення
астрономічної роботи (за дорученням професора Камінського). Тоді він
здійснив близько 70 візуальних оцінок яскравості миготливих зірок,
виконав серію малюнків з обертання Марса, визначив 6 позицій HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%8
2%D0%B0_%D0%91%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%81%D0%B0&action=edit” \o “Комета
Брукса” комети Брукса . Він витратив близько 20 годин на пошук нових
комет за допомогою 80-міліметрового телескопа. Стефан Щирбак виконував
спостереження в обсерваторії, де й загинув у період воєнних дій.

Після початку HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%A1%D0%B
2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0” \o
“Друга Світова війна” Другої Світової війни працівники обсерваторії
евакуювали найцінніше обладнання, яке потрапило до Будапештської
астрономічної обсерваторії, потім до HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C” \o
“Відень” Відня , звідки повернулися до Польщі після війни. Змонтований
трилінзовий об’єктив знаходиться в HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8F
” \o “Сілезія” Сілезькому планетарії.

Будинок обсерваторії та залишки обладнання в кінці HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1939” \o “1939” 1939 р. перейшли у
власність радянських властей. До червня HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/1941” \o “1941” 1941 р. тут проводились
метеорологічні спостереження. Згодом німці вивезли металеві частини
астрографа до HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2” \o “Львів”
Львова , де до останнього часу вони зберігалися у фізичному корпусі
Львівського університету.

Надалі приміщення було покинуте, і місцеві мешканці розтягли з неї все,
що являло якусь цінність, у тому числі мідні листи з куполу та даху
обсерваторії. З мідних листів з куполу і даху місцеві жителі зробили
великі чани, в яких варять сир («сєр» гуцульським діалектом) на
навколишніх полонинах.

Процес варіння сиру

Готовий сир на зберіганні

Після цього діяльність обсерваторії більше не відновлювалася.

У жовтні HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/1996” \o “1996” 1996
року в м. HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%87%D0%B5” \o
“Яремче” Яремче відбулася науково-практична нарада
«Метеоролого-астрономічна обсерваторія на горі Піп-Іван», в якій взяли
участь представники різних установ України і Польщі. На нараді
обговорювалася можливість відбудови та відновлення діяльності
обсерваторії. Протокол намірів наради було направлено до урядів України
і Польщі.

HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%8
0%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA” \o “Івано-Франківськ”
Івано-Франківська філія інституту «Укрзахідпроектреставрація» виконала
архітектурно-археологічні обміри, інженерні обстеження, технологічна
лабораторія — роботи з обстеження складу будівельних матеріалів та
розчинів, які використовувались при спорудженні будівлі. На замовлення
Головного управління будівництва і архітектури обласної
держадміністрації виконані робочі креслення ремонту та реставрації
обсерваторії. Але досі не визначено функціональне використання
обсерваторії.

Дехто запевняє, що тут вигідно було б заснувати інститут природничих
наук; професор О. Адаменко пропонував створити туристичний центр. Була
пропозиція у відреставрованому будинку обсерваторії розмістити інститут
лікарських рослин (у тутешній флорі налічується понад 1000 видів рослин,
в т. ч. лікарських). Астрономічна обсерваторія Львівського університету
вважає за необхідне відновити високогірну станцію для проведення
метеорологічних, астрономічних, екологічних, біологічних і сейсмічних
досліджень.

За участю провідних науковців України та Польщі, представників органів
місцевої влади та проектно-будівельних організацій у HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/2002” \o “2002” 2002 році було проведено
три науково-практичні семінари-наради з питань вироблення концепції
відновлення та діяльності вищезгаданої обсерваторії. На першій
науково-практичній конференції, яка відбулася у Яремчі HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/24_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F” \o “24
січня” 24 січня HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/2002” \o
“2002” 2002 року, була створена Наукова рада з питань відновлення
обсерваторії. Ця споруда одночасно могла б використовуватися не тільки
як науковий, але й як екскурсійно-туристичний об’єкт. Польські науковці
звернулися з відповідним запитом до органів влади Республіки Польща та
отримали схвалення щодо продовження роботи над проектом.

На початку жовтня HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/2002” \o
“2002” 2002 року голова Івано-Франківської обласної держадміністрації
HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B
2%D0%B0%D0%BD%D1%8E%D0%BA_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE&act
ion=edit” \o “Вишиванюк Михайло” Михайло Вишиванюк надіслав
Президентові HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%87%D0%BC%D0%B0_%D0%9B%D0%B
5%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B4_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%
B8%D1%87” \o “Кучма Леонід Данилович” Л. Кучмі листа про необхідність
підтримати ідею відбудови і відновлення роботи обсерваторії. Наприкінці
листопада HYPERLINK “http://uk.wikipedia.org/wiki/2002” \o “2002”
2002 року на адресу Вишиванюка надійшов лист від першого заступника
глави Адміністрації Президента України HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8
8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%
B5%D1%80%D1%96%D0%B9&action=edit” \o “Хорошковський Валерій” Валерія
Хорошковського про те, що «розглянуто та визнано слушними пропозиції
ОДА щодо необхідності винесення на рівень міжурядових переговорів
питання відновлення астрономо-метеорологічної обсерваторії, розташованої
на вершині гори Піп Іван у Верховинському районі Івано-Франківської
області». З цього приводу Міністерству закордонних справ України було
дано відповідне доручення.

Незважаючи на 50 років запустіння і руйнації, фундаменти та стіни
будівлі збереглися у задовільному стані. Необхідно поновити дерев’яні
перекриття, столярні вироби, дах, виконати заново все інженерне
забезпечення. Але перш за все потрібно відновити дорогу від лісництва у
присілку Явірник до обсерваторії.

Про цю обсерваторію згадує HYPERLINK
“http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE
%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%
B5%D0%B2%D0%B8%D1%87” \o “Андрухович Юрій Ігоревич” Ю. Андрухович , у
своєму есеї HYPERLINK “http://lib.proza.com.ua/book/2118” \o
“http://lib.proza.com.ua/book/2118” «Carpathologia cosmophilica» .

Довколишні гори

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020