.

Застосування інноваційних технологій навчання географії (науковий реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
20 7156
Скачать документ

Науковий реферат

Застосування інноваційних технологій навчання географії

1. Освіта — стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації
і держави, запорука майбутнього. У Національній доктрині розвитку освіти
України у XXI столітті визначено мету, пріоритетні напрямки державної
політики щодо розвитку освіти. Це:

• особистісна орієнтація освіти;

• формування національних і загальнолюдських цінностей;

• постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм
організації навчально-виховного процесу;

• запровадження освітніх інноваційних технологій.

Основна мета географічної освіти полягає у всебічному розвитку
особистості школяра з урахуванням його природних задатків, здібностей,
інтересів та потреб через формування географічної культури як основи
світосприйняття, світогляду та діяльності.

Завдання вчителя сьогодні — відібрати зі своїх методичних надбань усе
прогресивне і змінити, модернізувати, трансформувати навчальний процес
так, щоб забезпечити його дослідницький, пошуковий характер. Такий
підхід сприятиме розвитку мислення, розумових творчих здібностей учнів.
Дитина психологічно краще готується до сприйняття невідомого, нового для
неї, і це зумовлює не тільки кращі результати в навчанні, а й сприяє
формуванню її як особистості, таких моральних якостей, як
цілеспрямованість, наполегливість, принциповість.

Нині в загальноосвітній школі фактично переважає репродуктивне навчання:

• Перевага на уроці надається заучуванню, розширенню та поглибленню
знань, а не їх міцності. Серед навчальних завдань дуже низька частка
творчих.

• Теоретичні і практичні завдання на етапах систематизації та повторення
навчального матеріалу мають переважно репродуктивний характер.
Розв’язання творчих завдань часто залишається поза увагою вчителя,
оскільки конкретна мета розвитку творчих здібностей не ставиться.

• Учні з метою полегшення вивчення матеріалу складають конспекти, схеми,
таблиці. Але така робота не активізує пізнавальної діяльності.

Тому випускники шкіл майже не здатні самостійно розв’язувати проблеми,
виконувати практичні завдання, не можуть мислити діалектичне,
систематично, їм бракує творчої уяви, винахідливості. Ось чому таким
актуальним є питання розвитку особистості учня, його творчого
потенціалу, активності в пізнанні, практичного спрямування теоретичних
знань.

Головне завдання школи сьогодні — формування гармонійно розвиненої,
активної, творчої особистості, яка буде здатна навчатися протягом усього
життя, вміти застосовувати знання в певних ситуаціях.

Потрібно, щоб учитель не допускав розумового ледарства на уроці, яке
В.Сухомлинський вважав «небезпекою, що морально калічить людину», щоб
навчання було цікавим та ефективним для всіх дітей, а спілкування
радісним і корисним. Учитель має постійно стимулювати в учнів прагнення
піднятися вище того, що вже ними досягнуто, почуття власної гідності,
добрий настрій, за якого працюватиметься швидше й результативніше. Для
цього треба поєднувати комплекс методів і прийомів, які активізують
творчу пізнавальну діяльність усіх, без винятку, учнів шляхом
взаємовпливу вчитель — учень — учні — вчитель.

2. Застосування інноваційних технологій у навчанні географії

Новітніми підходами до організації навчання у сучасній школі є
застосування різноманітних інноваційних технологій.

Творчі здібності характеризуються як властивості особистості, що
забезпечують успіх у будь-якій діяльності. Так, на основі педагогічного
досвіду дійшли висновку,

що ці здібності включають чотири основні компоненти:

• Мотиваційний (допитливість, творчий інтерес, захопленість,
емоційність, прагнення творчих досягнень, особиста значимість творчої
діяльності).

• Комунікативний (уміння сприймати усне й писемне мовлення;
відтворювати, самостійно будувати усні й писемні висловлювання).

• Інтелектуально-логічний (уміння аналізувати, порівнювати, виділяти
головне, пояснювати, доводити, систематизувати й узагальнювати).

• Інтелектуально-евристичний (уміння висувати гіпотези, фантазувати,
переводити знання та вміння в нові нестандартні ситуації, критично
мислити, оцінювати).

Для розвитку творчих здібностей необхідним є:

• використання різних форм, методів організації навчальної діяльності,
орієнтованої на конкретного учня;

• створення на уроці педагогічних ситуацій, що дають змогу кожному учню
виявити ініціативу, самостійність у роботі, та умов для природного
самовираження учня;

• створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу;

• стимулювання учня до висловлювань, використання різних способів
виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь;

• підтримка учня в його бажанні аналізувати свою роботу та роботу інших
учнів на уроці.

Отже, щоб розв’язати проблему перетворення учня з об’єкта педагогічного
впливу в суб’єкт навчання, необхідно використовувати творчі завдання,
нестандартні уроки, дискусії, ігри тощо.

3. Проблемне навчання — запорука творчої пізнавальної діяльності учнів
на уроках географії

Важливою умовою активізації пізнавальної діяльності учнів у процесі
вивчення географії є формування в них уміння розв’язувати проблемні
завдання. Навчальне завдання можна вважати проблемним, якщо на його
основі вчителем створено проблемну ситуацію. Для цього завдання повинно
містити інформаційно-пізнавальну суперечність, мати достатню позитивну
мотивацію в навчальній діяльності учнів та відповідати їх
інтелектуальним можливостям. Це можуть бути навчальні задачі, питання,
практичні завдання.

Процес реалізації проблемного завдання складний, тому необхідно
попередньо навчати школярів алгоритму поетапного розв’язання навчальної
проблеми і відповідних прийомів навчальної роботи.

Пам’ятка для розв’язання проблемного завдання

I. Усвідомлення проблеми, розкриття суперечності. Необхідно виконати
такі дії: уважно прочитати завдання, знайти умову й вимоги завдання,
пригадати все, що знаєте про цей географічний об’єкт або явище, які
причинно-наслідкові зв’язки його пояснюють, зіставити раніше здобуті
знання й нову інформацію, виявити суперечність, приховану в завданні.

II. Формулювання гіпотези. Висловити припущення про причини виникнення
явища чи об’єкта, тобто сформулювати гіпотезу.

III. Доведення гіпотези. Треба поставити нове запитання, виходячи з
припущень, висловлених у гіпотезі, відповісти на це запитання, по
можливості перевірити свою відповідь.

IV. Узагальнений висновок. Слід відповісти на запитання:

• Які нові знання здобули?

• Що нового дізналися про причинно-наслідкові зв’язки, які пояснюють це
явище або об’єкт?

Розглянемо хід розв’язання проблемного завдання на конкретному прикладі.
Чому у вологих екваторіальних лісах ґрунти неродючі за умови буйної
рослинності й значній кількості рослинного опаду?

Учитель. Яку суперечність між відомими й новими фактами ви помітили?

Учні. В умові завдання сказано, що для вологих екваторіальних лісів
Африки, які розташовані в жаркому поясі, характерною є буйна
рослинність. Ми знаємо, що для формування перегною в ґрунті необхідно
три умови: тепло, волога та рослинний опад. Усі ці умови є. У цьому
полягає суперечність між нашими знаннями й новою інформацією.

Схематично суперечність можна показати так:

Бідні ґрунти

Учитель. Таким чином, перший етап розв’язання проблеми полягає у
виявленні прихованої суперечності. Як ви міркували?

Учні. Встановили, що ми знаємо про причинно-наслідкові зв’язки між
кількістю рослинного опаду й родючістю ґрунтів. Схематично зіставили
факти з інформацією. Завдяки цьому виявили суперечність.

Учитель. Наступний етап — побудова гіпотези, тобто припущення, як
розв’язати суперечність. Яку гіпотезу тут можна висунути?

Учні. Велика кількість рослинного опаду мала б призвести до утворення
перегною в грунті, що є основою його родючості. Але цього не сталося.
Отже, є ще якась причина. Що ж забирає родючі речовини з ґрунту?

Учитель. Перейдемо до третього етапу роботи. Ставимо нову проблему: що
забирає з ґрунту поживні речовини? Звичайно, рослини, яких тут дуже
багато, і їм треба чимось живитись.

Учні. Знаючи умови, необхідні для формування гумусу в ґрунті, маємо:
велика кількість тепла спричиняє активну роботу бактерій, процес
перегнивання решток відбувається дуже швидко. Протікає інтенсивний
процес розкладу рослинних решток, причому ці органічні речовини не
затримуються в ґрунті, не накопичуються, а відразу використовуються
рослинами, а ті, що не використані, вимиваються водою з ґрунту в нижчі
горизонти, адже тут дуже велика кількість дощів.

Учитель. Що ви дізналися нового про причинно-наслідкові зв’язки, які
визначають залежність між рослинним спадом і родючістю ґрунтів?

Учні. Кількість рослинного опаду не завжди є вирішальним фактором у
формуванні родючості ґрунту. У цьому випадку на перший план виступають
кількість тепла та кількість вологи.

Таким чином, виконуючи навчальне проблемне завдання, учні відкривають
для себе нові знання, тому що структура й логіка проблемного пошуку учня
і наукового пошуку Слизькі. Знання, здобуті під час проблемного пошуку,
завдяки емоційному піднесенню більше осмислюються, швидше перетворюються
на особистісні переконання учнів.

4. Творчі завдання — важлива умова активізації пізнавальної діяльності
школярів

Творче завдання — це взаємозв’язок пізнавального та розумового завдань.
Його розв’язання вимагає від учня застосування раніше засвоєних знань та
вмінь у новій ситуації, їх комбінацію та перетворення, побудову їх на
основі способу розв’язання, бачення нової проблеми в традиційній
ситуації.

Важливо збудити розумову діяльність учня. Складаючи творчі завдання,
виходжу з того, що умова завдання має ґрунтуватися значною мірою на
відомих учням знаннях та вміннях, містити суперечності між відомим та
пошуком, викликати цікавість до розв’язання, концентрувати увагу
школяра, містити пізнавальну новизну.

З досвіду відомо, що різкий перехід від репродуктивного типу завдань до
пошукового успіхів не принесе, а навпаки, викличе багато труднощів та
невдач як для учня, так і для вчителя. Тому проміжною і сполучною ланкою
між завданням репродуктивним та творчим є завдання частково-пошукового
характеру.

Отже, на початковому етапі можна, запропонувати прості вправи, а потім —
складніші творчі завдання Ось кілька прикладів:

Закресліть зайве в переліку.

Вправа 1

1) Жираф, ящірка, черепаха, антилопа.

2) Верблюжа колючка, молочай, алое, фікус.

3) Шакал, гієна, лисиця, окапі.

Вправа 2

Тиск низький, бриз, самум, безхмарне небо.

Вправа 3

Вставте в ланцюгу пропущені ланки.

1) Екватор — ? — ? — ?— гілеї.

2) Екватор — ? — сніг

Вправа 4

Савана — ? — ?-? — ? — пустеля.

(Савана — високі трави — розвиток тваринництва — випасання —
витоптування — розсіювання пісків — пустеля)

Як підготовчу роботу використовую пояснення дітям схем, взаємозв’язків
елементів. Коли учні навчаться пояснювати взаємозв’язки компонентів
природи в схемах, починаємо складати схеми спочатку за допомогою
вчителя, далі самостійно.

Слід пам’ятати, що від учня вимагається не тільки правильна відповідь, а
й логічність міркувань. Тому розвивальна мета творчих завдань набуває
особливого значення.

Наприклад. Установіть зв’язок між подіями, явищами.

Платформа — рівнини, область складчастості — гори.

Навчивши дітей установлювати зв’язки між предметами, явищами, подіями,
можна переходити до виконання більш складних творчих завдань. Наприклад:

• Чому вивчення кожного материка починається з характеристики
фізико-географічного положення?

• На екваторі кут падання сонячних променів найбільший, а найжаркішими
вважаються тропічні широти. Чим це пояснити?

• Як впливає рух літосферних плит на формування рельєфу України?

• Чим відрізняються залізні руди Криворізького басейну від руд на
Керченському півострові?

• Висока розораність території України — явище позитивне чи негативне?

• За структурою експорту Австралії її можна віднести до країн, що
розвиваються. Чи згодні ви з цим?

Для розвитку творчих здібностей учнів на уроках пропоную дітям
пофантазувати.

• Як би змінився клімат Землі, коли б зникли океани?

• Як би змінилися ґрунти України, коли б клімат у країні став вологішим?
Сухішим?

Під час виконання творчих завдань виробляється колективна думка, коли
учні працюють у динамічних групах. Така форма роботи заохочує учнів до
взаємного спілкування один з одним як з джерелом інформації. Це так
звані інтерактивні методи навчання.

5. Дискусії— один із засобів інтерактивного навчання географії

Дискусія — організоване обговорення різних проблем, що може надати їм
більшої значущості.

Мета дискусії — виявити відмінності в розумінні питання і в товариській
суперечці встановити істину, дійти спільної думки. Завдання дискусії:

1. Поглиблювати знання слухачів з теми, що розглядається.

2. Виявляти заплутане питання.

3. Розвивати вміння аргументовано відстоювати свою точку зору, уважно й
зважено вислуховувати думки опонентів.

4. Формувати й розвивати культуру обговорення спірних питань.

Головні правила ведення дискусії:

1. Сперечатись по суті, пам’ятаючи, що головне в дискусії — аргументи,
факти, логіка, доказовість.

2. Не допускати образливих реплік, не нав’язувати своєї думки. Поважати
погляди опонентів.

3. Виявляти стриманість у суперечках.

4. Намагатися встановити істину, а не демонструвати своє красномовство.

5. Виявляти демократичність, уміння з гідністю визнати недостатність
своєї аргументації.

Дискусія належить до групи проблемних методів і має кілька різновидів:

а) «Мозковий штурм». Це вид дискусії, що передбачає вислуховування ідей
без обговорення: перед групою ставиться дискусійне завдання й учні
відповідають на нього. Відповіді фіксуються в короткій формі.

Наприклад. Які чинники сприяли швидкому економічному розвитку Австралії?

б) Дискусія «Так — ні». Учням ставиться дискусійне запитання. Ті, хто
дає на нього ствердну відповідь, стають з одного боку, хто заперечує — з
другого. Учитель підходить по черзі до кожного, пропонує відстояти свою
точку зору.

Наприклад

• Безробіття — невід’ємний елемент ринкової економіки. Так чи ні?

• Українська діаспора — це гордість чи горе українців?

в) «Круглий стіл». Дискусія передбачає організований обмін думками й
поглядами учасників групи з приводу певної теми, а також розвиває
мислення, допомагає формувати погляди і переконання, виробляє вміння
формулювати думки й висловлювати їх, вчить оцінювати пропозиції інших
людей, критично підходити до власних поглядів. Хід дискусії можна
розподілити на такі етапи:

1. Вступ. Формулювання проблеми, визначення її актуальності.

2. Власне дискусія.

3. Заключне слово викладача.

Під час підготовки до дискусії вчитель повинен чітко сформулювати
завдання і мету, підібрати необхідну літературу, її список запропонувати
учням заздалегідь.

Підбираю питання до плану проведення дискусії, вивішую їх у класі за
п’ять-шість днів, готую пам’ятку для формування культури дискусій.

Пам’ятка «Як вести дискусію»

1. Вислухай формулювання питання, визнач, у чому проблема.

2. Сформулюй гіпотезу.

3. Внеси пропозицію, аргументуй її чітко, ясно, не повторюючи того, що
було вже сказано.

4. Уважно слухай докази товаришів, які дотримуються іншої точки зору.

5. Знайди в них сильні і слабкі сторони.

6. Обґрунтовано запереч їх твердження.

7. Визнач, що дала тобі дискусія.

Важливим етапом дискусії є безпосередня суперечка. Вчитель не повинен
проявляти авторитаризму, а повинен використовувати методи активізації,
дискутуючи. Майстерність учителя в умінні вчасно помітити, відчути
момент закінчення дискусії. Далі наведено приклад.

Проведення дискусії на тему «Проблеми і перспективи розвитку та
розміщення промисловості України». (Практична робота)

Мета: сформувати в учнів чітке розуміння основних рис галузевої
структури господарства України, сучасних проблем розвитку та розміщення
промисловості, пошуки шляхів подолання кризи і утвердження економічної
незалежності; вчити учнів мислити економічними категоріями та
прогнозувати результати господарської діяльності; виховувати інтерес до
політичних та економічних знань, цікавість до подій суспільного життя
свого краю.

Обладнання: економічна карта України, карта промисловості України, карта
Херсонської області, плакат-пам’ятка «Як вести дискусію», плакат з
переліком питань для дискусії.

Послідовність виконання роботи

I. На початку дискусії вчитель акцентує увагу на правилах пам’ятки «Як
вести дискусію».

II. Кожне питання дискусії зачитується окремо. Вчитель у ролі ведучого
намагається поставити проблему, зав’язати суперечку і ненав’язливе
відібрати пропозиції та спільно виробити висновки.

Питання дискусії

1. Яка ни ні структура промислового виробництва? Чому, на вашу думку,
вона весь час змінюється і як саме?

Головні напрямки проблеми

Сучасна структура промисловості: паливно-енергетичний комплекс,
металургійний комплекс, машинобудівний комплекс, хімічний комплекс,
лісовий комплекс, будівельний комплекс, медичний комплекс, соціальний
комплекс.

Протягом останніх років поступово зростає частка машинобудування,
деревообробної та целюлозно-паперової промисловості. За ринкових умов
потрібна структурна перебудова промисловості в напрямі зменшення частки
матеріало- і енергоємних галузей. Необхідно ж стимулювати розвиток
наукоємних сучасних галузей промисловості, невиробничої сфери (групи
«Б»), впроваджувати нові передові технології…

2. «За загальними обсягами природних ресурсів та економічним потенціалом
наша країна посідає восьме місце у світі і має реальну перспективу
перетворення в одну з найбагатших країн світу»,— зазначається в
підручнику «Географія України» (П. О. Масляк, П. Г. Щищенко, 1998 р., с.
172). Чому ж склалася невідповідність між економічними можливостями
країни та їх реалізацією?

Орієнтовна відповідь

• Структура промисловості України була підпорядкована загальносоюзним
потребам;

• галузі промисловості України не мали завершених виробничих циклів, а
отримували й виготовляли окремі деталі та комплектуючі, а розрив
економічних зв’язків призвів до простою цих підприємств;

• господарство України розвивалось в основному екстенсивним шляхом;

• повільними темпами йде конверсія (перепрофілювання)
воєннопро-мислового комплексу, який в Україні був дуже потужним;

• застарілі технології підприємств, технічне оснащення, дефіцит коштів і
т. ін.

За підручником «Соціально-економічна географія України» за редакцією О.
І. Шаблія (Львів: Світ, 1994)

3. Перебуваючи у складі СРСР, Україна виробляла 50% чавуну, 40 % сталі і
прокату Союзу, а металургійна галузь була в ній провідною. Чи потрібно
втримувати такий рівень виробництва цієї продукції незалежній Україні і
надалі?

(Необхідно зменшувати металомісткість продукції, підвищувати якість
металу, знижувати собівартість, виходити на зарубіжні ринки, але не за
рахунок продажу сировини чи напівфабрикатів, а за рахунок готової
продукції. Маючи власний метал, Україна може більше розвивати своє
конкурентоспроможне машинобудування.)

4. У системі міжнародного поділу праці Україна спеціалізується на
виробництві машин і устаткування, продукції металургії. Чому ж простоює
Херсонський комбайновий завод? Що запропонуєте для покращення ситуації?

Орієнтовна відповідь

• Неякісні комбайни, дорогі;

• слабкі конструкторсько-проектні сили;

• не зуміли відразу перебудуватись на оновлення продукції до вимог часу,
випуск малогабаритної техніки для підсобних господарств та товарів
народного споживання і т. ін.

5. Які основні напрямки подолання економічної кризи в Україні?

Орієнтовна відповідь

1) Перехід до ринкових форм господарювання.

2) Приділення більшої уваги розвитку галузей спеціалізації України у
світовому масштабі.

3) Скорочення неефективних, енерго- та матеріаломістких виробництв.

4) Конверсія (перепрофілюванняF військових заводів з їх передовою
технологією на випуск побутових товарів).

5) Роздержавлення та приватизація.

6) Створення економіки відкритого типу.

7) Створення простих, мобільних, дешевих, ефективних структур управління
економікою.

8) Виконання екологічного законодавства країни.

III. Висновки та підсумки дискусії.

IV. Домашнє завдання.

Скласти перелік підприємств, які працюють у нашому місті та районі,
вказати, які з них працюють ефективніше.

6. Ігрові технології на уроках географії

Навчальна ігрова діяльність на уроках — один із методів активізації
самостійної пізнавальної діяльності школяра. Гра для дітей — це і
навчання, і праця, і серйозна форма виховання. В. О. Сухомлинський гру
називав животрепетним джерелом мислення.

Підбираючи ігри, слід поєднувати два елементи — пізнавальний та ігровий.
Створюючи ігрову ситуацію, відповідно до змісту програми, треба чітко
планувати діяльність учнів, спрямовуючи їх на досягнення мети.

Ігри-вправи додають можливість виділити з усього фактичного матеріалу,
що пропонується дітям у навчальному плані, ті явища та факти, які можуть
бути збережені пам’яттю як найбільш життєво важливі й цікаві у плані
пізнання. Як правило, це кросворди, ребуси, вікторини.

У своїй роботі я навчаю учнів складати їх самостійно, що змушує учня не
тільки працювати зі змістом підручника, а й спонукає до роботи з
енциклопедіями, довідниками, розвиває його ерудицію. Тут пізнавальна
діяльність учня переходить уже на вищий рівень.

«Чи знаєш ти карту?» Участь беруть дві команди. Запрошують двох учнів
(по одному від команди) до карти. Один учень стоїть біля карти, а другий
— на такій відстані від неї, щоб йому не видно було на карті написів
назв географічних об’єктів. Учень біля карти показує географічні об’єкти
(острови, півострови, озера, моря та ін.). Другий учень називає ці
об’єкти. Через деякий час учні міняються місцями. Першу пару учнів
змінює друга і т. д. Виграє команда, яка припуститься менше помилок.

«Хто більше знає?» Змагаються дві команди по три-п’ять учнів у кожній.
Учитель оголошує тему, наприклад «Азія». Треба записати якомога більше
назв річок, озер, міст, країн та інших географічних об’єктів. На
виконання завдання відводиться 3—5 хв. Виграє команда, яка запише
найбільше географічних назв.

Другий варіант цієї гри такий. Учитель називає якусь літеру, наприклад
«В», і пропонує учням назвати географічні об’єкти, які б починалися з
цієї літери. Наприклад: Вайгач, Ворскла, Волинь і т. ін. Чим більше учні
називатимуть географічних назв, тим важче буде підбирати нові.

Бали зараховуються обом командам, але виграє та, в якої записано
найбільше географічних назв.

«Корисні копалини». Для гри потрібно виготовити з картону картки
розміром 3×3 см з умовними знаками корисних копалин. До кожної картки
додається шпилька.

Гру можна проводити на уроці за 5—7 хв до дзвінка або на заняттях
географічного гуртка.

На стіні вивішують адміністративну карту України або політичну карту
світу. До карти запрошується учень, який може бути індивідуальним
учасником гри або представником від команди. Йому вручають картку з
умовним знаком, наприклад кам’яного вугілля. Учень має шпилькою
приколоти картку на карті в місці кам’яновугільного басейну. За кожну
правильну відповідь присуджується бал. Перемагає той, хто набере
найбільше балів.

Географічні загадки

1. Біжить, шумить, хвилюється, а добіжить — загубиться.

2. Край видно, але дійти до нього неможливо.

3. Під склом знаходжусь, на південь і на північ дивлюсь, якщо зі мною
підеш,— назад дорогу легко знайдеш.

4. Із-за гаю, з-за діброви вийшли кралі чорноброві. Узяли водиці жбан,
полили колгоспний лан.

5. Країни без людей, міста без будинків, ліси без дерев, моря без води.

6. Такий великий, що займає весь світ, такий малий, що в щілину пролізе.

7. Гуде, реве, гілля ламає, пилюку піднімає, з ніг збиває. Чуєш його, та
не бачиш.

8. Без рук, без ніг, а малювати вміє.

9. Біла скатертина увесь світ укрила.

10. По якій дорозі півроку ходять, а півроку їздять?

Кросворди

1. Частина земної поверхні, яку ми бачимо навколо себе на рівному місці.

2. Лінії у вигляді півкіл, що проведені через полюси.

3. Прилад для орієнтування.

4. Перший мореплавець, який здійснив навколосвітню подо-рожу 1519-1522
pp.

5. Прилад для визначення відносної висоти точок місцевості.

6. Зменшене зображення земної поверхні.

7. Найжаркіший материк землі.

8. Кола, що проведені на глобусі і карті паралельно до екватора.

9. Найсухіший материк землі.

Географічна вікторина «Літосфера», 6 клас

1. Що називають літосферою? Що означає це поняття?

2. Що таке рівнина?

3. Чим пояснити різноманітність гірських порід?

4. Чому земна кора перебуває в постійному русі?

5. Що таке гора? Назвіть найвищі гори світу.

6. За географічною картою України визначте, яке місто лежить вище над
рівнем океану: Київ чи Вінниця, Чернігів чи Львів, ваш обласний центр чи
Київ?

7. За фізичною картою України визначте, в межах яких географічних широт
розташовані Карпатські і Кримські гори.

8. Які форми рельєфу переважають у вашій місцевості?

9. Не дивлячись на карту, скажіть, яка височина — Подільська чи
Волинська — розташована далі на північ.

7. Нестандартні уроки — засіб підвищення ефективності навчального
процесу

Особистісно орієнтований підхід до навчання передбачає різні
нестандартні форми проведення уроків.

Дуже популярними серед школярів 6—7 класів є уроки у формі КВК.

Під час підготовки і проведення КВК школярі вчаться творчо мислити,
«здобувати» знання, швидко шукати правильну відповідь. Вчаться уважно
слухати, розуміти своїх товаришів, виручати команду у скрутну хвилину.
Підготовку до КВК і розпочинаю вже з перших уроків вивчення теми:
оголошую учням, що в кінці цієї теми ми проведемо урок у формі КВК,
формуються команди, обираються капітани, і самі учні розподіляють
обов’язки. Наприклад: картографа, зоолога, ботаніка, кліматолога та ін.
Дітям даю завдання: повторити номенклатуру, підготувати невеличкі
кросворди, два-три запитання суперникам тощо.

Ще один з різновидів нестандартних уроків — це урок-марафон — своєрідна
естафета на узагальнюючих уроках. Учням потрібно якомога швидше пройти
всі етапи естафети і набрати якнайбільшу кількість балів.

Завдання для етапів підбираю різні: і тести, і кросворди, і завдання для
роботи з контурною картою. Намагаюся їх диференціювати, враховуючи
підготовленість учнів, підбираю більш прості та складні.

На своїх уроках практикую проведення прес-конференцій та ділових ігор.
Одну з таких прес-конференцій я провела у 8 класах з теми «Геоекологічна
ситуація в Україні», учні ділилися на «спеціалістів» (ландшафтознавців,
екологів, економістів, ґрунтознавців, демографів, гідрологів, геологів,
біологів) та працівників засобів масової інформації, які представляли
різні журнали, газети, теле- та радіопрограми.

Прес-конференції не тільки активізують діяльність класу, оригінальним
способом перевіряючи знання, а й змушують учнів думати, учать ставити
запитання, адже часом це зробити не легше, ніж відповісти на нього.

На своїх уроках я часто вводжу ділову гру. Наприклад, вивчаючи океани в
7 класі чи тему «Гідросфера» в 6 класі, пропоную різні ситуації:

1. Один із вас буде капітаном, інший штурманом. Потрібно визначити мету
експедиції, вибрати маршрут плавання, розказати про природу тих місць,
де ви побували.

2. Здійсніть уявну подорож до північного полюса. Виберіть спосіб
пересування. Які труднощі вам зустрілися?

Під час вивчення материків пропоную учням творчі роботи, наприклад
скласти пам’ятку туристові, який вирушає в подорож на даний материк.
Пропоную також творчі завдання типу «Щоденник подорожі, яка не
відбулася, або три дні в Африці». Творчі роботи учні ілюструють
малюнками.

Традиційно після вивчення теми «Атмосфера» проводжу урок-вікторину «Що?
Де? Коли?». Підбираю цікаві запитання з усієї теми, які могли б
найповніше виявити рівень знань учнів. Використовую «Чорний ящик»,
«Бліц-запитання».

Проводжу також уроки-заліки. Метою таких уроків є узагальнення та
систематизація знань учнів, закріплення основних понять і термінів,
перевірка вміння працювати зі статистичними матеріалами, довідниками,
картами, діаграмами, таблицями; прищеплення школярам навичок
самостійності в оцінці знань своїх товаришів.

Кожного навчального року я проводжу загальношкільний позакласний захід
із географії. Серед них — КВК, гра-вікторина «Що? Де? Коли?», гра
«Щасливий випадок», «Брейн-ринг».

Різноманітні форми проведення навчальних занять дають можливість виявити
здібності кожного учня, викликати непідробну цікавість до предмета,
розвинути ідею співробітництва вчителя та учня, стати активним учасником
навчального процесу, засвоїти матеріал безпосередньо на уроці.

8. Технології групової діяльності учнів на уроках географії

Групова навчальна діяльність — щ форма організації навчання в малих
групах учнів, об’єднаних загальною навчальною метою за опосередкованого
керівництва вчителя і в співпраці з учнями.

Стосунки між учителем та учнями набувають характеру співпраці, оскільки
педагог безпосередньо втручається в роботу групи тільки в тому разі,
якщо в учнів виникають запитання і вони самі звертаються по допомогу до
вчителя. Групова, навчальна діяльність, на відміну від фронтальної та
індивідуальної, не ізолює учнів один від одного, а навпаки, дозволяє
реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і
співпраці.

Отже, групова форма навчальної діяльності має кілька значних переваг:

• за той сами й проміжок праці обсяг виконаної роботи набагато більший;

• висока результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь;

• формується вміння співпрацювати;

• формуються мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки між дітьми;

• розвивається навчальна діяльність.

Приклад аркуша оцінювання з теми «Велика Британія», 10 клас

Критерії оцінювання знань на уроці Бали Прізвище, ім’я

1 2 3 4 5 6

Аналізував передумови розвитку Великобританії 1

Працював з атласом, підручником І

Відповідав на запитання вчителя 1

Обґрунтовував проблемні питання 2

Мав цікаві ідеї, застосовував їх, складаючи схему 1

Формулював відповіді англійською мовою 1

Виступав від групи з обґрунтуванням схеми 1

Відповідь супроводжував показом на карті 1

Домашня підготовка 3

Загальна кількість 12

Групова навчальна діяльність не потребує додаткового часу, а навпаки,
заощаджує його. Так, для вивчення економічної і соціальної географії
світу в 10 класі відводиться одна година на тиждень, а обсяг навчального
матеріалу досить значний.

У таких умовах організація навчальної діяльності в малих групах є
своєрідним виходом із ситуації.

Вивчаючи тему «Політична карта світу», учні працюють у групах,
використовуючи підручник, атлас. Кожна група одержує конкретне завдання.

1. Яка відмінність між країною, державою, територією?

2. Що таке унітарна держава, федеративна, конфедеративна?

3. Як поділяються держави за формою державного правління?

4. Як поділяються держави за структурою господарства?

5. Назвіть колонії на сучасній карті світу.

Користуючись текстом підручника, учні за 5 хвилин формують відповіді на
поставлені запитання, і лідер команди доповідає перед класом. Так, учні
всього класу за короткий час ознайомлюються з типологією держав. Після
цього пояснюю, що найчастіше за критерії поділу держав беруть рівень
економічного розвитку, в основу якого покладено визначення валового
національного продукту (ВНП). У формі бесіди доводжу сутність ВНП та
його відмінність від внутрішнього валового продукту (ВВП). Після того
групам пропонується дослідити тип країн певного економічного розвитку:

1. Які риси характерні для економіки країн «Великої сімки»?

2. Характеристика середньорозвинених країн перехідної економіки.

3. Формування господарств високорозвинених країн.

4. Особливості розвитку постсоціалістичних країн перехідної економіки.

5. Спеціалізація господарств країн, що розвиваються.

Працюючи з текстом підручника, учні складають характеристику групи країн
і діляться інформацією з однокласниками. Такий спосіб навчання сприяє
формуванню навичок роботи з джерелами інформації, вчить учнів самостійно
здобувати знання.

Вивчаючи економіку певної країни, доцільно запропонувати групам
складання структурно-логічних схем.

В умовах застосування різних форм групової роботи доцільно
використовувати листи оцінювання навчальних досягнень учнів, їхня
особливість полягає в тому, що діти мають можливість самостійно дати
оцінку рівню засвоєння нових знань, домашньої підготовки, активності на
занятті, ініціативності, творчості.

9. Проектна робота як метод інтерактивного навчання в географії

Проектна робота ставить завдання — розробка власної моделі, процедури,
схеми, підчас виконання якої учні набувають корисних дослідницьких
навичок. Проекти можуть бути довготривалими, на виконання яких
виділяється декілька уроків, частина декількох уроків, і короткочасними,
які можна розробити упродовж одного уроку або навіть певної його
частини. Підготовка, виконання і презентація проекту займає значно
більше часу, ніж виконання традиційних завдань.

Наприклад

«Міжнародний географічний поділ праці та інтеграція», 10 клас

Мета: сформувати в учнів систему уявлень про поняття «світове
господарство», «міжнародний поділ праці», «всесвітня інтеграція»;
систематизувати знання про закономірності розвитку етапів світового
господарства; сприяти розвитку глобального світосприйняття, розвивати
критичне мислення, використовуючи метод проектів.

Обладнання: політична карта світу, атласи, словники.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма проведення: метод проектів.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

• Що вивчає економічна та соціальна географія світу?

• Які історико-географічні регіони виділяються у світі?

• Які причини зумовили формування історико-географічних регіонів світу?

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Мета нашого уроку — з’ясувати умови формування світового господарства,
міжнародного поділу та інтеграції праці, участь і місце України у
світовому господарстві.

IV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Світове господарство на межі тисячоліть.

2. Міжнародний поділ праці — вища форма поділу праці..

3. Міжнародна інтеграція — найвища стадія міжнародного поділу праці.’

4. Україна на шляху до Світової організації торгівлі.

5. Інтеграція України в Європу.

Етапи роботи

1. Поділ класу на групи (доповідач; члени Міжнародної організації праці,
спеціалізованої установи ООН; члени Державного комітету України з питань
інтеграційних процесів).

2. Рекомендації щодо етапів дослідження та презентації проектів;
ознайомлення з правилами користування карткою учасника проекту.

3. Робота в групах.

4. Захист проектів.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Тестова перевірка

VI. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя

VII. Домашнє завдання

1. Проаналізувати причинно-на-слідкові зв’язки формування етапів
світового господарства.

2. Дослідити за економічними картами можливі інтеграційні процеси
України з країнами світу.

Схема

Етапи дослідження та презентація проектів

1. Самостійна робота учасників проекту.

2. Обговорення отриманих результатів у групах, робота з картами атласу.

3. Презентація проектів та їх захист.

4. Експертна оцінка проектів.

5. Формування висновків.

6. Оголошення результатів.

Зміст термінів і понять, які необхідно знати під час вивчення теми:

• світове господарство;

• міжнародний поділ праці;

• інтеграція праці;

• світовий ринок;

• транснаціональні корпорації.

Тематика роботи груп

Група № 1

1. Доповідач. «Світове господарство на межі тисячоліть».

2. Члени міжнародної організації •праці. «Проект інтеграційних

процесів у країнах різних типів за розвитком господарства».

3. Члени державного комітету з питань інтеграційних процесів в Україні.
«Проект інтеграційних процесів України до Європейського Союзу».

Група № 2

1. Доповідач. «Міжнародний поділ праці — вища форма поділу праці».

2. Члени міжнародної організації праці. «Проект інтеграційних процесів у
країнах різних типів за розвитком господарства».

3. Члени державного комітету з питань інтеграційних процесів в Україні.
«Проект інтеграційних процесів в Україні».

Група № З

1. Доповідач. «Міжнародна інтеграція — найвища стадія міжнародного
поділу праці».

2. Члени міжнародної організації праці. «Проект інтеграційних процесів у
країнах різних типів за розвитком господарства».

3. Члени державного комітету з питань інтеграційних процесів в Україні.
«Проект інтеграційних процесів України до Світової організації
торгівлі».

Висновки

На цьому етапі розвитку українського суспільства перед школою постає
проблема формування творчої особистості.

Це висуває нові вимоги щодо організації навчально-пізнавальної
діяльності учнів, потребує застосування нових інтерактивних технологій
навчання, які передбачають розробку комплексних програм взаємодії
вчителя та учнів у навчальному процесі.

Для кожного вчителя дуже важливо оволодіти тією сукупністю прийомів та
засобів, за допомогою яких у школярів у процесі навчання розвиваються
комунікативні вміння, виховується воля, виробляється зосередженість,
виникає бажання вчитися, долати труднощі.

Інтерактивні технології навчання базуються на використанні
методологічної системи, основу якої становлять активні методи навчання,
що забезпечують формування особистісно, професійно та соціальне значущих
якостей учнів через інтерактивізацію учасників за рахунок спеціально
створених умов навчального середовища. Інтерактивні технології навчання
застосовуються на тільки для глибшого розуміння і засвоєння інформації,
а й її використання, що дозволяє сформувати систему знань з даної
дисципліни та включити її до власних надбань учня.

Активний діяльнісний підхід до визначення форм організації і методів
навчання як дуже важливого способу управління діяльністю учнів, а отже,
їхнім індивідуальним психічним розвитком, вимагає від учителя пошуку
конкретних видів діяльності, які допомагали б йому досягти зазначеної
вище мети.

Завдання вчителя — виховувати творчу особистість, обумовлює перед школою
необхідність залучення учнів до таких видів діяльності, в яких би мали
проявлятися творчі здібності дитини. Кожен урок має бути творчим актом,
в якому і педагог, і учень з однаковим задоволенням пориваються на
пошуки істини.

У контексті реформування та модернізації шкільної освіти вчитель повинен
готувати людину, здатну бути активною, творчою та ефективною в
національному і глобальному демократичному просторі.

Переконана, що саме через інтерактивні методи навчання можна виховати
творчого учня, бо «те, що я чую, я забуваю; те, що я бачу, я пам’ятаю;
те, що я роблю, я розумію», — говорив великий китайський філософ
Конфуцій.

10. Література

1. Беляев Ю., Голобородько Є., Зубко А. та ін. Херсон.— Олди-Плюс, 2000.

2. Вітенко І., Марцинишин В. Практичні роботи з географії України.—
Тернопіль, 1999.

3. Географія та основи економіки в школі.- 2002.- № 6.- С. 2-3; 2001.-№
4.— С. 33-35; 2003,— № 6.-С. 23-25; 1997.— № 4.- С. 20-22.

4. Державна програма «Освіта» (Україна XXI століття).

5. Закон України «Про освіту».

6. Малая О. І. Інтерактивні та ігрові форми навчання на уроках географії
// Географія, краєзнавство, туризм.— 2002.— № 3.

7. Масляк П., Шищенко П. Географія України.— К.: Зодіак — Еко, 2000.

8. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології
навчання.— К., 2004.— С. 64-66.

Передбачаються

інтеграційні процеси у світі;

інтеграційні процеси в Україні;

Визначаються

історико-географічні умови;

економічні умови;

природно-ресурсний потенціал, що впливає на територіальну організацію
виробництва

Вивчаємо міжнародний географічний поділ та інтеграцію праці

Велика кількість тепла й вологи

Буйна рослинність

Значний рослинний опад для утворення перегною

Застосування інноваційних технологій у

навчанні географії

Проблемна технологія

Ігрові технології

Технології колективної та групової діяльності

Проблемна технологія

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020