UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЧервоний терор в Україні 1917-1953 рр, боротьба з національно-визвольним рухом (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4308
Скачало1451
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Червоний терор в Україні 1917-1953 рр, боротьба з національно-визвольним

рухом

 

Протягом тривалого часу в історіографії історії України тема про

боротьбу репресивно-карального апарату тоталітарного совєтського

суспільства з національно-визвольним рухом в Україні у 1917-1953 рр.,

яка десятиліттями проводилась методами червоного терору, започаткованого

жовтневим большевицьким переворотом, була практично недоступною для

дослідників минулого, оскільки пов'язані з нею документи, вкриті

численними застережливими грифами, постійно перебували на збереженні в

різноманітних „спецхранах" та „спецархівах".

 

Породжена соціяльною системою у формі большевицької державности

жорстокість, вузькоклясове світосприймання, нетерпимість до будь-якого

інакомислення значною мірою знецінили норми загальнолюдської моралі,

привели до непоправних деформацій соціяльної свідомости. За таких умов

створений і випробуваний в роки громадянської війни репресивно-каральний

апарат з часом не лише не згортався, а навпаки — розгалужувався, зростав

та вдосконалювався, набуваючи нових, значно ширших функцій.

 

Логічне підтвердження цього знаходимо у матеріялах Дванадцятої

Всеросійської конференції РКП(б), яка відбулася у 1922 р.: „Репресії,

які неминуче не досягають мети, будучи спрямовані проти кляси, що

піднімається (як, наприклад, свого часу репресії есерів і меншовиків

проти нас), диктуються революційною доцільністю, коли йдеться про

придушення тих відживаючих груп, які намагаються захопити старі,

відвойовані у них пролетаріятом позиції".1

 

Цілком очевидно, що в першій половині 20-х років вістря

репресивно-карального механізму було спрямоване перш за все проти

безпосередніх опонентів РКП(б), активних учасників тих політичних партій

і сил, які діяли в Україні на зламі історичних епох та боролись за

власну національну державність. Об'єктом репресій в цей період стали

також прибічники „білого" руху, громадяни, які з різних причин служили в

збройних формуваннях, організаціях та установах Центральної Ради,

гетьманського режиму, Директорії, в часи буття УНР. Вже це без будь-якої

додаткової перевірки служило приводом для арешту та репресій.

 

Цій же меті, безперечно, сприяла діяльність утвореної за рішенням

Політбюро ЦК КП(б)У від 28 жовтня 1922 р. Комісії для боротьби з

буржуазною ідеологією. Вже сам факт залучення до неї голови ДПУ УССР

Манцева не потребує додаткових коментарів.2

 

Необхідно взяти до уваги, що особи, які потрапляли в поле зору органів

ДПУ з політичних міркувань, не випадали з нього протягом всього свого

життя. Як визнав у 1925 р. прокурор Верховного Суду П. Красиков, „ ...

через Особливу нараду повинні проходити справи щодо так званих

„переглядів" — по відношенню до політиків, термін яких закінчився і

необхідно давати нові обмеження. Підставою для такого заходу соціяльного

захисту служить не новий злочин, а переконання, що ця особа може його

здійснити, оскільки вона за особистими своїми якостями є надто

активною... Таким чином, цілком природно створюється певне коло осіб, що

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ