.

1.Зчеплення і приводи керування зчепленням. 2. Технологія дугового автоматичного зварювання під флюсом. 3. Безпечні методи звільнення потерпілого від

Язык: украинский
Формат: контрольна
Тип документа: Word Doc
1 12216
Скачать документ

Контрольна робота

1.Зчеплення і приводи керування зчепленням. 2. Технологія дугового
автоматичного зварювання під флюсом. 3. Безпечні методи звільнення
потерпілого від дії електроструму.

Зміст

1. Зчеплення і приводи керування зчепленням.

2. Технологія дугового автоматичного зварювання під флюсом.

3. Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електроструму.

1. Зчеплення й приводи керування зчепленням

Зчеплення автомобіля слугує для короткочасного роз’єднання колінчастого
вала двигуна з коробкою передач та плавного з’єднання їх, що потрібно в
разі перемикання передач і рушання автомобіля з місця.

На легкових і вантажних автомобілях найчастіше застосовується
однодискове зчеплення фрикційного типу (рис. 1), яке складається з
механізму й привода вимикання. Механізм зчеплення розміщений на маховику
1 двигуна, а привод — на необертових деталях, установлених на рамі або
кузові автомобіля.

Основні деталі механізму зчеплення: ведений диск 2, встановлений на
шліци ведучого вала 8 коробки передач; натискний диск 3 з пружинами 4,
розміщеними на кожусі 12 зчеплення, який жорстко прикріплений на
маховику; відтискні важелі 11, установлені на кульових опорах на кожусі
12 і шарнірне з’єднані з натискним диском 3.

Привод вимикання зчеплення складається з муфти 10 із витискним
підшипником, поворотної пружини 9, вилки 5, тяги 6 і педалі 7.

Коли педаль 7 зчеплення відпущена, ведений диск 2 затиснутий пружинами 4
між маховиком і натискним диском. Такий стан зчеплення називається
ввімкненим, оскільки під час роботи двигуна крутний момент від маховика
й натискного диска передається за допомогою сил тертя на ведений диск і
далі на ведучий вал 8 коробки передач Якщо натиснути на педаль 7
зчеплення, тяга 6 почне переміщуватися й повертати вилку 5 відносно
місця й кріплення. Вільний кінець вилки тисне на муфту 10, унаслідок
чого вона переміщується до маховика й натискає на важелі 11, які
відсувають натискний диск 3. При цьому ведений диск вивільняється від
стискального зусилля, відходить від маховика, й зчеплення вимикається

Рис. 1

Схема фрикційного зчеплення:

1 — маховик, 2 — ведений диск, 3 — натискний диск, 4 — пружини, 5 —
вилка, 6 — тяга, 7 — педаль, 8 — ведучий вал 9 – поворотна пружина, 10 —
муфта, 11 — важелі, 12 — кожух

Для ввімкнення зчеплення треба плавно відпускати педаль 7. При цьому
зусилля на веденому диску збільшуватиметься поступово, внаслідок чого
диск проковзуватиме відносно маховика й вони плавно з’єднаються до
моменту повного ввімкнення. Для відведення теплоти, що виділяється під
час умикання зчеплення, на кожусі є отвори, крізь які циркулює повітря.

Розглянутий привод вимикання зчеплення простий за конструкцією, має
жорсткі важелі й тяги і називається механічним. На багатьох легкових
автомобілях тепер застосовують гідравлічний привод вимикання зчеплення,
в якому зусилля від педалі до механізму зчеплення передається рідиною,
що міститься в гідроциліндрах і трубопроводах.

Рис. 2

Механізм і привод зчеплення автомобіля ГАЗ-24 «Волга»:

1 — картер зчеплення, 2 — маховик, 3 — колінчастий вал двигуна, 4 —
ведений диск, 5— натискний диск, б— натискні циліндричні пружини, 7 —
муфта, 8— ведучий вал коробки передач, 9 — вилка вимикання зчеплення, 10
— важіль, 11 — кожух, 12 — штовхач, 13 — клапан випускання повітря, 14 —
робочий циліндр, 75 — головний циліндр, 16 — педаль

На вантажних автомобілях (МАЗ, КамАЗ) для полегшення керування
зчепленням у приводі вимикання його іноді застосовують пневматичний
підсилювач

Однодисковий механізм зчеплення автомобіля ГАЗ-24 «Волга» (рис. 2)
складається з веденого диска 4, встановленого на шліцьовому кінці
ведучого вала 8 коробки передач, і сталевого штампованого кожуха 11,
прикріпленого до маховика 2 болтами. Всередині до кожуха на опорних
вилках прикріплено важелі 10 вимикання зчеплення, шарнірне з’єднані з
натискним диском 5. Опорні вилки також шарнірне кріпляться до кожуха 11,
що забезпечує відведення натискного диска при вимиканні без перекосів.

Рис. 3

Ведений диск зчеплення:

1 — пружина гасителя; 2, 8 — диски, 3 — фрикційні накладки; 4 — пружинні
пластини; 5— демпферні пружини; 6 — маточина; 7— пальці

Між кожухом 11 і натискним диском по колу розміщено натискні циліндричні
пружини 6, установлені для центрування на бобишках по периферії
натискного диска.

Ведений диск зчеплення (рис. 3) виконано окремо від маточини 6, крутний
момент на яку передається через демпферні пружини 5. Останні розміщено у
вікнах маточини 61 дисків 2 та 8, скріплених через вирізи в маточині
пальцями 7. До диска 2 прикріплено хвилясті пружинні пластини 4 з двома
фрикційними накладками 3. Після вмикання зчеплення хвилясті пружини
розпрямляються поступово, забезпечуючи більш плавне вмикання. Ведений
диск має також гаситель крутильних коливань, виконаний у вигляді пружини
1, яка притискає диск 2 до маточини 6 із деяким зусиллям.

Крутильні коливання, що виникають на маховику двигуна внаслідок
пульсації його роботи, коли ввімкнено зчеплення, передаються веденому
диску й змушують його повертатися на деякий кут відносно маточини 6,
стискаючи пружини 5. При цьому виникає тертя диска 2 об фланець
маточини, до якої він притискується пружиною 1 гасителя, й енергія
крутильних коливань гаситься, перетворюючись на теплоту. В цілому
гаситель сприяє плавності вмикання зчеплення й підвищує довговічність
шестерень коробки передач і карданного вала.

Механізм зчеплення з двома веденими дисками відрізняється від
однодискового фрикційного механізму зчеплення наявністю середнього
натискного диска, розміщеного між двома веденими. Конструкція натискного
диска та інших елементів така сама, як і в однодискового механізму.

Однодисковий механізм зчеплення з центральною діафрагмовою натискною
пружиною автомобіля ВАЗ-2105 (рис. 4) має тільки одну натискну пружину у
формі зрізаного конуса. У виштампуванні пружини розташовано 18 пелюсток,
які водночас правлять за пружні елементи й відтискні важелі. Головна
перевага діафрагмової пружини полягає в тому, що вона забезпечує
практично стале зусилля незалежно від ступеня натискання. В циліндричних
пружин зусилля прямо пропорційне їхньому стисканню. Застосування
діафрагмової пружини підвищує стійкість зчеплення проти спрацювання,
внеможливлює пробуксовування й дає змогу зменшити габаритні розміри та
масу механізму зчеплення.

Діафрагмова пружина 18 кріпиться заклепками й двома опорними кільцями на
кожусі 17 зчеплення. Зовнішній край пружини передає стискальне зусилля
на натискний диск 16.

Коли зчеплення вимикається, підшипник муфти вимикання 19 через упорний
фланець діє на пелюстки пружини й переміщує її в бік маховика. Зовнішній
край пружини відгинається у зворотний бік і фіксаторами відводить
натискний диск 16 від веденого диска 15 — зчеплення вимикається. Ведений
диск 15 має гаситель крутильних коливань.

Приводи керування зчепленням бувають: • механічні; • гідравлічні; • з
пневматичним підсилювачем.

Механічний привод вимикання зчеплення застосовують на більшості
вантажних автомобілів, оскільки він найпростіший за конструкцією і
зручний в експлуатації.

Основними деталями привода вимикання зчеплення автомобіля ЗИЛ-130 (рис.
5) є педаль 7, що закріплена на валу 5, зв’язаному за допомогою тяги 6
із важелем 7 і вилкою 2 вимикання зчеплення.

При натисканні на педаль 7 усі деталі привода починають взаємодіяти,
внаслідок чого підшипник 3 муфти натискає на внутрішні кінці важелів
вимикання, натискний диск відводиться, а ведений — вивільняється від
зусилля натискання, й зчеплення вимикається.

Умикаючи зчеплення, педаль відпускають, муфта з підшипником під дією
поворотної пружини 4 повертається у вихідне положення, вивільняючи
важелі вимикання, й зчеплення вмикається.

Гідравлічний привад вимикання зчеплення складніший за конструкцією
порівняно з механічним, але забезпечує плавніше вмикання й допускає
вільне розташування педалі відносно механізму зчеплення.

На автомобілі ГАЗ-24 гідропривод зчеплення (див. рис. 2) складається з
педалі 16, головного 15 і робочого 14 циліндрів, а також штовхача 12,
який діє на вилку 9 вимикання. Головний і робочий циліндри привода
сполучені трубопроводом.

Педаль підвішено на осі до кронштейна кузова. До педалі шарнірно
прикріплено штовхач головного циліндра, що діє на поршень.

Рис. 4

Будова та принцип дії зчеплення автомобіля ВАЗ-2105:

а — зчеплення ввімкнено, б — зчеплення вимкнено, 1 — бачок із гальмовою
рідиною, 2 — головний циліндр, 3, 5 — поршні штовхача, 4 — ущільнювальні
кільця, б — вісь педалі, 7 — підсилювальна пружина, 8, 26 — відтяжні
пружини, 9— педаль, 10— вісь штовхача, 11 — штовхач, 12 — стопорне
кільце, 13 — пружина поршня, 14— маховик, 15 — ведений диск, 16 —
натискний ведучий диск, 17 — кожух, 18 — діафрагмова пружина, 19 — муфта
вимикання

20 — картер зчеплення, 21 — первинний вал коробки передач, 22 — вилка
вимикання, 23 — штовхач вилки, 24 — регулювальна гайка, 25 — контргайка,
27 — поршень, 28 — робочий циліндр, 29 — клапан для прокачування
гідропривода, 30 — задня пластина демпфера, 31 — демпферна пружина, 32 —
фрикційні накладки диска, 33 — упорний палець, 34 — передня пластина
демпфера, 35 — фрикційні кільця демпфера, 36 — маточина веденого диска,
37 — тарілчаста пружина, 38 — обмежувальний гвинт

Рис. 5

Привод вимикання зчеплення автомобіля ЗИЛ-130:

1— педаль, 2— вилка, 3 — витискний підшипник, 4— поворотна пружина. 5—
вал; 6 — тяга, 7— важіль

В результаті поршень робочого циліндра також починає рухатися й через
штовхач 12 діє на вилку 9, яка переміщує витискний підшипник і вимикає
зчеплення. Після відпускання педалі вона повертається у вихідне
положення під дією відтяжної пружини.

Аби зменшити зусилля натискання на педаль під час вимикання зчеплення, в
приводі зчеплення вантажних автомобілів застосовують пневматичний
підсилювач (рис. 6), що складається з двох корпусів, між якими
застиснуто діафрагми слідкуючого пристрою. В передньому корпусі
розміщено пневмопоршень 6, клапани керування 5 і діафрагму 4. В задньому
корпусі встановлено гідропоршень 2 вимикання зчеплення й поршень 3
слідкуючого пристрою. Слідкуючий пристрій автоматично змінює тиск на
пневмопоршень відповідно до зміни зусилля в гідроприводі педалі
зчеплення.

Рис. 6

Пневматичний підсилювач привода зчеплення автомобіля КамАЗ:

1 — шток, 2 — гідропоршень, 3 — поршень слідкуючого пристрою, 4 —
діафрагма, 5 — клапани керування, б — пневмопоршень

Працює пневмопідсилювач так. Під час натискання на педаль зчеплення тиск
рідини з головного циліндра передається під гідропоршень підсилювача й
слідкуючий поршень. Останній переміщується й діє на клапани керування,
закриваючи випускний і відкриваючи впускний. При цьому стиснене повітря
із системи починає надходити в порожнину пневмопоршня, що переміщується,
створюючи додаткове зусилля на шток 1 вимикання зчеплення. В результаті
сумарне зусилля від тиску повітря й педалі на штоку вимикання зчеплення
зростає, і зчеплення вимикається. При відпусканні педалі тиск у
гідроприводі зникає, й поршні під дією пружини відходять у вихідне
положення, зчеплення вмикається, а повітря з пневмопідсилювача виходить
в атмосферу.

2. Автоматичне зварювання з газовим або флюсовим захистом
застосовується для з’єднання деталей завтовшки від 2 до 100 мм.

Завдяки підвищеній густині струму на електродному дроті автоматичне
зварювання характеризується високою продуктивністю, а також високою
якістю металу шва, що пояснюється надійним захистом зони зварювання від
впливу оточуючого середовища.

Зварювання під шаром флюсу виконується одним або кількома дротами в одну
або окремі ванни від джерел змінного чи постійного струму.

Автоматичне та напівавтоматичне зварювання плавким і неплавким
електродом може здійснюватись у режимі безперервного або імпульсного
горіння дуги.

Основні параметри режиму автоматичного зварювання (зварювальний струм,
напруга на дузі, рід струму й полярність, діаметр електродного дроту та
швидкість зварювання) впливають на розмір й форму шва так само, як і при
ручному зварюванні. Параметри, характерні лише для механізованого
зварювання, виявляють свій вплив таким чином. Із збільшенням вильоту
електрода зростає інтенсивність підігріву та збільшується швидкість його
плавлення, внаслідок чого знижується сила зварювального струму, а тому й
глибина провару. Із зменшенням вильоту маємо зворотне явище.

Із зменшенням насипної маси флюсу збільшується об’єм порожнини навколо
стовпа дуги, що збільшує рухливість дуги та ширину шва. Глибина провару
при цьому зменшується.

Коригуванням витрати порошкового присаджувального металу на 1 м шва
збільшують ширину шва і одержують оптимальні енергетичні характеристики
та продуктивність процесу зварювання під шаром флюсу.

Параметри імпульсів струму при імпульсно-дуговому зварюванні плавким
електродом (амплітуда струму, його тривалість, а також тривалість пауз
між імпульсами) впливають на характер перенесення металу в дузі та
сталість процесу зварювання.

Робочі параметри режиму автоматичного зварювання вибирають, орієнтуючись
на потрібну глибину проплавлення основного металу h = ?/2+1…3 мм, де ?
— товщина зварюваного металу, мм. Відомо, що на 1 мм проплавлення в
середньому доводиться 80—100 А, тому зварювальний струм визначають за
формулою

І=(80…100)h.

Визначити зварювальний струм можна також за відношенням граничного
значення струму на 1 мм діаметра електродного дроту:

Діаметр електродного дроту, мм

2 …………………………………………….. Струм на 1 мм
діаметра електрода, А

…………………………… 100—300

3 ……………………………………………..
1……………………………05—210

4 ……………………………………………..
………………………… 110—200

5 ……………………………………………..
…………………………..120—200

6 ……………………………………………..
…………………………. 130—200

Діаметр електродного дроту орієнтовно можна знайти за формулою

,

де Ізв — зварювальний струм, А; j — допустима густина струму, А/мм2.

Наприклад, для автоматичного зварювання стикових швів без скосу кромок
діаметр дроту залежить від допустимої густини струму таким чином:

Діаметр електродного дроту de, мм Допустима густина струму, А/мм2

2
………………………………………………………………
…………………….. 65-200

3
………………………………………………………………
…………………….. 45—90

4
………………………………………………………………
…………………….. 35—60

5
………………………………………………………………
…………………….. 30—50

6 ????????????????????????????????????????????????????

Дріт діаметром 1—3 мм використовується у напівавтоматах і автоматах з
механізмами, які забезпечують постійну швидкість подачі дроту.
Зварювання й наплавлення дротом більшого діаметра раціональніше
виконувати на апаратах з автоматичним регулюванням напруги на дузі з
примусовою зміною швидкості подачі електрода. Напруга на дузі
регулюється у зварювальних автоматах спеціальними регуляторами.

Напругу на дузі (табл. 1) та швидкість зварювання вибирають для
прийнятих діаметра дроту й зварювального струму з урахуванням вимог до
форми і розмірів швів.

1. Значення напруги на дузі при автоматичному зварюванні під шаром флюсу

Діаметр електродного дроту, мм Зварювальний струм, А Напруга, В

2—3

4—6 200—300

300—400

400—600

400—600

700—900

900—1 100 30—32

32—36

36—40

34—38

38—42

40—44

У більшості автоматів з постійною швидкістю подачі дроту та працюючих за
принципом саморегулювання дуги зварювальний струм настроюється зміною
швидкості подачі електродного дроту при зміні пар шестерень у коробках
швидкостей, варіаторними механізмами або регуляторами частоти обертання
двигунів постійного струму.

В апаратах з автоматичними регуляторами напруги дуги зварювальний струм
установлюється на джерелі живлення зміною напруги неробочого ходу або
нахилу вольт-амперної характеристики.

Рід струму та полярність визначаються фізичними й технологічними
особливостями способу зварювання. Так, механізоване зварювання плавким
електродом у середовищі захисних газів, самозахисним дротом або під
шаром флюсу, склад якого містить велику кількість фтору, потребує
застосування постійного струму зворотної полярності, аргонодугове
зварювання — постійного струму прямої полярності.

Флюс вибирають залежно від виду зварюваного металу:

Зварюваний метал

Вуглецеві та низьколеговані сталі
………………………………………… Флюс

АЕ-348А ОСЦ-45

Низьколеговані та середньолеговані сталі
…………………………….. АН-10, АН-32

Високоміцні середньолеговані сталі
…………………………………… АН-14 АН-15

Низьколеговані сталі (багатодугове швидкісне зварювання)….

Високолеговані сталі
…………………………………………………………..
АН-60

АН-26 АНФ-5

Мідь та її сплави
………………………………………………………………
…. АН-20

Захисний газ для зварювання вибирають залежно від хімічного складу
металу та особливостей конструкції виробу:

Призначення

Зварювання тонколистових з’єднань з високолегованих нержавіючих та
жароміцних сталей, алюмінію, міді, титану та їх
сплавів………………………………………………………..
…………………………… Захисний газ

Аргон (ГОСТ 10157-79*)

Заміна аргону для піддування (при зварюванні) активних і рідкісних
металів. Добавки до аргону при зварюванні міді, алюмінію титану та їх
сплавів ……………………………………………….. Гелій
(ГОСТ 2046 1-75*)

Зварювання міді і мідних
сплавів……………………………………………… Азот (ГОСТ
9293-74*)

Зварювання вуглецевих, низьколегованих та високолегованих нержавіючих
сталей; зварювання у суміші газів тонколистових конструкцій з
сталі………………………………………………………….
………..

Вуглекислий газ

(ГОСТ 8050-85)

3. Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму.

Перша допомога при нещасних випадках від дії електричного струму
складається з двух етапів:

О звільнення потерпілого від дії струму;

О надання йому першої допомоги.

При ураженні електричним струмом потрібно використовувати такі безпечні
методи:

О вимикати напругу рубильником або вимикачем;

О забезпечити безпеку шляхом захисного вимикання аварійної ділянки або
мережі вцілому.

Якщо вимикання не може бути виконано досить швидко, треба терміново
звільнити потерпілого від дії струмоведучих частин, до яких він
торкається. При цьому особа, яка надає

допомогу, повинна пам’ятати, що не можна доторкатись до потерпілого, бо
це небезпечно для життя рятівника. Особі, яка надає допомогу, треба
також стежити за тим, щоб не доторкнутись до струмоведучої частини і не
опинитися під напругою. Для звільнення потерпілого від струмоведучих
частин або проводу до 1000 В користуються сухою палицею, дошкою або
іншим сухим діелектричним предметом.

За необхідністю проводи перерізають пофазно інструментом з ізольованими
рукоятками або перерубують сокирою з дерев’яним сухим топорищем.

Відтягувати потерпілого від струмоведучих частин можна і за одяг, якщо
він сухий, уникаючи при цьому доторкання до оточуючих металевих
предметів та відкритих частин тіла потерпілого.

Особа, яка надає допомогу, повинна ізолювати себе. Можна, наприклад,
надіти диелектричні рукавиці або обмотати руки шарфом, накинути на
потерпілого прогумовану тканину або стати на гумовий килимок, чи суху
дошку або будь-який предмет, що не проводить електричний струм.

Під час звільнення потерпшого від струмоведучих частин, що перебувають
під напругою вище 1000 В, треба надіти діелектричні рукавиці, взути
гумові боти і діяти штангою або ізолюючими обценьками. При доторканні
струмопровідної частини до землі слід діяти за правилами крокової
напруги.

При звільненні потерпілого від дії електричного струму бажано при
можливості діяти однією рукою.

Після звільнення від струмоведучих частин потерпілого треба винести з
небезпечної зони і надати долікарську допомогу. Заходи долікарської
допомоги залежать від стану, в якому перебуває потерпілий.

Якщо потерпілий почуває себе задовільно, то йому все рівно не можна
дозволяти підніматись. Коли людина знаходиться в стані непритомності,
але у нього зберігається помірне дихання і пульс, слід дати йому
понюхати розчин аміаку, облити обличчя водою, забезпечити спокій до
приходу лікаря.

Якщо потерпілий дихає погано або не дихає взагалі, йому необхідно
терміново розпочати робити штучне дихання або непрямий масаж серця.
Ніколи не слід відмовлятися від допомоги потерпілому і вважати його
мертвим із-за відсутності дихання, серцебиття та інших ознак життя.

Відомо багато випадків, коли людина, уражена струмом, знаходилась в
стані клінічної смерті, після вжитих заходів одужувала і поверталася до
праці.

Список літератури

О.Г. Александров, І.І. Заруба, І.В. Пінковський «Будова та експлуатація
устаткування для зварювання плавленням». Київ «Техніка» 1998.

М.В. Васильчук, Л.Е. Винокурова, М.Я. Тесленко «Основи охорони праці»
«Просвіта» 1997.

В.Ф. Кисляков, В.В. Луцик «Будова й експлуатація автомобілів» Київ
«Либідь» 2002.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020